Постанова № 61414331, 12.09.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 року справа № 823/836/16

15 год. 18 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Пилипишина С.П. за довіреністю,

представника третьої особи - ОСОБА_3 за договором,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Христинівської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Христинівської районної державної адміністрації, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області №60-к від 01.06.2016 року «Про звільнення ОСОБА_1.»;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області №63-к від 06.06.2016 року «Про внесення змін до розпорядження від 01.06.2016р.;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області з 02.06.2016 року;

- стягнути з Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.06.2016 року по день поновлення на роботі;

- стягнути з Христинівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10000 грн.;

- допустити негайне виконання постанови суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника голови Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області з 02.06.2016 року та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч вимог частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України відповідачем прийнято розпорядження №60-к від 01.06.2016 року про його звільнення у період тимчасової непрацездатності. При цьому, позивач вважає, що відповідач не мав права своїм розпорядженням №63-к від 06.06.2016 року змінювати дату звільнення у зв'язку з перебуванням на лікарняному.

Також позивач звернув увагу, що є депутатом Христинівської районної ради, а тому відповідач не виконав свого обов'язку щодо завчасного повідомлення позивача та місцевої ради про дату звільнення.

Наведені події, за твердженням позивача, позбавили його єдиного джерела доходів. Після бездоганної роботи його звільнили як працівника, який виявився непотрібний, а тому він перебуває у стресовому стані, змушений прикладати зусилля для організації свого життя та своєї сім'ї, а тому зазнав моральних страждань, які підлягають стягненню в судовому порядку.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що відповідно до вимог Закону України «Про місцеві державні адміністрації» наслідком призначення нового голови місцевої адміністрації є автоматичне припинення повноважень його заступників. При цьому, звільненню новопризначеним головою місцевої адміністрації своїх заступників не повинно передувати дотримання певного додаткового порядку припинення їх повноважень, крім самого факту припинення повноважень.

Відповідач також звернув увагу, що позивач ні в день відкриття листка непрацездатності - 30.05.2016р., ні в дні передачі матеріальних цінностей і справ - 01.06.2016р. та 02.06.2016р., не повідомив про свою тимчасову непрацездатність, перебував на робочому місці та 01.06.2016р. приймав участь у засіданні постійної комісії Христинівської районної ради з питань освіти, культури, духовності, молодіжної політики і спорту, а тому відповідачем внесено зміни в розпорядження про звільнення позивача лише після надання 06.06.2016р. останнім листка непрацездатності.

За вказаних обставин, відповідач вважає, що ним дотримано спеціальних норм законодавства та в межах наданих повноважень прийнято спірні розпорядження, які скасуванню не підлягають.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Третя особа направила до суду пояснення, в яких зазначила, що юридичним наслідком призначення нового голови районної державної адміністрації є право останнього звільнити перших заступників та заступників голови адміністрації із займаних посад внаслідок автоматичного припинення їх повноважень, про що вони заявляють новому голові. При цьому, альтернативи у поведінці заступників голови районної державної адміністрації немає - заявити про припинення повноважень є їх обов'язком, а не правом.

На підставі наведеного просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні представник третьої особи заперечила проти задоволення позову та звернулась до суду з усним клопотанням про стягнення з позивача витрат третьої особи на правову допомогу та прибуття до суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 18.09.2015р. призначено на посаду заступника голови Христинівської районної державної адміністрації відповідно до розпорядження голови адміністрації ОСОБА_5 №97-к від 18.09.2015р.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, Розпорядженням Президента України №186/2016-рп від 29.04.2016р. ОСОБА_4 призначено головою Христинівської районної державної адміністрації, яка 29.04.2016р. приступила до виконання своїх повноважень.

Розпорядженням голови Христинівської районної державної адміністрації ОСОБА_4 №60-к від 01.06.2016р., за погодженням з головою Черкаської обласної державної адміністрації, яка викладена в листі №01/01-47/3199 від 30.05.2016р., ОСОБА_1 звільнено з займаної посади.

Розпорядженням голови Христинівської районної державної адміністрації ОСОБА_4 №63-к від 06.06.2016р. внесено зміни до розпорядження №60-к від 01.06.2016р. щодо дати звільнення позивача, а саме з 01.06.2016р. на 06.06.2016р. Підставою внесення таких змін став поданий позивачем листок непрацездатності серії АГХ №510339, який засвідчує непрацездатність позивача з 30.05.2016р. по 04.06.2016р. включно.

Вирішуючи даний спір по суті, суд виходить з того, що згідно частин 1, 3 статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи.

Перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення.

В силу положень пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону.

З наведених положень Закону вбачається, що заступник голови місцевої державної адміністрації зобов'язаний заявити про припинення своїх повноважень перед новопризначеним головою адміністрації в день його призначення. До такого висновку суд прийшов з тих міркувань, що Закон України «Про місцеві державні адміністрації» не містить альтернативного вибору варіанту поведінки заступником голови місцевої державної адміністрації. Тобто, Законом встановлено граничний термін перебування заступника голови місцевої державної адміністрації на займаній посаді.

Всупереч наведених вимог закону, протягом місяця з дня призначення нового голови Христинівської районної державної адміністрації позивач не заявив про припинення своїх повноважень. Отже, у новопризначеного голови адміністрації виникло право на звільнення позивача, оскільки в протилежному випадку позивач взагалі може не заявити про припинення своїх повноважень.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача про незаконність його звільнення у період тимчасової непрацездатності, оскільки Закон України «Про місцеві державні адміністрації» є спеціальним по відношенню до положень частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України та не містить спеціальних вимог чи заборон звільнення заступника голови адміністрації у період тимчасової непрацездатності, оскільки таке звільнення відбувається у зв'язку із припиненням повноважень.

Щодо посилань позивача на норми частини 3 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», суд зазначає, що згідно наведених норм Закону депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.

Необхідною умовою застосування наведених положень Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» є наявність обов'язку власника попереджати працівника, який є депутатом місцевої ради, про його звільнення.

Однак, суд звертає увагу, що вступаючи на посаду заступника голови місцевої державної адміністрації, особа вважається попередженою про своє можливе звільнення в силу прямої вказівки закону, а саме пункту 3 статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» у зв'язку із призначенням на посаду нового голови місцевої державної адміністрації. Тобто, в даному випадку трудовий договір укладений до настання певної події, а тому норми частини 3 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» до спірних правовідносин не застосовуються та не встановлюють обов'язку роботодавця попереджувати працівника про майбутнє звільнення, оскільки на таке звільнення особа попереджена та завчасно погодилась, призначаючись на посаду заступника голови місцевої державної адміністрації. Як наслідок, відсутній обов'язок щодо повідомлення місцевої ради про звільнення заступника голови місцевої державної адміністрації.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено порядку звільнення позивача із займаної посади, а тому відсутні підстави для скасування оскаржених розпоряджень та поновлення позивача на займаній посаді.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи, що відповідач довів правомірність прийнятих розпоряджень, суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

Щодо вимог представника третьої особи про стягнення витрат на правову допомогу та прибуття в судове засідання, суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Суд звертає увагу, що положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають компенсацію витрат відповідача у справі та не передбачають таку компенсацію третій особі, а тому вказані вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 87-94, 98, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Христинівської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 19.09.2016р.