Ухвала суду № 61393785, 10.09.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44315/16-к

У Х В А Л А

10 вересня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., при секретарі Пановик Ю.В., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Фомченка В.М., слідчого Гуджала А.А., захисника адвоката Лисака О.М., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання ст. слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Гуджала А.А. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого на посаді заступника голови Київської обласної державної адміністрації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, не маючого судимостей, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні № 42016000000002257 , -

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в межах кримінального провадження № 42016000000002257 звернувся ст. слідчий в ОВС Генеральної прокуратури України Гуджал А.А., за погодженням з процесуальним керівником, прокурором відділу Генеральної прокуратури України Фомченком В.М., із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовано наступним. Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42016000000002257, в якому вручено підозру ОСОБА_2 Слідчий вважає, що існують ризики, які дають підстави вважати, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженніОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших осіб, які є свідками скоєння ним протиправних дій, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання за вчинення цього злочину в виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, й Кримінальним кодексом України виключено можливість застосовувати до осіб, якими вчинені корупційні злочини, положень щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

В засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, зазначивши, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вважав, що забезпечення покладених на нього процесуальних обов'язків може бути забезпечено шляхом застосування запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 ч. 1 п. 5 КПК України, тобто тримання під вартою. Разом з цим, вважав, що при обранні альтернативного запобіжного заходу необхідно визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України в розмірі один мільйон гривень.

Захисник Лисак О.М. заперечив проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив відмовити з огляду на необгрутованість підозри.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав думку захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, доводи захисту, матеріали долучені захистом при розгляді клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Так, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42016000000002257 в межах якого вручено підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

10.09.2016 року о 01 год. 48 хв. ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 209

КПК України затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол.

10.09.2016 року о 04 год . 40 хв. ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

Зокрема, підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, обґрунтовується органом досудового розслідування даними, які містяться у: заяві ОСОБА_5 від 02.09.2016 року; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 03.09.2016 року та 07.09.2016 року; протоколі огляду та вручення грошових коштів від 08.09.2016 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_6 від 09.09.2016 року; протоколі затримання ОСОБА_6 від 09.09.2016 року, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 200 000 грн.; протоколі затримання ОСОБА_7 від 09.09.2016; протоколі затримання ОСОБА_2 від 10.09.2016 року.

Так, згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Слідчий суддя, в тому числі при врахуванні даних про особу підозрюваного, а також даних про займану ним посаду, конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2, вважає наявними в провадженні ризики, передбачені ст. 177 КПК України - а саме, що він може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженніОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших осіб, які є свідками скоєння ним протиправних дій, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Разом з цим, з огляду на особу підозрюваного, який має постійне місце роботи та проживання, міцні соціальні зв'язки, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, слідчий суддя вважає недоведеним, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому вважає відсутніми підстави для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою. Крім того, сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 сама по собі не є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Виходячи з доведеності обґрунтованості підозри та наявності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю наявними всі підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу вигляді застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи конкретні обставини правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, дані про його особу, майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, і за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, спосіб вчинення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності, необхідним визначити розмір застави який перевищує 300 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 1 000 000 (один мільйон ) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Крім того, у відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України вважаю необхідним покласти на підозрюваного обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню, зокрема ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими особами, які будуть визначені слідчим та\або процесуальним керівником;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії ухвали слідчого судді слід визначити в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, а строк покладених на підозрюваного обов'язків згідно ч. 6 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 9, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 535 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання ст. слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Гуджала А.А. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні № 42016000000002257 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,- відмовити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого на посаді заступника голови Київської обласної державної адміністрації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, не маючого судимостей, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні № 42016000000002257, - запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, який перевищує 300 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі застави у сумі 1 000 000 (один мільйон ) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні. Депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюванийне пізніше пяти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобовязаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому чи прокурору.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню, зокрема ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими особами, які будуть визначені слідчим та\або процесуальним керівником;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а покладених судом обов'язків - до 09.112016 року, але не більш строку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000002257.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На підставі ст. 535 ч. 4 КПК України прокурору Генеральної прокуратури України повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.В. Підпалий