Ухвала суду № 61354747, 11.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 серпня 2016 року № 810/2495/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши позовну заяву Керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до Погребської сільської ради Броварського району Київської області третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області з позовом до Погребської сільської ради Броварського району Київської області третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі суддею встановлено наступне.

Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви зясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановлених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч.4 ст.23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Вищий адміністративний суд України в Довідці щодо вивчення та узагальнення практики застосування положень Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про прокуратуру» щодо участі прокурора та органів прокуратури в адміністративному судочинстві, затвердженій Постановою Пленуму №14 від 18.09.2015, зазначив, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за адміністративним позовом, який подається у порядку, встановленому абзацом другим частини другої статті 60 КАСУ, суди повинні обов'язково перевіряти доводи прокурора щодо правових підстав його пред'явлення на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства. У разі, коли матеріали справи свідчать про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, така позовна заява підлягає залишенню без руху за правилами, визначеними частинами першою та другою статті 108 КАСУ. Неусунення недоліків є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 КАСУ.

Водночас необхідно мати на увазі, що в разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 2 ст. 60 КАСУ).

У позовній заяві керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області зазначив себе в якості самостійного позивача, який діє в інтересах держави, посилаючись при цьому на відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Погребської сільської ради Київської області від 24 вересня 2015 року № 2241-49- VI "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" та зазначає про те, що при його прийнятті були порушені наступні норми Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі-Закон №1700):

- ч. 1 ст. 28, яка закріплює, що депутат Погребської сільської ради Броварського району Київської області ОСОБА_1, як особа, на яку поширюється дія Закону №1700, зобов'язаний: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

- ч. 2 ст. 35, якою визначено, що заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Вказані обставини, за твердженням позивача, є підставою для скасування спірного рішення, оскільки згідно з ч.1 ст. 67 Закону №1700 нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, обєднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст. 4 Закону №1700 Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону №1700 до повноважень Національного агентства належать, зокрема:

- формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань;

- здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону №1700 Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень, серед іншого, має такі права:

- проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм;

- вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом;

- отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- звертатися до суду із позовами (заявами) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених цим Законом вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів, укладених внаслідок вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.

Частиною 1 ст. 13 Закону №1700 передбачено, що уповноваженими особами Національного агентства є Голова та члени Національного агентства, а також уповноважені Національним агентством посадові особи.

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону №1700 уповноважені особи Національного агентства мають право, зокрема, представляти Національне агентство в судах у порядку, встановленому законом.

Національне агентство з питань запобігання корупції як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, було утворено Постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 №118.

Отже, у даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Національне агентство з питань запобігання корупції, через що посилання прокурора на відсутність такого органу є безпідставними.

При цьому, за наявності відповідного органу підставою для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", є виключно наявність таких обставин, які свідчать про нездійснення або неналежне здійснення цим органом захисту таких інтересів.

Обґрунтування наявності таких підстав прокурором суду надано не було, що, з урахуванням вищенаведених положень частини 2 статті 60 КАС України, є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунуті шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з наданням обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в адміністративному суді.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до Погребської сільської ради Броварського району Київської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 12 вересня 2016 року.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Василенко Г.Ю.