Рішення № 61379247, 15.09.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/2743/16-ц

Провадження № 2/265/1252/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 вересня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненко О.В.,

за участю секретаря Осіпенко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2016 року позивач, Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк», в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17 березня 2015 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 500973817. Відповідно до укладеного договору відповідачці було надано кредит в сумі 59360,56 гривень у строк з 17 березня 2015 року по 18 березня 2018 року. Відповідач у свою чергу зобовязалась в порядку та на умовах, визначених договором, повертати кредит, сплачувати проценти за користування ним, неустойки та інші платежі в сумі, строки, та на умовах, передбачених договором та графіком погашення кредиту. Відповідачка в порушення норм діючого законодавства та умов зазначеного договору свої зобовязання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 12 квітня 2016 року має перед Банком заборгованість, яка складається з простроченої заборгованості по кредиту в сумі 59360,56 гривень, заборгованості по процентам в сумі 4735,12 гривень, та по комісії в сумі 3229,01 гривень. Крім того, у звязку з систематичним порушенням боржником своїх зобовязань зі сплати кредиту, їй було нараховано штраф в умі 14000 гривень. Посилаючись на діюче законодавство, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості та судові витрати у розмірі 1378 гривень, що були понесені при зверненні до суду.

До позовної заяви додане клопотання, в якому представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 просить розглядати справу за відсутності представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не прибула. Судові повістки про виклик до суду надсилались рекомендованими листами із повідомленням за зареєстрованою адресою її проживання, що відповідає положенням ч. 5 ст. 75 ЦПК України, однак адресат до поштового відділення для отримання кореспонденції жодного разу не прибула, конверти були повернуті на адресу суду за закінченням строку зберігання.

За наведених обставин суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, та приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. ст. 526, 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання зобовязання.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 17 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 500973817. Згідно до умов договору Банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 59360,56 гривень на строк до 18 березня 2018 року (п. 2.1, 2.3 Розділу № 1 Договору).

Підпунктом 2.2 Розділу № 1 Договору встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 15,99% річних; тип процентної ставки фіксована.

За п. 2.8 Розділу № 1 Договору комісійна винагорода банку за управління кредитом за період з першого по 36-й місяць користування кредитом становить 0,73% від суми кредиту.

Пунктом 2.6 Розділу №1 кредитного договору визначено порядок повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором, а саме: платежі з повернення кредиту, проценти за його користування, суми комісійної винагороди та інші платежі за цим договором сплачуються щомісячно, рівними частинами у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених цим договором та відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до цього договору та його невід'ємною частиною.

При цьому відповідач ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами зазначеного договору, графіком погашення заборгованості, та, підписавши їх, погодилась з їх умовами та зобовязалась виконувати його умови та у випадку повного або часткового прострочення повернення кредиту, та/або сплати процентів за користування ним та /або комісій, сплатити банку штраф у розмірі 50 гривень за кожне допущене прострочення платежу, що триває від одного до чотирьох календарних днів (включно) з моменту виникнення прострочення платежу та у випадку, якщо прострочення платежу триває 5 і більше календарних днів, додатково до штрафу, визначеному вище, сплатити банку штрафу розмірі 150 гривень за кожний випадок допущеного прострочення платежу (п. 13 Розділу № 2) .

Відповідно до ст. 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами.

З доданого до позову розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник ОСОБА_1 свої зобовязання за договором кредиту належним чином не виконує та з листопада 2015 року взагалі припинила здійснення погашення суми боргу. Станом на 12 квітня 2016 року заборгованість відповідача за договором кредиту складає: 59360,56 гривень заборгованість з кредитом, 4735,12 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, 3229,01 гривня заборгованість за комісією.

Крім того, відповідно до п. 13 Розділу № 2 Договору відповідачу нарахований штраф в сумі 1400 гривень.

Відповідач ОСОБА_1, не прибувши у судове засідання, не побажала реалізувати своє процесуальне справо на спростування наведених обставин і доказування належного виконання нею умов договору кредиту, а отже їх не оспорює.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення предявленого позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми заборгованості за кредитом у розмірі 59360,56 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 4735,12 гривень, та заборгованості по комісії в сумі 3229,01 гривень, а разом 67324,69 гривень.

Із заявленим до стягнення штрафом суд погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 14 жовтня 2014 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 20 жовтня 2014 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», заборонено нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають у населених пунктах, де проводилася антитерористична операція, в тому числі й місто Маріуполь, де мешкає відповідач ОСОБА_1

Враховуючи наведені положення, суд приходить до висновку про неправомірність нарахування позичальникові ОСОБА_1 штрафу в сумі 1400 гривень, оскільки таке нархування відбулось після введення мораторію на нарахування пені та/або штрафів та вважає необхідним відмивити в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягнення витрати з оплати судового збору пропорційно до суми задоволеного позову у сумі 1378 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (ЕДРПОУ 23494714) заборгованість за договором кредиту № 500973817 від 17 березня 2015 року станом на 12 квітня 2016 року в сумі 67324 (шістдесят сім тисяч триста двадцять чотири) гривні 69 копійок, з яких 59360,56 гривень - заборгованість за кредитом, 4735,12 гривень заборгованість за процентами, 3229,01 гривень заборгованість по комісії за управління кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» витрати з оплати судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя _______