Постанова № 61386102, 19.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2016 р. Справа№ 910/13639/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Глазунов М. Ю. - представник за довіреністю № 220/55/д від 11.01.2016

від відповідача: Моргун І. Ю. - представник за довіреністю № Д-236 від 07.09.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2016

у справі № 910/13639/16 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Міністерства оборони України

до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Укроборонсервіс»

про стягнення 288 317,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 у справі № 910/13639/16 позовну заяву Міністерства оборони України повернуто заявнику без розгляду на підставі п.п. 1, 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою, Міністерство оборони України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 у справі № 910/13639/16 скасувати повністю, а справу направити на розгляд по суті до суду першої інстанції.

Ухвалою від 05.09.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Міністерства оборони України прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, в яких апеляційну скаргу підтримав повністю, представник відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорювань рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши додані до позовної заяви матеріали, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила таке.

Міністерства оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Укроборонсервіс» про стягнення 288 317,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 у справі № 910/13639/16 позовні матеріали повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 1, 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України з посиланням на те, що:

- додана до позовної заяви копія довіреності № 220/54/д від 11.01.2016 на підтвердження наявності у представника Міністерства оборони України ОСОБА_4 повноважень на підписання позовної заяви не засвідчена належним чином - не містить відтиску печатки позивача, як передбачено пунктом 5.26. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), а відтак не може слугувати належним доказом у підтвердження повноважень представника підписувати позовну заяву; жодного іншого документу, який надає повноваження ОСОБА_4 на підписання позовної заяви та засвідчення копій документів, суду до матеріалів позовної заяви не надано, що, згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України, є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду;

- надані копії документів не засвідчені належним чином, оскільки їх засвідчено підписом начальника адміністративного відділу В/Ч А 2513 ОСОБА_5 та відтиском печатки зазначеної військової частини «Для довідок і документів 342», тоді як в матеріалах справи відсутні докази, якими підтверджено повноваження даної особи на засвідчення документів, що стосуються Міністерства оборони України; в матеріалах позовної заяви містяться посилання на військові частини А 0215 та А 2287, які були отримувачами товару за спірним договором про закупівлю товару за державні кошти № 294/15/93 від 12.06.2015, проте жодного посилання на військову частину А 2513 матеріали позовної заяви не містять, тобто додані до позову копії документів не засвідчені належним чином, а тому не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів в розумінні статті 36 ГПК України та, згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду;

- доданий позивачем до позовної заяви в якості доказу направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів опис вкладення у цінний лист № 14128617 від 26.07.2016 не містить детального переліку вкладень в цінний лист, лише зазначено в графі «Найменування» - «3. Копії документів на підтвердження позовних вимог, на 30 арк.», а відтак суд не може дійти висновку про те, що позивачем направлено на адресу відповідача саме ті додатки, які зазначені в позові та містяться в матеріалах позовної заяви та, згідно з приписами п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.

Колегія суддів не може погодитись з судом першої інстанції з огляду на таке.

Щодо того, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, слід зазначити таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї додатки без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовну заяву від 26.07.2016 підписано ОСОБА_4, посадове становище якого зазначено як «Представник Міністерства оборони України за довіреністю від 11.01.2016 № 220/54/д».

До позовної заяви додано копію довіреності № 220/54/д від 11.01.2016, якою головного спеціаліста юридичної служби Озброєння Збройних Сил України ОСОБА_4 уповноважено, серед іншого, підписувати від імені Міністерства оборони України та подавати (надсилати) у встановленому порядку позовні заяви (скарги), а також здійснювати інші правочини, необхідні для забезпечення належного представництва Міністерства оборони України..

Вказана довіреність засвідчена ОСОБА_4

Згідно з п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у застосуванні положень пункту 1 частини першої статті 63, а також пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України у випадках, коли позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, слід мати на увазі таке. Якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду. Якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності. У разі коли до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано оригіналу або належно завіреної копії довіреності, але в цій заяві вміщено посилання на номер і дату довіреності, то господарський суд, приймаючи заяву до розгляду, витребує у позивача таку довіреність, а в разі її неподання виносить ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Отже, враховуючи, що позивачем до позову, в якому міститься посилання на довіреність № 220/54/д від 11.01.2016, додано копію вказаної довіреності, виданої позивачем ОСОБА_4 і суд першої інстанції мав сумніви наявності у вказаної особи повноважень на засвідчення копії документів від імені позивача, суд першої інстанції, за відсутності інших підстав для повернення без розгляду позову та доданих до нього документів, мав прийняти позов та витребувати у позивача оригінал або належним чином засвідчену копію такої довіреності.

За таких обставин, суд першої інстанції не мав правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду з підстав п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України виходячи з того, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Щодо посилань суду першої інстанції на відсутність доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, слід зазначити таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Тобто, позовна заява повертається без розгляду з підстав п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України у випадку, якщо (в тому числі) в її тексті відсутнє посилання на докази, що підтверджують обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Цією нормою не регулюються випадки, коли додані до позовної заяви документальні докази належним чином не засвідчені.

Суд не вправі повернути позовну заяву на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи (п.3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

З матеріалів позовної заяви слідує, що на підтвердження обставин, на які позивач послався в обґрунтування заявлених вимог, він додав до позову копії документів, які засвідчені начальником адміністративного відділу в/ч А 2513 п.к. ОСОБА_5, в той час як доказів того, що вказана особа має повноваження на засвідчення документів від іменні позивача до позовної заяви не додано, тобто до позовної заяви додано неналежним чином засвідчені копії документів, про що також вказано судом першої інстанції в оспорюваній ухвалі, а відтак, суд першої інстанції, за відсутності інших підстав для повернення без розгляду позову та доданих до нього документів, мав прийняти позов та витребувати у позивача оригінали або належним чином засвідчені копії доданих до позову документів.

За таких обставин, суд першої інстанції не мав правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду з підстав п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України виходячи з того, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Щодо посилань суду першої інстанції на те, що доданий позивачем до позовної заяви опис вкладення не містить переліку додатків, які були надіслані відповідачу разом з позовною заявою, слід зазначити таке.

Частина 1 ст. 56 ГПК України встановлює, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Правилами надання поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, встановлено таке:

- внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59);

- у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися (п. 61).

Як слідує з матеріалів справи, позивачем на доказ направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу надано фіскальний чек № 000025274 0015 від 26.07.2016 та опис № 14128617 вкладення у цінний лист з відміткою відділення зв'язку про прийняття кореспонденції до пересилання.

Зі змісту вказаного опису вкладення слідує, що 26.07.2016 відділенням зв'язку прийнято до пересилання на ім'я Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Укроборонсервіс» за адресою: 02093, м. Київ, вул. Росошанська, 3-а, п/с 49 (вказана адреса зазначена як поштова адреса відповідача у доданих до позовної заяви документах - примітка суду) копію позовної заяви на 4 аркушах, розрахунок пені та штрафу за договором від 12.06.2015 № 294/15/93 на 1 арк., копії документів на підтвердження позовних вимог на 29 арк. та копію довіреності № 220/54/д від 11.01.2016 на 1 арк.

На думку колегії суддів, вказаний опис є належним письмовим доказом в розумінні ст.ст. 32, 36 ГПК України, оскільки містить дані, які підтверджують факт направлення позивачем відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів.

У разі виникнення сумніві у достовірності цього доказу, суд не позбавлений права витребувати додаткові докази на підтвердження вказаних обставин.

Такого висновку дійшов Вищій господарський суд України, зокрема, у постановах від 18.02.2015 у справі №910/25558/14 та від 04.03.2015 у справі № 910/18459/14.

За обставин, що склалися, суд першої інстанції не мав правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду з підстав п. 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України виходячи з того, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За правилами ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, матеріали заяви передаються на розгляд місцевого господарського суду.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Міністерства оборони України підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 у справі № 910/13639/16 - скасуванню, матеріали позовної заяви направляються на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст. 99, ст. ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 у справі № 910/13639/16 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 у справі № 910/13639/16 скасувати.

3. Матеріали позовної заяви Міністерства оборони України передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха