Постанова № 61386165, 13.09.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" вересня 2016 р. Справа № 924/369/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

за участю представників сторін:

позивача- Баліцька І.М. (довіреність №28 від 14.03.2016р.),

ОСОБА_1, керівник;

відповідача- Драч В.М. (довіреність від 29.03.2016р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Старокостянтинівсько-го районного споживчого товариства на рішення господарського суду Хмельницької області від 21.06.2016 року у справі №924/369/16

за позовом Старокостянтинівського районного споживчого товариства

м.Старокостянтинів Хмельницької області

до Приватного підприємця ОСОБА_2

м.Старокостянтинів Хмельницької області

про визнання недійсним договору оренди будівлі, споруди, приміщення (іншого обєкта нерухомості) №82 від 01.09.2013р.,-

Представникам розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового проце-су заявлено не було. Заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.06.2016р. у справі №924/369/ 16 (суддя Димбовський В.В.) відмовлено у задоволенні позову Старокостянтинівського районного споживчого товариства (надалі в тексті Споживче товариство) до Приватного підприємця ОСОБА_3 (надалі в тексті Підприємець) про визнання недійсним договору оренди будівлі, споруди, приміщення (іншого обєкта нерухомості) №82 від 01.09.2013р.(арк.справи 96-98).

Рішення суду вмотивоване тим, що договір хоч і укладений з перевищенням повноважень, однак дії Позивача з виконання договору оренди вже після припинення повноважень колишнього голови правління, дають підстави вважати правочин схваленим особою, на користь якої його було укладено. Відсутність у попереднього голови правління повноважень на укладення від імені Спо-живчого товариства спірного договору не створює підстави для визнання цього договору недійс-ним, оскільки за фактичними обставинами справи договір не тільки прийнято до виконання, але і значною мірою виконується вже за нового голови правління (т.в.о.). Так, схвалення Позивачем правочину, вчиненого від його імені представником, з перевищенням повноважень, унеможлив-лює визнання такого правочину недійсним.(арк.справи 58).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Позивач подав скаргу до Рівненського апеля-ційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельниць-кої області від 21.06.2016р. та прийняти нове, яким задоволити позов та стягнути з Відповідача витрати зі сплати судового збору.(арк.справи 119-120).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Скаржник зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення за невірного застосування норм матеріального та процесуального права і неповним зясу-ванням обставин справи, що призвело до невірних висновків. На думку апелянта, суд не врахував, що орендодавець та орендар знаходяться у близьких родинних стосунках; додаткова угода до дого-вору оренди була предявлена лише в останньому засіданні суду та не зареєстрована належним чи-ном у Книзі реєстрації договорів оренди, тому є сфабрикованою. Крім того, суд першої інстанції безпідставно відхилив усне клопотання про призначення судової експертизи щодо встановлення факту підробки додаткової угоди.(арк.справи 120).

Ухвалами від 29.07.2016р. поновлено пропущений строк, прийнято до провадження та при-значено розгляд скарги на 13.09.2016р. Крім того, витребувано у Позивача докази доплати судо-вого збору в сумі 65 грн. 80 коп.(арк.справи 116, 117).

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає її вимоги безпідставними, а доводи необґрунтованими.(арк.справи 134-136).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 13.09.2016р. представники Позивача підтрима-ли доводи апеляційної скарги в повному обсязі та надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Зазначили, що для укладення оспорюваного договору голова правління не мав достатніх повноважень, порушивши пункт 32 та 33 Статуту Споживчого товариства.

Представник Відповідача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав свої пояснення. Зазначив, що хоч голова правління дійсно перевищив свої повноваження укладаючи договір оренди, проте Споживчому товариству було відомо про Договір, про що, зокрема, свідчить звіт голови правління про роботу за 2013 рік, станнє своїми діями схвалило договір, а тому такий правочин породжує взаємні права та обовязки для сторін і не може вважатися недійсним.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вивчивши ма-теріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Старокостянтинівське районне споживче товариство-орендодавець та підприємець ОСОБА_4-орендар уклали 01.09.2013р. договір оренди будівлі, споруди (іншого обєкта нерухомості) №82 (надалі в тексті Договір), відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого орендодавець передає орендарю у строкове платне користування частину приміщення торгівельного комплексу «Україна» загальною площею 180 м2, яке знаходиться за адресою: м.Ста-рокостянтинів, вул.Острозького, 8, бокс 1.

Відповідно до п.3.1 Договору, оренда розпочинається з дня підписання акта приймання-пе-редачі і діє до 01.06.2016р.

Протягом трьох днів з дня початку терміну оренди орендодавець передає, а орендар прий-має у користування орендоване приміщення. Приймання-передача приміщення, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін, або одноособово керівником чи уповноваженою особою сторін.(п.п. 3.2, 3.3 Договору).

Договір пролонгується на той же термін і на тих же умовах, якщо за два місяці до його за-кінчення жодна сторона не заявить про намір його припинити.(п.п. 3.4, 3.5 Договору). Орендар має право відмовитися від даного Договору, попередивши орендодавця за два місяці, при цьому спла-чена наперед орендна плата орендодавцеві не повертається.

Розмір орендної плати за приміщення, що орендується складає: з 01.09.2013р. по 01.12. 2013р. 1 000 грн.; з 01.12.2013р. по 01.06.2016р. 6 840 грн. щомісячно. Орендна плата не пізніше десятого числа кожного поточного місяця сплачується в безготівковому порядку на поточний ра-хунок або в готівковому порядку в касу орендодавця.(п.п. 4.1, 4.2 Договору).

Зміни до Договору за взаємною згодою сторін оформлюються додатковою угодою. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до Договору є його невідємною частиною і мають юри-дичну силу у разі, якщо вони викладену і письмовій формі та підписані сторонами.(п.п. 10.1, 10.2 Договору).

Відповідно до пункту 7.5 Договору, приміщення, що орендується вважається фактично пе-реданим орендодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі.

Матеріалами справи стверджується, що на виконання умов Договору Споживче товариство передало, а Підприємець прийняв частину приміщення торгівельного комплексу «Україна» зага-льною площею 180 м2», яке знаходиться за адресою: м.Старокостянтинів, вул.Острозького, 8, бокс 1, про що складено двосторонній акт приймання-передачі від 01.09.2013р.(арк.справи 27).

Договір та акт приймання-передачі підписані головою правління Старокостянтинівського районного споживчого товариства ОСОБА_5 та Підприємцем ОСОБА_4, скріплені відтисками печатки Споживчого товариства.(арк.справи 25-27).

З матеріалів справи вбачається, що під час провадження у суді першої інстанції, заперечу-ючи позовні вимоги, Відповідач 23.05.2016р. подав суду копію Додаткової угоди №1 до Договору від 15.01.2016р., якою продовжено термін оренди до 31.12.2018р. та збільшено розмір орендної пла-ти до 7 500 грн.(арк.справи 57-59).

Разом з тим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог та визнанні недійсною Додаткової угоди №1 до Договору оренди №82 від 01.09.2013р., умо-тивувавши тим, що збільшено може бути лише майнову вимогу, а визнання недійсною додаткової угоди це фактично заява спрямована на зміну предмету позову.(арк.справи 59, 82-83, 90).

Матеріали справи свідчать, що постановою позачергових зборів уповноважених Старокос-тянтинівського районного споживчого товариства від 02.02.2016р. припинено повноваження голо-ви правління ОСОБА_5 та звільнення його із займаної посади з 02.02.2016р. та призначено тимчасово виконуючим обовязки голови правління ОСОБА_1 з правом першого підпису на всіх грошових та банківських.(арк.справи 31, 32).

Матеріалами справи стверджено, що 14.03.2016р. головою правління Спілки споживчих то-вариств Хмельницької області ОСОБА_6 та заступником ревізійної комісії ОСОБА_7 проведено перевірку окремих питань господарсько-фінансової діяльності Старокостянтинів-ського РСТ за 2013-2015 роки, за період роботи колишнього голови правління ОСОБА_5, за результатами якої складено акт. Перевіркою, зокрема, встановлено, що в порушення п.32 «л» Ста-туту Споживчого товариства колишній голова правління одноосібно укладав договори оренди з фізичними та юридичними особами.(арк.справи 34-35).

Крім того, матеріали справи містять:

- акт від 28.03.2016р. про те, що в робочому кабінеті т.в.о. голови правління Споживчого то-вариства, в присутності т.в.о. голови правління ОСОБА_1, заступника голови правління ОСОБА_8, головного бухгалтера ОСОБА_9, директора КП «Райкоопринкторг» ОСОБА_10, юриста Баліцької І.М., орендарю ОСОБА_2 надано для ознайомлення та вручена копія попередження про розірвання договору оренди будівлі, споруди (іншого обєкта нерухомос-ті) №82 з 01.06.2016р., у звязку з економічною необґрунтованістю та закінченням строку дії дого-вору. В акті зауважено, що ОСОБА_4 з попередженням ознайомився, від підпису про ознайом-лення відмовився, копію попередження отримувати відмовився.(арк.справи 74).

- повідомлення про розірвання договору оренди та копію опису вкладення у цінний лист та фіскального чека відділення поштового звязку про його направлення 30.03.2016р. ОСОБА_2 (арк.справи 76, 77).

- квитанції до прибуткових касових ордерів від 22.01.2016р. на суму 6 840 грн. з призначен-ням платежу «орендна плата за січень 2016 року», від 25.02.2016р. на суму 6 000 грн. з призначен-ням платежу «оренда приміщення за лютий 2016 року», від 24.03.2016р. на суму 6 840 грн. з приз-наченням платежу «орендна плата за березень 2016 року»; квитанція № 501871000983311459234887 від 29.03.2016р. на суму 1 320 грн. з призначенням платежу «оплата за оренду приміщення згідно додаткової угоди №1 до договору оренди №82 за лютий-березень 2016 року», квитанція від 18.04. 2016р. №501871000787411460967544 на суму 7 500 грн. з призначенням платежу «оплата за орен-ду приміщення згідно додаткової угоди №1 до договору оренди №82 за квітень 2016 року», кви-танція від 18.05.2016р. №0.0.554024797.1 на суму 7 500 грн. з призначенням платежу «оплата за оренду приміщення згідно договору оренди №82 від ПП ОСОБА_4Ю.», квитанція від 14.06.2016р. №0.0.567099130.1 на суму 7 500 грн. з призначенням платежу «оплата за оренду приміщення згідно договору оренди» та квитанція від 15.06.2016р. №0.0.568060697.1 на суму 7 500 грн. з при-значенням платежу «оплата за оренду приміщення згідно договору оренди» (арк.справи 60-61, 91); платіжні доручення №25161955 від 30.03.2016р. на суму 1 320 грн. з призначенням платежу «оплата за оренду приміщення згідно додаткової угоди №1 до договору оренди №82 за лютий-бе-резень 2016 року», №25288101 від 19.04.2016р. на суму 7 500 грн. з призначенням платежу «оплата за оренду приміщення згідно додаткової угоди №1 до договору оренди №82 за квітень 2016 року» (арк.справи 78).

- платіжні доручення №813 від 08.04.2016р. та №850 від 19.04.2016р., якими повернуто Відповідачу сплачені кошти в сумі відповідно 1 320 грн. та 7 500 грн. Підставою повернення вка-зано «повернення коштів, які не відповідають призначенню із за відсутності додаткової угоди №1 до договору оренди №82 з ПП ОСОБА_4Ю.».(арк.справи 79).

- довідку Споживчого товариства вих. №81 від 01.06.2016р. з бухгалтерської книги про сплату орендної плати Відповідачем згідно договору оренди №82 від 01.09.2013р. Так, у довідці відображено сплату в касу Споживчого товариства 22.01.2015р., 20.02.2015р., 20.03.2015р., 22.04. 2015р., 22.05.2015р., 19.06.2016р. 22.07.2015р. 21.08.2015р., 22.09.2015р. 22.10.2015р., 20.11.2015р., 22.12.2015р., 22.01.2016р. по 6 840 грн., а також 25.02.2016р. 6000 грн., 24.03.2016р. 840 грн., 24.03.2016р. 6 840 грн.; безготівкове перерахування коштів 30.03.2016р. 1 320 грн., 19.04. 2016р. 7 500 грн., 18.05.2016р. 7 500 грн. та повернення 08.04.2016р. 1 320 грн. та 19.04.2016р. 7 500 грн.(арк.справи 85).

- постанову правління Споживчого товариства від 17.10.2011р. №68 про прийняття ОСОБА_2 на посаду заступника голови правління на підставі його заяви.(арк.справи 33).

- повідомлення Споживчого товариства вих.№22 від 07.03.2016р. начальнику Старокостян-тинівського відділу поліції Хмельницького управління Національної поліції про вчинення злочи-ну, а саме незаконне користування ОСОБА_5 печаткою Споживчого товариства.(арк.спра-ви 75).

- копію рішення господарського суду Хмельницької області від 06.04.2016р., яке набрало законної сили у справі №924/234/16, яким Старокостянтинівському районному споживчому това-риству відмовлено у задоволенні позову до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору оренди будівлі, споруди, приміщення (іншого обєкта нерухомості) №82 від 01.09.2013р.(арк.справи 75).

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і ма-теріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задо-воленню, при цьому приймає до уваги наступне:

Предметом даного спору є дійсність договору оренди нерухомого майна.

Господарський договір, згідно ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України) є однією з підстав виникнення господарських зобовязань і є обовязковим для вико-нання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобовязання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України).

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом мо-жуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).Договір най-му укладається на строк, встановлений договором. Аналогічні положення містяться у ст.283 ГК України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та стверджується матеріалами справи сто-рони 01.09.2013р. підписали договір оренди нерухомого майна.

Колегія суддів звертає увагу, що Позивач є споживчим товариством, а тому основними до-кументами, які регулюють його діяльність є Закон України «Про споживчу кооперацію», Закон України «Про кооперацію» та Статут.

Так, відповідно до ст.7 Закону України «Про споживчу кооперацію», вищим органом упра-вління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, визначають розміри вступного і обовязкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи това-риства, а також вирішують інші питання, повязані з його діяльністю. Для оперативного вирішен-ня питань, що належать до компетенції загальних зборів споживчих товариств (крім питань прий-няття статуту, ліквідації, реорганізації та виходу із спілки), можуть скликатися збори уповнова-жених.

Зазначеним нормам не суперечать положення Статуту Старокостянтинівського районного споживчого товариства, зареєстрованого 02.03.2007р. за №16641050003000011 (надалі в тексті Статут), відповідно до пункту 18 якого вищим органом управління Споживчого товариства є за-гальні збори його членів, які правомочні розглядати будь-які питання діяльності споживчого то-вариства.(арк.справи 65-73).

Виконавчо-розпорядчим органом Споживчого товариства, згідно п.31 Статуту є правління споживчого товариства, яке підзвітне загальним зборам, зборами уповноважених членів спожив-чого товариства; здійснює керівництво і контроль за поточною організацією; господарською та со-ціальною діяльністю споживчого товариства.

Відповідно до підпункту «л» пункту 32 Статуту правління Споживчого товариства прий-має рішення по наданню в оренду, заставу або позику основних засобів.

Засідання правління споживчого товариства проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Правління правомочне вирішувати питання, якщо на засіданні присутні бі-льше половини його складу, в тому числі голова або заступник голови. Рішення правління прий-маються більшістю голосів і заносяться до протоколу. Протокол засідання та прийняті на ньому рішення підписуються головуючим на засіданні. Кожен член на засіданні має право висловити свою думку, що відображається в протоколі (пункт 33 Статуту).

При цьому, пунктом 34 Статуту надано право голові правління як першій посадовій особі Споживчого товариства, зокрема, укладати договори (угоди) зобовязання.(арк.справи 70).

Відтак, матеріалами справи стверджується, що Статутом Позивача закріплено процедуру ук-ладення господарських договорів, в тому рахунку і договорів оренди. Так, правління Споживчого товариства приймає рішення щодо надання в оренду третім особам майна, а надалі голова прав-ління укладає відповідний договір.

Обовязок доказування і подання доказів встановлено статтею 33 ГПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Звертаючись із позовом та апеляційною скаргою Споживче товариство зазначає основною підставою визнання Договору недійсним перевищення головою правління своїх повноважень, по-рушення Статуту.

Вирішуючи даний спір, апеляційний суд приймає до уваги, що визнання договору недійс-ним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному законодавством. Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чин-ності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчи-няє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника пра-вочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, ус-тановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на таке колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів прийняття рішення правлінням Споживчого товариства щодо надання в оренду частини приміщен-ня торгівельного комплексу «Україна» загальною площею 180 м2, яке розташоване за адресою: м. Старокостянтинів, вул.Острозького, 8, бокс 1. Договір оренди вказаного приміщення підписаний головою правління Споживчого товариства та скріплений відтиском печатки.

При цьому, матеріалами справи стверджується, між сторонами виникли відносини оренди нежитлового приміщення, оскільки Споживче товариство передало, а Підприємець прийняв у стро-кове платне користування частину приміщення торгівельного комплексу «Україна, про що свід-чить двосторонній акт приймання-передачі від 01.09.2013р.(арк.справи 27).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що статтею 241 ЦК України передбачено правові наслідки вчинення правочинів з перевищенням повноважень. Так, правочин, вчинений представ-ником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки осо-би, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вва-жається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обовязки з моменту вчинення цього правочину.

Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представ-ника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійс-нення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). такої ж думки дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображення у п.3.4 постанови пленуму №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських догово-рів) недійсними».

Тому, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що приймаючи протягом 22.01.2015р. 18.05.2016р. від Підприємця плату з призначенням платежу «за договором оренди №82 від 01.09.2013р.» Споживче товариство прийняло зобовязаня до виконання чим фак-тично схвалило оспорюваний Договір.(арк.справи 60-61, 78, 85, 91)

При цьому, повернення частини сплачених коштів (після порушення провадження у суді першої інстанції) в сумі 8 820 грн. платіжними дорученнями №813 від 08.04.2016р. та №850 від 19.04.2016р., з підставою повернення «повернення коштів, які не відповідають призначенню із за відсутності додаткової угоди №1 до договору оренди №82 з ПП ОСОБА_4Ю.»(арк.справи 79) не спростовує факту існування та виконання договірних відносин між сторонами.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, пунктом 40 Статуту, передбачено, що ревізійна ко-місія підзвітна зборам уповноважених членів споживчого товариства; контролює додержання Ста-туту споживчого товариства, роботу його правління та господарсько-фінансову діяльність спожи-вчого товариства, складає висновок перед річним звітом про результати діяльності споживчого то-вариства. Таким чином, з 01.09.2013р. відповідно до вимог Статуту ревізійна комісія мала б здійс-нювати моніторинг та відображати у своїх звітах факт укладення оспорюваного договору та надхо-дження коштів по ньому, що також спростовує твердження про необізнаність Скаржника щодо ук-ладення Договору оренди №82.

Колегія суддів відхиляє як безпідставні посилання Скаржника на порушення цивільного законодавства у звязку із укладенням спірного договору особами, які перебувають у близьких ро-динних стосунках, оскільки жодна норма не містить прямої заборони такого. Не приймаються та-кож до уваги посилання Скаржника на незаконність додаткової угоди до договору, оскільки такі вимоги не є предметом даного спору, а останній вправі оспорити дійсність Додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. звернувшись з позовом на загальних підставах.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов не підля-гає задоволенню, оскільки Договір, який підписаний головою правління Споживчого товариства з перевищенням повноважень, є дійсним, оскільки матеріалами справи підтверджено, що своїми дія-ми Споживче товариство схвалило цей Договір.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту їх зобовязань, а та-кож твердження про невмотивованість висновку суду щодо безпідставності заявленого позову.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним су-дом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуаль-ного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інс-танції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм мате-ріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задо-волення.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодек-су України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Старокостянтинівського районного споживчого товариства на рі-шення господарського суду Хмельницької області від 21.06.2016р. у справі №924/369/16 залиши-ти без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційно-му порядку згідно з розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №924/369/16 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.