Ухвала суду № 61416203, 14.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1062/16

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

14 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Драчук Т. О.,

представника позивача - Романюка Валерія Миколайовича,

представника відповідача - Дмитрієвої Алли Леонідівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський рай" до Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому, Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

13 липня 2016 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський рай" (ТОВ "Подільський рай"), звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (ДПІ у м. Хмельницькому) про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у 28 денній затримці направлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню за лютий 2016 року та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 7131,82 грн., стягнення з відповідача судових витрат, у тому числі витрат на правову допомогу в сумі 8000 грн.

30 червня 2016 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову, якою частково задовольнив позовні вимоги.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та досліджено матеріалами справи, ТОВ "Подільський рай" заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку в сумі 407756 грн., зазначене у податковій декларації з ПДВ за лютий 2016 року .

19.04.2016 року ДПІ у м. Хмельницькому проведено камеральну перевірку, вищевказаної податкової звітності, за результатами якої, згідно довідки №947/15-2/39617940 від 19.04.2016 року сума бюджетного відшкодування була підтверджена.

За результатами проведення даної перевірки ДПІ у м. Хмельницькому визнало право позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість та підтвердило достовірність заявленої суми відшкодування в розмірі 407756,00 грн.

Проте, ДПІ у м. Хмельницькому направлено до управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню лише 24 травня 2016 року, а фактично бюджетне відшкодування на рахунок у банку позивача перераховано 27 травня 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а ДПІ у м. Хмельницькому своєчасно не надала органу, що здійснює казначейське обслуговування висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету та відповідно ГУ ДКС України у Хмельницькій області несвоєчасно здійснено перерахування позивачу бюджетної заборгованості, що підтверджує право позивача стягнення пені.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України (ПК України) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.10, п. 200.12 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

В силу п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Водночас, податковим органом у порушення зазначених вище приписів законодавства своєчасно не було надано органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а саме протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у зв'язку із чим, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість була перерахована органом Державного казначейства України на розрахунковий рахунок позивача з порушенням строків, визначених чинним законодавством (п`ять операційних днів після отримання висновку контролюючого органу), про що свідчить платіжне доручення №233 від 27.05.2016р.

Вимогами п. 200.23 ст. 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України, пеня починає нараховуватися з моменту, коли бюджетне відшкодування набуває статусу заборгованості. З урахуванням вимог п.п. 200.13, 200.15 ст. 200 ПК України це наступний день, після сплину встановлених податковим законодавством строків на направлення контролюючим органом висновку та перерахування органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку у банку, що його обслуговує.

Разом з тим, неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені. Податковим кодексом України не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості з ПДВ, здійснюється лише після фактичного отримання платником податків суми такої заборгованості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 03.06.2014 року № 21-131а14 та наведена також в рішеннях Вищого адміністративного суду України - постанові від 17.11.2014 року №К/800/38736/14, ухвалі від 14.03.2016 року № К/800/22472/13.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновок податкового органу повинен був бути поданий до органу Казначейської служби до 26.04.2016 року, а тому позивач має право на стягнення пені у зв'язку з виникненням бюджетної заборгованості.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що посилання податкового органу про необхідність опрацювання органами державної податкової служби вищого рівня інформації щодо платників податків, за деклараціями яких сума заявленого бюджетного відшкодування становить більше 100 тис. грн., отримання відповідної узагальненої інформації по заявленій позивачем сумі бюджетного відшкодування та вжиття заходів відповідно до вимог Порядку №68/23 від 03.02.2011 року є безпідставним, з огляду на наступне.

Так, регламентований нормами ПК України порядок відшкодування суми податку на додану вартість не містить вимог, які ставлять виплату цієї суми у залежність від отримання узагальненого висновку податкового органу вищого рівня або вчинення ним будь-яких інших дій.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, представник позивача не здійснював представництво безпосередньо в судових засіданнях, а тому в цій частині позивачем не доведено розумність понесених витрат.

Щодо судових витрат зі сплати судового збору за подання адміністративного позову, колегія суддів зазначає, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення сплаченої позивачем суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 вересня 2016 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.