Ухвала суду № 61363494, 23.08.2016, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/38958/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2016 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Герасименка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 247714-cred від 03.09.2008 року наступним чином: солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в розмірі 14846,26 доларів США; солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 і ОСОБА_2 10000 грн., а також з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3200 грн.

У судове засідання представник позивача ПАТ КБ ПриватБанк не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи в його відсутність.

Представник відповідача ПАТ «Акцент-Банк» у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду був повідомлений.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилися, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі в частині вимог ПАТ КБ ПриватБанк до ПАТ Акцент-Банк про стягнення заборгованості слід закрити за наступних підстав:

Згідно з частиною 2 статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно зі статтями 1, 12 ГПК України спори між підприємствами, установами, організаціями, особами, які займаються підприємницькою діяльністю, та іншими юридичними особами розглядаються господарськими судами.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч. ч. 1 і 2 ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 17) або ГПУ України (ст. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

В абзаці 3 п. 15 вказаної постанови роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову.

Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 1 липня 2015 року по справі № 6-745цс15, яка відповідно до статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Отже, позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк до ПАТ Акцент-Банк не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 статті 205 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, провадження у справі в частині вимог ПАТ КБ ПриватБанк до ПАТ Акцент-Банк необхідно закрити.

Керуючись ст. ст. 205 п. 1, 209-210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» закрити.

Розяснити Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк», що розгляд його позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом 5 днів з дня оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя Н.Ю.Марченко