Постанова № 61354187, 12.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2016 р. Справа№ 925/395/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Зеленіна В.О.

Дідиченко М.А.

за участю представників:

від апелянта - представник не прибув

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Черкаської області від 19.05.2016 у справі №925/395/16 (суддя Довгань К.І.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний Радник-Прометей" про витребування з незаконного володіння майна та визнання права власності.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом про:

- витребування з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний Радник-Прометей" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 нерухомого майна - нежилого приміщення 1-го поверху(літ.А-10), а саме: приміщення №163а-5, №163а-6,№163а-7, №163а-8, №163а-9, 163а-10,№163а-11, №163а-12, №163а-13, №163а-14, загальною площею 111,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 права власності на вказане нерухоме майно;

- витребування з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний Радник-Прометей" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 нежилого приміщення 1-го поверху (літ.А-10), а саме: приміщення №163-1, №163-2, №163-3, №163-4, загальною площею 381,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 права власності на вказане нерухоме майно.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.05.2016 у справі №925/395/16 позов задоволено повністю, з огляду на те, що результати аукціону з продажу майна позивача, було визнано недійсними в судовому порядку.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 19.05.2016 у справі №925/395/16 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Так, в обґрунтування вказаної скарги апелянт зазначає про те, що спірне майно не перебуває у володінні відповідача.

Сторони та апелянт правом на участь представників в судовому засіданні 12.09.2016 не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Разом з тим, від сторін та апелянта до суду надійшли клопотання про розгляд даної справи за відсутності їх представників.

Крім цього, сторонами суду було надано суду письмові пояснення.

Так, апелянт та відповідач підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Позивач у поясненнях заперечив проти вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.11.2011 р. у справі № 10/5026/2631/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3.

Постановою господарського суду Черкаської області від 29.11.2011 р. визнано боржника банкрутом, відкрито процедуру його ліквідації, ліквідатором у справі призначено - арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича.

В ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором було виявлено та включено до складу ліквідаційної маси майно належне банкруту за адресою: АДРЕСА_1, що перебувало у заставі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Організатором торгів - товарною біржою "Електронні торги України" (філія в м.Черкаси) за замовленням ліквідатора 05.03.2014 року було проведено аукціон (електронні торги) з продажу нерухомого майна належного банкруту - ФОП ОСОБА_3, а саме:

- частини нежитлових приміщень 1-го поверху літ. "А-10", за № 163-1 по 163-4 площею 381,1 кв.м;

- частини нежитлових приміщень 1-го поверху літ. "А-10", за № 163а-5 по 163а-14 площею 111,6 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

За результатом проведених електронних торгів було складено:

- протокол №1022/1 про проведення аукціону Торговою біржею "Електронні торги України", Черкаська філія, від 05 березня 2014 року з продажу частини нежитлового приміщення 1-го поверху: літ. А-10, з №163-1 по 163-4, загальною площею, 381,1 кв.м., переможець ОСОБА_2 та в подальшому приватним нотаріусом видано свідоцтво від 11.03.2014 року за №434;

- протокол №1022/2 про проведення аукціону Торговою біржею "Електронні торги України", Черкаська філія від 05 березня 2014 року з продажу частини нежитлових приміщень 1-го поверху: літ. А-10, з №163а-5 по 163а-14, загальною площею, 111,6 кв.м., переможець ОСОБА_2 та в подальшому приватним нотаріусом видано свідоцтво від11.03.2014 року за №428.

