Ухвала суду № 61390879, 15.09.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"15" вересня 2016 р. Справа № 922/6545/15

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

від апелянта - Шоха Л.В. - договір про надання правової допомоги від 21.05.2016р. № 4;

від боржника - арбітражний керуючий - Погоріла О.І. - на підставі свідоцтва від 20.02.2013р. №227;

від ініціюючого кредитора - ОСОБА_3 - за довіреністю від 01.10.2014 р.,

від інших кредиторів - не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій-М", м.Харків

на постанову господарського суду Харківської області від 09.08.2016р.

у справі № 922/6545/15

за заявою Одноособового товариства з обмеженою відповідальністю "Суперабразив",м. Крин, Республіка Болгарія

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Водолій-М", с. Гоптівка, Харківська область

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 09.08.2016р. у справі №922/6545/15 (суддя Усатий В.О.) прийнято відмову розпорядника майна-керівника боржника від клопотання колишнього представника ТОВ «Водолій-М» Шохи Л.В. про допуск в участі розгляду справи (вх. № 16954 від 23.05.2016 р.), його клопотання про припинення провадження у справі (вх. № 16957 від 23.05.2016 р.), його доповнень до клопотання про припинення провадження у цій справі (вх. № 25233 від 01.08.2016 р.), його письмового пояснення (вх. № 26105 від 08.08.2016 р.), його заяви про фальсифікацію звіту розпорядника майна та про відхилення пропозиції про визнання боржника банкрутом (вх. № 26108 від 08.08.2016 р.) та його заяви про відкладання розгляду справи (вх. № 26107 від 08.08.2016 р.); припинено провадження по клопотанню колишнього представника ТОВ «Водолій-М» Шохи Л.В. про припинення провадження у цій справі (вх. № 25233 від 01.08.2016 р.); залишено без розгляду клопотання колишнього представника ТОВ «Водолій-М» Шохи Л.В. про допуск в участі розгляду справи (вх. № 16954 від 23.05.2016 р.), його доповнення до клопотання про припинення провадження у цій справі (вх. № 25233 від 01.08.2016 р.), його письмові пояснення (вх. № 26105 від 08.08.2016 р.), його заяву про фальсифікацію звіту розпорядника майна та про відхилення пропозиції про визнання боржника банкрутом (вх. № 26108 від 08.08.2016 р.) та його заяву про відкладання розгляду справи (вх. № 26107 від 08.08.2016 р.); припинено процедуру розпорядження майном боржника; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Водолій-М" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника; накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута. Призначено ліквідатором ТОВ "Водолій-М" арбітражного керуючого Погорілу Олену Іванівну (свідоцтво №227 від 20.02.2013р., адреса а/с 4589, м.Харків, 61022).; зобов'язано посадових осіб банкрута протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України; встановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; зобов'язано ліквідатора закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст.ст.37-48 Закону і надавати комітету кредиторів і суду не рідше одного разу на місяць звіти про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів банкрута, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів (т.6,а.с.159-168).

Оскаржувана постанова місцевого господарського суду з посиланням на статті 26,27 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статтю 205 ГК України мотивована тим, що за час, що пройшов з моменту порушення провадження у справі і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, фінансовий стан підприємства-боржника не поліпшився та на засіданні комітету кредиторів ТОВ «Водолій-М», оформленому протоколом від 01.08.2016р. прийнято рішення звернутись до господарського суду про недоцільність санації боржника і необхідність визнання боржника банкрутом. Також судом з посиланням на статті 651, 907,1008 ЦК України , статті 1, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність » не допущено адвоката Шоху Л.В до участі у справі в якості представника боржника у зв'язку з відмовою розпорядника майна - керівника боржника від договору про надання юридичних послуг від 24.05.2016р. №4, оскільки адвокат Шоха Л.В. займає у справі позицію всупереч волі клієнта та використовує свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Водолій-М" в особі адвоката Шохи Л.В. з постановою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить з урахуванням уточнень до апеляційної скарги скасувати постанову господарського суду Харківської області від 09.08.2016р. у справі №922/6545/15 про визнання ТОВ «Водолій-М» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і припинити провадження у справі на підставі статей 27,83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 80 ГПК України (т.6, а.с. 196-208).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що по-перше, право на правову допомогу передбачене статтею 59 Конституції України і не може бути обмежено навіть в умовах воєнного стану; по-друге, договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, який може бути розірваний в порядку та на підставах, встановлених ЦК України, іншими законами або за домовленістю сторін; по-третє, пунктом 5.2 договору про надання правової допомоги від 21.05.2014р. №4, укладеного між директором ТОВ «Водолій-М» ОСОБА_4 та адвокатом Шохою Л.В., встановлено, що зміни або розірвання цього договору допускається виключно за взаємною згодою сторін. Скаржник вважає, що оскільки ні з боку ТОВ «Водолій-М», а ні з боку адвоката Шохи Л.В. не було вчинено жодних дій щодо надання згоди на зміну чи розірвання цього договору, а судом не прийнято рішення щодо його розірвання, договір є дійсним та обов'язковим до виконання адвокатом Шохою Л.В. щодо представництва інтересів ТОВ «Водолій-М», у зв'язку з чим, на думу скаржника, рішення суду про усунення скаржника від участі у справі по банкрутство є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, скаржник зазначає про необґрунтованість ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Водолій-М», оскільки вона винесена без наявності даних про розмір грошових вимог кредитора, без дотримання 3-х місячного строку на задоволення боржником грошових вимог кредитора та без наявності документів, що підтверджують повноваження особи, яка подала до суду заяву про порушення провадження у справі про банкрутство.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 12.09.2016р. скаржник зазначає, що судове рішення в частині недопущення адвоката Шохи Л.В. помилково ґрунтується на положеннях статті 1008 ЦК України, яка визначає поняття договору доручення, який не має жодного відношення до договору про надання правової допомоги, оскільки він за своєю природою є договором про надання послуг. Також вказує на те, що відповідно до Правил адвокатської етики адвокат свою правову позицію має визначати виходячи із інтересів саме юридичної особи, а не керівника, дії якого можуть йти на шкоду цієї юридичної особи.

17.08.2016р. ліквідатором боржника - арбітражним керуючим Погорілою О.І. подано заяву про відмову від апеляційної скарги ТОВ «Водолій-М» на постанову господарського суду Харківської області від 09.08.2016р. у справі №922/6545/15 з тих підстав, що апеляційна скарга підписана адвокатом Шохою Л.В., який не є представником ТОВ «Водолій-М», оскільки арбітражний керуючий Погоріла О.І. як керівник боржника відмовилась від договору про надання правової допомоги від 21.05.2016р., укладеного між ТОВ «Водолій-М» та адвокатом Шохою Л.М., про що повідомила його листом від 21.05.2016р., а тому цей договір є розірваним в односторонньому порядку. Вказане клопотання не підлягає до задоволення судом апеляційної інстанції, оскільки за приписами статті 100 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитись від неї до винесення постанови, проте, по-перше, апеляційна скарга подана від імені боржника не арбітражним керуючим Погорілою О.І., а іншою особою- адвокатом Шохою Л.В., який вбачає наявність у нього права на подання апеляційної скарги; по-друге, в цьому випадку спірним є саме питання щодо представництва ТОВ "Водолій-М", а тому питання щодо повноважень особи, яка подала апеляційну скаргу, відноситься до предмету апеляційного оскарження у даній справі - тобто відноситься до суті спірного та порушеного в апеляційному порядку питання.

Усне клопотання апелянта про недопущення представника ініціюючого кредитора ОСОБА_3 до участі у справі з підстав відсутності доказів його повноважень відхиляється судом апеляційної інстанції, оскільки вказана обставина вже була предметом розгляду судом апеляційної інстанції при перегляді ухвали господарського суду Харківської області від 07.07.2016р. у даній справі. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що довіреність, видана Одноособовим ТОВ «Суперабразив», повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому ОСОБА_3 є повноваженим представником ТОВ «Суперабразив» (т.6,а.с.20-30). За приписами статті 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, вказана обставина є преюдиціальною, а тому не підлягає повторному встановленню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення арбітражного керуючого та представників сторін, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2016р. порушено провадження у справі за заявою Одноособового товариства з обмеженою відповідальністю «Суперабразив» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-М»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію; введено процедуру розпорядження майном боржника- ТОВ «Водолій-М» строком на 115 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Данченко А.С.; встановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Водолій-М» (т.1,а.с.123-129).

Ухвалою місцевого господарського суду від 29.03.2016р. у даній справі залишено без розгляду клопотанням ініціюючого кредитора про припинення повноважень керівника ТОВ «Водолій-М» ОСОБА_4; визнано грошові вимоги конкурсних кредиторів, в тому числі ініціюючого кредитора, та затверджено реєстр вимог кредиторів, з яких: Одноособового товариства з обмеженою відповідальністю "Суперабразив" в загальній сумі 10314698,31 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів сумі 10023363,04 грн. основного боргу до четвертої черги, 291335,27 грн. неустойки до шостої черги, а також в сумі 12180,00 грн. судового збору - до першої черги; ФОП ОСОБА_7 в загальній сумі 731301,58 грн. та включено в сумі 224149,08 грн. основного боргу до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, в сумі 507152,50 грн. пені - до шостої черги, а також в сумі 2756,00 грн. судового збору - до першої черги (т.3,а.с.111-114).

З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2016р. між адвокатом Шохою Л.В. та ТОВ «Водолій-М» в особі директора ОСОБА_4 (замовником) укладений договір про надання правової допомоги №4, пунктом 1.1 якого встановлено, що замовник доручає, а адвокат приймає на себе обов'язок надати замовнику правову допомогу у вигляді представництва його інтересів в суді для захисту його прав та законних інтересів як учасника у справі №922/6545/15 про банкрутство ТОВ «Водолій-М» з метою недопущення його незаконного банкрутства та наслідків, викликаних цим.

Пунктом 3.4 цього договору встановлено, що замовник зобов'язаний сплатити адвокату гонорар в порядку, розмірі і строк, передбачені додатковою угодою до цього договору.

У пунктах 5.1, 5.2 даного договору зазначено, що він діє з моменту його підписання сторонами до моменту винесення у справі відповідного рішення касаційною інстанцією, якщо по справі була подана касаційна скарга. Зміна або розірвання цього договору незалежно від результатів розгляду судом справи №922/6545/15 про банкрутство ТОВ «Водолій-М» допускається лише за взаємною згодою сторін (т.5,а.с.144).

23.05.2016р. адвокатом ТОВ «Водолій-М» подано клопотання про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Водолій-М» (т.5,а.с.146-150).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2016р. у справі №922/6545/15, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2016р., задоволено клопотання Одноособового товариства з обмеженою відповідальністю "Суперабразив" (вх. № 10402 від 29.03.2016 р.) з урахуванням уточнень (вх. № 13659 від 22.04.2016 р.) в частині припинення повноважень керівника боржника; припинено повноваження директора ТОВ "Водолій-М" ОСОБА_4; зобов'язано керівника боржника ОСОБА_4, повноваження якого припинені цією ухвалою, протягом трьох днів передати розпоряднику майна бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності; задоволено заяву розпорядника майна про дострокове припинення його повноважень; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Водолій-М" арбітражного керуючого Данченко А.С.; задоволено клопотання Одноособового товариства з обмеженою відповідальністю в частині призначення розпорядником майна Погорілої О.І. та покладання на неї виконання обов'язків керівника боржника; призначено Погорілу Олену Іванівну (свідоцтво № 227 від 20.02.2013р., адреса: м.Харків, вул.А.Барбюса, б.6, кі.16) розпорядником майна ТОВ "Водолій-М" та тимчасово покладено на неї виконання обов'язків керівника боржника до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника; зобов'язано розпорядника майна прийняти від керівника боржника ОСОБА_4, повноваження якого припинені цією ухвалою, протягом трьох днів бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності (т.5,а.с.166-174, т.6, а.с.20-30).

Листом від 22.07.2016р. розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Погоріла О.І. повідомила адвоката Шоху Л.В. про те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2016р. у справі №922/6545/15 припинено повноваження директора ОСОБА_4 та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань внесений відповідний запис. А також зазначила, що вона як єдиний законний представник ТОВ «Водолій -М» відзиває усі надані адвокату Шосі Л.В. доручення та повноваження, які надавались директором ОСОБА_4, та вимагає не здійснювати від імені ТОВ «Водолій-М» жодних дій, у тому числі юридично значимих (т.6,а.с.152). Даний лист отриманий адвокатом Шохою Л.В. 22.07.2016р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т.6, а. с.153) та підтверджено адвокатом Шохою Л.В. в судовому засіданні апеляційної інстанції.

27.07.2016р. розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Погорілою О.І. подано до місцевого господарського суду клопотання, у якому вона просила вважати відізваними усі довіреності, строк дії яких не скінчився, видані від імені ТОВ «Водолій-М » директором ОСОБА_4 на здійснення представництва зазначеного товариства в судових інстанціях; не приймати заяви, клопотання та будь-які інші документи від інших осіб, які називають себе представниками ТОВ «Водолій-М», крім документів, підписаних та виданих особисто арбітражним керуючим (т.6,а.с.66,67).

09.08.2016р. місцевим господарським судом прийнято оскаржувану постанову з підстав, наведених вище (т.6,а.с.159-168).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Статтею 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут). Боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

За таких обставин, в силу особливостей процедури банкрутства коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Частиною 2 статті 94 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником.

Частинами 1, 3 статті 98 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Отже, від імені юридичної особи позовну заяву, скарги підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.

Відповідно до статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності). Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Таким чином, у представника за договором чи за довіреністю від імені юридичної особи, підписаною особою, уповноваженою на це законом або установчими документами, виникає право на представництво інтересів саме юридичної особи, з якою укладений договір про надання правової допомоги або від імені якої видано довіреність .

За приписами частини 11 статті 22 Закону про банкрутство призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

Поряд з цим, у зв'язку з порушенням та здійсненням провадження у справі про банкрутство підприємства існують деякі особливості та обмеження у користуванні органами управління боржника своїми повноваженнями з управління підприємством - боржником.

Згідно із частинами 12,13 статті 12 Закону про банкрутство повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. У разі виявлення зазначених обставин за клопотанням кредиторів або інших учасників справи про банкрутство ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов'язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника. З дня винесення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника керівник, повноваження якого припинені ухвалою господарського суду, зобов'язаний протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Це означає, що у разі наявності будь-яких обставин, що свідчать про неправомірність дій керівника боржника, наслідком яких є порушення прав та законних інтересів боржника і кредиторів, господарський суд за відповідною заявою має перевірити дотримання керівником боржника норм чинного законодавства, в тому числі законодавства про банкрутство, з метою недопущення настання незворотних наслідків для учасників справи про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2016р., яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2016р. у даній справі, припинено повноваження директора ТОВ "Водолій-М" ОСОБА_4; зобов'язано керівника боржника ОСОБА_4, повноваження якого припинені цією ухвалою, протягом трьох днів передати розпоряднику майна бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності; призначено Погорілу Олену Іванівну розпорядником майна ТОВ "Водолій-М" та тимчасово покладено на неї виконання обов'язків керівника боржника до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника; зобов'язано розпорядника майна прийняти від керівника боржника ОСОБА_4, повноваження якого припинені цією ухвалою, протягом трьох днів бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності (т.5,а.с.166-174, т.6, а.с.20-30).

У постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що керівник боржника здійснює перешкоди у здійсненні процедури розпорядження майном боржника

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесений запис про припинення повноважень керівника ТОВ «Водолій-М» директора ОСОБА_4, повноваження директора ОСОБА_4 тимчасово покладено на Погорілу О.І. до призначення нового керівника.

Таким чином, починаючи з 24.05.2016р. Погоріла Олена Іванівна є розпорядником майна ТОВ "Водолій-М" та тимчасово виконує обов'язки керівника боржника, а отже є повноважною особою боржника, яка представляє інтереси боржника та має право визначати повноважних осіб на представництво інтересів боржника ТОВ «Водолій-М».

Частиною 3 статті 237 ЦК України встановлено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2016р. між адвокатом Шохою Л.В. та ТОВ «Водолій-М» в особі директора ОСОБА_4 (замовником) укладений договір про надання правової допомоги №4, пунктом 1.1 якого встановлено, що замовник доручає, а адвокат приймає на себе обов'язок надати замовнику правову допомогу у вигляді представництва його інтересів в суді для захисту його прав та законних інтересів як учасника у справі №922/6545/15 про банкрутство ТОВ «Водолій-М» з метою недопущення його незаконного банкрутства та наслідків, викликаних цим.

Проте, листом від 22.07.2016р., тобто після припинення повноважень керівника боржника ОСОБА_4, розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Погоріла О.І., на якого ухвалою місцевого господарського суду від 24.05.2016р., яка набрала законної сили, покладено обов'язки керівника боржника, повідомила адвоката Шоху Л.В. про те, що вона як єдиний законний представник ТОВ «Водолій -М» відзиває усі надані адвокату Шосі Л.В. доручення та повноваження, які надавались директором ОСОБА_4, та вимагає не здійснювати від іменні ТОВ «Водолій-М» жодних дій, у тому числі юридично значимих (т.6,а.с.152).

Також, 27.07.2016р. розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Погорілою О.І. подано до місцевого господарського суду клопотання, у якому вона просила вважати відізваними усі довіреності, строк дії яких не скінчився, видані від імені ТОВ «Водолій-М » директором ОСОБА_4 на здійснення представництва зазначеного товариства в судових інстанціях; не приймати заяви, клопотання та будь-які інші документи від інших осіб, які називають себе представниками ТОВ «Водолій-М», крім документів, підписаних та виданих особисто арбітражним керуючим (т.6,а.с.66,67).

Таким чином, розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Погоріла О.І. як єдиний законний представник ТОВ «Водолій-М» в односторонньому порядку відмовилась від договору про надання правової допомоги від 21.05.2016р. №4, укладеного між адвокатом Шохою Л.В. та ТОВ «Водолій-М» в особі директора ОСОБА_4, якого відсторонено від обов'язків керівника ТОВ «Водолій-М».

Оскільки адвокат Шоха Л.В. не перебуває з боржником у трудових відносинах та відсутні докази виникнення у нього представницьких функцій на підставі закону, а його правовідносини з ТОВ «Водолій-М» були засновані на договорі про надання правової допомоги від 21.05.2016р., який припинив свою дію, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що адвокат Шоха Л.В. не мав права подавати та підписувати апеляційну скаргу від імені юридичної особи ТОВ «Водолій -М».

Доводи апелянта про те, що: по-перше, договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, який може бути розірваний в порядку та на підставах, встановлених ЦК України, іншими законами або за домовленістю сторін; по-друге, пунктом 5.2 договору про надання правової допомоги від 21.05.2016р. №4, укладеним між директором ТОВ «Водолій-М» ОСОБА_4 та адвокатом Шохою Л.В., встановлено, що зміни або розірвання цього договору допускається виключно за взаємною згодою сторін, а отже оскільки, ні з боку ТОВ «Водолій-М», а ні з боку адвоката Шохи Л.В. не було вчинено жодних дій щодо надання згоди на зміну чи розірвання цього договору, а судом не прийнято рішення щодо його розірвання, договір є дійсним та обов'язковим до виконання адвокатом Шохою Л.В. щодо представництва інтересів ТОВ «Водолій-М», суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 180 ГК України передбачає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, ціну та строк дії договору.

Пунктом 3.4 договору про надання правової допомоги від 21.05.2016р. №4 встановлено, що замовник зобов'язаний сплатити адвокату гонорар в порядку, розмірі і строк, передбачені додатковою угодою до цього договору.

Проте, в матеріалах справи відсутня, а скаржником не надано до апеляційної скарги додаткової угоди, а отже матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про досягнення між сторонами договору згоди щодо істотної її умови - ціни.

За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Договір доручення належить до різновиду договору по надання послуг, на який поширюється норми глави 63 ЦК України тією мірою, якою вони не суперечать спеціальним правилам, вміщеним у главі 68 ЦК України.

За приписами частини 1 статті 1000ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до статті 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі, зокрема, відмови довірителя або повіреного від договору. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 5 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

У пунктах 5.1, 5.2 даного договору зазначено, що він діє з моменту його підписання сторонами до моменту винесення у справі відповідного рішення касаційною інстанцією, якщо по справі була подана касаційна скарга. Зміна або розірвання цього договору незалежно від результатів розгляду судом справи №922/6545/15 про банкрутство ТОВ «Водолій-М» допускається лише за взаємною згодою сторін (т.5,а.с.144).

Однак, відповідно до статті 32 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012р., в договорі про надання правової допомоги має бути передбачено право клієнта в будь-який час і з будь-яких причин (або без їх пояснення) розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку. Адвокат не має права вчиняти тиск на клієнта з метою перешкодити реалізації цього права.

Отже, п.5.2 договору про надання правової допомоги від 21.05.2014р. №4 суперечить статті 32 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012р., статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» статтям 907,1008 ЦК України, що свідчить про його недійсність, як такого, що не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, посилання скаржника на п.5.2 цього договору, як на підставу неможливості розірвання клієнтом договору в односторонньому порядку, та на договір в цілому як наявність права на подання та підписання апеляційної скарги від імені ТОВ «Водолій-М», є необґрунтованим та безпідставним, оскільки особа, яка є єдиним законним представником ТОВ «Водолій-М» розірвала цей договір в односторонньому порядку, про що було повідомлено адвоката Шоху Л.В.

У разі помилкового порушення апеляційного провадження суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У пункті 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» апеляційне провадження у справі може бути припинено з підстав, зазначених у пунктах 1 (у тому числі якщо буде встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не мала права на таке подання) і 6 частини першої статті 80 ГПК.

Враховуючи наведене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційне провадження за скаргою адвоката Шохи Л.В. як представника ТОВ «Водолій-М» не може бути здійснене, тому підлягає припиненню.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 86, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Шохи Л.В. як представника ТОВ «Водолій-М», на постанову господарського суду Харківської області від 09.08.2016р. у справі № 922/6545/15.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Шутенко І.А.