Ухвала суду № 61387539, 12.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6102/16 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Епель О.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Строй Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної служби геології та надр України та Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» до Державної служби геології та надр України, третя особа: Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія» про визнання протиправним рішення, зобов'язання вичинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» звернулося до Окружного адміністративного суду міста з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, третя особа: Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія», в якому просило суд:

Визнати протиправним рішення Державної служби геології та надр України, оформлене їстом №5094/13/12-16 від 30.03.2016 року, про відмову у наданні Товариству з обмеженою дповідальністю "Нафтогазрембуд-1" спеціального дозволу на користування надрами Тинівського ізового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів за результатами повторного озгляду заяви ТзОВ "Нафтогазрембуд-1" від 25.11.2014 року.

Зобов'язати Державну службу геології та надр України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» спеціальний дозвіл на користування надрами Тинівського ізового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів на підставі п.п.1 п.8 Іорядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою абінету Міністрів України від ЗО травня 2011 року №615.

Судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідачем, Державною службою геології та надр України, та третьою особою, Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія», подано апеляційні скарги, у яких Відповідач та Третя особа просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянти аргументують тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям Відповідача щодо правомірності відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що єдиною підставою для відмови позивачу у наданні спеціального дозволу на користування надрами, викладеної у листі №5094/13/1216 від 30.03.2016р. була невідповідність поданих документів вимогам абз. 3 п. 3 Порядку №615, крім того, суд зазначив, що як вбачається з ухвали ВАСУ у справі №К/800/2944/16 від 30.03.2016 року наявність у ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» дозволу на користування газоносними надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, жодним чином не перешкоджає отримати інший вид спеціального дозволу з метою видобування корисних копалин, також вказаними судовими рішеннями встановлено, що у Державної служби геології та надр України відсутні підстави для відмови у видачі дозволу на користування надрами позивачу.

Тобто суд першої інстанції застосував положення частини 1 статті 72 КАС України..

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія судців апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2014 року ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» звернулось із заявою до Державної служби геології та надр України щодо надання спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища з метою видобування вуглеводнів.

Разом із заявою від 25.11.2014 року ТОВ «Нафтогазрембуд-1» подало пакет необхідних документів, що сформований згідно Додатку 1 до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615.

Заява ТОВ «Нафтогазрембуд-1» від 25.11.2014 року була прийнята і зареєстрована Державною службою геології та надр України 01.12.2014 року під №15547.

Однак, протягом 60-денного строку, встановленого законодавством, Державною службою геології та надр України не видано ТОВ «Нафтогазрембуд-1» спеціальний дозвіл на користування надрами Тинівського газового родовища, а також не відмовлено ТОВ «Нафтогазрембуд-1» у видачі такого дозволу.

У зв'язку з цим ТОВ «Нафтогазрембуд-1» звернулось до суду з позовом про в'язання Державної служби геології та надр України видати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування вуглеводнів з огляду на отримання ТОВ «Нафтогазрембуд-1»

спеціального дозволу на користування надрами за принципом «мовчазної згоди».

Після відкриття провадження у справі за позовом ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» до Державної служби геології та надр України про зобов'язання видати спеціальний дозвіл на користування надрами, з пропущенням 60-денного строку, визначеного законодавством для розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами, Державною службою геології та надр України надіслано ТОВ «Нафтогазрембуд-1» листа від 17.02.2015 року №1980/13/12-15, яким фактично відмовлено у видачі спеціального дозволу на користування надрами та повернуто подані заявником документи. Рішення обґрунтоване тим, що на користування газоносними надрами з метою геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки Тинівського родовища, існує спеціальний дозвіл від 14.05.2002 року №1906, наданий ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» терміном до 14.05.2016 року.

Враховуючи вказане, ТОВ «Нафтогазрембуд-1» було змінено позовні вимоги та заявлено вимогу про визнання протиправними дій Державної служби геології та надр України щодо відмови у видачі ТОВ «Нафтогазрембуд-1» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вуглеводнів та зобов'язання Державної служби геології та надр України видати ТОВ «Нафтогазрембуд-1» спеціальний дозвіл на користування надрами Тинівського родовища з метою видобування вуглеводнів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено, однак Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року, залишеною в силі Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.03.2016 року №К/800/2944/16 було частково задоволено адміністративний позов ТОВ «Нафтогазрембуд-1», зокрема:

Визнано протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» у наданні спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» від 25 листопада 2014 року.