Черкаською обласною дирекцією АТ "Райффайзен банк Аваль" подано до суду заяву про визнання аукціону та укладених в його рамках договорів купівлі-продажу недійсними.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 у справі №10/5026/2631/2011 визнано недійсними результати аукціону з продажу майна боржника - ФОП ОСОБА_3, проведеного 05 березня 2014 року Торговою біржею "Електронні торги України", Черкаська філія; визнано недійсним протокол №1022/1 про проведення аукціону Торговою біржею "Електронні торги України", Черкаська філія в особі директора Носенко О.Ю. від 05 березня 2014 року з продажу частини нежитлового приміщення 1-го поверху: літ. А-10, з №163-1 по 163-4, загальною площею, 381,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсним протокол №1022/2 про проведення аукціону Торговою біржею "Електронні торги України", Черкаська філія в особі директора Носенко О.Ю. від 05 березня 2014 року з продажу частини нежитлових приміщень 1-го поверху: літ. А-10, з №163а-5 по 163а-14, загальною площею, 111,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсним протокол №1022/3 про проведення аукціону Торговою біржею "Електронні торги України", Черкаська філія в особі директора Носенко О.Ю. від 05 березня 2014 року з продажу частини нежитлового приміщення 1-го поверху: літ. А-10, з №169-1 по 169-6, та з 169-21 по 169-23, загальною площею, 102,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Крім цього, вказаною ухвалою було визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, які укладено за результатами аукціону з продажу майна боржника - ФОП ОСОБА_3, проведеного 05 березня 2014 року Торговою біржею "Електронні торги України", Черкаська філія в особі директора Носенко О.Ю. між ліквідатором боржника арбітражним керуючим Іванюком О.М. та громадянином ОСОБА_2 з продажу частини нежитлового приміщення 1-го поверху: літ. А-10, з №163-1 по 163-4, загальною площею, 381,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, які укладено за результатами аукціону з продажу майна боржника - ФОП ОСОБА_3, проведеного 05 березня 2014 року Торговою біржею "Електронні торги України", Черкаська філія в особі директора Носенко О.Ю. між ліквідатором боржника арбітражним керуючим Іванюком О.М. та громадянином ОСОБА_2 з продажу частини нежитлових - приміщень 1-го поверху: літ. А-10, з №163а-5 по 163а-14, загальною площею, 111,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, які укладено за результатами аукціону з продажу майна боржника - ФОП ОСОБА_3, проведеного 05 березня 2014 року Торговою біржею "Електронні торги України", Черкаська філія в особі директора Носенко О.Ю. між ліквідатором боржника арбітражним керуючим Іванюком О.М. та громадянином ОСОБА_7 з продажу частини нежитлового приміщення 1-го поверху: літ. А-10, з №169-1 по 169-6, та з 169-21 по 169-23, загальною площею, 102,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, суд дійшов висновку про порушення при проведенні спірного аукціону статей 58, 67 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з огляду на наступне.

Так, статтею 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником. Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні. Організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням.

Згідно наданих організатором аукціону та заявником матеріалів спірного аукціону на сайті проведення торгів https://tbetu.com.ua оголошення про проведення другого повторного аукціону (лоти №№103713, 103714, 103715) розміщено 27.01.2014 року об 11 годині 30 хвилин, останній день подання заявок на участь в торгах - 28.01.2014 року до 18 години 00 хвилин, дата початку проведення торгів - 18.02.2014 року, останній день участі у торгах - 05.03.2014 року.

Таким чином, між датою оголошення про торги і датою початку проведення торгів є 15 робочих днів. Проте, між датою та часом оголошення про проведення другого повторного аукціону і останнім днем та часом подання заявок на участь у торгах - 30 годин. Тобто, згідно оприлюдненому оголошенню, особи, які бажають прийняти участь у торгах, повинні були подати заявку протягом 30 годин з часу оприлюднення оголошення. Отже, організатор аукціону оприлюднив оголошення за 15 робочих днів до дня початку аукціону, але значно обмежив в часі прийняття заяв на участь в аукціоні.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що своїми діями організатор електронних торгів унеможливив участь у торгах якнайбільшої кількості покупців, що дозволило б підняти продажну ціну нерухомого майна, яке продано по ціні, яка значно менша погодженої з банком початкової вартості продажу нерухомого майна з аукціону і заставної, чим порушені конкурентні засади проведення торгів та майнові права кредитора, які забезпечені заставою.

Крім цього, у вказаній ухвалі зазначено наступне.

Статтею 67 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що аукціон може проводитися на веб-сайті організатора (електронні торги). Переможцем електронних торгів є особа, що запропонувала найвищу ціну протягом часу проведення електронних торгів. Електронні торги тривають не менше 15 діб. Допуск учасника до електронних торгів здійснюється шляхом присвоєння йому кодового номеру, під яким цей учасник подає пропозиції щодо ціни. Технологічні та програмні засоби, що використовуються організатором для проведення електронних торгів, повинні забезпечувати: захист інформації, отриманої від замовника та учасників торгів; захист інформації, розміщеної на веб-сайті. Негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без визначення переможця протокол про проведення аукціону надсилається в електронній формі переможцю та замовнику. У разі продажу нерухомого майна протокол у паперовій формі в той же день надсилається (вручається) переможцю та замовнику.

Таким чином, закон не допускає розбіжності між електронною і паперовою формою протоколу, що має місце в даному випадку.

Так, організатор аукціону стверджує, що на його офіційному сайті номера протоколів про проведення аукціонів 1022/1, 1022/2, 1022/3 були автоматично змінені на №№103713, 103714, 103715, при цьому вважає, що зміст паперового та електронного протоколів є ідентичними. Проте, номер протоколу являється невід'ємною частиною його змісту, який ідентифікує аукціон. Організатор аукціону не розмістив офіційну інформацію щодо змін номерів протоколів спірного аукціону.

Отже, доводи організатора аукціону суд вважав такими, що не відповідають наведеній нормі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Вищевказані порушення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дають підстави для визнання недійсними результатів спірного аукціону, відповідно, визнання недійсними укладених з переможцями аукціону договорів купівлі-продажу.

Враховуючи викладені обставини, судом було задоволено заяву про визнання аукціону та укладених в його рамках договорів купівлі-продажу недійсними.

У зв'язку з визнанням аукціону та укладених в його рамках договорів купівлі-продажу недійсними, позивач звернувся до суду з позовом про:

- витребування з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний Радник-Прометей" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 нерухомого майна - нежилого приміщення 1-го поверху(літ.А-10), а саме: приміщення №163а-5, №163а-6,№163а-7, №163а-8, №163а-9, 163а-10,№163а-11, №163а-12, №163а-13, №163а-14, загальною площею 111,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 права власності на вказане нерухоме майно;

- витребування з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний Радник-Прометей" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 нежилого приміщення 1-го поверху (літ.А-10), а саме: приміщення №163-1, №163-2, №163-3, №163-4, загальною площею 381,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 права власності на вказане нерухоме майно.

Судом першої інстанції позов задоволено з огляду на те, що результати аукціону з продажу майна позивача, було визнано недійсними в судовому порядку.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду зі скаргою.

Вказана особа участі у розгляді справи місцевим господарським судом не брала, проте прийняте рішення може вплинути на її права та обов'язки.

Так, апеляційним судом при вирішенні питання впливу оскаржуваного рішення на права та обов'язки ОСОБА_2 враховується наступне.

Вказана особа стала переможцем аукціону проведеного 05.03.2014 року та як результат з нею було укладено договори купівлі-продажу, зокрема, майна, яке наразі позивач просить витребувати від відповідача.

Згодом, ОСОБА_2 було відчужене спірне майно товариству з обмеженою відповідальністю "Юридичний Радник-Прометей".

Згідно ч. 1 ст. 661 Цивільного кодексу України особа у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Таким чином, апелянт зазначає, що вилучення за рішенням суду спірних приміщень у відповідача може стати підставою для відшкодування ОСОБА_2, як продавцем цього майна, збитків відповідачу, як покупцю.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення може вплинути на права та обов'язки апелянта, тому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає розгляду по суті.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу дійшла до висновку про те, що вона не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі ст. 236 Цивільного кодексу України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Разом із тим ч. 3 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Цивільним кодексом України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, ст. 387 Цивільного кодексу України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки, добросовісне набуття у розумінні ст. 388 Цивільного кодексу України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.12.2012 у справі № 3-55гс12 та від 11.12.2012 у справі № 3-65гс12.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 р. по справі № 10/5026/2631/2011 встановлено, що спірне майно вибуло із володіння позивача з порушенням вимог закону.

Відповідач не перебуває з позивачем у договірних відносинах, оскільки набув спірне майно у апелянта.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини встановлені у справі № 10/5026/2631/2011 є преюдиціальними та не потребують повторного доведення.

Таким чином, встановлення факту вибуття спірного майна із володіння позивача з порушенням вимог закону свідчить про існування обставин, які передбачають можливість витребування від набувача вказаного майна його власником на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині витребування від відповідача майна обґрунтовано задоволено судом першої інстанції.

Доводи апелянта про те, що спірне майно не перебуває у володінні відповідача, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Так, апелянт зазначаючи про вказану обставину посилається на Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 04.05.2016.

Колегією суддів досліджено вказаний документ та встановлено що він жодної інформації стосовно спірних приміщень, а саме нежилого приміщення 1-го поверху (літ.А-10) №163а-5, №163а-6,№163а-7, №163а-8, №163а-9, 163а-10,№163а-11, №163а-12, №163а-13, №163а-14, загальною площею 111,6 кв.м., та приміщення №163-1, №163-2, №163-3, №163-4, загальною площею 381,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не містить.

Так, у вказаній довідці відображено відомості стосовно інших приміщень, що знаходяться також за даною адресою.

Також, не доводить обставин не перебування у володінні відповідача спірного майна і бухгалтерська довідка, оскільки вона видана самим відповідачем.

Разом з тим, в матеріалах даної справи (а.с.26) знаходиться інша Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичний Радник-Прометей" є власником спірних приміщень, а саме нежилого приміщення 1-го поверху (літ.А-10) №163а-5, №163а-6,№163а-7, №163а-8, №163а-9, 163а-10,№163а-11, №163а-12, №163а-13, №163а-14, загальною площею 111,6 кв.м., та приміщення №163-1, №163-2, №163-3, №163-4, загальною площею 381,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи наведене, позивачем доведено обставини перебування спірного майна у володінні відповідача, апелянтом вказаного не спростовано.

Стосовно вимог про визнання права власності, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом наведеної норми права позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Передумовою для застосування статті 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Задоволення позову про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.12.2014 у справі №3-191г14.

З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідач має сумніви щодо належності спірного майна саме позивачу та з метою здійснення дій в процедурі банкротства позивача, вимоги про визнання права власності також обґрунтовано задоволено судом першої інстанції.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 19.05.2016 у справі №925/395/16 - без змін.

2. Матеріали справи №925/395/16 повернути до господарського суду Черкаської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді В.О. Зеленін

М.А. Дідиченко