Постанова № 61353614, 08.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/821/16

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

08 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.

за участю: секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову ОСОБА_4 окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до сільського голови ОСОБА_5 сільської ради - ОСОБА_6 про визнання незаконним трактування запису в трудовій книжці,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду за адміністративним позовом до сільського голови ОСОБА_5 сільської ради - ОСОБА_6 в якому просив визнати незаконним запис в його трудовій книжці про припинення ним повноважень секретаря Сьомаківської сільської ради та внести в трудову книжку запис про звільнення відповідно до норм чинного законодавства, а також стягнути з ОСОБА_5 сільської територіальної громади в особі ОСОБА_6 на його користь заборгованість із невиплаченої середньої заробітної плати, відповідно до п.2 ст.33 Закону Україи "Про статус депутатів місцевих рад" та моральну шкоду в сумі 15000 грн.

Постановою ОСОБА_4 окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача з доводами апеляційної скарги не погодився, заперечував щодо її задоволення та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

03.03.2014 року ОСОБА_2 рішенням сесії Сьомаківської сільської ради №1 від 03.03.2014 року обрано секретарем Сьомаківської сільської ради.

09.06.2015 року рішенням п'ятдесят восьмої сесії ОСОБА_5 сільської ради проведено добровільне об'єднання територіальних громад, в тому числі і села Сьомаки, після чого рішенням сесії від 13.08.2015 року №19-33/2015 ОСОБА_4 обласної ради затверджено ОСОБА_5 сільську об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Берездів Славутського району.

24.11.2015 року рішенням першої сесії ОСОБА_5 сільської ради №8 від 24.11.2015 року припинено повноваження секретарів та голів сільських рад, які увійшли до складу ОСОБА_5 сільської ради, в тому числі і ОСОБА_2, який перебував на посаді секретаря Сьомаківської сільської ради.

29.12.2015 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_5 сільського голови ОСОБА_6 із письмовим зверненням щодо надання законодавчо обґрунтованого пояснення припинення йому нарахування та виплати середньомісячної заробітної плати після закінчення повноважень секретаря Сьомаківської сільської ради, а також копії рішення ОСОБА_5 сільської ради №8 від 24.11.2015 року в частині припинення його повноважень секретаря Сьомаківської сільської ради з яким його не ознайомили. В цей же день ОСОБА_2 звернувся до голови ліквідаційної комісії Сьомаківської сільської ради ОСОБА_7 із зверненням в якому просив надати відомості, щодо дати передачі до ОСОБА_5 сільської обєднаної територіальної громади його особової справи.

Листом № 05 від 11.01.2016 року ОСОБА_5 сільською радю позивачу надано відповідь про те, що надати йому як депутату попередню або рівноцінну роботу неможливо, однак згідно з Законом України №93 передбачається збереження на період працевлаштування, але не більше 6 місяців, середнього заробітку, яку він отримував на попередній посаді та зазначено перелік документів які необхідно подати для нарахування таких виплат. Також зазначено, що виплата не здійснюється особам, які до обрання на посаду не працювали за трудовим договором.

25.01.2016 року ОСОБА_2 повторно звернувся до відповідача із письмовим зверненням в якому зазначив, що він не задоволений попередньою відповіддю, викладену в листі №05 від 11.01.2016 року, так як в ній відсутні законодавчо обґрунтовані пояснення. Також вказав, що не погоджується з тим, що у відповідача немає можливості надати йому попередню або рівноцінну роботу та що на його думку, він має право на виплату середньої заробітної плати, яку отримував на виборній посаді.

03.02.2016 року ОСОБА_5 сільська рада листом №30 надала відповідь на повторне звернення ОСОБА_2 від 25.01.2016 року в якому вказала, що у випадку добровільного об'єднання територіальних громад у день відкриття першої сесії новообраної ради (яка є адмінцентром ОТГ), припиняються повноваження органів місцевого самоврядування, які увійшли до складу ОТГ, та їх посадових осіб - сільських, селищних голів, секретарів та депутатів цих рад відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад". Та зазначила, що для збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування згідно ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" у зв'язку з неможливістю працевлаштування за попереднім місцем роботи, колишній депутат має особисто подати до місцевої ради визначений перелік документів.

14.03.2016 року ОСОБА_2 подав заяву до сільського голови ОСОБА_5 сільської територіальної об'єднаної громади ОСОБА_6 про звільнення його з роботи (в тому числі і від виконання обов'язків секретаря виконавчого комітету Сьомаківської сільської ради) згідно з рішенням №8 першої сесії сьомого скликання ОСОБА_5 сільської територіальної об'єднаної громади, дотримуючись п.2 пп.2.3., 2.5., п.4 пп.4.1. "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" та провести виплати відповідно до п. 4 пп.4.1 "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" та в подальшому проводити виплати відповідно о п.2 ст.33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" №93-IV від 11.07.2002 року зі змінами і доповненнями.

