Постанова № 61386147, 13.09.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р.Справа № 923/356/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пироговського В.Т.,

суддів Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.,

(Склад колегії суддів змінено згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.09.2016р.)

при секретарі судового засідання: Мельник Ю.М.,

за участю представників учасників процесу:

від ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"-ОСОБА_1,

від ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль"-ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Херсонської області від 02.06.2016 р.

у справі №923/356/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

до публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль",

про стягнення 136 799 998,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2016р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 13.09.2016р. апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Херсонської області від 02.06.2016 р. зі справи №923/356/16.

Учасники судового процесу повідомлені належним чином про час і місце судових засідань, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2016р.

Відповідно до ст.85 ГПК України в засіданні суду 13.09.2016р оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно із ст.4-4 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі- ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі- ПАТ "Херсонська ТЕЦ") 136 799 998,08 грн., з яких: основний борг у сумі- 83508638,56 грн., три відсотки річних у сумі 2172405,21 грн, пеню у сумі- 27224591,82 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів- 23894362,49 грн., а також судові витрати.

Позов обґрунтований порушенням ПАТ "Херсонська ТЕЦ" своїх зобов'язань щодо вчасного і повного проведення розрахунків за отриманий природний газ за договором №65/15-ПР від 17.12.2014р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.06.2016 р. (суддя НікітенкоС.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Херсонська ТЕЦ" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" суму основного боргу у розмірі 20494038,87 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 15 949 934,29 грн., суму 3% річних у розмірі 2 172 405,21 грн., суму пені у розмірі 13 612 295,91 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 119 656,73 грн. Припинено провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 13351340,75 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. (а.с.93-96).

Судове рішення вмотивовано тим, що основний борг ПАТ "Херсонська ТЕЦ" частково погашено у т.ч. 49663258,94 грн.- до заявлення позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та 13 351 340,75 грн. в процесі розгляду справи судом до прийняття рішення по суті спору. Зменшення суми інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з ПАТ "Херсонська ТЕЦ" обґрунтоване тим, що розрахунок доданий до позову здійснено без урахування рекомендацій Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97, Вищого господарського суду України від 17.07.2012р №01-06/928/2012, Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14, що призвело до завищення вказаних вимог. Крім того, з посиланням на приписи .3 ч.1 ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, суд зменшив суму пені, яка підлягає стягненню за порушення грошових зобовязань на 50% (а.с. 50-52).

Не погоджуючись частково із вказаним рішенням, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 02.06.2016 року в частині зменшення розміру пені на 20 418 443,87 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, за яким стягнути з ПАТ "Херсонська ТЕЦ" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню у сумі 20 418 443,87 грн., в стягненні яких судом відмовлено, в іншій частині рішення господарського суду Херсонської області від 02.06.2016 року у справі № 923/356/16 залишити без змін. Судові витрати покласти на відповідача. Обґрунтовуючи свої вимоги, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на порушення судом приписів ст.ст. 549-552 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст.ст. 42, 43, 83, 84 ГПК України та зазначає, що під час розгляду справи при зменшенні розміру пені, суд не враховав інтересів ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а також, вказує на неповне з?ясування обставин, що мають значення для справи, та зокрема вважає, що судом:

- безпідставно перераховано суму пені (не зазначено методику розрахунку) та застосовано ч.3 ст.83 ГПК України (зменшено суму пені на 50%);

- не зазначено нормативного обґрунтування зменшення суми пені більше ніж на 75%;

- не виконано вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, що призвело до порушення ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України (а.с.120-127).

ПАТ "Херсонська ТЕЦ" надало відзив на апеляційну скаргу, з якого вбачається, що Товариство вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства, у звязку з чим просить залишити оскаржене рішення від 02.06.2016 року без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (Продавець) та ПАТ «Херсонська ТЕЦ» (Покупець) укладено договір 17.12.2014 р купівлі-продажу природного газу№ 65/15-ПР (Далі - Договір) (а.с.10-15).

За умовами розділу 1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі-газ), на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Продавець передає Покупцю в період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 21770 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів.

Згідно із пунктом 6.1. Договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться Покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

-оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки;

-оплата в розмірі 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Умовами п.7.2 Договору сторони визначили, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п.6.1 цього Договору він у безспірному порядку повинен сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Крім того, п. 9.3 Договору встановлено, що строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Відповідно до розділу 11 Договору, він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін і діє в частині поставки природного газу з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування- до повного погашення заборгованості.

На виконання умов вказаного Договору, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» поставило в період з січня 2015 року по грудень 2015 року, ПАТ «Херсонська ТЕЦ» прийняло природній газ, на загальну суму 159 050 388,11 грн., що підтверджується наданими ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до матеріалів справи та завіреними належним чином копіями актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 року, від 28.02.2015 року, від 31.03.2015 року, від 31.10.2015 року, від 30.11.2015 року, від 21.12.2015 року, які підписані уповноваженими представниками сторін та завірені печатками(а.с.16-21).

При цьому, ПАТ «Херсонська ТЕЦ» проводило розрахунки за поставлений природний газ з простроченням встановлених Договором строків, що стало підставою звернення ПАТ «НАК «Нафтогаз України» з позовом до суду про стягнення з ПАТ "Херсонська ТЕЦ" 136 799 998,08 грн., з яких: основний борг у сумі- 83508638,56 грн., три відсотки річних у сумі 2172405,21 грн, пеню у сумі- 27224591,82 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів- 23894362,49 грн., а також судових витрат.

Між тим, на день подання позову в рахунок погашення суми основного боргу ПАТ "Херсонська ТЕЦ" у період з 03.02.2016р. по 31.03.2016р. сплачено 49663258,94 грн., що підтверджується наданими ПАТ "Херсонська ТЕЦ" до матеріалів справи та завіреними належним чином копіями платіжних доручень (а.с.59-70). Крім того, після подачі позову (01.04.2016р- про що свідчить штамп «Укрпошти» на конверті) в рахунок погашення основного боргу ПАТ "Херсонська ТЕЦ" у період з 01.04.2016р. по 31.05.2016р.,. сплачено 13351340,75 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, наданими ПАТ "Херсонська ТЕЦ" до матеріалів справи (а.с. 56-58, 71-73, 89).

Таким чином, залишок основного боргу за отриманий ПАТ «Херсонська ТЕЦ» на день прийняття рішення складає 20 494 038,87 грн., про що обгрунтовано зроблено висновок господарським судом та позов в цій частині задоволено. Судовим рішенням, відповідно до вимог законодавства та наявних у справі доказів правомірно відмовлено у позові в частині стягнення основного боргу у сумі 49 663 258,94 грн., а також згідно із п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України припинено провадження у справі щодо стягнення 13 351 340,75 грн.

Оскаржене рішення про стягнення 3% річних у сумі 2 172 405,21 грн., відповідає вимогам ст..625 ЦК України, підтверджується відповідним розрахунком, який надано до позову та не оспорюється ПАТ «Херсонська ТЕЦ», тобто судове рішення в цій частині є правомірним.

Обгрунтовуючи рішення від 02.06.2016р по даній справі, щодо часткового задоволення вимог про стягнення інфляційних втрат, господарський суд дійшов правомірного висновку, що розрахунок вказаних грошових вимог здійснено ПАТ «НАК «Нафтогаз України» без урахування рекомендацій Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97, Вищого господарського суду України від 17.07.2012р №01-06/928/2012, якими передбачено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

При цьому, із розрахунку наданого до позовної заяви вбачається, що розрахована сума інфляційних втрат попереднього періоду включена у суму боргу для розрахунку інфляційних втрат наступного періоду, що є неправомірним та про що зазначено господарським судом в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду про часткове задоволення позову та стягнення інфляційних втрат у сумі 15 949 934,29 грн. відповідно до розрахунку наданого ПАТ «Херсонська ТЕЦ», який іншою стороною у даній справі не оспорюється (а.с.50-52).

Що стосується доводів апеляційної скарги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про неправомірність зменшення судом суми пені, яка підлягає стягненню з ПАТ «Херсонська ТЕЦ» за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, колегія суддів відзначає.

Згідно з п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із приписами ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, з приписів зазначених норм вбачається, що при зменшенні розміру санкцій слід брати до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оскільки пеня є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), як правового наслідку його порушення (ст. 611 Цивільного кодексу України), неустойка має компенсаційний характер та її розмір, як і розмір пені повинні бути відповідними розміру понесених позивачем збитків.

Судова колегія погоджується із висновком господарського суду, що заявлена до стягнення сума пені не відповідає наслідкам здійсненого ПАТ "Херсонська ТЕЦ" правопорушення. При цьому, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не надано суду будь-яких доказів в підтвердження понесених збитків та інших негативних наслідків, які настали через несвоєчасну оплату поставленого ПАТ "Херсонська ТЕЦ" газу. Крім того, прострочення грошових зобов?язань за кожною щомісячною поставкою газу не є значним, позовні вимоги перенасичені грошовими вимогами.

Інфляційні втрати компенсовані Продавцю газу повністю, відповідно до чинного законодавства, а також стягнуто на користь останнього 3% річних передбачених ст.625 ЦК України.

Окремо слід відзначити, що господарським судом при прийнятті рішення щодо зменшення суми пені, яка підлягає стягненню на користь Продавця газу, враховано соціальну значимість ПАТ "Херсонська ТЕЦ", яке забезпечує централізоване теплопостачання населенню, підприємствам і установам бюджетної сфери м.Херсон, а також те, що несвоєчасна сплата отриманого газу, виникла через несвоєчасне відшкодування різниці в тарифах за надані послуги теплопостачання, несвоєчасне надходження компенсації за теплопостачання громадянам, яким надаються пільги та субсидії та наявність дебіторської заборгованості населення та бюджетних установ за теплопостачання, і, як наслідок, наявність збитків ПАТ "Херсонська ТЕЦ" за 2015р, що підтверджується відповідним звітом про фінансові результати (а.с. 74-75)

Отже, колегія суддів вважає, що господарським судом обгрунтовано та правомірно, з урахуванням конкретних обставин справи, наявних у справі доказів та вимог ст..233 ГК України і п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, зменшено суму пені, яка підлягає стягненню за несвоєчасне виконання зобовязань за договором .

За таких обставин, доводи апеляційної скарги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» щодо часткової відмови у задоволенні позову про стягнення пені, не можуть бути прийняті до уваги, як підстави для скасування судового рішення.

Крім того, колегія суддів відзначає, що апеляційна скарга містить ряд неточностей, щодо суми пені, що стягнута за рішенням суду, які уточненні у судовому засідання апеляційної інстанції представником особи, яка подала апеляційну скаргу.

З огляду на викладене, Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду Херсонської області від 02.06.2016 р зі справи №923/356/16 прийнято з урахуванням всіх обставин та без порушення норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим, апеляційну скаргу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення у даній справі- без змін.

Керуючись ст. ст. 85, 99, 101-105 ГПК України, суд

Постановив:

Рішення господарського суду Херсонської області від 02.06.2016 р. у справі №923/356/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"- без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 16.09.2016 р.

Головуючий суддя В.Т.Пироговський

Судді І.Г.Філінюк

ОСОБА_3