Постанова № 61416907, 12.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ігнатов Р.М. , за участі особи , в інтересах якої подано апеляційну скаргу ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника Петренко Є.І. в інтересах ОСОБА_2 в частині клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження , -

В С Т А Н О В И В

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 01.06..2016 провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник потерпілого-адвоката ОСОБА_2 - адвокат Петренко Є.І. подав в його інтересах апеляційну скаргу в якій крім апеляційних вимог , в п.1 міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 01.06.2016 у справі про адміністративне правопорушення № 757/19107/16-п щодо ОСОБА_4

В обґрунтування клопотання зауважує, що 07.06.2016 до Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу , яку постановою Апеляційного суду міста Києва від 03.08.2016 повернуто особі, яка її подала. На думку апелянта вказана постанова судді апеляційного суду є незаконною адже позбавляє в доступі до правосуддя (незаконною відмовою в розгляді по суті апеляційної скарги ) . При цьому в апеляційній скарзі наголошується на тому, що адвокат ОСОБА_2 є потерпілим по даній справі, про що прямо зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 01.04.2016, а також на тому, що адвокат був учасником розгляду справи у суді першої інстанції, суд заслуховував його пояснення. Також апелянтом наводяться судові рішення, де адвокати, яким відмовили у задоволенні їх запиту, в аналогічних справах є потерпілими.

Окремо в апеляційній скарзі адвокат наголошує, що згідно відмітки на «первинній» апеляційній скарзі, її подано було вчасно, у межах строку апеляційного оскарження, а саме 07.06.2016. При цьому, постанова судді Апеляційного суду міста Києва про повернення скарги надійшла на адресу скаржника лише 08.08.2016. Таким чином, апелянт вважає, що апеляційна скарга подається із поважними причинами пропуску встановленого законом строку на оскарження, які не залежали від волі скаржника.

Інших самостійних доводів щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга представника не містить.

Заслухавши доповідь судді в частині вимог щодо поновлення строків на апеляційне оскарження , доводи ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд поновити строк на апеляційне оскарження , також заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_2 щодо його обґрунтувань чому він вважає себе потерпілим в даному адміністративному правопорушенні та його відповіді на питання суду з цього приводу щодо його процесуального статусу у цій справі про адміністративне правопорушення , суд приходить до висновку про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеної постанови суду першої інстанції і зауважує на наступному .

Насамперед суд вважає за необхідне звернути увагу на те , що не дивлячись на те , що КУпАП не передбачає в справах даної юрисдикції права заявити відвід судді , виходячи із загальних засад судочинства і права на безсторонній суд , передбачений ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адвокату ОСОБА_2 було роз'яснено право заявити відвід судді з різних підстав , на що адвокат пояснив , що заявляти відводів не буде.

Щодо суті клопотання , то відповідно до ч.1 ст. 269 КУпАП потерпілим в справах про адміністративні правопорушення є особа , якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну , фізичну , або майнову шкоду . Тобто в матеріалах справи мають бути відомості проте , що особі адміністративним правопорушенням завдано моральну , фізичну або майнову шкоду. В протоколі про адміністративне правопорушення від 01.09.2016 року адвокат ОСОБА_2 вказаний як потерпіла особа , але в протоколі не зазначено якого виду шкоду йому заподіяно і ким . В судовому засіданні суду апеляційної інстанції з цього приводу ОСОБА_2 пояснив , що відповіддю на його адвокатський запит , в якій фактично йому відмовлено в наданні копій запитуваних документів , йому заподіяно моральну шкоду яка полягає в порушенні його ділової репутації і таким чином вважає , що він є потерпілим від даного правопорушення у зв'язку з неотриманням необхідної інформації та копій запитуваних документів на його адвокатський запит .

Не розглядаючи в даному судовому засіданні апеляційну скаргу по суті апеляційних вимог, а лише в частині питань про поновлення строку на апеляційне оскарження і питань щодо процесуального статусу адвоката в даній справі як такі, що в даному випадку перекликаються , суд виходить з того , що моральна шкода , це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань , або інших негативних явищ , заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до п.2 ; 4 ч.2 ст. 23 ЦК України , моральна шкода полягає : п.2) у душевних стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої , членів її сім'ї чи близьких родичів ; п.4) у приниженні честі та гідності фізичної особи , а також ділової репутації фізичної або юридичної особи . В постанові ПВСУ від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи , а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» в п.4 зазначено , що ділова репутація , це набута особою суспільна оцінка її ділових та професійних якостей при виконанні нею трудових , службових, громадських чи інших обов'язків . Відповідно до ч.2 ст. 299 ЦК України захист порушеної ділової репутації здійснюється шляхом звернення з позовом до суду , тобто в іншому процесуальному порядку . Як вбачається з матеріалів даної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4, ОСОБА_2 звернувся як адвокат з адвокатським запитом від 24.02.2016 року вих. № 15\16 ( а.с. 11) до начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві у зв'язку з наданням правової допомоги ТОВ «СавікШустерСтудія» з приводу оскарження результатів податкової перевірки , на підставі якої складено акт Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві від 20.11.2015 року № 501/26/-55-22-03/36588953. Тобто, адвокат ОСОБА_2 виконував один із видів адвокатської діяльності відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами і доповненнями , внесеними Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1702-YII - представництво в інтересах іншої особи - ТОВ «СавікШустерСтудія». Виходячи із системного аналізу наведених правових норм та правових дефініцій , враховуючи , що адвокат ОСОБА_2 діяв не від свого імені, а в інтересах ТОВ «СавікШустерСтудія» виконуючи свої професійні обов'язки як адвокат , приймаючи до уваги юридичну конструкцію правопорушення , передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП яке за моментом закінчення є правопорушенням з формальним складом , отримавши відповідь ДФС України ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві за підписом заступника начальника ОСОБА_4 від 03.03.2016 з якою він не погоджується , суд приходить до висновку що адвокат ОСОБА_2 в даних правовідносинах , в сенсі положень ч.1 ст. 269 КУпАП не може бути потерпілим .

Разом з тим , ч.5 стаття 212-3 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність у разі неправомірної відмови в наданні інформації , за несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації , що не відповідає дійсності у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто за запитом спеціального суб'єкта звернення , вказаного в диспозиції даної частини статті КУпАП. Відповідно, такий суб'єкт має право на судовий захист і в тому числі на апеляційне оскарження рішення суду у разі незгоди . З іншого боку ч.2 ст. 294 КУпАП визначає вичерпний перелік осіб, які можуть оскаржити в апеляційному порядку постанову судді у справі про адміністративне правопорушення . Таким чином , на думку суду в даному випадку є прогалина норми права , тому , що не враховано інших суб'єктів за спеціальними складами адміністративних правопорушень адже , як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення , адвокат ОСОБА_2 був учасником судового процесу в суді першої інстанції і враховуючи відсутність прямих заборон в законі , має право на апеляційне оскарження і в даному випадку на думку суду вказана прогалина норми права має бути усунена шляхом застосування Конституційної норми , передбаченої п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України . Таким чином , враховуючи , що первинна апеляційна скарга на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 01 червня 2016 року була подана в строк передбачений КУпАП , суддя вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови місцевого суду .

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання , яке міститься в апеляційній скарзі про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 01.06.2016, - задовольнити .

Поновити строк на апеляційне оскарження і прийняти апеляційну скаргу від 12.08. 2016, до провадження .

Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає .

Суддя Р.М.Ігнатов

Справа № 33/796/1250/2016

Категорія: ст. 124 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Тарасюк К.Е.

Суддя в апеляційній інстанції - ІгнатовР.М.