Рішення № 6138645, 28.02.2008, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа №2-118/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2008 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Халаджи О.В.,

при секретарі Рибкіній Г.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за

позовом ОСОБА_3 до Виробничого об'єднання шахтної геології та

технічного буріння «Укрвуглегеологія» про стягнення заборгованності по заробітній

платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та

моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» про стягнення заборгованності по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

В обгрунтування позову представник позивача суду пояснив, що з 17.05.2002 року позивач ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Димитровською геологорозвідувальною експедицією, структурною одиницею Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія». 26.03.2007 року позивач за власним бажанням звільнився з підприємства відповідача, однак в день звільнення відповідач остаточно не розрахувався з позивачем по заробітній платі. Заборгованність по заробітній платі складає: липень 2006 року - 231, 15 грн. , серпень 2006 року - 500 грн. , вересень 2006 року - 956, 92 грн. , жовтень 2006 року - 982, 14 грн. , січень 2007 року - 330 грн. , лютий 2007 року - 210 грн. , загальний розмір заборгованості становить 3210, 21 грн.

Звертаючись до суду, позивачем був розрахований сереньомісячний заборіток, який відповідач, як той вважає, винен йому сплатити з моменту звільнення по час остаточного розрахунку з ним, який за період з березня 2007 року по листопад 2007 року, до моменту подачі позову до суду склав 7963, 47 грн.

Також позивач вважає, що діями відповідача йому також було спричинено моральну шкоду, яка полягає у порушенні його звичного життєвого устрою, вважає, що маральна шкода становить 7000 гривень. Тому просив суд стягнути вищезазначені сумми на його користь з відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та просив суд стягнути на користь позивача з відповідача заборгованність по заробітній платі у розмірі 3210, 21 грн. , моральну шкоду у розмірі 7000 грн. , а також середньомісячній заробіток з моменту звільнення та за весь час затримки розрахунку з ним, а саме по день винесення рішення

суду.

Позивач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгліду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача позов визнав частково, та вказав, що позивач дійсно працював на підприємстві відповідача у зазначенний період та у відповідача перед ним склалася заборгованість по заробітній платі у розмірі 3210, 21 грн. Але відповідач вважає, що оскільки позивач звернувся до суду тільки у листопаді 2007 року, він пропустив тримісячний строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про виплату середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також

2

моральної шкоди. До того ж вважає, що оскільки позивач з квітня 2007 року до наступного часу працює на іншому підприємстві та отримував там заробітну плату, яка є більшою ніж його середньомісячний заробіток за період роботи на підприємстві відповідача, то позивач взагалі не має права вимагати сплати відповідачем йому середньомісячного заробітку за час остаточного розрахунку при звільненні.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 працював на підприємстві Димитровська геологорозвідувальна експедиція, структурного підрозділу Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» з 17.05.2002 року по 26.03.2007 року, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 3-5).

Відповідач на день звільнення не розрахувався з позивачем остаточно, заборгованність по заробітній платі склала 3210, 21 гривня, що підтверджується довідкою з підприємства (а.с. 6).

Із уточненної довідки, наданої відповідачем, становить, що середньоденний заробіток позивача, на час роботи на підприємстві, складає 45, 51 гривня (а.с. 9). Так середній заробіток на час розрахунку до моменту винесення рішення суду розраховується з періоду, в який склалася заборгованність, та середньоденного заробітку позивача, а саме:

· за березень 2007 року - 5 днів;

· за квітень 2007 року - 20 днів;

· за травень 2007 року - 19 днів;

· за червень 2007 року - 20 днів;

· за липень 2007 року - 22 дні;

· за серпень 2007 року - 22 дні;

· за вересень 2007 року - 20 днів;

· за жовтень 2007 року - 23 дні;

· за листопад 2007 року - 22 дні;

· за грудень 2007 року - 21 день;

· за січень 2008 року - 21 день;

· за лютий 2008 року - 19 днів;

· Всього 255 днів 45, 51 = 11605, 05 гривень;

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільнені робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення.

Відповідно до статті 117 КзпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженного ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 року непроведения розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Тому доводи представника відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності для стягненя середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не може бути прийнятий судом до уваги.

Доводи представника відповідача, про те що позивач з моменту звільнення до цього часу працює на іншому підприємстві та отримує заробітну плату, яка є більшою ніж середній заробіток, який позивач отримував працюючи у відповідача, також не заслуговує на увагу, оскільки норма Закону, на яку посилається представник відповідача, а саме частина 3 ст. 117 КЗпП України виключена, у зв'язку з цим право працівника на виплату середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні не ставиться в залежність від отримання заробітної плати за новим місцем роботи.

До тогож слід взяти до уваги доводи представника відповідача про те, що позивач своєчасно не звернувся до суду у встановлений законом тримісячний строк з моменту

3

звільнення з вимогами по відшкодуванню йому моральної шкоди, яка була йому спричинена внаслідок несвоєчасного розрахунку з ним відповідачем по заробітній платі.

Суд вважає, що позивачем був дійсно пропущений тримісячний строк позовної давності, передбачений статею 237-1 КЗпП України, в який позивач повинен був звернутися до суду з вимогами по відшкодуванню йому моральної шкоди.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню наступні грошові суми: 3210, 21 гривень - заборгованість по заробітній платі, 11605,05 гривень-середній заробіток за час розрахунку при звільненні, з моменту звільнення по день вирішення спору судом. У стягненні моральної шкоди суд вважає позивачу необхідно відмовити.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати: судовий збір у сумі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

На підставі ст. 43 Конституції України, ст. ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, пункту 25 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 року, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» про стягнення заборгованності по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія», юридична адреса: м. Донецьк, пр. Ілліча, 91, ЄДРПОУ 00186080 на користь ОСОБА_3 заборгованність по заробітній платі у розмірі 3210 грн. (три тисячі двісті десять) гривень 21 копійка.

Стягнути з Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія», на користь ОСОБА_3 середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені у розмірі 11605, 05 грн. (одинадцять тисяч шістьсот п'ять гривень) 05 копійок.

Стягнути з Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» на користь держави судові витрати у сумі 51 гривня.

Стягнути з Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» на користь УДК м. Донецьк витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.

В решті позову відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах місячних платежів.

Рішення може бути переглянуто в Апеляційному порядку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.