Постанова № 61386149, 13.09.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р.Справа № 916/1220/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пироговського В.Т.,

суддів Філінюка І.Г., Лавриненко Л.В.,

(Склад колегії суддів визначено згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.07.2016р.)

при секретарі судового засідання: Мельник Ю.М.,

за участю представників учасників процесу:

від ДП „АМПУ в особі ЮФ ДП „АМПУ-ОСОБА_1,

від ТОВ ТІС-МІНДОБРИВА-ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України

на рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року

у справі №916/1220/16

за позовом: Державного підприємства „Адміністрація морських портів України в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС-МІНДОБРИВА

про: розірвання договору та зобовязання укласти договір,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2016р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 13.09.2016р. апеляційна скарга Державного підприємства „Адміністрація морських портів України в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України на рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року зі справи №916/1220/16.

Учасники судового процесу повідомлені належним чином про час і місце судових засідань, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2016р.

Відповідно до ст.85 ГПК України в засіданні суду 13.09.2016р оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно із ст.4-4 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Державне підприємство „Адміністрація морських портів України в особі Южненської філії „Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту «Южний») (далі- ДП „АМПУ в особі ЮФ ДП „АМПУ) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про розірвання договору №К23У-44 від 06.12.2005р про порядок використання частини цілісного майнового комплексу ТОВ ТІС-Міндобрива - причалу №17, що знаходиться на балансі ДП АМПУ та зобовязання ТОВ ТІС-Міндобрива укласти з ДП „АМПУ договір про забезпечення доступу портового оператору до причалу №17, який перебуває у господарському віданні ДП „АМПУ та на балансі ЮФ ДП „АМПУ.

Позов обґрунтований необхідністю врегулювання правовідносин щодо користування причалом №17 сторонами вказаного договору №К23У-44 від 06.12.2005р, з посиланням на положення постанов Кабінету Міністрів України від 03.06.2013р №405 "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню" та від 07.07.2015р №483 Про внесення зміни в додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. №405, норми ст.649 ЦК України, ст.ст.84,181,187, 188 ГК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року (суддя ЛітвіновС.В.) у задоволені позову відмовлено (т.2, а.с.7-15).

Місцевий господарський суд виходив з того, що відсутні підстави для розірвання Договору №К23У-44 від 06.12.2005 р. з підстав набрання чинності постанов Кабінету Міністрів України №405 від 03.06.2013 р. та №483 від 07.07.2015 р., оскільки зазначені нормативно-правові акти не містять вказівки щодо припинення дії або зміни умов правовідносин сторін в раніше укладених договорах користування причалами та причальною інфраструктурою. Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що розірвання Договору №К23У-44 з підстав наведених в позові суперечить гарантіям захисту портових операторів, що містяться в п. 5 Розділу VI (Прикінцеві положення) Закону України Про морські порти України

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ДП „АМПУ в особі ЮФ ДП „АМПУ звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року та прийняти нове, яким задовольнити повністю позовні вимоги, зобовязати ТОВ ТІС-Міндобрива укласти з ДП „АМПУ договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу №17, який перебуває на балансі Порта, на умовах, викладених у резолютивній частині позовної заяви від 04.05.2016р №2420/102-16; розірвати договір від 06.12.2005р №К23У-44 про порядок використання частини цілісного майнового комплексу ТОВ ТІС-Міндобрива - причалу №17, що знаходиться на балансі ДП „АМПУ в особі ЮФ ДП „АМПУ.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ДП „АМПУ в особі ЮФ ДП „АМПУ посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з?ясування обставин, що мають значення для справи, та зокрема вважає, що суд:

- не надав належної правової оцінки доказам у справі;

- не звернув увагу на складність та виключність спірної ситуації, що підтверджується відсутністю у мотивувальній частині оскаржуваного рішення належного правового обґрунтування відхилення чи прийняття доказів та доводів Порту у даній справі;

- не оцінив обєктивно доводи порту, взявши за основу позицію, викладену у відзиві на позов;

- не обґрунтував відмову в задоволенні позовної вимоги щодо зобовязання ТОВ ТІС-Міндобрива укласти з ДП „АМПУ договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу №17 (т.2, а.с.22-28).

ТОВ ТІС-Міндобрива надало відзив на апеляційну скаргу (вх.№3938/16 від 13.09.2016р), з якого вбачається, що Товариство вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства, у звязку з чим просить залишити оскаржене рішення від 13.07.2016 року без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів зазначає.

З матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим господарським судом, що на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2005 р. по справі №15/254-05-7274 ТОВ Трансінвестсервіс (далі-«Підприємство») та ДП МТП Южний (далі-«Порт») укладено договір №К23У-44 від 06.12.2005 р. (т.1, а.с.26-28).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом даного Договору є угода сторін про порядок володіння й використання цілісного майнового комплексу «Підприємства», що знаходиться в спільній частковій власності «Підприємства» і Держави в особі «Порта», який має частину комплексу-причал №17- на своєму балансі.

Згідно із п. 1.2 ОСОБА_3 не змінює сформовані відносини між сторонами, при яких частина майнового комплексу «Підприємства»- причал №17- знаходиться на балансі «Порта».

Відповідно до п. 2.1 Договору при визначенні порядку користування й володіння єдиним майновим комплексом «Підприємства» сторони враховують, що комплекс призначений для здійснення перевантаження вантажів із залізничного транспорту на морський і назад за затвердженою технологічною схемою (вагон-склад-судно й судно-склад-вагон). Комплекс не може бути використаний у цивільному обороті роздільно, оскільки буде втрачене його цільове призначення. З огляду на названі обставини й сформовану історію взаємин, сторони погодились, що управляти комплексом, як єдиним обєктом і використовувати його за цільовим призначенням має «Підприємство».

Згідно із п.2.4 Договору «Підприємство зобовязано, незалежно від доходу, отриманого від використання обєкта, щомісяця перераховувати за користування частиною комплексу- причалом №17, що знаходиться на балансі «Порта», грошову суму, визначену у відповідності до п.3.1 Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору «Підприємство» щомісяця, до 15 числа місяця, наступного за звітним, зобовязується перерахувати «Порту» грошову суму за користування частиною майнового комплексу «Підприємства», визначену за Методикою розрахунку, що є додатком до даного Договору (Додаток№1).

Умовами п.7.1. Договору передбачено, що даний договір набуває чинності після його підписання сторонами й діє до його припинення в порядку, встановленому законодавством України.

В Додатку№1 до договору №К23У-44 від 06.12.2005 р сторони визначили Методику розрахунку плати за користування частиною цілісного майнового комплексу підприємства ТОВ Трансінвестсервіс, що не може бути меншою, ніж встановлена Методикою КМ України сума орендної плати за аналогічний обєкт (т.1, а.с.29).

ТОВ Трансінвестсервіс, ДП МТП Южний та ТОВ ТІС-Міндобрива укладена тристороння Додаткова угода від 01.12.2008р №3 до Договору від 06.12.2005 р, відповідно до якої всі права ТОВ Трансінвестсервіс за вказаним Договором перейшли до його правонаступника - ТОВ ТІС- Міндобрива (т.1, а.с.32).

У звязку з прийняттям 17.05.2012р Закону України Про морські порти України №4709-VI (набрав чинності 14.06.2013р) реорганізовано ДП МТП Южний та утворено Державне підприємство Адміністрація морських портів України, до якого перейшли всі права та обовязки ДП МТП Южний, в тому числі і за договором №К23У-44 від 06.12.2005 р., при цьому, укладено додаткову угоду №9 від 13.06.2013 р., якою внесені зміни стосовно назви Сторони, а саме Державне підприємство Морський торговельний порт Южний змінено на його правонаступника Державне підприємство Адміністрація морських портів України(т.1, а.с.38).

Між тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2015 року № 483 внесено зміни в додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року №405 Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту субєктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1578), доповнивши його абзацом такого змісту:

Забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, крім причалу, що використовується портовим оператором на підставі договору оренди, концесії, спільної діяльності, укладеного відповідно до законодавства.

Наказом Міністерства інфраструктури України Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України від 18.12.2015 року № 541, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2015 р. за № 1608/28053, затверджено відповідні тарифи, розрахунок плати тощо.

Вважаючи, що Постановою Кабінету Міністрів України від № 483, якою внесено зміни в додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року №405 встановлюється інший спосіб доступу до причалу, ДП „АМПУ в особі ЮФ ДП „АМПУ листами від 30.10.2015 р. №7279/01/115-15 та 23.03.2016р. №1524/01/102-16 пропонувало ТОВ ТІС-Міндобрива розірвати Договір № К23У-44 від 06.12.2005р. та укласти договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу №17, який перебуває на балансі Порта, в додатках до листа від 23.03.2016р. №1524/01/102-16 значиться проет договору(т.1, а.с. 42-43, 45-46)

ТОВ ТІС-Міндобрива листами від 05.11.2015 р. №0511/02 та 18.04.2016 р. №1804/03 повідомило ДП „АМПУ в особі ЮФ ДП „АМПУ про відсутність підстав для розірвання Договору № К23У-44 від 06.12.2005 р., оскільки ТОВ ТІС-Міндобрива здійснює користування причалом №17 на підставі вказаного договору, строк дії якого розповсюджується і на період після вступу в силу Постанови Кабінету Міністрів України від № 483, а саме, користування ТОВ ТІС-Міндобрива причалом №17 не є наданням послуг, що не передбачає укладення додаткових договорів для врегулювання зазначених правовідносин при вступі в силу п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від № 405 (арк. 44, 57).

Обґрунтовуючи свої вимоги про розірвання договору та зобовязання укласти договір, ДП „АМПУ в особі ЮФ ДП „АМПУ посилається на приписи ч.1 ст.649 ЦК України якою встановлено: розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Тобто, на думку Порта такою підставою є внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №483 Про внесення зміни в додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. №405 від 07.07.2015р, що є підставою зобовязання укласти Договір про забезпечення доступу Портового оператору до причалу №17.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарським кодексом України, зокрема ст. 187 встановлено підстави за яких можливе укладання договору за рішенням суду: спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладання яких є обов'язковим на підставу закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Крім того, ст. 179 ГК України встановлено вичерпний порядок підстав обов'язкового укладання господарського договору для сторін: якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом , або існує пряма вказівка закону, щодо обов'язковості укладання договору для певних категорій суб'єктів господарювання, чи органів державної влади, або органів місцевого самоврядування .

Враховуючи викладене та те, що із матеріалів справи не вбачається зазначених підстав і обставин, колегія суддів вважає,що посилання Порта на обов'язковість укладання договору суперечить обставинам справи та господарському законодавству України, про що вірно зроблено висновок господарським судом першої інстанції.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, виконання умов Договору від 06.12.2005р. не порушує співвідношення майнових інтересів сторін і не позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладанні договору, оскільки ТОВ ТІС-Міндобрива здійснює плату за користування частиною майнового комплексу- причалом №17, як то визначено п.3.1 Договору, що не спростовано ДП „АМПУ в особі ЮФ ДП „АМПУ.

Згідно із ст.649 ЦК України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, вважає неправомірним посилання ДП „АМПУ в особі ЮФ ДП „АМПУ на те, що Договір № К23У-44 від 06.12.2005р. підлягає розірванню на підставі ч. 1 ст. 649 ЦК України, оскільки вказаною нормою врегульовано порядок укладання договорів.

Крім того, нормативні акти, а саме, Постанова Кабінету Міністрів України від № 483 та Постанова Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року №405, не містять прямої вказівки стосовно припинення раніше встановлених правовідносин сторонами, або зміни їх умови шляхом розірвання діючих договорів.

При цьому, слід відзначити, що підстави для розірвання договору встановлені приписами ст..651 ЦК України, ст..26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», тобто, у разі істотного порушення умов договору та в інших випадках встановлених договором або законом (законодавчими актами України).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

ДП „АМПУ в особі ЮФ ДП „АМПУ в порушення приписів ст. 33 ГПК України не доведено наявності обставин, які були б підставою для розірвання договору про порядок використання частини цілісного майнового комплексу ТОВ ТІС-Міндобрива - причалу №17, що знаходиться на балансі ДП АМПУ та зобовязання укласти Договір про забезпечення доступу Портового оператору до причалу №17.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що господарським судом Одеської області правомірно відмовлено у задоволенні позову.

Доводи ДП „АМПУ в особі ЮФ ДП „АМПУ викладені в апеляційній скарзі, фактично повторюють доводи наведені при розгляді справи в суді першої інстанції, яким місцевий господарський суд дав відповідну правову оцінку, не приймаються, судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки спростовуються вищенаведеними встановленими судом фактичними обставинами, вищевикладеними нормами права та положеннями самого Договору № К23У-44 від 06.12.2005 р.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення прийняте з дослідженням всіх обставин та без порушення чинного законодавства.

Посилання особи яка подала апеляційну скаргу на не дотримання господарським судом приписів ст. 84 ГПУ України будь яким чином не обґрунтовані. Та не містять доводів стосовно конкретних порушень, а отже не приймаються до уваги. Крім того, згідно із ч. 2 ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови,якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення .

З огляду на викладене Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні , у зв'язку з чим рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року зі справи №916/1220/16 слід залишити без змін, апеляційну скаргу ДП „АМПУ в особі ЮФ ДП „АМПУ без задоволення.

Керуючись ст. ст. 85, 99, 101-105 ГПК України, суд

Постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2016 року у справі №916/1220/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України в особі Южненської філії (Адміністрація морського порту «Южний»)- без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 16.09.2016 р.

Головуючий суддя В.Т.Пироговський

Судді Л.В.Лавриненко

ОСОБА_4