Рішення № 61369379, 14.09.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/18738/15-ц Провадження № 22-ц/773/1142/16 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В. Категорія: 24 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області

в складі: головуючого - судді Киці С.І.,

суддів Данилюк В.А., Подолюка В.А.,

секретар Вергун Т.С.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

10 грудня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." (далі товариство "М.Ж.К.") звернулось в Луцький міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позов мотивує тим, що надає послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території. Відповідачі належним чином свої зобовязання не виконують, утворилась заборгованість з утримання будинку і споруд та прибудинкової території у період з 01.03.2012р. по 01.04.2015р. у розмірі 3148,12грн.; зі збору, вивезення твердих та великогабаритних побутових відходів із захороненням за період з 01.04.2012р. по 01.04.2015р. у розмірі 358,24грн. Товариство зверталось в порядку наказного провадження до суду про видачу судового наказу. Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 09.10.2015р. судовий наказ скасований та розяснено можливість звернення з даними вимогами в порядку позовного провадження. Просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 3506,36грн. та судовий збір.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2016 року в даній справі позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." заборгованість по оплаті за надані послуги в розмірі 3506грн. 36коп. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального права. Просить скасувати рішення та залишити позовну заяву на підставі п.2 ч.1 ст.207 ЦПК України без розгляду, або ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі по справі ОСОБА_1, ОСОБА_2 проживають та є власниками квартири АДРЕСА_1, користуються послугами ТОВ "М.Ж.К." по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідно до рішення Луцької міської ради вартість послуг з 01.07.2010 року по 01.07.2013 року була визначена в розмірі 1,5056грн. (за 1кв.м. загальної площі), з 01.07.2013 року 2,1289грн. (за 1кв.м. загальної площі). Вартість послуги зі збору, вивезення твердих та великогабаритних побутових відходів із захороненням становить з 18.08.2011 року по 01.12.2014 року 4,84грн. на одну людину в місяць, з 01.12.2014 року по 01.06.2015 року 6,06грн. на одну людину в місяць. Відповідачі не проводять оплату за надані послуги. Заборгованість відповідачів перед позивачем згідно розрахунку за період з 01.03.2012року по 01.04.2015року становить 3506,36грн., з яких 3148,12грн. з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, 358,24грн. зі збору, вивезення твердих та великогабаритних побутових відходів із захороненням.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги. Однак, судом неправильно визначено період за який підлягає до стягнення заборгованість, а тому рішення суду підлягає зміні. Стягуючи заборгованість по оплаті за період з 01.03.2012 року по 01.04.2015 року, суд виходив з того, що підстави для застосування строку позовної давності відсутні, оскільки мало місце його переривання.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.20 цього Закону споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 ч.3 ст.20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу положень ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч.ч.2,3 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом встановлено, що у відповідачів існує заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, вивезення твердих та великогабаритних побутових відходів. В червні 2015 року товариство «М.Ж.К.» звернулося із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Ухвалою Луцького міськрайонного суду 09 жовтня 2015 року судовий наказ, виданий 14 серпня 2015 року про стягнення з боржників ОСОБА_1, ОСОБА_2, на користь стягувача ТОВ «М.Ж.К.» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 3506грн. 36коп. скасовано.

Суд першої інстанції не врахував, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу, а тому стягуючи з відповідача заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг не звернув увагу на те, що на час подання товариством заяви про видачу судового наказу строк позовної давності для вимог про стягнення заборгованості за період з березня 2012року по червень 2012року сплив.

Приймаючи до уваги те, що до винесення судом рішення відповідачем ОСОБА_1 була зроблена заява про застосування строку позовної давності, стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства «М.Ж.К.» підлягає заборгованість за послуги по утриманню будинку та прибудинкової території в межах строку позовної давності за період з червня 2012р. по березень 2015р. включно.

Отже, до стягнення з відповідачів підлягає заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території за період з березня 2013року по березень 2015року включно в сумі 3148,12грн. та за вивезення твердих побутових відходів за період з червня 2012року по березень 2015року включно в сумі 338,88грн., а всього 3487грн.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведення позивачем заборгованості спростовується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що будинок №38 по проспекту Соборності в м.Луцьк знаходиться в оперативному управлінні товариства «М.Ж.К» для обслуговування та експлуатації, а саме надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території та збору, вивезення твердих і великогабаритних побутових відходів із захороненням, і хоча договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався, однак між ними склалися фактичні договірні правовідносини.

Рішеннями виконкому Луцької міськради №346-1 від 31.05.2010р., № 570-1 від 18.08.2011р., № 319-1 від 05.06.2013р., № 625-1 від 05.11.2014р. встановлені та скориговані тарифи на послуги з утримання будинку і прибудинкової території та збору, вивезення твердих і великогабаритних побутових відходів із захороненням, що надаються товариством «М.Ж.К». Оплата за надані відповідачам комунальні послуги нараховувалася в межах діючих тарифів.

Факт надання послуг товариством з утримання будинку №38 по проспекту Соборності в м.Луцьк, в якому знаходиться квартира відповідачів, та прибудинкової території у 2012-2015 роках підтверджується наданими корінцями нарядів на виконання робіт у вказаний період, інформаційними листами товариства, актами виконаних робіт. Позивачем доведено надання послуг, їх структура, вартість, а заборгованість відповідачів підтверджується відповідними розрахунками.

Відповідачі не проводили оплату за житлово-комунальні послуги і відповідач ОСОБА_1 не подав суду доказів про їх оплату, а також про неправильність проведеного позивачем розрахунку заборгованості. Крім того, відповідачі не довели, що такі послуги позивачем не надавались чи були неякісні.

Відсутні підстави для залишення позовної заяви ТОВ «М.Ж.К.» без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.207 ЦПК України. Згідно наказу директора ТОВ «М.Ж.К.» №3 від 02.01.2015р. право першого підпису фінансових, господарських, бухгалтерських документів має директор та заступник директора. Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача брав участь у судових засіданнях, підтримав позовні вимоги.

У звязку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру стягнутого з відповідачів боргу та періоду, за який утворився даний борг.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

В газеті «Волинь нова» опубліковано оголошення про виклик у судове засідання відповідача ОСОБА_2, вартість якого відповідно до рахунку №2614 від 26.08.2016р. становить 180грн. і підлягає до стягнення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2016 року в даній справі змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." заборгованість в сумі 3487грн.(три тисячі чотириста вісімдесят сім гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 180(сто вісімдесят) гривень витрат, повязаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді