Рішення № 61369148, 12.09.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4193/16-ц

Провадження № 2/161/2113/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Подзірова А.О., при секретарі Кубяк О.В., за участі позивача - ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2, їх представника - ОСОБА_3, відповідача - ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_4 та ОСОБА_9, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Луцької міської ради Волинської області про визначення порядку користування житловим будинком, -

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_9, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Луцької міської ради Волинської області про визначення порядку користування житловим будинком.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: Луцьк, провулок Д.Донцова, 3 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.07.2010 року.

Рішенням Апеляційного суду Волинської від 22.01.2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4 Утяни Сергіївни до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Луцької міської ради Волинської області, про примусове вселення та зобовязання не чинити перешкод в користуванні будинком - позов ОСОБА_4 задоволено повністю. При цьому порядку користування будинком обумовлено та встановлено не було.

В будинку зареєстровані і постійно проживають: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Висновками Луцького МВ УМВС України від 01.12.2014 року та від 05.11.2014 року за зверненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зафіксовано факт неприязних відносин, що склалися між ОСОБА_4 та усіма членами сімї позивача. Таким чином без врегулювання порядку користування спірним житловим будинком між усіма його мешканцями спільне проживання у ньому є неможливим, крім того за таких умов можуть бути порушені права та законні інтереси не лише дорослих мешканців, а й малолітньої дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. що призводить до виникнення нових конфліктів та унеможливить в подальшому їхнє спільне проживання.

На основі вищенаведеного, просить суд, визначити порядок користування житловим приміщенням за адресою: місто Луцьк, провулок Д.Донцова, 3, наступним чином:

ОСОБА_1 має право користуватись цілим будинком, що не повинно порушувати права, способу і порядку користування ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_9 відведеною їм жилою площею та визначеними приміщеннями загального користування.

ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_9 має право користуватись для проживання кімнатою спільно з ОСОБА_2 на першому поверсі будинку площею 16,5 кв.м., що зазначена в плані Технічного паспорту на будинок під номером 1-15 та приміщеннями загального користування для зійснення своїх побутових потреб: 1-9 - коридор загальною площею 13,3 кв.м.; 1-14 - кухня загальною площею 11,3 кв.м.; 1-ю - гардероб загальною площею 3,5 кв.м.; 1-и - убиральня загальною площею 1,3 кв.м.; 1-12 - ванна загальною площею 3,1 кв.м. На малолітню дочку ОСОБА_4 - ОСОБА_9 обмеження на користування іншими приміщеннями будинку, належного ОСОБА_1, не поширюються виключно у супроводі ОСОБА_1 чи членів його сімї, тобто ОСОБА_2, ОСОБА_7 чи ОСОБА_6.

Рахунки за комунальні послуги сплачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за наступним розподілом: ОСОБА_4 сплачує 10,81 відсотків усіх комунальних послуг, повязаних з утриманням житлового будинку та відповідної земельної ділянки відповідно до обєму її користування з ОСОБА_9 відповідними житловими і нежитловими приміщеннями з розрахунку загальної площі, а ОСОБА_1 оплачує 89.19 відсотків усіх комунальних послуг, повязаних з утриманням житлового будинку та відповідної земельної ділянки відповідно до обєму його користування відповідними житловими і нежитловими приміщеннями.

Крім оплати комунальних послуг ОСОБА_4 зобовязана вносити ОСОБА_1 щомісячну плату за користування відповідними приміщеннями у розмірі 5 пяти тисяч грн. 00 коп.

ОСОБА_4 зобовязана надавати ОСОБА_1 відповідну плату за комунальні послуги та щомісячну плату за користування відповідними приміщеннями не пізніше, ніж протягом однієї доби з моменту вручення їй відповідного рахунку ОСОБА_1.

Щомісячна плата за користування відповідними приміщеннями може змінюватисьв односторонньому порядку ОСОБА_1, про що ОСОБА_1 має повідомити ОСОБА_4 не пізніше, ніж за один тиждень до відповідної зміни плати.

Усі мешканці будинку зобовязуються:підтримувати будинок у справному стані;нести витрати на утримання будинку;здійснювати за взаємною згодою поточний та капітальний ремонти, що поширюється виключно на приміщення 1-15, оскільки інші приміщення перебувають у виключній компетенції та розпорядженні ОСОБА_1; бережливо та охайно користуватись майном, згідно цього порядку користування;забезпечувати збереження і охайність будинку та підтримувати його в належному стані;дотримуватись правил безпеки та протипожежної охорони;не порушувати взаємні права та законні інтереси інших мешканців чи членів їхсімей.

ОСОБА_4 та ОСОБА_9 мають право оздоблювати кімнату, якою користується на власний розсуд, розставляти меблі, що не повинно пошкоджувати цілісності стін та інших речей інтерєру, які належать ОСОБА_1, оскільки пошкодження таких речей породжує право ОСОБА_1 стягнути їх відповідну вартість з ОСОБА_4

ОСОБА_4 не має права здавати частину будинку, якою вона користується в оренду чи в будь-який спосіб передавати іншим особам, при цьому перебування осіб - не членів сімї ОСОБА_4 у частині будинку, якою вона користується в нічний час - категорично заборонено і розглядатиметься, як грубе порушення цього порядку користування та режиму власності, встановленого ОСОБА_1.

Режим користування кухнею за наступним графіком:

ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_9 - з 7-ї до 9 год. ранку та з 6-ї до 8-ї год. вечора;

ОСОБА_1 та члени його сімї - у час, поза 7-10-9-ю год. ранку та 6-ю-8-ю год. вечора.

Зобовязати відповідача - ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_9 не порушувати визначений порядок користування житловим будинком, оскільки його невиконання може призвести до їх виселення без надання іншого придатного для проживання приміщення.

Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на правову допомогу адвоката.

Позивач ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, їх представник - ОСОБА_3в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали, просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити у звязку з надуманістю та бездоказовістю, оскільки вважають, що позивач всупереч рішенню апеляційного суду Волинської області від 22 січня 2016 року не навів належних та допустимих доказів необхідності визначення порядку користування житловим будинком.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Луцької міської ради Волинської області в судове засідання не зявився проте, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, попередньо в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_9 необхідно виділити окрему кімнату для усунення суперечностей з іншими мешканцями будинку.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: Луцьк, провулок Д.Донцова, 3 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.07.2010 року та технічного паспорта (а.с. 17 -21).

Рішенням Апеляційного суду Волинської від 22.01.2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_9 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про примусове вселення та зобовязання не чинити перешкоди в користуванні будинком задоволено. Вселено ОСОБА_4 та малолітню ОСОБА_9 в будинок № 3 по провулку Донцова, в м. Луцьку. Зобовязано ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_10 не чинити перешкод ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_9 в користуванні будинком (а.с. 11-13).

В судовому засіданні було встановлено, що в будинку № 3 по вул. Дмитра Донцова в м.Луцьку зареєстровані і мають право постійного проживання: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 та малолітня ОСОБА_9 (а.с. 14- 16 ).

Судом з пояснень сторін та висновків Луцького МВ УМВС України від 01.12.2014 та від 05.11.2014 року за зверненнями ОСОБА_11 та ОСОБА_4 та в судовому засіданні встановлений факт особистих неприязних відносин ОСОБА_1, ОСОБА_2 з ОСОБА_4.

Таким чином, суд вважає, що без врегулювання порядку користування зазначеним житловим будинком між сторонами спільне проживання у ньому є ускладненим, крім того за таких умов можуть бути порушені права та законні інтереси в тому числі і малолітньої дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1

Також, судом встановлено, що спірний будинок має пять житлових кімнат жилою площею 80,7 кв.м. Ці кімнати є ізольованими, однак у кожній з них проживає по одному дорослому члену сімї позивача. Так, в кімнаті 1-15 проживає ОСОБА_2, яка є інвалідом ІІ-ї групи по руху і не може самостійно пересуватись без сторонньої допомоги; в 1-16 проживає ОСОБА_8, в якого зафіксоване психічне захворювання і який перебуває на догляді і утриманні в ОСОБА_1; в 1-19 має право на проживання ОСОБА_7; в 1-20 проживає ОСОБА_6 - колишній чоловік позивачки та батько малолітньої ОСОБА_9; в 1-22 проживає позивач - ОСОБА_1.

В добровільному порядку ОСОБА_4 укласти запропонований позивачем ОСОБА_12 про визначення порядку користування жилим будинком відмовилась, що підтверджується ОСОБА_13 від 25.03.2016 року (а.с. 24, 25).

З рішення апеляційного суду Волинської області від 22 січня 2016 рок по справі 161/38/33/15-ц, судом встановлено, що ОСОБА_4 вселилась в спірний будинок зі згоди власника жилого будинку ОСОБА_1 як член сім"ї. У будинковій книзі зазначено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 зареєстровані по місцю проживання на постійно. Іншої угоди про порядок вселення, користування жилим приміщенням між позивачем і власником будинку - відповідачем ОСОБА_1 не було. Власник будинку ОСОБА_1 визнавав ОСОБА_4 членом сім"ї, на час пред'явлення позову - колишнім членом сім"ї, так як пред'явив до неї позов про втрату права користування житлом на підставі ст.405 ЦК України. В грудні 2013 року позивач ОСОБА_4 добровільно виселилась і не проживала в будинку. 01 листопада 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_9 повернулась в спірний будинок з метою проживання у ньому, проте між нею та ОСОБА_2 виникла суперечка і вона не вселилась в будинок.

Колегія суддів прийшла до висновку, що ОСОБА_4, як колишній член сім"ї власника має право на користування спірним жилим приміщенням, оскільки припинення сімейних відносин не позбавляє такого права, а малолітня ОСОБА_9 є дочкою ОСОБА_6 та онукою власника будинку ОСОБА_1 Дитина має право користування житловим приміщенням нарівні з батьками (а.с.11-13).

Відносини між власником і колишнім членом сім"ї регулюються відповідно до ч.4 ст.156 та ст.162 ЖК України, 391 ЦК України і на їх підставі власник вправі захистити свої права.

Згідно положень ч.ч.1,2,4ст.156 ЖК УРСР члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другійстатті 64 цього Кодексу.

Згідно ч.2ст.18 Закону України «Про охорону дитинства»діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Згідно частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин, суд вбачає, що є підстави для висновку суду про наявність суперечностей між стронами щодо порядку користування житловим приміщенням за адресою: місто Луцьк, провулок Донцова, 3 та необхідності його встановлення.

На думку суду, підлягає до задоволення вимога позивача про те, що останній має право користуватись цілим будинком, що не повинно порушувати права, способу і порядку користування ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_9 відведеною їм жилою площею та визначеними приміщеннями загального користування, а ОСОБА_4 та ОСОБА_9 мають право оздоблювати кімнату, якою користуються на власний розсуд, розставляти меблі, що не повинно пошкоджувати цілісності стін та інших речей інтерєру, які належать ОСОБА_1, оскільки, на думку суду зазначений порядок ґрунтується на законі та не суперечить інтересам сторін.

На думку суду вимога позивача, що ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_9 має право користуватись для проживання кімнатою спільно з ОСОБА_2 на першому поверсі будинку площею 16,5 кв.м., що зазначена в плані Технічного паспорту на будинок під номером 1-15 та приміщеннями загального користування для здійснення своїх побутових потреб: 1-9 - коридор загальною площею 13,3 кв.м.; 1-14 - кухня загальною площею 11,3 кв.м.; 1-ю - гардероб загальною площею 3,5 кв.м.; 1-и - убиральня загальною площею 1,3 кв.м.; 1-12 - ванна загальною площею 3,1 кв.м. На малолітню дочку ОСОБА_4 - ОСОБА_9 обмеження на користування іншими приміщеннями будинку, належного ОСОБА_1, не поширюються виключно у супроводі ОСОБА_1 чи членів його сімї, тобто ОСОБА_2, ОСОБА_7 чи ОСОБА_6, не підлягає до задоволення, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні та рішенням вищезазначеного апеляційного суду саме з ОСОБА_2 в відповідача і виникають конфлікти на ґрунті особистих неприязних відносин, а тому встановлення порядку проживання ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_9 кімнатою саме спільно з ОСОБА_2 буде суперечити інтересам сторін та інтересам малолітньої дитини.

Крім того, суд вважає, що ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_9 мають право користуватися повністю всім будинком.

Що стосується вимоги позивача, щодо відшкодування вартості рахунків за комунальні послуги, то зазначена вимога підлягає до задоволення в наступній редакції: рахунки за комунальні послуги сплачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за наступним розподілом: ОСОБА_4 сплачує відсоткову частину усіх комунальних послуг, повязаних з утриманням житлового будинку та відповідної частини земельної ділянки відповідно до обєму її користування з ОСОБА_9 відповідними житловими і нежитловими приміщеннями з розрахунку загальної площі, не пізніше, ніж протягом однієї доби з моменту вручення їй відповідного рахунку ОСОБА_1, решта вартості усіх комунальних послуг, повязаних з утриманням житлового будинку та відповідної земельної ділянки сплачується ОСОБА_1. Зазначений висновок суду зроблений на підставі частини 3 статті 156 статей 160 та 162 ЖК УРСР, відповідно до необхідності врегулювання зазначених відносин.

Що стосується вимоги позивача про зобовязання відповідача вносити позивачу щомісячної плати за користування відповідними приміщеннями у розмірі пяти тисяч грн., то на думку суду зазначена вимога не підлягає до задоволення оскільки не ґрунтується на законі, оскільки, як було встановлено рішенням апеляційного суду Волинської області від 22 січня 2016 рок по справі 161/38/33/15-ц, ОСОБА_4 вселилась в спірний будинок по зі згоди власника жилого будинку ОСОБА_1 як член сім"ї, іншої угоди про порядок вселення, користування жилим приміщенням між позивачем і власником будинку - відповідачем ОСОБА_1 не було, а тому у відповідності до частини 1 статті 156 ЖК УРСР в задоволені вимог в цій частині необхідно відмовити. Звязана з попередньою вимогою вимога позивача, щодо зміни вартості щомісячної плати в односторонньому порядку з тих же підстав не підлягає до задоволення.

Вимога позивача щодо встановлення рішенням суду обовязків усіх мешканці будинку, на думку суду не може підлягати до задоволення, оскільки зобовязання висунуті в тому числі і до третіх осіб та крім того зазначені зобовязання є в сторін на підставі частини 3 статті 156 ЖК УРСР.

Крім того, та думку суду, підлягає до задоволення вимога позивача, відповідно до якої ОСОБА_4 не має права здавати частину будинку, якою вона користується в оренду чи в будь-який спосіб передавати іншим особам, оскільки зазначене можливо тільки зі згоди власника.

Що стосується виключення перебування осіб - не членів сімї ОСОБА_4 у частині будинку, якою вона користується в нічний час на думку суду не підлягає до задоволення, оскільки суперечить частині 1 статті 156 ЖК УРСР.

Що стосується встановлення режиму користування кухнею за наступним графіком: ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_9 - з 7-ї до 9 год. ранку та з 6-ї до 8-ї год. вечора; ОСОБА_1 та члени його сімї - у час, поза 7-10-9-ю год. ранку та 6-ю-8-ю год. вечора., то такий режим, на думку суду, є таким, що відповідає інтересам сторін, враховуючи відсутність заперечень відповідача з цього приводу та враховуючи той факт що неповнолітня ОСОБА_9 є членом сімї ОСОБА_1

Вимога позивача, щодо зобовязання відповідача - ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_9 не порушувати визначений порядок користування житловим будинком, оскільки його невиконання може призвести до їх виселення без надання іншого придатного для проживання приміщення, на думку суду, до задоволення не підлягає, оскільки зазначення можливості виселення відповідачів без надання іншого придатного для проживання приміщення в цьому рішенні суду є безпідставним та таким, що не ґрунтується на законі.

Крім того, суд вважає, що з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення пропорційно до розміру задоволених позовних вимог сплачений судовий збір в розмірі 551,20 грн. Вимоги позивача щодо компенсації витрат на правову допомогу адвоката до задоволення не підлягають, оскільки не підтверджені належними доказами.

Керуючись ст.ст. 10,11 15, 30, 60, 88, 210, 215, 220 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_4 та ОСОБА_9, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Луцької міської ради Волинської області про визначенняпорядку користування житловим будинком задовольнити частково.

Визначити порядок користування житловим приміщенням за адресою: місто Луцьк, провулок Донцова, 3, наступним чином:

ОСОБА_1 має право користуватись цілим будинком, що не повинно порушувати права, способу і порядку користування ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_9 відведеною їм жилою площею та визначеними приміщеннями загального користування.

Рахунки за комунальні послуги сплачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за наступним розподілом: ОСОБА_4 сплачує відсоткову частину усіх комунальних послуг, повязаних з утриманням житлового будинку та відповідної частини земельної ділянки відповідно до обєму її користування з ОСОБА_9 відповідними житловими і нежитловими приміщеннями з розрахунку загальної площі, не пізніше, ніж протягом однієї доби з моменту вручення їй відповідного рахунку ОСОБА_1, решта вартості усіх комунальних послуг, повязаних з утриманням житлового будинку та відповідної земельної ділянки сплачується ОСОБА_1.

ОСОБА_4 та ОСОБА_9 мають право оздоблювати кімнату, якою користується на власний розсуд, розставляти меблі, що не повинно пошкоджувати цілісності стін та інших речей інтерєру, які належать ОСОБА_1.

ОСОБА_4 не має права здавати частину будинку, якою вона користується в оренду чи в будь-який спосіб передавати іншим особам.

Встановити режим користування кухнею за наступним графіком:

ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_9 - з 7-ї до 9 год. ранку та з 6-ї до 8-ї год. вечора;

ОСОБА_1 та члени його сімї - у час, поза 7-ю -9-ю год. ранку та 6-ю-8-ю год. вечора.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 551,20 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Складання повного рішення відкласти на п'ятиденний строк.

Суддя

Луцького міськрайонного суду ОСОБА_13