Ухвала суду № 61357247, 15.09.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/20969/15-ц

Провадження № 6/127/710/16

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

15 вересня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Прокопчук А.В.,

при секретарі - Поливаній Ю.В.,

за участю заявника боржника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про відстрочку та розстрочку виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2015 року по цивільній справі № 127/20969/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про відстрочку та розстрочку виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2015 року по цивільній справі № 127/20969/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява обгрунтована тим, що 18 грудня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області було видано виконавчий лист по цивільній справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 32 122,34 грн. Дану суму ОСОБА_1 визнає та погоджується її сплачувати, однак сплатити всю суму відразу не має можливості, оскільки вона не працювала, перебуваючи в декретній відпустці по догляду за дитиною. Так, наразі заявник шукає роботу, тому матиме змогу добровільно розраховуватись зі стягувачем поетапно, в зв'язку з чим їй необхідна відстрочка для виконання рішенння суду. Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою та просить відстрочити виконання рішення до 30 вересня 2016 року; розстрочити виконання рішення за наступними етапами: 1) 30.09.2016 1000 грн.; 2) 10.10.2016 1000 грн.; 3)10.11.2016 1000 грн.; 4) 10.12.2016 - 1000 грн.; 5) 10.01.2017 - 1000 грн.; 6)10.02.2017 - 1000 грн.; 7) 10.03.2017 - 1000 грн.; 8)10.04.2017 - 1000 грн.; 9) 10.05.2017 - 1000 грн.; 10) 10.06.2017 - 1000 грн.; 11) 10.07.2017 - 1000 грн.; 12) 10.08.2017 - 1000 грн.; 13) 10.09.2017 - 1000 грн.; 14) 10.10.2017 - 1000 грн.; 15) 10.11.2017 - 1000 грн.; 16) 10.12.2017 - 1000 грн.; 17) 10.01.2018 - 1000 грн.; 18) 10.02.2018 1000 грн.; 19) 10.03.2018 1000 грн.; 20) 10.04.2018 1000 грн.; 21) 10.05.2018 1000 грн.; 22) 10.06.2018 1000 грн.; 23) 10.07.2018 1000 грн.; 24) 10.08.2018 1000 грн.; 25) 10.09.2018 1000 грн.; 26) 10.10.2018 1000 грн.; 27) 10.11.2018 1000 грн.; 28) 10.12.2018 1000 грн.; 29) 10.01.2019 1000 грн.; 30) 10.02.2019 1000 грн.; 31) 10.03.2019 1000 грн.; 32)10.04.2019 1000 грн. А також просила відкласти провадження серія ВП № 50060792 від 08.02.2016 року примусового виконання рішення до вирішення питання в суді відносно відстрочки та розстрочки.

В судовому засіданні заявник-боржник ОСОБА_1 заяву підтримала, посилаючись на обставини, викладені в ній, та просила її задовольнити. Додала, що вже працює та державною виконавчою службою накладено арешт на автомобіль "Таврія" для його подальшої реалізації в рахунок погашення боргу.

Представник стягувача ПАТ "Альфа-Банк" в судове засідання не з'явився з невідомих причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню даного питання, суд розглянув заяву у його відсутність, на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення заявника боржника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2015 року по справі № 127/20969/15-ц з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" стягнуто заборгованість за кредитним договором № 500940418 від 16.05.2014 року у сумі 31804,30 грн., а також стягнуто витрати по сплаті судового збору в сумі 318,04 грн.(а.с. 49). Дане рішення сторонами не оскаржувалось.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України, при набранні рішенням законної сили, воно є обов'язковими до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

З постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 50060792 від 08.02.2016 року суд вбачає, що державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 127/20969/15-ц, виданого 18.12.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області (а.с. 59).

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-АМ № 258277, виданого 03.07.2013 року відділом ДРАЦС реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, суд вбачає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 58).

Суд критично відноситься до пояснень заявника боржника ОСОБА_1 щодо того, що вона добровільно буде погашати заборгованість.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Таким чином, системне тлумачення положень ст. 373 ЦПК України та ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

У п. 10 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу і порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Судом не встановлено виняткових випадків, які б мали місце і були б підставою для розстрочку виконання судового рішення. Заявник на даний час працює і вирішується питання щодо реалізації автомобіля в рахунок погашення заборгованості.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Закону України "Про виконавче провадження". Державною виконавчою службою, крім інших, виконуються також рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах.

Статтею 11 вищевказаного Закону визначено, що державний виконавець повинен здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Саме завданням державної виконавчої служби, відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Згідно ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Зважаючи на вищевикладене, суд не вбажає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду, оскільки судом не встановлено виняткових випадків, які б мали місце і були підставою для відстрочку та розстрочки виконання судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 11, 32, 36 Закону України "Про державну виконавчу службу", п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", ст.ст. 14, 209, 210, 373 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відстрочку та розстрочку виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2015 року по цивільній справі № 127/20969/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства"Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її проголошення, а особами, у відсутність яких вона постановлена, - протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя: