Ухвала суду № 61386657, 14.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3700/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

14 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Зюбанова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування підпунктів 2.1., 2.2. пункту 2 наказу Державної фіскальної служби України від 28.08.2015 року № 79-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

В своєму позові ОСОБА_2 зазначив, що під час проведення перевірки комісією зроблені хибні висновки; не об'єктивно та не в повній мірі досліджені усі обставини, що стосуються організації роботи митниці щодо порушень митних правил. Позивач працює на посаді заступника начальника митниці з 31.12.2015 року, а йому в провину ставлять порушення за 2014 рік. Крім цього, позивачем були вжиті усі заходи по виявленим порушенням, що підтверджується відповідними документами, які надані ним до матеріалів справи. Ніяких порушень трудової дисципліни позивач не допускав.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що 26 грудня 2014 року відповідачем прийнятий наказ № 2144-0 "Про призначення ОСОБА_2", яким позивача призначено на посаду заступника начальника Вінницької митниці ДФС.

Наказом начальника Вінницької митниці від 13.01.2015 року № 19 "Про розподіл обов'язків між керівництвом Вінницької митниці ДФС" за позивачем було закріплено Управління аналізу ризиків та протидії митним порушенням, а також Відділ чергових.

В березні 2015 року Вінницькою митницею на виконання вимог листа Генеральної прокуратури від 14.02.2015 року та наказу від 11.03.2015 року № 130 "Про проведення службової перевірки" була проведена службова перевірка з метою з`ясування обставин перевищення строків транзитних перевезень автомобільним транспортом у 2014-2015 роках, передбачених ст. 95 Митного кодексу України. За результатами якої, 13.03.2015 року складений Акт, про результати службової перевірки обставин перевищення строків транзитних перевезень автомобільним транспортом у 2014-2015 роках, передбачених ст. 95 Митного кодексу України, відповідно до листа ДФС України від 10.03.2015 року № 7868/7/99-99-08-02-02-17. Вказаною перевіркою було виявлено, що посадовими особами Вінницької митниці ДФС не в повній мірі вжито заходи, направлені на виявлення та припинення протиправних діянь у сфері митної справи.

05.06.2015 року Генеральною прокуратурою України відповідачеві внесено подання про вирішення питання про призначення та проведення службового розслідування за фактом невжиття посадовими особами Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушення ДФС України заходів щодо притягнення осіб до відповідальності за порушення строків транзитних перевезень.

21.07.2015 року відповідачем прийнятий наказ № 525 "Про проведення тематичних перевірок".

На виконання вказаного наказу відповідачем була проведена перевірка, за результатами якої 30.07.2015 року складений акт тематичної перевірки щодо дотримання посадовими особами Вінницької митниці ДФС вимог чинного законодавства та невжиття заходів для притягнення осіб до відповідальності за перевищення строків транзитних перевезень автомобільним транспортом у 2014-2015 роках, передбачених ст. 95 Митного кодексу України.

Згідно висновків вказаної перевірки встановлено, що підрозділом контрабанди Вінницької митниці за період 2014-2015 років не вжито заходів щодо документування виявлених порушень митного законодавства України та складання протоколів про порушення митних правил по 41 випадку перевищення строків транзитних перевезень автомобільним транспортом, а також запропоновано, зокрема, п. 3 пропозицій - розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани заступника начальника Вінницької митниці ДФС ОСОБА_2 за неналежну організацію роботи Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Вінницької митниці ДФС щодо документування виявлених порушень митного законодавства України та складання протоколів про порушення митних правил по 41 випадку перевищення строків транзитних перевезень автомобільним транспортом у 2014-2015 роках.

На підставі вказаного Акту тематичної перевірки відповідачем 28.08.2015 року прийнятий наказ № 79-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". Згідно підпункту 2.1. пункту 2 спірного наказу позивачеві на підставі статей 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України оголошена догана за неналежну організацію роботи та невжиття заходів щодо документування виявлених порушень митного законодавства України та складання протоколів про порушення митних правил по 41 випадку перевищення строків транзитних перевезень автомобільним транспортом у 2014-2015 роках.

Не погоджуючись з вказаним наказом позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прийнятий спірний наказ, а саме підпункт 2.1 пункту 2, не відповідає переліченим у статті 2 КАС України критеріям, тобто прийнятий необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно статті 147 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), у редакції, яка діяла на момент прийняття спірного наказу, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

У відповідності до вимог статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Аналіз наведених норм доводить, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосована догана або звільнення, якщо відповідними документами не передбачені інші дисциплінарні стягнення; дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку після одержання письмових пояснень, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, а також не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку; за кожне порушення трудової дисципліни застосовується лише одне дисциплінарне стягнення з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника; стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, дисциплінарні стягнення застосовано до позивача за порушення митного законодавства України, які відбулись у 2014-2015 роках.

Суд звертає увагу на те, що позивач призначений на посаду заступника начальника Вінницької митниці ДФС наказом від 26 грудня 2014 року та згідно наказу від 13.01.2015 року розпочав керування Управлінням аналізу ризиків та протидії митним порушенням. Відповідно позивач може вважатися винним у скоєнні дисциплінарного правопорушення лише з цього часу, з огляду на що позивач не може нести відповідальність за порушення, які були вчиненні у 2014 році.

У вказаному акті тематичної перевірки зазначений 41 не відпрацьований випадок, при цьому, лише 7 випадків за період з 01.01.2015 року по 04.02.2015 року.

На спростування відомостей, викладених у акті перевірки щодо виявлених порушень, до матеріалів справи позивачем надані: повістки фізичним особам, які не здійснили вивезення транспортного засобу в визначений строк; листи - орієнтування УДАІ УМВС України у Вінницькій області від 12.03.2015 року, 03.07.2015 року; протоколи про порушення митних правил; постанови в справі порушення митних правил; тощо.

Крім цього, постановою про закриття кримінального провадження від 27.02.2016 року закрито кримінальне провадження у зв'язку із встановленням відсутності і діяннях, зокрема, позивача, складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

З наведеного вбачається, що висновки відповідача щодо неналежної організації позивачем роботи, невжиття ним заходів по виявленим порушенням митного законодавства України, а також взагалі наявності 41 випадку перевищення строків транзитних перевезень автомобільним транспортом у 2014-2015 роках не відповідає дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Як вже зазначалось, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення, а також не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

З цього приводу суд зазначає, що порушення митного законодавства України були виявлені відповідачем ще під час проведення службової перевірки, тобто у березні 2015 року. Пунктом 7 пропозицій акту про результати службової перевірки від 13.03.2015 року було запропоновано розглянути питання стосовно притягнення до відповідальності посадових осіб митниці, які не забезпечили достатнього контролю стосовно виявлення та припинення протиправних діянь у сфері митної справи при переміщенні автомобільним транспортом в режимі транзит з порушенням строків, передбачених ст. 95 МКУ.

І вже в другий раз вказані порушення митного законодавства України були висвітлені відповідачем в липні 2015 року. До того ж, 7 виявлених випадків були вчинені за період з 01.01.2015 року по 04.02.2015 року, але застосування дисциплінарного стягнення відбулось лише 28.08.2015 року.

Таким чином, застосування дисциплінарного стягнення відбулось поза межами строків, встановлених діючим законодавством, тобто пізніше одного місяця з дня виявлення, а також пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог пункту 2 статті 71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість у прийнятті оскаржуваного наказу.

Натомість позивач, на виконання частини 1 статті 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

За сукупністю наведених обставин, прийняття спірного наказу, а саме підпункту 2.1. пункту 2, не відповідає переліченим у статті 2 КАС України критеріям, тобто прийнятий необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямований цей наказ.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 вересня 2016 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Сапальова Т.В. Матохнюк Д.Б.