Рішення № 61409712, 19.09.2016, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1742/16

Справа № 235/3702/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

19 вересня 2016 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

при секретарі Романенко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Міський парк культури та відпочинку" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Міський парк культури та відпочинку" (далі - КП "Міський парк культури та відпочинку") про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що з 23 липня 2014 року по 30 квітня 2015 року працював в КП "Міський парк культури та відпочинку" в якості нічного сторожа, звільнений на підставі п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору.

За період його відповідач нараховував, але не виплатив йому заробітну плату, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 23 липня 2014 року по 1 травня 2015 року в сумі 14.305,78 грн., яку в порушення вимог ст.116 КЗпП України відповідач не виплатив йому в день його звільнення. На підставі наведеного, позивач просить на підставі ст.117 КЗпП України також стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку в сумі 18.147,20 грн.

Крім того, невиплатою заробітної плати йому заподіяна також моральна шкода, яка полягає в тому, що у зв'язку з тим, що він є інвалідом 3 групи, має обмеження руху колінного суглобу, потребує постійного лікування, через наявність заборгованості по заробітній платі вимушений був відмовляти собі у лікарських препаратах, що призвело до постійного болю та погіршення самопочуття, що в свою чергу призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, зниження життєвої активності, послабленні організму. Без потрібних ліків він не має можливості почувати себе повноцінною людиною. Це позначилось на його загальному стані, він є постійно пригнічений через неможливість лікування і відновлення здоров'я, повноцінно виконувати сімейні обов'язки по дому. Всі турботи по дому лягли на дружину. На підставі наведеного просив відшкодувати йому моральну шкоду в сумі 10.000 грн. за рахунок відповідача.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, його представник в судове засідання не з'явився, не надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ст.224 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_1 працював в КП "Міський парк культури та відпочинку" в якості нічного сторожа з 23 липня 2014 року (договір № 24 від 23 липня 2014 року) по 30 квітня 2015 року (наказ № 04/27-к від 30 квітня 2015 року), звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР з наступними змінами та доповненнями та ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідачем заробітна плата позивачеві в строки, встановлені законом, не виплачувалась, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по заробітній платі за період з 23 липня 2014 року по квітень 2015 року включно в сумі 14.305,78 грн., що підтверджується довідкою КП "Міський парк культури та відпочинку" № 23 від 29 квітня 2015 року, яка підлягає стягненню з нього в судовому порядку.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не спотворювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, судом встановлено, що в порушення вимог ст.ст.116, 117 КЗпП України з вини відповідача позивачу не були виплачені належні йому суми.

Таким чином, підлягає відшкодуванню відповідачем середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 12.106,05 грн. (35,09 грн. х 345 день), де 35,09 грн. - середньоденний заробіток позивача, розрахований на підставі п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995р. № 100, 345 - кількість робочих годин затримки розрахунку по день ухвалення рішення судом ((1314,73 грн. - заробітна плата позивача за квітень 2015 року + 1632,74 грн. - заробітна плата позивача за березень 2015 року) : 42 робочі дні в квітні та березні 2015 року).

Відповідно до положень ст.273-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно абз.10 п.2.3 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 (справа № 1-5/2012) звільнений працівник, якому з вини власника або уповноваженого ним органу несвоєчасно виплатили належні при звільненні суми, має право вимагати відшкодування завданої при цьому моральної шкоди.

Суд приходить до висновку про те, що порушенням трудових прав, що виразилось в невиплаті йому своєчасно заробітної плати та затримці розрахунку при звільненні, позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях та переживаннях, викликаних втратою нормальних життєвих зв'язків і необхідністю додавання додаткових зусиль для організації свого життя, пов'язаних із неможливістю забезпеченням себе та членів своєї сім'ї матеріально, а також проходження призначеного лікування у зв'язку з зв'язку з отриманим каліцтвом на виробництві.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін в його життєвих стосунках.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в 500 грн.

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України у зв'язку з тим, що позивача, на користь якого ухвалено рішення, на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірах, передбачених абз. 3 п.п.1 п.1, абз.3 п.п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про оплату праці", ст.ст.115-117, 273-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.15, 60, 88, 213-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Міський парк культури та відпочинку" (ідентифікаційний код 02218984) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за період з 23 липня 2014 року по 30 квітня 2015 року включно в сумі 14.305 (чотирнадцяти тисяч трьохсот п'яти) гривень 78 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 12.106 (дванадцяти тисяч ста шести) гривень 05 копійок, на відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Комунального підприємства "Міський парк культури та відпочинку" (ідентифікаційний код 02218984) в дохід держави судовий збір в розмірі 1102 (однієї тисячі ста двох) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Г.В. Назаренко