Ухвала суду № 61371766, 04.08.2016, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/538/14-к

Провадження № 1-кп/346/149/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

колегією суддів у складі:головуючого-судді Хільчука І.І.,

суддів: Беркещук Б.Б., Потятинника Ю.Р.,

з участю: секретаря Олексюк Г.І.,

прокурора Присяжнюка В.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Коломия кримінального провадження № 12014090000000072 від 04 березня 2014 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.115 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подала клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на особисте зобовязання, підтримуючи яку в судовому засіданні вона та її підзахисний пояснили, що ОСОБА_1 знаходиться під вартою з 04.03.2014 року, тобто два роки та 5 місяців. З урахуванням вимоги ст. 72 ч. 5 КК України щодо зарахування строку попереднього увязнення, який повинен застосовуватись до обвинуваченого, строк увязнення на даний час складає - 5 років.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування (продовження) запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Сам факт того, що справу направлено для розгляду втретє, свідчить про те, що підозра (обвинувачення) не є обгрунтованою. Судами вищих, інстанцій зроблено вказівки суду першої інстанції стосовно перевірки доводів захисту стосовно факту незаконного вторгнення до обвинуваченого, нападу потерпілої та іншої особи, від яких обвинувачений захищався.

Крім того вказує, що на час розгляду даного клопотання відсутні ризики: переховування, незаконного впливу на представника потерпілої чи свідків, знищення чи спотворення або схову будь-якої із речей.

За визначенням Європейського суду з прав людини, надалі ЄСПЛ, обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання під вартою (справа Нечипорук і Йонкало проти України, по. 42310/04, § 219,21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифіковану Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 № 475/97-ВР, надалі Конвенція. За визначенням ЄСПЛ обгрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (справа К.-Б. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченому ОСОБА_1 без встановлення наявності підстав та належного обґрунтування на переконання сторони захисту є порушенням вимог п.4. ст. 5 ЄКПЛ, у звязку із чим просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобовязання.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки 05 серпня 2016 року згідно ухвали Коломийського міськрайонного суду від 06 червня 2016 року закінчується даний строк і інший запобіжний захід не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у п.,п. 1, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України, а тому у задоволенні клопотання захисника просить відмовити.

Заслухавши сторін кримінального провадження, судова колегія приходить донаступного.

До Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області,22 квітня 2016 року надійшло кримінальне провадження внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12014090000000072 від 04 березня 2014 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 115 ч.1 КК України після скасування вироку Апеляційним судом Івано-Франківської області.

Згідно ухвали Коломийського міськрайонного суду від 06 червня 2016 року запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжено на строк 2 місяці до 05 серпня 2016 року включно.

Обвинувачений знаходиться під вартою з 04.03.2014 року, тобто два роки та 5 місяців. З урахуванням вимоги ст. 72 ч. 5 КК України щодо зарахування строку попереднього увязнення, який повинен застосовуватись до обвинуваченого, строк увязнення на даний час складає - 5 років

Згідно ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосований запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту суд має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого 115 ч.1 КК України, що є особливо тяжким злочином, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Правова позиція Європейського суду з прав людини щодо продовження строків тримання під вартою викладена у рішенні Єлоєв проти України, справа №17283/02, рішення від 06.11.2008 року, згідно якої: після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого (п.60).

Порядз тим, відповідно до положень частин1 та2ст.181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Обвинувачений обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, однак, враховуючи обґрунтоване клопотання його захисника щодо недоцільності подальшого продовження до підзахисного такого запобіжного заходу як тримання під вартою, враховуючи характеризуючі дані обвинуваченого, час його утримування під вартою, що стороною обвинуваченняне наданодоказів на підтвердження існування ризиків передбачених ч.1ст.177 КПК України, в звязку з якими до обвинуваченого можливо застосувати лише найсуворішийзапобіжнийзахід, судова колегія приходить до висновку про можливість змінитримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту, так як він забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також це надасть можливість запобігти обвинуваченому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тощо.

На підставі викладеного, керуючись ст.,ст. 177,181,194,199,331 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобовязання задовольнити частково.

Запобіжний західу виді тримання під вартою, застосованийдо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, змінитина запобіжний захід у виді домашньогоарешту на строк не більше 2 місяців по 03 жовтня 2016 року включно, із застосуванням електронного засобу контролю, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обовязки:

1. Прибувати до Коломийського міськрайонного суду за кожною вимогою;

2. Не відлучатися в період часу з 21:00 год. до 06:00 год. кожної доби з постійного місця проживання, що за адресою: м. Городенка, вул. Братів Окуневських, 30/9, Івано-Франківської області, без дозволу суду.

3. Допускати працівників Городенківського ВП Головного управління Національної поліції до житла по місцю проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою контролю за поведінкою обвинуваченого та надавати їм усні чи письмові пояснення з питань, повязаних з виконанням покладених обовязків.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Присяжнюка В.Я..

Копію ухвали направити прокурору, начальнику Коломийського ВП Головного управління Національної поліції, начальнику Городенківського ВП Головного управління Національної поліції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Хільчук І. І.

Судді: Беркещук Б.Б.

ОСОБА_4