Постанова № 61416253, 15.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/114/16

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

15 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авто СТ" до Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Авто СТ» (ТОВ («Авто СТ») звернулось в суд з адміністративним позовом до Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Фонд) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо фінансування позивача, як страхувальника - роботодавця для виплати допомоги по вагітності та пологам та стягнення з відповідача на користь позивача 11575,20 грн. фінансування для виплати допомоги по вагітності та пологам.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги із наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10 грудня 2015 року ТОВ «Авто СТ» звернулось до Фонду з заявою-розрахунком про фінансування матеріального забезпечення ОСОБА_2 на виплату допомоги по вагітності і пологах в сумі 11575,20 грн.

Листом від 17 грудня 2015 року відповідач повернув заяву-розрахунок від 10 грудня 2015 року ТОВ «Авто СТ» на доопрацювання.

Так, 30 грудня 2015 року ТОВ «Авто СТ» на виконання вимог Фонду надіслало доопрацьовану заяву-розрахунок до якої надало наступні документи: заяву-розрахунок від 29.12.2015 року; копію наказу про прийняття на роботу; копію трудового договору; копію акту-прийому передачі робіт; копію банківського документу про перерахунок єдиного соціального внеску; копію банківського документу про перерахунок військового збору; копію банківського документу податку на доходи фізичних осіб; копію листка непрацездатності.

Проте, після доопрацювання позивачем заяви-розрахунку, відповідач коштів для виплати допомоги по вагітності та пологах не виплатив.

Дані обставини слугували підставою для звернення ТОВ «Авто СТ» до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для відмови в здійсненні фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду на виплату ОСОБА_2 допомоги по вагітності та пологах, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105-XIV від 23 вересня 1999 року (Закон №1105).

Відповідно до ст. 1 Закону №1105 загальнообов'язкове державне соціальне страхування, це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Статтею 4 Закону №1105 встановлено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно із ст. 25 Закону №1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Згідно із ст. 26 Закону №1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу. Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону №1105, матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

Фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону №1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом-копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

При цьому, п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону №1105 визначено, що Фонд має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду.

Так, відповідно до п. 7 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року №26 при опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи Фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Підпунктом "в" пункту 3.6. Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру їх оскарження, затвердженої постановою правління Фонду від 22 грудня 2010 року №29 (Інструкція №29), встановлено, що позапланові перевірки проводяться без попереднього повідомлення страхувальника якщо, за результатами аналізу даних, зазначених у звітності, заяві-розрахунку страхувальника по коштах Фонду, статистичних даних виявлено перевищення розміру середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах над розміром середньоденної заробітної плати.

Тобто, аналіз вищезазначених правових норм, дає суду підстави для висновку про те, що відповідач має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду до початку виплати коштів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Авто СТ» подало відповідачу заяву-розрахунок, згідно якої просило здійснити фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду на виплату ОСОБА_2 допомоги по вагітності та пологах в розмірі 11575,20 грн.

Проте, при аналізі заяви-розрахунку Старокостянтинівською міською виконавчою дирекцією Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, поданого позивачем виявлено, що розмір середньоденної допомоги по вагітності і пологах ОСОБА_2 значно перевищував розмір середньоденної заробітної плати по регіону.

Так, законодавством чітко визначається порядок встановлення розмірів оплати праці та мінімальні гарантії в оплаті праці.

Статтею 94 Кодексу Законів про Працю України (КЗпП України) визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплата праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) проводиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, що встановлюється в розмірі, який перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до Методичних рекомендацій, щодо оплати праці працівників малих підприємств, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13 серпня 2004 року №186, тарифна сітка - сукупність кваліфікаційних тарифних розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими визначається розмір тарифних ставок оплати праці працівників у залежності від складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України та ст. 15 Закону №108/95 форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Оскільки, законодавством не встановлений максимальний розмір заробітньої плати, однак вона повинна відповідати кількості і якості затраченої праці, а значить, бути справедливою і її розмір повинен бути вмотивованим.

У зв'язку із значною сумою виплат допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_2, відповідачем 14 грудня 2015 року було направлено позивачу лист з вимогою надати копію наказу про прийняття на роботу, копію табелю обліку робочого часу, копію листка непрацездатності АГЩ №017840, копії документів про нараховану заробітну плату та про сплату обов'язкових платежів із сум заробітної плати.

