Ухвала суду № 61368036, 15.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6223/16

Головуючий у першій інстанції Николайчук В. О.

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.,

суддів: Парапана В.Ф.

Драгомерецького М.М,,

при секретарі: Томашевській В.К.,

за участю: представника СФГ «Зірка», Швець О.В., представника відповідача Катерино-Платонівської сільської ради - Петренка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Зірка» на ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 30 червня 2016 року про вжиття заходів забезпечення позову за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, Державної реєстраційної служби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання права власності на фермерське господарство в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и л а:

18 березня 2013 року ОСОБА_11 звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила суд визнати за неї у порядку спадкування за законом права засновника та голови Селянського (фермерського) господарства «Зірка», зареєстрованого Ширяївською районною державною адміністрацією Одеської області 03 липня 2000 року за №155112000000000082, зобов'язати ОСОБА_7 включити ОСОБА_6 членом Селянського (фермерського) господарства «Зірка» та внести відповідні зміни до Статуту Селянського (фермерського) господарства «Зірка» та зареєструвати дані зміни Статуту в Державного реєстратора Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області, визнати за ОСОБА_12 права власності на ? частину Селянського (фермерського) господарства «Зірка» в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визнати за ОСОБА_6 право постійного користування земельною ділянкою площею 3,08 га, що розташована на території Катерино-Платонівської сільської ради і надана для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно до Державного акту на право постійного користування від 18 квітня 1995 року в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, витребувати у ОСОБА_7 уставні документи Селянського (фермерського) господарства «Зірка».

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 17 вересня 2013 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 30 червня 2016 року за усним клопотанням представника позивачки ОСОБА_14 - ОСОБА_15, вижиті заході забезпечення позову у вигляді накладення арешту на урожай 2016 року Селянського (фермерського) господарства «Зірка», що знаходиться за адресою: Одеська область, Ширяївський район, с. Ганно-Покрівка до вирішення спору та постановлення рішення судом.

В апеляційній скарзі Селянське (фермерське) господарство «Зірка» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, мотивуючи тим, що ухвала суду є незаконною і обґрунтованою.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства «Зірка», пояснення представника СФГ «Зірка», Швець О.В. та представника відповідача, Катерино-Платонівської сільської ради - Петренка М.М., дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції вважав, що не вжиття заходів забезпечення позову може привести до невиконання в майбутньому рішення суду.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно частин 1, 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", викладених у п. 4 постанови № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги (п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 03 червня 2016 року № 5).

Аналізуючи зазначені норми права та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ), з'ясовуючи обставини, викладені в позовні заяві, документи, додані до позовної заяви урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не пересвідчився, зокрема, в тому, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також не з'ясував, що в порушення ст. ст. 11, 151 ЦПК України суд вжив заходи забезпечення позову без письмової заяви про це, а також позов був забезпечений відносно особи, яка не була залучена до участі справи.

За таких обставин, процесуальне питання було вирішено судом першої інстанції передчасно й у відповідності до п. 3 ч.1 ст. 312 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 4, 312 ч. 1 п. 3, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Зірка» задовольнити частково,ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 30 червня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно з моменту проголошення і подальшому оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

М.М. Драгомерецький