Рішення № 61385688, 17.08.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2016 р. Справа № 911/2112/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/2112/16

за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», м. Київ

доПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд», с. Старі Петрівці Вишгородського району

простягнення 49760,55 грн.

Представники:

від позивача:не зявився;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсена Страхування» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (відповідач) про стягнення 49760,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Договору страхування наземного транспортну № 1105/14-Тз/К/01 від 19.11.20154 внаслідок настання страхової події, дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки «Mitsubishi Colt», державний номер НОМЕР_1, а тому, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем, позивач звернувся до відповідача із повідомленням телеграфом щодо направлення представника на огляд пошкодженого автомобіля, проте як остання залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2016 порушено провадження у справі № 911/2112/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27.07.2016 розгляд справи було відкладено.

Представник позивача в судові засідання 27.07.2016 та 17.08.2016 не зявився, однак 18.07.2016 та 08.08.2016 через канцелярію суду позивачем надані документи, витребувані судом та клопотання № 130716-22742/п від 13.07.2016 та № 040816-23174/п від 04.08.2016, в яких позивач підтримує позовні вимоги та просить суд здійснювати розгляд справи без участі його повноважного представника.

Представник відповідача в судові засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, проте як відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить відбиток штампу канцелярію суду на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 06.07.2016 та від 27.07.2016 щодо направлення їх копій відповідачу, а також наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення відповідачу поштових відправлень щодо ухвали суду від 06.07.2016 та від 27.07.2016. При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Вимоги ухвал суду від 06.07.2016 та від 27.07.2016 відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

З довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 64963225, виданої підрозділом ВДАІ Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області та ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.06.2016 у справі № 369/9269/15-к (провадження № 1-кп/369/115/16) вбачається, що 31.05.2015, приблизно о 18 год. 00 хв., водій ОСОБА_1, рухаючись в напрямку с. Лука по вул. Шевченка в с. Музичі Києво-Святошинськог району Київської області, поблизу буд. 38 вул. Шевченка, керуючи автомобілем марки «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_2, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою під час виконання маневру обгону попутного транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу для руху, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем марки «Mitsubishi Colt», державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області встановлено, що порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 1.5, 2.3 «б», 10.1, 14.2 «в» «Правил дорожнього руху України, стало причиною та умовою виникнення дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному звязку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Mitsubishi Colt», державний номер НОМЕР_1.

Пошкоджений автомобіль застрахований ОСОБА_2 у приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування», на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 1105/14-Тз/К/01 від 19.01.2014.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно з висновком судового експерта-автотоварознавця № 375/15 від 15.07.2015, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіль марки «Mitsubishi Colt», державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 198007,20 грн., а ринкова вартість на момент укладення договору - 118000,00 грн.

Умовами п. 31.5 договору визначено, що засіб вважається знищеним, якщо вартість його відновленого ремонту перевищує 70 % його дійсної вартості на момент укладення договору.

Умовами п. 27.23.2 договору визначено, що страхове відшкодування при повній загибелі сплачується у розмірі дійсної вартості ТЗ на момент укладення договору за вирахуванням суми знецінення ТЗ за період страхування, вартості залишків ТЗ та франшизи.

Згідно з наявними в матеріалах справи копіями Страхового акту № 1105/14-Тз/К/01-1-1 від 03.08.2015 та додатку до нього, подію визнано страховою, визнано вартість залишків автомобіля марки «Mitsubishi Colt», державний номер НОМЕР_1, в розмірі 50200,00 грн., суму знецінення - 6239,45 грн., франшиза - 11800,00 грн. та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 49760,55 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 29546 від 05.08.2015, позивачем виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 49760,55 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільна відповідальність водія транспортного засобу марки «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки «Mitsubishi Colt», державний номер НОМЕР_1, застрахована у публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд», згідно з полісом № АІ/5520155, про що свідчать додані до матеріалів справи роздруківка з Єдиної бази МТСБУ та довідка про дорожньо-транспортну пригоду, видана підрозділом ВДАІ Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області, згідно з якими ліміт грошової відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено в розмірі 50000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_2, застрахована у відповідача згідно з полісом № АІ/5520155, діючим на момент ДТП, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу, покладається на відповідача.

Пунктами 1.4, 1.7 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач звернувся до відповідача із повідомленням телеграфом із запрошенням на огляд пошкодженого автомобіля марки «Mitsubishi Colt», державний номер НОМЕР_1, однак, яке залишено відповідачем без уваги.

Крім того, розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки«Mitsubishi Colt», державний номер НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди, відтак вимога позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 49760,55 грн. визнається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведе вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (07353, Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, вул. Дніпровська, 4А, оф. 3, код ЄДРПОУ 16295210) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) 49 760 (сорок девять тисяч сімсот шістдесят) грн. 55 коп. страхового відшкодування та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 19.08.2016

Суддя О.О. Христенко