Так, на підтвердження трудових відносин з ОСОБА_2, ТОВ «Авто СТ» надано наказ №8 від 13.11.2015 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду юрисконсульта ТОВ «Авто СТ» з 16 листопада 2015 року на час виконання певних робіт відповідно до трудового договору та трудовий договір №8 від 13.11.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1105 страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Так, ч. 1 ст. 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Із змісту трудового договору №8 від 13.11.2015 року, укладеного між ТОВ «Авто СТ» та ОСОБА_2 встановлено, що позивачем здійснювалася один раз по факту надання послуг, про що складався акт приймання-здачі виконаних робіт. При цьому облік робочого часу не здійснювався та трудова книжка не заповнювалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України (ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Розмежування цивільно-правових і трудових договорів за критерієм їх предмета (об'єкта) полягає у тому, що, якщо фізична особа взяла на себе обов'язок виконати роботу, передати замовнику результат роботи - це договір підряду або інший цивільно-правовий договір. У разі, якщо громадянин виконує роботу під керівництвом іншої сторони, що прийняла на себе обов'язок організувати працю, одержала право давати вказівки щодо послідовності проведення робіт - то це трудовий договір.

Враховуючи вищевикладене, основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовий договір регулює сам процес трудової діяльності, а за підрядними роботами оплачується не процес праці, а її результат, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами приймання виконаних робіт, на підставі яких провадиться їх оплата.

Таким чином, наданий позивачем договір містить всі ознаки цивільно-правової угоди, притаманні для договорів підряду та/або надання послуг.

Крім того, посадовими особами відповідача виявлено, що в грудні 2015 року на його адресу надійшло 6 заяв-розрахунків від різних страхувальників, але на одну і ту ж застраховану особу ОСОБА_2 з приводу надання соціальної допомоги по причині вагітності останньої. В кожному з цих випадків ОСОБА_2 була прийнята на роботу 16 листопада 2015 року, а 07 грудня 2015 року вже отримала право (згідно листка непрацездатності АТЩ № 017840) на допомогу по вагітності і пологах. І хоча в кожному, окремому випадку сума виплат є відносно незначною по сукупності 6 випадків одна і та ж особа має намір отримати більше 60 тис.грн. соціальної допомоги.

У зв'язку з вищезазначеним, директором Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції 05 січня 2016 року надіслано на ім'я прокурора Старокостянтинівської місцевою прократури Сліпцю В.С. листа з проханням здійснити перевірку правомірності призначення такої значної виплати.

24 лютого 2016 року, у відповідь на вказаний лист, першим заступником керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури направлено лист №77-1422, з якого вбачається, що за результатами вивчення матеріалів, поданих в Старокостянтиніську міську виконавчу дирекцію Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ТОВ "Авто центр СТ", ТОВ "Авто СТ", Туристична агенція "Дантур", ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5 та ПП. ОСОБА_6 для надання соціальної допомоги по причині вагітності на одну і ту ж особу, а саме ОСОБА_2, яка ніби - то була прийнята на роботу на вказані підприємства з 16.11.2015 та вже 07.12.2015 отримала право на допомогу при вагітності та пологах, 24.02.2016 Старокостянтинівською місцевою прокуратурою внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань під №42016240220000008 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України та розпочато досудове розслідування.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія ухвали слідчого судді Старокостянтинівського районного суду від 30.12.2015 року №683/3151/15-к, відповідно до якої начальнику СВ Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області та прокурору надано тимчасовий доступ до документів ряду підприємств, що стали підставою для здійснення Фондом фінансування для надання матеріальної допомоги вагітним жінкам, які ніби то працювали в 2012-2015 роках на підприємствах. Одним з цих підприємств є ТОВ "Авто СТ", що також надав відповідачу трудовий договір з ОСОБА_2 та заяву-розрахунок для виплати допомоги по вагітності та пологах.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність у відповідача вагомих підстав для перевірки відомостей наданих позивачем для виплати ОСОБА_2, що є не тільки його правом, а й встановленим законом обов'язком.

Крім того, при постановленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не враховано, що відповідачем не відмовлено позивачу у здійсненні виплати фінансування для виплати допомоги по вагітності та пологам, а тільки повідомлено, що фінансування матеріального забезпечення буде здійснено після завершення перевірки документів Старокостянтинівською місцевою прокуратурою (лист від 16.02.2016 року № 01-04-89), а відтак на думку колегії суддів висновок про порушення прав позивача судом першої інстанції зроблено передчасно.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки рішення суду, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Авто СТ" до Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сапальова Т.В. Боровицький О. А.