Зобов'язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» від 25.11.2014 року. про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» спеціального дозволу на право користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011 року №615.

Скориставшись своїм правом, ТОВ «Нафтогазрембуд-1» листом від 26.01.2016 року повторно направлено заяву для отримання дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів.

Листом Державної служби геології та надр України від 30.03.2016 року №5094/13/12-16 ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» повторно відмовлено у видачі дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів з посиланням на абз.4 п.19 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, згідно якого підставою для прийняття рішення про відмову в наданні, продовженні строку дії, переоформленні дозволу або внесення змін до нього є: невідповідність документів, поданих заявником, вимогам законодавства.

Відмова Державної служби геології та надр України у видачі ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» спеціального дозволу обґрунтовується тією ж обставиною, що і при розгляді справи №826/1981/15, а саме наявністю спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, в ДП «Західукргеологія».

Встановивши обставини справи, колегія судців апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки доказів.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 Положення № 391/2011 передбачено, що одним із основних завдань Держгеонадра України є реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно з підпунктом 12 пункту 4 Положення № 391/2011 Держгеонадра України, відповідно до покладених на неї завдань, видає у встановленому порядку спеціальні дозволи на:

геологічне вивчення родовищ корисних копалин;

геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин;

видобування корисних копалин;

геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промисловою розробкою родовищ);

будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне та рекреаційно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

Отже, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами входить до компетенції Відповідача.

Так, відповідно до статті 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов'язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції, тощо.

Відсутність у підприємств, установ, організацій і громадян спеціального дозволу на користування надрами та належним чином оформлених усіх дозвільних документів не дає права здійснювати видобуток корисних копалин, які є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - «Порядок № 615»).

Згідно з абз.1,2 п. 1 Порядку № 615 саме цей порядок регулює надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Відповідно до п.п.1 п. 8 Порядку №615 без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв'язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку (абзац 1 п.п. 15 п. 8 Порядку №615).

Заява реєструється організатором аукціону в журналі обліку з присвоєнням їй номера і зазначенням дати і часу подання. Підтвердженням реєстрації є відмітка організатора, що проставляється на копії заяви та повертається заявнику, або відмітка на описі вкладення у цінний лист про прийняття заяви на відправлення поштовим зв'язком (абзац 2 п.п. 15 п. 8 Порядку №615).

Згідно з Переліком документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (Додаток № 1 до Порядку № 615) для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, необхідно подати такі документи:

оригінали або засвідчені копії погоджень, передбачених пунктом 9 Порядку № 615 (зокрема, відповідно до абзаців 4, 5 пункту 9 Порядку № 615 надання надр у користування з метою видобування корисних копалин потребує погодження з Мінприроди України та Держгірпромнаглядом України),

пояснювальну записку з характеристикою об'єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства,

копії протоколів, завірені заявником, Державної комісії по запасах (Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, центральної комісії по запасах корисних копалин, науково-технічних/технічних рад) про затвердження (апробацію) запасів у повному обсязі,

каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі,

оглядову карту (масштаб не менше як 1:200000),

ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат,

план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів, структурну карту,

характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками,

позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про нафту і газ» від 12.07.2011 року №2665-ІІІ користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.

Згідно з частиною п'ятою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005р. №2806-ІV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

1) подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

2) виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;

3) негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб'єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або у випадках, передбачених законом, - в електронній формі за допомогою засобів телекомунікацій із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру.

В силу пунктів 3 та 5 Порядку № 615 на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин. У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі кожного виду корисної копалини. Використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 615 підставами для прийняття рішення про відмову в наданні, продовженні строку дії, переоформленні дозволу або внесення змін до нього є:

1) подання заявником документів не в повному обсязі;

2) виявлення у поданих документах недостовірних даних;

3) невідповідність документів, поданих заявником, вимогам законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «»«Нафтогазрембуд-1» для отримання спеціального дозволу до Державної служби геології та надр України було подано наступні документи:

Заява на надання спеціального дозволу на право користування надрами;

Перелік документів до заяви на отримання спецдозволу;

Пояснювальна записка;

Характеристика ділянки надр;ї

Каталог географічних координат;

Програма робіт на видобування;

Графічні додатки:

- оглядова карта ділянки;

- ситуаційний план;

- план підрахунку запасів;

- структурна карта;

- геологічні розрізи;

Копія протоколу ДКЗ України;

Погодження: Держгірпромнагляду України, Мінприроди України, Львівської обласної ради.

Отже з аналізу чинного законодавства вбачається, що для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону необхідна наявність двох обставин: інформація щодо геологічного вивчення ділянки надр та здійснення підрахунку запасів корисних копалин за рахунок заявника.

Посилання апелянтів на те, що TOB «Нафтогазрембуд-1» не є власником інформації щодо геологічного вивчення ділянки надр не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги з огляду на те, що відповідно до п.п. «б» п. 6.1. Розділу 6 Договору №147 про спільну діяльність зазначено, що майно/грошові кошті, створене/набуде в результаті спільної діяльності є спільною частковою власністю учасників.

Також, відповідно до умов Договору №16-05/14 від 05.05.2014 року, укладеного між TOB «Нафтогазрембуд-1» та ПП «Геобудпроект», предметом якого була геолого-економічна оцінка запасів газу горизонтів НД-2:5 Тинівського родовища Львівської області. - вся інформація, включаючи статистичні, геологічні і геофізичні дані по відношенню до виробничої діяльності Замовника, надані Замовником Виконавцю чи одержані Виконавцем в процесі виконання умов даного Договору, є власністю Замовника. Виконавець вважає вказану інформацію конфіденційною інформацією Замовника і не буде повідомляти таку інформацію третій стороні без попередньої письмової згоди на те Замовника (п.8.1 Договору).

Крім того, TOB «Нафтогазрембуд-1» є стороною, а саме Замовником у Договорі №137 від 13.08.2014 року, укладеного між TOB «Нафтогазрембуд-1» та Держаною комісією України по запасах корисних копалин, предметом вказаного Договору було виконання державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів Тинівського газового родовища, оплату за виконання даного Договору, також, здійснено TOB «Нафтогазрембуд-1», що підтверджується платіжними дорученнями №709 та №721 від 29.08.2014 року.

Тобто, TOB «Нафтогазрембуд-1» не лише подано матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин до ДЗК, а й безпосередньо здійснено саму геолого-економічну оцінку запасів корисних копалин.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що факт здійснення TOB «Нафтогазрембуд-1» геолого-економічної оцінки запасів газу Тинівського газового родовища Львівської області також підтверджується повідомленням Державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ України» №64467 від 10.12.2014 року, в якому зазначено, що матеріали щодо проведеної геолого-економічної оцінки запасів Тинівського газового родовища подано на постійне зберігання TOB «Нафтогазрембуд-1».

Отже, власником геологічної інформації щодо проведеної геолого-економічної оцінки запасів Тинівського газового родовища є TOB «Нафтогазрембуд-1».

Судом апеляційної інстанції критично розцінюються доводи апелянтів про те, що підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДЗК було подано оператором Договору №147 про спільну діяльність, а не окремою юридичною особою.

Колегія суддів звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається, що TOB «Нафтогазрембуд-1» за власні кошти здійснено підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ), що підтверджується протоколом ДКЗ погодженим Державною службою геології та надр України відповідно до вимог чинного законодавства, тому у TOB «Нафтогазрембуд-1» виникло право на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції додатково зазначає, що TOB «Нафтогазрембуд-1» здійснює діяльність на Тинівському газовому родовищі на підставі договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 року (в новій редакції, затв. Додатковою Угодою №02/14 від 28.08.2014 року), укладеного між Державним підприємством HAK «Надра України» «Західукргеологія» та TOB « Нафтогазрембуд-1»

Відповідно до преамбули договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 року, спільна дільність - діяльність Учасників, яка відповідає чинному законодавству, регулюється цим Договором, пов'язана з користуванням надрами, без створення юридичної особи, яка є об'єктом сильного контролю Учасників відповідно до даного Договору, заснована на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності Учасників.

Згідно умов договору, Учасники Спільної діяльності здійснюють геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку ділянки надр на Тинівському родовищі. Після закінчення геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки на відповідній ділянці надр повинна бути проведена та затверджена оцінка запасів надр, після чого сторони повинні отримати дозвіл на промисловий видобуток вуглеводнів на Тинівському родовищі.

Зокрема, згідно п.2.5 договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 року (в новій редакції), Учасники гарантують, що після закінчення геологічного вивчення вживатимуться всі необхідні заходи для отримання в установленому законом порядку спеціального дозволу на промислову розробку Тинівського родовища.

Пунктом 11.2 вказаного договору, у разі продовження терміну дії Спеціального дозволу та/або отримання одним із Учасників нового спеціального дозволу на геологічне вивчення в тому числі дослідно-промислову розробку ділянки надр, та/або отримання одним із учасників спеціального дозволу на видобування нафти і газу, даний договір діє до закінчення терміну дії вищевказаних спеціальних дозволів на користування надрами на умовах, викладених у цьому договорі.

Відповідно до п.5.5 договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 року, один раз на квартал проводяться засідання Комітету з управління.

Комітет з управління, згідно визначення, зазначеного в договорі, - це орган управління, який створюється Учасниками для прийняття рішень з визначених у цьому Договорі питань, пов'язаних із спільною діяльністю.

На засіданнях комітету з управління договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 року учасниками спільної діяльності розглядались питання та приймались рішення щодо здійснення геологічного вивчення надр Тинівського газового родовища.

Зокрема, в п.4 протоколу №2/2014 засідання комітету з управління договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 року від 19.11.2014 року зазначено, що ціль геологічного вивчення Тинівського родовища учасниками договору про спільну діяльність завершено в повному обсязі, з огляду на що Учасникам необхідно розпочати підготовку документів і погоджень для отримання спеціального дозволу на промисловий видобуток вуглеводнів на Тинівському газовому родовищі.

На підставі вказаного члени комітету прийняти наступне рішення по п.4 порядку денного: Учасникам підготувати всі необхідні матеріали для отримання спеціального дозволу на промисловий видобуток вуглеводнів на Тинівському газовому родовищі і в термін до 10.12.2014 року звернутись в Держгеонадра України для вирішення даного питання по суті.

Отже, умовами договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 року, укладеного між ДП HAK «Надра України» «Західукргеологія» та TOB «Нафтогазрембуд-1», прямо визначено право TOB «Нафтогазрембуд-1», як учасника спільної діяльності, на звернення до Державної служби геології та надр України із заявою про отримання спеціального дозволу на промисловий видобуток вуглеводнів на Тинівському газовому родовищі

Крім того, в даному випадку TOB «Нафтогазрембуд-1» подано заяву на отримання спеціального дозволу на інший вид користування надрами, ніж визначений у спеціальному дозволі наданому HAK «Надра України» «Західукргеологія».

Водночас, колегія суддів зазначає, що як вбачається з ухвали ВАС України у справі №К/800/2944/16 від 30.03.2016 року, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 року, наявність у ДП HAK «Надра України «Західукргеологія» дозволу на користування газоносними надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, жодним чином не перешкоджає отримати інший вид спеціального дозволу з метою видобування корисних копалин.

Також вказаними судовими рішеннями встановлено, що у Державної служби геології та надр України відсутні підстави для відмови у видачі дозволу на користування надрами позивачу.

Отже, на підставі вище викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що умовами Договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 року, укладеного між ДП HAK «Надра України «Західукргеологія» та TOB «Нафтогазрембуд-1», передбачено проведення геологічного вивчення родовища учасниками та прямо визначено право TOB «Нафтогазрембуд-1», як учасника спільної діяльності, на звернення до Державної служби геології та надр України із заявою про отримання спеціального дозволу на промисловий видобуток вуглеводнів на Тинівському газовому родовищі.

Крім того, в судовому засіданні представником Відповідача, Державної служби геології та надр України, на запитання суду чи було відомо Держгеонадра про існування Договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 року при зверненні TOB «Нафтогазрембуд-1» із заявою про отриманням спеціального дозволу, представник, зазначила, що наразі не володіє вказаною інформацією.

На думку колегії суддів, Відповідач при прийнятті рішення не здійснив повного та всебічного з'ясування обставин справи, формально підійшовши до виконання покладених на нього обов'язків, порушуючи не лише права заявника, але і вимоги чинного законодавства щодо принципів та порядку прийняття рішень суб'єктом владних повноважень.

Також, колегія суддів зазначає, що висновки ВАС України, викладені в Ухвалі від 30.03.2016 року мають преюдиційне значення для вирішення даного спору.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання апелянта на дискреційні повноваження щодо продовження строку дії дозволу та видачі спеціального дозволу на користування надрами в даному випадку не приймаються до уваги колегією судців, з огляду на наступне.

Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. З статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, прийняти конкретне рішення, якщо оскаржуване визнане неправомірним, а інших підстав для відмови у прийнятті рішення не вбачається.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційних скаргах не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу сулу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної служби геології та надр України та Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді О.В. Епель

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 19 вересня 2016 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Епель О.В.

Кучма А.Ю.