Постанова № 61408315, 19.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/11680/16-а

Провадження № 2-а/760/975/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2016 року, 15 годин 00 хвилин, м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, прийняв таку постанову.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

05.07.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви про переведення з одного виду пенсії на інший від 05.12.2015, у відповідності до вимог частини п'ятої статті 45 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 4.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати відповідача розглянути його заяву про переведення з одного виду пенсії на інший від 05.12.2015, відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення у відповідності до вимог частини п'ятої статті 45 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 4.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

05.12.2015 він звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії у зв'язку з втратою на пенсію за віком, проте відповідач відповідного рішення щодо переведення або про відмову у переведенні на інший вид пенсії так і не прийняв.

Позивач стверджував, що такі дії відповідача порушують його конституційні права на соціальне забезпечення, а тому звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

18.08.2016 відповідач подав до суду заперечення проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що позивач перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

05.12.2015 він звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по втраті годувальника та пенсію за віком, яка була направлена поштою. На звернення позивача була надана відповідь № 1552/16 від 05.02.2016, в якій зазначалося, яким чином розрахована пенсія у зв'язку з втратою годувальника та було проведено попередній розрахунок пенсії за віком відповідно до документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи.

Враховуючи вищезазначене стверджував, що вимоги позивача щодо визнання протиправними бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Крім цього, просив звернути увагу суду, що вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача розглянути його заяву від 05.12.2015 та прийняти відповідне рішення є необґрунтованими, оскільки відповідач за результатом розгляду вищезазначеної заяви вже прийняв рішення про відмову в переведенні позивача з пенсії в разі втраті годувальника на пенсію за віком, що підтверджується розпорядженням начальника відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 3 Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва № 14 від 03.02.2016.

Представник відповідача зазначив, що адміністративний позов ОСОБА_1 є передчасним, оскільки права та інтереси позивача у цій справі порушені не були, а тому просив відмовити в задоволені позову у повному обсязі.

З матеріалів справи випливає, що до своїх заперечень відповідач додав клопотання, у якому просив суд проводити розгляд справи за участю його представника, та повідомити про дату час і місце судового розгляду справи.

Суд, дослідивши норми чинного законодавства, прийняв рішення про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача, оскільки за правилами частини четвертої статті 183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Крім цього, суд констатує, що повідомлені позивачем обставини та надані відповідачем заперечення є достатніми для ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

05.12.2015 позивач направив до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяву, у якій просив перевести його з пенсії у зв'язку з втратою годувальника на пенсію за віком (а.с.17-18).

Відповідно до розпорядження заступника начальника Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва № 14 від 03.02.2016, позивачу було відмовлено в переведенні з пенсії в разі втрати годувальника на пенсію за віком згідно заяви від 05.12.2015 (а.с. 19).

Згідно з листом начальника Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва № 1552/16 від 05.02.2016, ОСОБА_1 було роз'яснено порядок обчислення розміру його пенсії та повідомлено про недоцільність переведення з пенсії в разі втрати годувальника на пенсію за віком (а.с. 11-12).

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог належить відмовити повністю з таких підстав.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра соціальної політики України, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є підвідомчими органами Фонду та разом утворюють систему органів Фонду.

Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, є Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 5 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 9 цього Закону передбачає, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За правилами статті 10 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з частиною першою статтею 44 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

За правилами частини третьої статті 45 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - порядок).

Так, відповідно до абзацу шостого пункту 4.3 розділу IV вищезазначеної постанови, рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.

Зі змісту адміністративного позову випливає, що позивач звернувся з цим позовом, оскільки вважає, що відповідач не прийняв відповідного рішення за результатом поданої ним заяви про переведення його з одного виду пенсії на інший.

Однак, дослідивши наявні у справі докази суд не погоджується з твердженням позивача, з таких підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_1 станом на момент розгляду справи перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, однак виявив бажання отримувати пенсію за віком, а тому звернувся до відповідача із відповідною заявою від 05.12.2015.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви відповідач, у своєму листі № 1552/16 від 05.02.2016, роз'яснив позивачу порядок обчислення розміру його пенсії та повідомив про недоцільність переведення з пенсії у зв'язку з втратою годувальника на пенсію за віком, оскільки в разі такого переходу розмір його призначеної пенсії зменшиться.

На думку суду, висновок позивача про відсутність рішення за результатами поданої ним заяви від 05.12.2015 є помилковим, оскільки в матеріалах справи міститься розпорядження заступника начальника Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва № 14 від 03.02.2016, яким ОСОБА_1 на підставі вищезазначеної заяви було відмовлено у переведенні з пенсії у зв'язку з втратою годувальника на пенсію за віком (а.с. 19).

Отже, у цій справі відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача про переведення його з одного виду пенсії на інший від 05.12.2015, зобов'язання відповідача розглянути вищезазначену заяву та прийняти відповідне рішення, оскільки відповідач вже розглянув вказану заяву та прийняв за результатами її розгляду рішення по суті.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС «у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку».

Враховуючи вищенаведене, посилання позивача на протиправність дій відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з боку Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києва не було допущено протиправних дій щодо позивача.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС «в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку що дії відповідача відповідають вимогам закону, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Керуючись статтею 19 Конституції України, Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 2, 94, 99, 104-106, 158-163, 183-2, 254 КАС, суд

постановив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л. В. Шевченко