Постанова № 6137044, 12.02.2008, Голосіївський районний суд міста Києва

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Антонової Н.В.

при секретарі Ворона О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства

«М.М.Ф.Чайка» про перегляд постанови суду від 05 квітня 2007 року у зв'язку із

нововиявленими обставинами по справі за позовом Державної податкової інспекції

Голосіївського району м. Києва до ТОВ «Есправогадза», ОСОБА_1, третя особа -

Голосіївська РДА у м. Києві про визнання установчих документів ТОВ «Есправогадза»

недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція Голосіївського районного суду м. Києва звернулася до суду з позовом до ТОВ «Есправогадза» та ОСОБА_1, третя особа - Голосіївська РДА у м. Києві про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрації платника податку на додану вартість.

По даній справі Голосіївським районним судом м. Києва було винесено постанову 05 квітня 2007 року про задоволення позову.

Постанова суду набрала законної сили.

24 жовтня 2007 року ПП «М.М.Ф. Чайка» звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про перегляд постанови суду від 05 квітня 2007 року у зв'язку із ново виявленими обставинами по справі. При цьому ПП «М.М.Ф. Чайка» посилається на те, що суд вирішив питання про права і обов'язки сторін, не залучивши підприємство до участі у справі, адже рішення суду безумовно впливає на права та інтереси підприємства, оскільки ПП «М.М.Ф. Чайка» перебувало в договірних відносинах із ТОВ «Есправогадза». У своїй заяві ПП «М.М.Ф. Чайка» посилається на те, що судом невірно було застосовано норми процесуального права, оскільки представники ПП «М.М.Ф. Чайка» не були присутні на судовому засіданні і не знали про місце і час судового розгляду, справа розглянута у попередньому засіданні без їх участі та участі відповідачів по справі ОСОБА_1 та ТОВ «Есправогадза».

У судовому засіданні представник ПП «М.М.Ф. Чайка» заявив клопотання про долучення до матеріалів справи доказу того, що ТОВ «Есправогадза» значиться у ЄДРПОУ тобто не позбавлене статусу юридичної особи, а саме витягу з ЄДРПОУ від 01.11.07р. за № 21-10/6614.

Представник ДПІ у Голосіївському районі м. Києва в судовому засіданні проти зазначеної заяви заперечував, зазначаючи про законність постанови суду від 05.04.2007 року та про безпідставність заяви ПП „Чайка", додавши до матеріалів справи письмові заперечення.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ТОВ «Есправогадза» у судове засідання не з'явилися, пояснень і заперечень стосовно викладених у заяві про перегляд постанови обставин не надали. Про час і місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 252 КАС України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

Представник третьої особи Голосіївської РДА у м. Києві в судове засідання направив заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно ст. 246 КАС України особи, які брали учать у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Розглядаючи питання про перегляд рішення, судом встановлено, що під час судового розгляду справи по суті судом невірно було застосовано норми процесуального права, представники ПП «М.П.П. Чайка» не були присутні на судовому засіданні і не знали про місце і час судового розгляду, справа розглянута у попередньому засіданні без їх участі, а також участі відповідачів по справі ОСОБА_1 та ТОВ «Есправогадза». Незважаючи на це, суд задовольнив позов ДШ у Голосіївському районі м. Києва і визнав недійсними установчі документи ТОВ «Есправогадза» з моменту їх реєстрації та свідоцтво платника ПДВ останнього з моменту його видачі, тим самим вирішивши питання про права і обов'язки не тільки сторін по справі, а й ПП «М.М.Ф. Чайка», які перебували в договірних відносинах із ТОВ «Есправогадза» і були безпосередньо зацікавлені в особистій участі в розгляді даної справи. Зазначені обставини є істотними для справи.

Тому, суд дійшов до висновку, що зазначені вище обставини є нововиявленими обставинами та є підставою для перегляду постанови суду від 05 квітня 2007 року.

За таких обставин, суд вважає заяву ПП «М.М.Ф. Чайка» про перегляд постанови суду в зв'язку з нововиявленими обставинами обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а постанова суду від 05 квітня 2007 року скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Протягом судового розгляду справи від позивача ДПІ у Голосіївському районі м. Києва заяв/клопотань про зміну та/або доповнення до раніше заявлених позовних вимог до суду не надходило.

З огляду на вищевикладене, суд, розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні позов ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до ОСОБА_1 та ТОВ «Есправогадза», заслухавши думку представників сторін, вивчивши матеріали справи та наведені в заяві підстави для відмови в задоволенні позову ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, вважає за необхідне постановити по справі нову постанову, якою відмовити відмовити ДПІ у Голосіївському районі м. Києва в задоволенні позову до ОСОБА_1 та ТОВ «Есправогадза» про визнанання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Есправогадза», виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Пункт 17 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» надає право податковим органам звертатись у передбачених законом випадках до суду з заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Разом з тим, позивач ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулася до суду не з позовом про скасування державної реєстрації ТОВ «Есправогадза», як це передбачено

законом, а з позовом про визнання недійсними статуту ТОВ «Есправогадза» з моменту його видачі та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ останнього з моменту його видачі. При цьому в позовній заяві відсутні посилання на відповідні норми закону, які б надавали право податним інспекціям звертатися до суду з подібними позовними заявами.

З позовної заяви вбачається, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ТОВ «Есправогадза» не подає податкову звітність до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з моменту реєстрації. При цьому в позовній заяві та матеріалах справи відсутні будь-які посилання на відповідні докази, які б це підтверджували. Натомість, в матеріалах справи є копія Акту про результати невиїзної документальної перевірки ПП «М.М.Ф. Чайка» з питань правових відносин з ТОВ «Есправогадза» (код ЄДРПОУ 33098341) за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року за N580/23-14/31111475 від 24.09.2007 року, долучена до справи заявником ПП «М.М.Ф. Чайка».

Таким чином, суд дійшов висновку, що на час розгляду справи Голосіївським районним судом 05 квітня 2007 року ТОВ „Есправогадза" було законно зареєстрованим платником ПДВ і подавало податкову звітність, а тому твердження позивача про неподання ТОВ „Есправогадза" податкової звітності з моменту реєстрації є таким, що не відповідає дійсності і не підтверджене належними та об'єктивними доказами.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги зокрема тим, що працівниками відділу податкової міліції ДПА у м. Києві було здійснено заходи по встановленню фактичного місцезнаходження ТОВ «Есправогадза» та його посадових осіб, внаслідок чого було встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «Есправогадза» за адресою, вказаною в установчому договорі. При цьому позивач посилається на Акт про незнаходження ТОВ «Есправогадза» за його юридичною адресою, вказаною в установчому договорі, складений працівниками відділу податкової міліції ДПА у м. Києві, і не посилається на жодну норму закону, яка б передбачала таку б підставу для визнання недійсним статуту та свідоцтва платника ПДВ суб'єкта підприємницької діяльності як відсутність підприємства за його юридичною адресою.

Однак відсутність підприємства за юридичною адресою не може бути підставою для прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності, в даному випадку - підприємства ТОВ «Есправогадза», оскільки законодавством України подібна підстава не передбачена.

Також, в обґрунтування свого звернення до суду, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, посилається на те, що в Голосіївській райдержадміністрації м. Києва було зареєстровано ТОВ «Есправогадза», однак засновник товариства - ОСОБА_1 відношення до підприємницькій діяльності підприємства не має, наміру створювати підприємство та займатися підприємницькою діяльністю не мав.

Як видно з матеріалів справи, позивачем не було надано до суду доказів, які підтверджували відсутність у гр. ОСОБА_1, волі до створення ТОВ «Есправогадза».

Натомість, в матеріалах справи знаходиться статут ТОВ «Есправогадза», в якому зазначено, що єдиним засновником товариства є ОСОБА_1, справжність підпису та волевиявлення якого засвідчена нотаріусом.

Відповідно до ч. 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб - підприємців» 15 травня 2003 року N 755-IVдля проведення

державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена

ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати

рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 8 цього Закону установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками), якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені.

Згідно з п. 15 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5 при посвідченні правочинів і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України (наприклад, при засвідченні справжності підпису на документі), нотаріус перевіряє справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Згідно п. 16 цієї Інструкції нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним.

Згідно абз. З ст. 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій.

Отже нотаріус, який посвідчив справжність підпису ОСОБА_1 на Статуті ТОВ «Есправогадза» та встановив його особу, впевнившись, що ним прочитано статут та зрозуміло його зміст, зробив відповідний запис на зворотному аркуші статуту ТОВ «Есправогадза».

До того ж в матеріалах справи є копія Акту про результати невиїзної документальної перевірки ПП «М.М.Ф. Чайка» з питань правових відносин з ТОВ «Есправогадза» (код ЄДРПОУ 33098341) за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року зaN580/23-14/31111475 від 24.09.2007 року, долучена до справи заявником ПП «М.М.Ф. Чайка», в якому наведено перелік договорів, укладених між ПП «М.М.Ф. Чайка» та ТОВ «Есправогадза», реєстр податкових накладних, виданих ТОВ «Есправогадза» заявнику ПП «М.М.Ф. Чайка» на підтвердження здійснення господарських операцій між підприємствами за підписом директора ТОВ «Есправогадза» ОСОБА_1

Таким чином, спростовується неучасть ОСОБА_1 у веденні фінансово-господарської діяльності ТОВ «Есправогадза» та відсутність у нього волі до створення ТОВ «Есправогадза».

Отже, позивач не надав суду належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 не створював ТОВ «Есправогадза» і йому нічого не відомо і він не являється його керівником, та відсутність його участі у веденні фінансово-господарської діяльності.

Жодна з законодавчих норм, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не регулює визнання недійсними установчих документів товариства.

В нормах діючого законодавства України не передбачений порядок або право судів визнавати установчі документи підприємства недійсними з певного моменту.

Натомість у ст. 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зазначено, що підставою для постановления судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. Визнання установчих документів недійсними у цій статті не згадується, тому можна дійти висновку, що воно, саме по собі, не є підставою для постановления судового рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» про підприємництво суди також не наділені правом визнавати недійсними установчі документи підприємства з моменту їхньої реєстрації. Жодний нормативно-правовий акт України не надає судам право визнавати установчі документи підприємства недійсними з моменту їхньої реєстрації, оскільки така норма

суперечила б чинному законодавству щодо виникнення і припинення правоздатності юридичної особи.

Згідно із ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Норму аналогічного змісту містить ч.2 ст. 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до п. 7 ст. 59 Господарського кодексу України саме скасування державної реєстрації (а не визнання його установчих документів недійсними) позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.

Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Таким чином, до моменту виключення із державного реєстру юридична особа користується всіма правами, наданими їй законом, оскільки втрата статусу юридичної особи наступає не з моменту набрання законної сили рішенням про визнання установчих документів недійсними, а з моменту виключення з державного реєстру.

Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ від 01.11.2007 року за № 21-10/6614, долученого до справи заявником по справі ПП «М.М.Ф.Чайка», станом на 15 жовтня 2007 року ТОВ «Есправогадза» значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Даний витяг є доказом того, що ТОВ «Есправогадза» не вилучено з державного реєстру і відповідно не позбавлено статусу юридичної особи.

При цьому, позивач ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на час розгляду справи не надав доказу, який би спростовував вищевикладене та свідчив про виключення ТОВ «Есправогадза» з ЄДРПОУ.

Окрім цього, в позовній заяві ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не наведено жодних правових підстав для визнання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Есправогадза» з моменту його видачі, тобто з 19.10.2004р.

Законом не передбачена можливість визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ навіть у випадку визнання недійсними установчих документів такого платника податків.

Згідно з п. 9.8. ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість" реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Вказана стаття Закону України „Про податок на додану вартість" не передбачає можливості анулювання свідоцтва з дати його видачі, тобто мати зворотну дію у часі.

Відповідно до вимог п. 25 Положення про реєстр платників ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. за № 79, наведено вичерпний перелік випадків для анулювання свідоцтва, а саме: у випадках прийняття судом (господарським судом) рішення про скасування державної реєстрації СПД, про що є відповідне рішення суду, чи скасування державної реєстрації органом державної реєстрації, про що є повідомлення органу державної реєстрації, органу державної статистики, та ліквідаційної картки Держкомстату. При цьому датою виключення із реєстру є відповідна дата прийняття постанови. Тобто, Положення про реєстр платників ПДВ теж не передбачає можливість анулювання свідоцтва платника ПДВ з дати його видачі, як того вимагає позивач.

Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється органом державної реєстрації за наявності ліквідаційного балансу, та інших документів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідації СПД як юридичної особи, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які документи із вищезазначених та докази того, що ТОВ "Есправогадза" було ліквідовано в порядку, визначеному законом.

Крім того, визнання недійсними установчих документів ТОВ "Есправогадза", як того просить позивач, не є скасуванням державної реєстрації підприємства, і не тягне автоматичного скасування державної реєстрації підприємства та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ останнього.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що суд не наділений правом визнавати свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з моменту його видачі, як того просить позивач ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

При цьому, суд, виходить також з того, що сам податковий орган, який зареєстрував ТОВ "Есправогадза" як платника податків, видав йому індивідуальний податковий номер і свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (в даному випадку - позивач ДПІ у Голосіївському районі м. Києва), підтвердив статус ТОВ "Есправогадза" як платника податків, а отже і правоздатної даної юридичної особи.

Суд не приймає як належний доказ фіктивної діяльності ТОВ "Есправогадза" надану представником ДПІ у Голосіївському районі м. Києва постанову про порушення кримінальної справи, оскільки належним доказом в даному випадку може бути лише судове рішення.

За таких обставин, суд вважає, що позов ДПІ у Голосіївському районі м. Києва є необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. ч. 1 ст. 158, 159, 161, 162, 163, 245, 252, 253 КАС України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 05 квітня 2007 року за ново виявленими обставинами.

Позов ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до ОСОБА_1 та ТОВ «Есправогадза» про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Есправогадза» залишити без задоволення.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.