Рішення № 61393200, 14.09.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/423/16-ц Провадження № 22-ц/795/1420/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції - Литвиненко І. В. Доповідач - Шарапова О. Л.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в:

В лютому 2016 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_8 кошти, які були сплачені ним як комунальні платежі, в сумі 5332 грн. 31 коп. за період з січня 2013 року по січень 2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він та відповідач є співвласниками по 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (нині Льотна) в м. Чернігові. За період з січня 2013 року по січень 2016 року ОСОБА_6 не сплачувала комунальні платежі, розмір комунальних платежів за цей період становить 10664 грн. 62 коп., оплата комунальних платежів проводилась ним в повному обсязі. Відповідач, як власника 1/2 частини квартири, має відшкодувати йому понесені витрати в сумі 5332 грн. 31 коп.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 червня 2016 року позовні вимоги задоволені частково.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить оскаржуване рішення змінити та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що з 2012 року ОСОБА_6 до нього жодного разу з приводу неможливості потрапити до квартири не зверталась; відповідачка не зверталась зі скаргами до правоохоронних органів або до житлово-комунального підприємства з приводу перешкод у потраплянні до спірної квартири. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно не стягнув з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є співвласниками квартири АДРЕСА_2; кожному на праві власності належить по 1/2 частині вказаної квартири.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7, КП «Деснянське» Чернігівської міської ради про встановлення порядку користування квартирою задоволено частково та встановлений порядок користування квартирою №16 в буд. 3 по вул. Червоногвардійській в м. Чернігові: виділено в користування ОСОБА_6 кімнату №4 житловою площею 15,8 кв.м. з балконом; виділено в користування ОСОБА_7 кімнату №5 площею 16,9 кв.м.; а коридор №1 площею 5,3 кв.м., кухню, ванну з вбиральнею залишено у спільному користуванні.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачці чинилися перешкоди у користуванні квартирою, а тому не підлягають відшкодування витрати , понесені позивачем на оплату гарячого та холодного водопостачання, газопостачання; не підлягають відшкодуванню понесені позивачем витрати по опаленню квартири, оскільки не наданий їх окремий розрахунок; витрати, які позивач поніс на утримання будинку і прибудинкової території є коштами, сплаченими в рахунок утримання квартири, а отже з ОСОБА_6 необхідно стягнути половину сплачених позивачем коштів - 1007 грн. 28 коп.

Проте, з висновком суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ( а.с. 115), позивач поніс витрати на оплату правової допомоги в розмірі 1500 грн. З урахуванням розміру задоволених позовних вимог, з відповідачки на користь позивача слід стягнути у відшкодування витрат на правову допомогу 283 грн. 35 коп. ( 5332.31 грн./ 1500 грн. = 1007.28 грн./Х. Х = 283.35 грн.).

Розглядаючи справу у межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов»язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які були допитані судом першої інстанції, та які мешкають у під»їзді, де знаходить належна сторонам квартира, підтверджується, що у спірній квартирі протягом трьох років мешкали квартиранти, які з питань найму спілкувалися з представником позивача по даній справі, а відповідачка не могла потрапити до вказаної квартири.

В листопаді 2015 року ОСОБА_6 зверталась до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користування житлом та вселення в квартиру. Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2016 року позовні вимоги були залишені без розгляду. В ході розгляду даної цивільної справи сторони не оспорювали, що представник ОСОБА_7 ОСОБА_5 в ході розгляду справи судом першої інстанції надала ОСОБА_6 ключі від спірної квартири і після цього ОСОБА_6 була подана заява про залишення без розгляду позовних вимог про усунення перешкод у користування житлом та вселення в квартиру.

В вересні 2015 року ОСОБА_6 зверталась до Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області з заявою про вжиття заходів до осіб, які без відповідних правових підстав мешкають в спірній квартирі.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачці чинилися перешкоди у користуванні квартирою, даною квартирою користувався позивач або треті особи за згодою останнього, а тому відсутні підстави для відшкодування витрат, понесених на оплату комунальних платежів.

Рішення суду першої інстанції ОСОБА_6 не оскаржується, а тому, враховуючи межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 червня 2016 року в частині розподілу судових витрат змінити, стягнувши з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 у відшкодування витрат на правову допомогу 283 грн. 35 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: