Постанова № 61390892, 13.09.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р. Справа № 5023/197/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В. О.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників:

прокуратури не з'явився.

позивача, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" ОСОБА_1 (довіреність № 010-01/3139 від 15.05.14),

відповідача не зявився,

третьої особи, ТОВ "Тімекс" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2130 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.07.16, винесену за результатами розгляду заяви стягувача - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Харкові - про видачу дублікату наказу та відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у справі № 5023/197/12

за позовом прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк", м. Харків,

до ОСОБА_2 фірми "Яна", с. Затишшя Харківського району Харківської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю ТІМЕКС, м. Харків,

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.16 (суддя Светлічний Ю.В.) відмовлено в задоволенні заяви стягувача - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" про видачу дублікату судового наказу та відновлення пропущеного строку для предявлення цього наказу до виконання.

Позивач (стягувач) - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" - звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповне зясування обставин справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, задовольнити заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" про видачу дублікату судового наказу та відновлення пропущеного строку для предявлення цього наказу до виконання; стягнути з відповідача судові витрати за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не досліджені належним чином обставини справи, зокрема, не враховані надані письмові пояснення та докази, які обґрунтовують поважність причин пропуску строку для предявлення наказу до виконання.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.16 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 23.08.16, запропоновано учасникам процесу надати суду апеляційної інстанції: ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі, іншим учасникам процесу - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №8290 від 23.08.16) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі представника в судовому засіданні 23.08.16.

Представник позивача та прокурор проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не заперечували. Прокурор, зокрема, також зазначив, що йому необхідний час для надання мотивованих пояснень з питань, що виникли у судовому засіданні 23.08.16, у зв'язку з чим просив суд відкласти розгляд справи та заявив клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.16 відкладено розгляд справи на 06.09.16; запропоновано учасникам процесу надати суду відзиви на апеляційну скаргу, мотивовані пояснення з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні 23.08.16.

У письмових поясненнях від 02.09.16 позивач, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, зазначає про те, що у звязку з припиненням юридичної особи боржника та переходу права власності на предмет іпотеки до іншої особи фізичної особи ОСОБА_4 у позивача була відсутня фактична та правова можливість виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.03.12 у цій справі на підставі виданого судом наказу. Вказане, на думку позивача, є обєктивними причинами пропуску встановленого законом строку предявлення виконавчого документа до виконання. Також, заявник вважає, що при повторному зверненні до органів ДВС про примусове виконання наказу господарського суду від 10.04.12 ним не було пропущено строк для предявлення такого виконавчого документа до виконання у звязку з перериванням строку відповідно до ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження".

У звязку з відпусткою судді Тарасової І.В., за розпорядженням керівника апарату Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.16 було здійснено повторний автоматичний розподіл справи та визначено для розгляду даної справи колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О. Колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №8719 від 06.09.16) про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до статті 77 ГПК України в судовому засіданні апеляційної інстанції 06.09.16 було оголошено перерву до 13.09.16 для надання учасниками процесу обґрунтованих пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи, та з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Присутній у судовому засіданні 13.09.16 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, задовольнити заяву стягувача - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Харкові, про видачу дублікату наказу та відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у справі № 5023/197/12.

Інші учасники процесу повідомлені належним чином про час та місце судового засідання 13.09.16, не прибули для участі в даному судовому засіданні, не повідомили суд про причини неявки та не надали відзиву на апеляційну скаргу.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в січні 2012 року прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою (із подальшим уточненням від 03.02.12, яке було прийнято судом) щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.03.12 позов задоволено; звернуто стягнення на цех по виробництву будівельних матеріалів загальною площею 891,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський район, с. Циркуни, вул. Кірова, буд. 1-Б із застосуванням способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмету іпотеки в розмірі 375000,00грн для задоволення вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові по погашенню заборгованості в розмірі 2098179,67 дол. США/ 16764035,93 грн. за кредитом та відсотками та в розмірі 846,31 грн. за комісію за управління кредитом. Звернуто стягнення на комплекс нежитлових будівель, що складається з шести будівель: літ."А-1" - контрольно-пропускний пункт, загальною площею 12,8 кв.м., літ. „Б-1" - гараж на п'ять боксів загальною площею 96,2 кв.м., літ. "В-1" склад паливно - мастильних матеріалів, загальною площею 17,4 кв.м., літ. „Д-3" адміністративні приміщення, загальною площею 1218,8 кв.м., літ. „Е-1"- ремонтно-виробничий корпус зі складом загальною площею 3578,8 кв.м., літ. „Ж-1' склад загальною площею 264,6 кв.м., №1 - огорожа, що знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, буд.20 із застосуванням способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмету іпотеки в розмірі 4250 000,00 грн. для задоволення вимог ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові по погашенню заборгованості в розмірі 2098179,67 дол. США 16764035,93 грн. за кредитом та відсотками та в розмірі 846 грн. за комісію за управління кредитом. Стягнуто з ОСОБА_2 фірми "Яна" на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 64380,00 грн.

10.04.12 господарським судом на виконання вищезазначеного рішення були видані відповідні накази зі строком дії для пред'явлення до виконання у кредитні установи (державному виконавцю) до 11.04.13.

З матеріалів справи вбачається, 08.10.12 Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області відмовив у прийнятті виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження, у звязку з тим, що виконавчий документ предявлено до органу державної виконавчої служби не за підвідомчістю виконання рішень, а також у виконавчому документі не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код субєкта господарської діяльності.

01.03.13 позивач звернувся до господарського суду з заявою про виправлення описки в наказах господарського суду Харківської області від 10.04.12 у даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.03.16 відмовлено у задоволені заяви стягувача про виправлення описки у наказах господарського суду Харківської області від 10.04.12 у справі № 5023/197/12.

15.03.16 прокуратура Київського району м. Харкова звернулась з заявою, в якій, зокрема, просила виправити допущену технічну помилку в тексті позовної заяви та в резолютивній частині рішення господарського суду Харківської області від 26.03.12 у даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.16 задоволено заяву прокурора в порядку ст. 89 ГПК України та виправлено описку у рішенні господарського суду Харківської області від 26.03.12 у справі № 5023/197/12.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.16 виправлено технічну описку допущену у наказах господарського суду Харківської області у справі №5023/197/12.

03.06.16 стягувач - ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про видачу дублікату наказу та відновлення пропущеного строку для предявлення наказу до виконання.

В обґрунтування вказаної заяви, стягувач вказує на те, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України від 16.04.13 (т.2, а.с.50) йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з припиненням юридичної особи боржника (відповідача), в подальшому заявник дізнався про перехід права власності на предмет іпотеки від відповідача до третьої особи, та лише 30.05.15 в межах іншого виконавчого провадження йому стало відомо про зворотній перехід права власності на предмет іпотеки до відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.16 відмовлено в задоволенні заяви стягувача - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" про видачу дублікату судового наказу та відновлення пропущеного строку для предявлення цього наказу до виконання.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявником при предявленні наказу господарського суду Харківської області від 10.04.12 до виконання було пропущено строк, протягом якого наказ дійсний до виконання, не доведено поважності причин пропуску предявлення наказу у даній справі та подано заяву про видачу дублікату після спливу строку наказу від 10.04.12 до виконання.

Проте, апеляційний господарський суд, надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що ухвала господарського суду про відмову в задоволенні заяви стягувача - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" про видачу дублікату судового наказу та відновлення пропущеного строку для предявлення цього наказу до виконання, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, винесена при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, виходячи з наступного.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій (ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Харківської області від 26.03.12 не оскаржувалось в апеляційному порядку, набрало законної сили, а отже є обовязковим до виконання. 10.04.12 господарським судом на виконання вищезазначеного рішення були видані відповідні накази зі строком дії для пред'явлення до виконання у кредитні установи (державному виконавцю) до 11.04.13.

Виконавчі документи повинні бути предявлені до виконання в строки, встановлені статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами п.2 ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, згідно із ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Таке право стягувача передбачено також у статті 119 ГПК України, якою встановлено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення.

Отже, зазначений строк є процесуальним, а тому може бути поновлений відповідно до статті 53 ГПК України.

Виходячи зі змісту наведених норм, поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В даному випадку такі, які об'єктивно унеможливлювали стягувачу своєчасно, в передбачений ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" строк, пред'явити наказ до виконання.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не повязує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для предявлення наказу до виконання за правилами ст. 43 ГПК України.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку, встановленого для предявлення наказу господарського суду до виконання, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк", посилається на те, що строк предявлення сплинув по незалежним від заявника причинам, а саме: державна реєстрація припинення юридичної особи Відповідача в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не повязано з реорганізацією, до винесення рішення господарського суду Харківської області від 26.03.12 та видачі відповідних наказів на його виконання; перехід права власності на предмет іпотеки до іншої особи фізичної особи ОСОБА_4

Так, в матеріалах справи міститься постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 08.10.12 ВП № 34622938 у звязку з тим, що виконавчий документ предявлено до органу державної виконавчої служби не за підвідомчістю виконання рішень, а також у виконавчому документі не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код субєкта господарської діяльності.

Після усунення недоліків, стягувач - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк", звернувся до органів ДВС 12.04.13, однак постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 16.04.13 ВП № 37677547 йому було відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження, оскільки відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичну особу боржника припинено, що унеможливлює виконання судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що державна реєстрації припинення юридичної особи відповідача в результаті її ліквідації за рішенням засновників відбулась до винесення рішення у даній справі та видачі відповідних наказів на його виконання. Вказане свідчить про неможливість його реального виконання.

Разом з тим, як вже було зазначено, рішення господарського суду Харківської області від 26.03.12 не оскаржувалось в апеляційному порядку, набрало законної сили та є обовязковим до виконання, а отже у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави та процесуальні можливості надавати оцінку зазначеному рішенню у даному випадку.

В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд вказав, що строк предявлення до виконання наказу від 10.04.12 у справі №5023/197/12 закінчився 11.04.13, тоді як ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" звернувся до органів ДВС 12.04.13, у звязку з чим, на думку суду першої інстанції, пропустив строк для пред'явлення наказу до виконання.

Проте, колегія суддів вважає висновок господарського суду таким, що не ґрунтується на повному дослідженні всіх обставин справи.

Так, згідно із приписами статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Як було встановлено вище, наказ від 10.04.12 у справі 5023/197/12 предявлявся стягувачем до виконання 08.10.12 (тобто в межах встановленого річного строку) та був повернутий згідно з постановою державного виконавця від 08.10.12 з підстави, зокрема, невідповідності зазначеного виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідне свідчить про переривання строку предявлення виконавчого документа до виконання та встановлення зазначеного річного строку з дня повернення виконавчого документа - тобто з 08.10.12. Отже, станом на 12.04.13, при повторному подані стягувачем до органів ДВС заяви про примусове виконання наказу господарського суду, строк предявлення виконавчого документа до виконання пропущено не було.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що на час звернення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до господарського суду з заявою від 03.06.16 про поновлення строку та видачу дублікату наказу, строк предявлення виконавчого документа до виконання дійсно було пропущено.

Однак, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, у звязку з припиненням юридичної особи боржника, переходом права власності на предмет іпотеки до третьої особи ОСОБА_4 та державної реєстрації права власності на зазначену нерухомість за ОСОБА_4 була відсутня фактична та правова можливість виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.03.12 у справі №5023/197/12, тому ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" змушений був здійснювати заходи щодо захисту своїх прав іпотекодержателя шляхом подання позову до ОСОБА_4М про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, вказане свідчить, що позивач протягом тривалого часу (чотири роки) неодноразово намагається відновити своє порушене право та домогтись виконання судового рішення, винесеного на його користь, при цьому пропуск встановленого строку звернення наказу до виконання мав місце не з вини стягувача, а, як було встановлено вище через припинення юридичної особи боржника, тобто з причин, які не залежали від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", отже, на думку апеляційного господарського суду, є поважними.

Враховуючи, що на даний час скасовано державну реєстрацію припинення юридичної особи боржника ОСОБА_2 фірми "Яна", право власності на предмет іпотеки зареєстровано знову за боржником (що підтверджується наданими ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" суду першої інстанції доказами), позивач звернувся до суду з заявою про поновлення строку для предявлення наказу до виконання, оскільки в нього виникла реальна можливість виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.03.12 у даній справі.

У п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду, а відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Положення ст.ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Отже, у вирішенні питання про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, оскільки невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 26.03.12 у справі № 5023/197/12 станом на даний час залишається у повному обсязі невиконаним, причини, з яких було пропущено заявником строк пред'явлення виконавчого документа, слід вважати поважними - у зв'язку з чим Харківський апеляційний господарський суд приходить до висновку про поновлення строку пред'явлення наказу господарського суду Харківської області у справі №5023/197/12 до виконання.

Крім того, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у своїй заяві просить видати дублікат наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку його пред'явлення до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

Згідно статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Як вбачається зі змісту норм ГПК України, із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутись лише в межах строків предявлення її до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання.

При цьому, колегія суддів констатує, що Господарським процесуальним кодексом України не покладено обов'язку на стягувача наводити причини втрати наказу.

Підставою ж для видачі дубліката наказу є подана заява з документами на підтвердження факту його втрати, та що відповідають вимогам статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, у видачі дубліката наказу може бути відмовлено лише, якщо до заяви про видачу дубліката не додано доказів, передбачених частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено перелік документів, що додаються до заяви про видачу дубліката наказу на підтвердження факту його втрати (зокрема, якщо наказ втрачено стягувачем - додається його довідка, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації).

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що до заяви про видачу дублікату наказу заявником додана довідка від 01.06.2016р. за підписом керуючого філією АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові ОСОБА_5 та головним бухгалтером філії АТ "Укрексімбанк" ОСОБА_6 про те, що наказ №1 виданий господарським судом 10.04.12 на виконання рішення у справі №5023/197/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягувачем втрачено і до виконання не прийнято (т.2, а.с.48).

Враховуючи, що заявником дотримано вимоги чинного законодавства України в частині подання документів, що додаються до заяви про видачу дубліката наказу на підтвердження факту його втрати, що рішення господарського суду Харківської області від 26.03.12 у даній справі, на виконання якого був виданий відповідний наказ, залишається невиконаним, клопотання стягувача про поновлення строку про поновлення строку пред'явлення наказу господарського суду Харківської області у справі №5023/197/12 до виконання підлягає задоволенню, колегія суду приходить до висновку про відсутність підстав для відмови у видачі дубліката наказу.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України, ухвала господарського суду Харківської області від 13.07.16 у справі №5023/197/12 підлягає скасуванню.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст.49 ГПК.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Харкові задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.07.16 у справі №5023/197/12 скасувати.

Заяву стягувача - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Харкові про видачу дублікату наказу, виданого на виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.03.12 у справі №5023/197/12 (з урахуванням ухвал про виправлення описки від 18.03.13 та від 28.03.13), та поновлення пропущеного строку для предявлення наказу до виконання задовольнити.

Поновити строк предявлення до виконання наказу, виданого на виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.03.12 у справі №5023/197/12 (з урахуванням ухвал про виправлення описки від 18.03.13 та від 28.03.13).

Видати дублікат наказу на виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.03.12 у справі №5023/197/12 (з урахуванням ухвал про виправлення описки від 18.03.13 та від 28.03.13)

Видачу дублікату наказу доручити господарському суду Харківської області.

Повний текст постанови складено 19.09.16

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.