Ухвала суду № 61415962, 15.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 р. Справа № 876/4064/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірною бездіяльності, скасування постанови,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 21.04.2016 року звернулася в суд з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просила визнати неправомірною бездіяльність відповідача, яка полягає у неповідомленні ОСОБА_1 про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №50788015 від 12.04.2016 року в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку та скасувати постанову відповідача від 12.04.2016 року ВП №50788015 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Окремою ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року зобов'язано Міністерство юстиції України вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вимог Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про виконавче провадженння». Про вжиття відповідних заходів по виконанню вказаної ухвали зобов'язано повідомити суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить скасувати окрему ухвалу.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції порушено основні принципи адміністративного судочинства, передбачені ст. 129 Конституції України, ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Не забезпечено рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та невірно застосовано судом норми матеріального права. Також при винесенні рішення суд не врахував доказів, що мають значення для справи.

У судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги заперечила та просила залишити її без задоволення, а окрему ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу норми ч. 1 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Вказана стаття дає можливість суду першої інстанції відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності.

Окрему ухвалу можна розглядати як один із проявів механізму стримування і противаг гілок державної влади. Суд як орган судової влади наділено певними контрольно-наглядовими функціями в межах іншої влади, що необхідно для її злагодженого і правомірного функціонування.

Як видно з матеріалів справи, судом встановлено, що оскаржувана постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №50788015 щодо примусового виконання виконавчого листа №813/7679/14, виданого Львівським окружним адміністративним судом 29.03.2016 року, про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 28.10.2014 року винесена відповідачем 12.04.2016 року.

У відповідності до положень частини 2 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець не пізніше наступного дня після прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Пунктом 2.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 року №2274/5 обов'язок надсилання вихідної кореспонденції не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа передбачено.

Таким чином, державний виконавець не пізніше 13.04.2016 року зобов'язаний був надіслати оскаржувану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №50788015 від 12.04.2016 року з виконавчим документом позивачу, проте як видно з поштового конверту та витягу з реєстру поштових відправлень, постанова надіслана на адресу заявника лише 20.04.2016 року, тобто поза межами встановленого Законом строку.

Окрім цього, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону.

Як встановлено судом першої інстанції, державний виконавець всупереч ч. 3 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» такого роз'яснення у постанові від 12.04.2016 року ВП №50788015 не має, що у свою чергу свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків.

Враховуючи, що при розгляді даної адміністративної справи виявлені порушення відповідачем норм Закону України «Про виконавче провадження» та вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про необхідність довести до відома Міністерства юстиції України про наявність таких порушень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що їм сприяли.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування окремої ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст., 160 ч. 3, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі №813/1374/16- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 20.09.2016 року.