Ухвала суду № 61363877, 12.09.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/3879/16-ц Провадження № 22-ц/795/1537/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Литвиненко І. В. Доповідач - Острянський В. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСТРЯНСЬКОГО В.І.,суддів:БОБРОВОЇ І.О., ВІНГАЛЬ В.М.,при секретарі:ЗІНЬКОВЕЦЬ О.О., ШАПКО В.М.,за участю:позивача ОСОБА_5, представника ПАТ КБ „ПриватБанк" Рожка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 15 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання окремих умов кредитного договору недійсними, визнання дій незаконними, зобов»язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У апеляційній скарзі Публічне аціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк" ставить питання про скасування рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 червня 2016 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим фактам у справі та через суперечливість змісту судового рішення. Зокрема, апелянт вказує на те, що Банк на підставі заяви ОСОБА_5 від 11 серпня 2008 року щодо зміни валюти кредитування за договором з залишком заборгованості в розмірі 158 869 грн. 76 коп., що еквівалентно 34 259,17 доларів США, здійснив конвертацію їх у долари США, уклавши додаткову угоду до договору про іпотечний кредит шляхом викладення останнього в новій редакції від 11.08.2008 року, з умовою сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 1,17% на місяць (14,04% на рік) на суму залишку заборгованості, з умовою погашення кредиту шляхом здійснення 27 числа кожного місяця щомісячного платежу у розмірі 611,02 долара США, однак суд поклав в основу свого рішення фактичні дані про те, що в матеріалах наявні різні варіанти додаткової угоди від 11.08.2016 року та що вона не містить доказів про надання кредиту в іноземній валюті, що є істотною умовою договору, як вважав суд, і тому прийшов до хибного висновку про неукладеність додаткової угоди (а.с.70,71, том 1). Апелянт вказує, що матеріали справи не містять різних варіантів додаткової угоди, оскільки надана позивачем її копія є копією договору про іпотечний кредит з договірної бази Державної іпотечної системи, яка є незаповненою з відсутніми підписами сторін. Зазначає, що позивачка не ставила питання в позові про визнання недійсною додаткової угоди від 11.08.2008 року, а просила суд встановити факт її неукладення та визнати правовідносини за нею такими, що не виникли; виконувала додаткову угоду з часу її укладення до 15.12.2014 року, погашаючи кредит в доларах США та звернулась до суду з даним позовом тільки після того, як Банк звернувся з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказує, що позивачка звернулась до суду з даним позовом після спливу строку позовної давності і Банк заявляв про це відповідне клопотання. Апелянт вважає, що встановлення судом факту про неукладеність додаткової угоди від 11.08.2008 року до договору про іпотечний кредит на підставі висновку про відсутність факту видачі кредиту в доларах США, але за умов її підписання сторонами і виконання її умов позивачкою впродовж тривалого часу, а також при відсутності законодавчо встановленої вимоги про видачу кредиту у валюті відмінній від валюти кредитування при її зміні під час виконання договору, за яким кредит вже надано, на думку апелянта, суперечить, як положенням ЦК України, викладених в ст.ст.16,215,651, так і самому договору про іпотечний кредит (п.п.10.2, 10.3, 10.4). Далі вказує, що суд помилково вважав, що Банк здійснив незаконне підвищення відсоткової ставки, оскільки Банк не підвищував гривневу ставку і здійснив підвищення такої в доларах США на підставі укладеної сторонами додаткової угоди до іпотечного кредитного договору від 11.08.2008 року.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк" про захист прав споживача, визнання умови кредитного договору недійсною, визнання дій незаконними, зобов"язання вчинити певні дії було задоволено частково.

Визнано недійсною умову підпункту „в" пункту 8.9. Договору про іпотечний кредит № CNCNGI0000004770 від 27 лютого 2008 року щодо права Банку збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку у разі здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та /або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ.

Визнано незаконними дії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк" щодо підвищення в односторньому порядку фіксованої відсоткової ставки з 27.07.2008 року за Договором про іпотечний кредит № CNCNGI0000004770 від 27.02.2008 року, укладеним між ЗАТ КБ „ПриватБангк" та ОСОБА_5 з 15% до 25,08% річних.

Зобов"язано Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк" здійснити перерахунок відсотків за користування кредитом, починаючи з 27.07.2008 року з 25,08% річних до розміру 15,00% річних відповідно до Умов Договору про іпотечний кредит № CNCNGI0000004770 від 27.02.2008 року та провести перерахунок платежів ОСОБА_5 по погашенню кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 27.07.2008 року по 11.08.2008 року за ставкою у розмірі 15% річних відповідно до умов Договору про іпотечний кредит № CNCNGI0000004770 від 27.02.2008 року.

Зобов"язано Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" здійснити перерахунок всіх сплачених ОСОБА_5 платежів за Договором про іпотечний кредит № CNCNGI0000004770 від 27.02.2008 року за період з 11.08.2008 року по 15.12.2014 року згідно з первісними письмово погодженими умовами Договору про іпотечний кредит № CNCNGI0000004770 від 27.02.2008 року.

І в іншій частині позовних вимог було відмовлено. Також було вирішено питання про судові витрати і стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" в користь держави 2204 грн. 80 коп. судового збору.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить апеляційний суд відхилити скаргу та залишити рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 червня 2016 року без змін, вважаючи, що місцевий суд постановив його з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.

Постановивши рішення, місцевий суд виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що 27 лютого 2008 року сторони уклали договір про іпотечний кредит № CNCNGI0000004770, відповідно до умов якого Банк зобов"язався надати, а ОСОБА_5 прийняти грошові кошти в сумі 158 500 грн. на придбання у власність квартири, розташованої в АДРЕСА_1, належним чином використати та повернути кредит в зазначеній сумі, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 15 відсотків річних, а також інші платежі в порядку та на умовах і в строки, визначені цим договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту з кінцевим терміном повернення до 27.02.2023 року. Що згідно з заявою від 11 серпня 2008 року ОСОБА_5 просила Банк змінити валюту кредитування за кредитним договором і залишок заборгованості по ньому конвертувати у валюту долар США по курсу процесингу на дату укладення додаткової угоди до договору. Що відповідно до цього 11.08.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит №CNCNGI0000004770 від 27 лютого 2008 року та викладено договір у новій редакції. Суд врахував, що суду надано дві додаткові угоди № 1, які різняться за своїм змістом, а оригінал цієї угоди на вимогу суду для огляду в судовому засіданні не був наданий відповідачем. Далі суд зазначив, що позовні вимоги в частині зобов"язання Банку привести п.2.4. та 2.5. Договору у відповідність до „Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", є вимогами про зміну умов договору, а не для визнання в цій частині договору недійсним з підстав введення споживача в оману та використання нечесної підприємницької діяльності Банком, не можуть бути задоволеними, т.я. позивач неправильно обрав спосіб захисту своїх прав.

Що позовні вимоги про визнання недійсною умови договору за підпунктом „в" пункту 8.9. договору про іпотечний кредит щодо права Банку збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку у разі здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та /або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ, визнання незаконними дій ПАТ КБ „ПриватБанк" щодо підвищення в односторонньому порядку фіксованої відсоткової ставки з 27.07.2008 року за договором з 15% до 25,08% річних підлягають задоволенню з тих підстав, що повідомлення Банку, отримане позивачем (а.с.55-56) не містить розміру нової процентної ставки, дати початку її дії, номеру договору в який вносяться зміни та обов"язкових банківських реквізитів. Крім того, як слідує з умов договору (останній абзац п.8.9) Банк зобов"язаний був письмово повідомити позичальника протягом 14 днів з дати збільшення відсоткової ставки, зазначивши розмір запровадженої ставки та дату, з якої розпочато її застосування, однак не виконав свого зобов"язання. Тому суд вважав, що наведена умова кредитного договору суперечить положенню ч.4 ст.11 Закону „Про захист прав споживачів" і тому не може вважатись законною. Аналізуючи положення договору про право банку збільшувати в односторонньому порядку розмір відсоткової ставки у разі здійснення поточних коливань відсоткових ставок за кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ, суд вважав, що ці положення необхідно визнати недійсними, тому вимоги позову про зобов"язання Банку щодо проведення перерахунку відсотків за користування кредитом в період з 27.07.2008 року по 11.08.2008 року за ставкою у розмірі 15% річних підлягають задоволенню.

Суд, пославшись на меморіальний ордер № 1 від 27.02.2008 року про надання ОСОБА_5 кредитних коштів у сумі 158500 грн. шляхом їх перерахування на рахунок ДП „Укрсівербуд", вважав, що валютою зобов"язання за спірним кредитним договором, укладеним між сторонами є гривня. Далі суд виходив з того, що наявність у матеріалах справи різних варіантів додаткової угоди від 11.08.2008 року і ненадання відповідачем для огляду в судовому засіданні її оригіналу, свідчить про те, що сторонами не були погоджені істотні умови договору і тому така угода не може вважатись укладеною (ст.ст.638, 640 ЦК України). За таких обставин суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги щодо зобов"язання Банку здійснити перерахунок всіх сплачених ОСОБА_5 платежів за договором про іпотечний кредит № CNCNGI0000004770 від 27.02.2008 року за період з 11.08.2008 року по 15.12.2014 року згідно з первісними письмово погодженими умовами цього договору підлягають задоволенню. Що у вимогах про встановлення факту відсутності узгодженості істотних умов, передбачених законом, у додатковій угоді від 11.08.2008 року та про визнання правовідносин між сторонами щодо виконання додаткової угоди від 11.08.2008 року такими, що не виникли необхідно відмовити, оскільки, на думку суду, останні є неналежним способом захисту порушених прав. Також суд згідно з ст.88 ЦПК України вирішив питання про судові витрати.

Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Апеляційний суд також враховує, що відповідач у порядку ч.3 ст.267 ЦК України не звертався до суду у даній справі з письмовою заявою про застосування строків позовної давності і матеріали справи такої не містять та що дані обставини були підтверджені в засіданні апеляційного суду представником відповідача.

Апеляційний суд, оглянувши в судовому засіданні матеріали кредитної справи ОСОБА_5 та оригінал додаткової угоди від 11 серпня 2008 року, наданий для огляду в засіданні апеляційного суду відповідачем, вважає, що оглянуті документи правильності висновків місцевого суду, викладених у судовому рішенні, не спростовують.

Суд не може взяти до уваги оглянутий в засіданні оригінал додаткової угоди, оскільки в порушення положень п.10.7.основного договору від 27 лютого 2008 року його аркуші не містять, ні номерів, ні засвідчень кожного з них підписами сторін, що є обов"язковою умовою дійсності договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно поклав в основу судового рішення фактичні обставини про наявність різних варіантів додаткової угоди від 11.08.2008 року та що остання не містить доказів про надання кредиту в іноземній валюті; що суд не звернув уваги на те, що позивачка не ставила питання про визнання недійсною додаткової угоди, а просила суд встановити факт її неукладення та визнати правовідносини за нею такими, що не виникли та що позивачка виконувала умови додаткової угоди до 15.12.2014 року, погашаючи кредит в доларах США і звернулась до суду з даним позовом тільки після того, як Банк заявив вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором та що суд помилково вважав, що банк здійснив незаконне підвищення відсоткової ставки, оскільки такі дії банк вчинив згідно з умовами додаткової угоди - не можуть бути підставою для скасування рішення суду і не знайшли свого підтвердження на нормах чинного законодавства в засіданні апеляційного суду.

За таких обставин місцевий суд постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуалдьного права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 15 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: