Постанова № 61390424, 13.09.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р.Справа № 923/605/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.

Суддів: Лисенко В.А., Ліпчанської Н.В.,

секретар судового засідання Молодов В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача-1: ОСОБА_2, за довіреністю;

від відповідача-2: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк

на рішення господарського суду Херсонської області від 16 травня 2016 року

у справі №923/605/13

за заявою Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Югтара Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна про перегляд рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 року за нововиявленими обставинами

за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк

до відповідачів:

1. Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Югтара Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Югтара

про стягнення 12 983 233,25 грн,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Кредитпромбанк» звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянської аграрної фірми ім. Солодухіна" та ТОВ "Югтара" про стягнення солідарно 12983233 грн. 25 коп. кредитного боргу за Кредитним договором №04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 року (згідно заяви про збільшення позовних вимог від 03.06.2013 року).

В процесі розгляду ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.05.2014 року замінено позивача ПАТ «Кредитпромбанк» на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09 грудня 2014 р. у справі № 923/605/13 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянської аграрної фірми ім. Солодухіна" та ТОВ "Югтара" про стягнення солідарно 12983233 грн. 25 коп. кредитного боргу, позов задоволено у повному обсязі: з відповідачів солідарно стягнуто на користь позивача 11000000 грн. основного боргу по кредиту; 1007481 грн. 54 коп. боргу по несплачених процентах за користування кредитними коштами; 814217 грн. 18 коп. пені за прострочку оплати кредиту та 161534 грн. 53 коп. пені за прострочку оплати процентів.

З відповідачів на користь позивача також стягнуто по 34410 грн. витрат по оплаті судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р., а також постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2015 р., рішення місцевого господарського суду та апеляційної інстанції залишено без змін.

02.03.2015 р. господарським судом Херсонської області на підставі рішення господарського суду від 09.12.2014 р., яке набрало законної сили 12.02.2015 р., стягувачеві виданий наказ № 923/605/13 про примусове виконання рішення .

22 квітня 2016 р. відповідач 1 - ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна", м. Нова Каховка звернулось з заявою про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р., яке набрало законної сили 12.02.2015 р. за нововиявленими обставинами, яка була прийнята до розгляду згідно ухвали від 26.04.2016 р.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник посилався на те, що 15 квітня 2016 р. йому стали відомі фактичні обставини, з яких слідує, що докази, які були надані банком в обґрунтування поданого позову, а саме: договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстр. № 2466; витяг з Додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013; акт приймання-передачі прав вимоги від 27.09.2013 р. до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р.; роздруківка таблиці, яка іменувалась ПАТ "Дельта Банк" як "копія Додатку до ОСОБА_2 приймання-передачі права вимоги за кредитами від 27.09.2013 р." з відповідними витягами з нього є нечинними в силу їх викладення в новій редакції, які умисно не були надані позивачем в процесі вирішення даної справи, зважаючи на що судом зроблено висновок щодо підтвердження переходу прав вимоги за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 р. та іншими похідними забезпечувальними договорами на підставі неналежних доказів.

Заявник зазначав, що 15.04.2016 р. з судового рішення, а саме, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 р. у справі № 908/3685/14 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Ремшляхбуд", заявленого на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., укладеного між позивачем та ПАТ "Кредитпромбанк", йому стали відомі фактичні обставини, з яких слідує, що вищеперелічені надані позивачем докази є нечинними в силу їх викладення в новій редакції, яка новим кредитором умисно не була надана суду.

Зокрема, в мотивувальній частині цієї постанови судом встановлено, що 04.11.2013 р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013., яким сторони погодили викласти додаток № 1 до договору у новій редакції, що наведена у додатку до цього додаткового договору. При цьому, у вказаній справі, також надано акт приймання-передачі прав вимоги до додаткового договору від 04.11.2013 р. до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. з витягом з Додатку.

Заявник звертав увагу суду на те, що нова редакція Додатку та Акту датована та існувала до винесення судом рішення, що переглядається, отже, по-перше, редакція наданих позивачем документів на підтвердження підстав позову була неактуальною, нечинною внаслідок їх зміни та за жодних обставин не могла братися до уваги при винесенні рішення, а по-друге, суд в будь-якому випадку був позбавлений можливості врахувати чинну редакцію, в якості доказів, які були належними у розумінні приписів ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України та винести законне рішення.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.05.2016 року Заяву Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" про перегляд судового рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. у справі № 923/605/13 за нововиявленими обставинами задоволено.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. у справі № 923/605/13 скасовано.

В задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ПАТ "Дельта Банк" на користь Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" 75702 грн. витрат по оплаті судового збору.

Приймаючи рішення, суд виходив з того, що 04.11.2013 р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений додатковий договір до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., яким сторони погодили викласти додаток 1 до договору (який є невід'ємною його частиною) у новій редакції, що наведена у додатку до цього додаткового договору.

З викладеного слідує, що Додаток 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. та акт приймання-передачі прав вимоги від 27.09.2013 р. були нечинні на момент розгляду справи № 923/605/13, у зв'язку з їх викладенням у новій редакції, і не могли бути належними, достовірними, а отже і допустимими доказами, які підтверджують факт переходу від первісного до нового кредитора права вимоги кредитного боргу, оскільки не відповідали дійсності відомостей, у зв'язку з чим суд був позбавлений можливості врахувати чинну редакцію та винести законне рішення.

Виходячи з положень ст. 517 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що позивачем до винесення рішення, що переглядається, не було надано належних та допустимих доказів переходу прав вимоги до нього за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 р. та похідним забезпечувальним договором. Зазначена обставина є істотним юридичним фактом і існувала під час розгляду судом справи № 923/605/13; не була відома ані заявнику, який заявив про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу; ця обставина є істотною, оскільки нечинність наданих документів як підтвердження прав вимоги за кредитним договором мало б бути наслідком відмови в задоволенні позову новому кредитору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство Дельта Банк звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в яких просить оскаржуване рішення скасувати та в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що Одеським апеляційним господарським судом вже досліджувались обставини переходу прав вимоги у постанові від 12.02.2015 року. В оскаржуваному рішенні суд фактично переоцінив подані раніше позивачем докази по справі на підставі сумнівного роздрукування якихось рішень заявником без перевірки їх дійсності.

На думку скаржника, суд безпідставно не надав належної уваги доводам позивача щодо пропуску строку на звернення до суду з відповідною заявою. Апелянт вважає, що відповідач повинен був дізнатись про постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 року при умові вільного доступу до реєстру починаючи з 21.04.2015 року. При цьому, роздрукування з інтернет ресурсу не може бути належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст.32,34 ГПК України.

Апелянт також зазначає, що ухвала господарського суду Херсонської області від 20.05.2014 року про заміну позивача правонаступником, є чинною, не оскаржувалась відповідачами, а отже є обовязковою до виконання.

По суті спору скаржник зазначав, що перехід прав вимоги до нового кредитора відбувся у цілковитій відповідності до вимог чинного законодавства. Водночас, суд не зясував належним чином та залишив поза увагою чи звертався відповідач до позивача з заявами про надання останньому доказів переходу прав вимоги, натомість прийнявши доводи відповідача щодо неотримання вказаних доказів, констатував дану обставину.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач навмисно хоче ухилитись від сплати боргу, хоча за змістом заяви про надання відстрочки, відповідач-1 зазначав про свій намір погасити заборгованість.

За твердженням скаржника, безпідставною є позиція суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог саме ПАТ «Дельта Банк», а не ПАТ «Кредитпромбанк», так, якщо суд вважав безпідставними вимоги ПАТ «Дельта Банк», то й ухвала від 20.05.2014 року про заміну позивача у справі також підлягає скасуванню, а задоволенню підлягають вимоги ПАТ «Кредитпромбанк».

Скаржник зауважує, що згідно додаткового договору від 04.11.2013 року, сторони погодили викласти додаток 1 до договору в новій редакції, а саме сторони погодили здійснити передачу документів, що підтверджують права вимоги до позичальників протягом 3-х місяців від дати підписання акту приймання-передачі прав вимоги.

Разом з тим, ця обставина взагалі не є істотною для розгляду даної справи, оскільки ані обсяг заборгованості відповідача, ані взагалі права вимоги до відповідача у даному додатковому договорі не змінились, а тому не можуть ніяким чином надавати підстави для перегляду законного та обґрунтованого рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до приписів ст.85 ГПК України, в судовому засіданні 13.09.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 липня 2011 р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" був укладений кредитний договір № 04.1/09/11-КЛТ про надання банком у майбутньому підприємству кредитів (траншів) в межах загальної суми 42 млн. грн. з повною або частковою конвертацією у долари США та євро.

В подальшому, в межах зазначеного кредитного договору у період з 14.07.2011 р. по 17.08.2012 р. було укладено 32 додаткові угоди щодо внесення змін до його умов, встановлення сум траншів, розміру процентів за користування кредитом та строків його погашення, порядку сплати процентів.

Кредитні зобов'язання позичальника за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 р. забезпечено укладеним з відповідачем 2 (ТОВ "Югтара") договором поруки № 04.1/09/ПОЗ/11-КЛТ, умовами якого визначено солідарну відповідальність поручителя перед кредитором у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником (позичальник) кредитних зобов'язань.

Невиконання позичальником кредитних зобов'язань за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 р. стало підставою для звернення позикодавця - ПАТ "Кредитпромбанк" до Господарського суду Херсонської області з позовом про солідарне стягнення з відповідачів кредитного боргу в сумі 12983233 грн. 25 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 01.06.2013 р.), у тому числі: 11 млн. основний борг по кредиту; 1007481 грн. 54 коп. - борг по процентах за користування кредитними коштами; 814217 грн. 18 коп. пені за прострочку оплати грошових зобов'язань по поверненню кредиту та 161534 грн. 53 коп. пені за прострочку сплати процентів за користування кредитними коштами.

Ухвалою від 20.05.2014 р. господарським судом Херсонської області здійснено процесуальне правонаступництво сторони у зобов'язанні - кредитора (позивача) - ПАТ "Кредитпромбанк" на його правонаступника - ПАТ "Дельта Банк".

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. у справі № 923/605/13 р. позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" задоволено у повному обсязі з відповідачів солідарно стягнуто 12983233 грн. 25 коп. кредитного боргу та по 34410 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду від 09.12.2014 р. залишено без змін постановами апеляційної інстанції від 12.02.2015 р. та касаційного суду від 20.04.2015 р.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для задоволення позовних вимог на користь ПАТ "Дельта Банк" є встановлення фактів наявності кредитного боргу відповідача 1 за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 р., кредитні зобов'язання за яким забезпечено укладеним з відповідачем 2 договором поруки № 04.1/09/ПОЗ/11-КЛТ, а також наявність у нового кредитора - ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за вищеназваними кредитним договором та договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є у числі інших й передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як вбачається з ухвали господарського суду Херсонської області від 20.05.2014 року у справі № 923/605/13, підставою для заміни ПАТ "Кредитпромбанк" його правонаступником ПАТ "Дельта Банк" стала заміна кредитора у зобовязаннях шляхом купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011р. та додатковими угодами до нього, укладеним між вказаними Банками.

На підтвердження заміни кредитора у зобовязанні ПАТ «Дельта Банк» надав належно засвідчену копію договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного між первісним кредитором - ПАТ "Кредитпромбанк" та новим кредитором - ПАТ "Дельта Банк" від 27.09.2013 р. (т. I, а.с. 31-33), відповідно до якого ПАТ «Кредитпромбанк» (продавець) продав (відступив), а ПАТ «Дельта Банк» купив та прийняв Право вимоги за Кредитними договорами.

Відповідно до акту приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року, покупець передав, а покупець прийняв права вимоги, зазначені в додатку до цього акту, який є його невідємною частиною, що посвідчує факт здійснення відступлення.

Згідно копії Додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. з переліком юридичних осіб - позичальників, номерів дат, валюти, кредитних договорів, сум заборгованості, позичальників та купівельної ціни набутого права вимоги (т. I, а.с. 34-35), ПАТ «Кредитпромбанк» передано ПАТ «Дельта Банк», серед іншого, і договір з ДП «ДАФ ім.Солодухіна» №04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 року з усіма додатковими угодами.

Про відступлення права вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» повідомив боржника ДП «ДАФ ім.Солодухіна» листом №10429/КРМ/10102013-073 від 10.10.2013 року (т.2 а.с.31-37).

22 квітня 2016 р. відповідач 1 - ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна", м. Нова Каховка звернулось з заявою про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р., в якій заявник посилався на наступні обставини.

З постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 р. у справі № 908/3685/14 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Ремшляхбуд", заявленого на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., укладеного між позивачем та ПАТ "Кредитпромбанк", вбачається, що 04.11.2013 р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013., яким сторони погодили викласти додаток № 1 до договору у новій редакції, що наведена у додатку до цього додаткового договору. При цьому, у вказаній справі, також надано акт приймання-передачі прав вимоги до додаткового договору від 04.11.2013 р. до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. з витягом з Додатку.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Зокрема, підставою для перегляду судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є:

-існування під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;

- є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обовязків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а, отже, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта;

- виявлені після набрання чинності судовим актом.

Відповідно до ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При ньому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 1 12 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Відповідно до ст. 114 ГПК України перегляд за нововиявленими обставинами рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р.№ 17 Про деякі питання практики перегляду, рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи, тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності нововиявлених обставин по даній справі, які існували на день винесення рішення судом першої інстанції, та про які не було повідомлено правонаступником ПАТ «Кредитпромбанк» - ПАТ «Дельта Банк».

Здійснюючи заміну ПАТ "Кредитпромбанк" на правонаступника ПАТ "Дельта Банк", суд першої інстанції керувався старою редакцією договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., тоді як на момент винесення ухвали про заміну сторони правонаступником 20.04.2014 року, а також винесення рішення 09.12.2014 року, вже існував додатковий договір від 04.11.2013 р. до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., яким погоджено викласти додаток 1 до договору (який є невід'ємною його частиною) у новій редакції, що наведена у додатку до цього додаткового договору.

Відповідно до ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що Додаток 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. та акт приймання-передачі прав вимоги від 27.09.2013 р. були нечинні на момент розгляду справи № 923/605/13, оскільки вже були викладені у новій редакції.

Тому, на думку судової колегії, ані додаток 1 до договору, яким затверджений перелік кредитних договорів, права вимоги за якими передається, ані акт приймання-передачі прав вимоги від 27.09.2013 року, не були належними, достовірними, а отже і допустимими доказами, в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, які підтверджують факт переходу від первісного до нового кредитора права вимоги кредитного боргу.

Зазначена обставина є істотним юридичним фактом і існувала під час розгляду судом справи № 923/605/13; не була відома ані заявнику, який заявив про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу; ця обставина є істотною, оскільки нечинність наданих документів як підтвердження прав вимоги за кредитним договором мало б бути наслідком відмови в задоволенні позову новому кредитору.

Більш того, зазначений додатковий договір та акт приймання передачі взагалі були відсутні в матеріалах справи на момент прийняття рішення суду про стягнення. Причини ненадання даних доказів позивачем суду апеляційної інстанції не вказані.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів переходу прав вимоги до нього за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 р. та похідним забезпечувальним договором.

Доводи апелянта про те, що Одеським апеляційним господарським судом вже досліджувались обставини переходу прав вимоги у постанові від 12.02.2015 року, судова колегія відхиляє, оскільки станом на 12.02.2015 року суд не був обізнаний про існування додаткового договору від 04.11.2013 року.

Як вказує заявник у своїй заяві, йому стало відомо про існування вказаного додаткового договору від 04.11.2013 року лише 15.04.2016 р. з постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 р.

Що стосується доводів апелянта про пропущення строку відповідачем на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, судова колегія зазначає наступне.

Положеннями ст.113 ГПК України визначено, що строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Єдиний державний реєстр судових рішень є відкритим та надає вільний доступ для ознайомлення із судовими рішеннями, однак відповідач не є стороною по справі № 908/3685/14 а тому не міг знати про існування рішення по даній справі.

Позивачем не наведено доказів, які свідчать про іншу дату ознайомлення відповідача із постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 р. у справі № 908/3685/14.

Судова колегія зазначає, що існування додаткового договору від 04.11.2013 року, яким сторони погодили викласти додаток № 1 до договору у новій редакції, є самостійним юридичним фактом, достатнім для того, щоб свідчити про нечинність попередньої редакції договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року.

Доводи апелянта про те, що внесені зміни не змінили ніяким чином суті договору та переданих прав вимоги, спростовуються вищенаведеним.

Отже, враховуючи викладене, судова колегія доходить висновку про те, що вказані обставини, про які не було повідомлено ПАТ «Дельта Банк» суд, призвели до неправомірної заміни позивача правонаступником, що, як наслідок, є підставою для відмови в задоволенні позову новому кредитору.

Підсумовуючи викладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 16 травня 2016 року у справі №923/605/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 19.09.2016 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.А. Лисенко

СуддяН.В. Ліпчанська