В цей же день позивачем подано до сільського голови ОСОБА_5 сільської територіальної об'єднаної громади ОСОБА_6 ще одну заяву в якій він просив надати йому довідку про розмір середньомісячної заробітної плати за 2015 рік при виконанні ним обов'язків секретаря Сьомаківської сільської ради та довідку про невиплату середньомісячної заробітної плати після закінчення повноважень секретаря Сьомаківської сільської ради відповідно до рішення ОСОБА_5 сільської ради за період з 25.11.2015 року по 14.03.2016 року з зазначенням підстав таких невиплат.

16.03.2016 року ОСОБА_5 сільська рада листом №75/02-25 надала відповідь на зазначене звернення, аналогічну відповіді, яка викладена в листі від 03.02.2016 року за №30.

Приймаючи спірну постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при виникненні спірних правовідносин відповідач діяв в межах своїх повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства України, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, проте вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 року № 2493-III (далі Закон № 2493-III) посадами в органах місцевого самоврядування є виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.

За правилами статті 7 Закону, правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.

Згідно зі статтею 10 Закону № 2493-III прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою.

Відповідно до статті 20 Закону № 2493-III крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України.

В силу пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується таке питання, як обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно зі статтею 50 Закону № 280/97-ВР секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Статтею 118 КЗпП України встановлено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" від 5 лютого 2015 року № 157-VIII, повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11 липня 2002 року № 93-IV визначено, що повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Таким чином, повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради закінчуються одночасно із закінченням їх депутатських повноважень в день відкриття першої сесії нового скликання.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, відповідно до рішення сесії Сьомаківської сільської ради №1 від 03.03.2014 року був обраний секретарем Сьомаківської сільської ради.

На підставі рішення тридцять третьої позачергової сесії, шостого скликання депутатів ОСОБА_4 обласної ради (№19-33/2015), засідання якої відбулося 13 серпня 2015 року утворено ОСОБА_5 сільську об'єднану територіальну громаду у складі суміжних територіальних громад сіл, в тому числі і села Сьомаки.

24.11.2015 року на першій сесії сьомого скликання депутатів ОСОБА_5 сільської ради №8 прийнято рішення про припинення повноважень секретарів та голів сільських рад, які приєдналися ОСОБА_5 сільської ради.

Отже, зважаючи на те, що посада секретаря сільської ради є виборною і повноваження секретаря Сьомаківської сільської ради ОСОБА_2 закінчилися у день відкриття першої сесії ОСОБА_5 сільської ради, то у відповідача були законні підстави для його звільнення з вищевказаної посади у зв'язку із закінченням строку його повноважень, про що прийнято рішення та внесено запис до трудової книжки позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам що виникли з приводу невиплати позивачу ОСОБА_5 сільською радою середньомісячної заробітної плати після закінчення його повноважень секретаря, відповідно до п.2 ст.33 Закону № 93-IV, судова колегія виходить із наступного.

За приписами ст.33 Закону № 93-IV у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.

Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Аналіз вищезазначених правових норм дає суду підстави вважати, що колишньому секретарю сільської ради гарантується збереження середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді, лише за умови неможливості надання йому попередньої роботи і виключно на період його працевлаштування, але не більше шести місяців. При цьому необхідною умовою реалізації зазначеного права слід вважати подання колишнім секретарем сілької ради до відповідної сільської ради документів, що підтверджують його попереднє місце роботи, а також неможливість його працевлаштування на підприємстві, в установі чи організації, де він працював до обрання, або ж рівноцінній роботі (посаді).

Як вбачається з листа № 05 від 11.01.2016 року ОСОБА_5 сільської ради, у відповідача не було можливості надати позивачу як депутату попередню або рівноцінну роботу в сільській раді, оскільки до останнього застосовано звільнення у зв'язку із закінченням повноважень при перебуванні на виборній посаді, продовження яких без нового обрання на посаду є неможливим. При цьому позивача було повідомлено про можливість збереження на період працевлаштування, але не більше 6 місяців, середнього заробітку, який він отримував на попередній посаді та зазначено перелік документів, які необхідно подати для нарахування такох виплат.

Як вірно зазначено судом першої інтанції, законодавцем не передбачено автоматичного нарахування депутату місцевої ради, після закінчення його повноважень середньої заробітної плати на період працевлаштування, а позивач з відповідною заявою до відповідача не звертався.

Разом з тим, як встановлено із записів в трудовій книжці позивача, останній до зайняття ним виборної посади у 2014 році, не перебував у трудових відносинах з жодним підприємством, установою чи організацією, а знаходився на обліку в Славутському МРЦ зайнятості як безробітний.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не має права на отримання середньої заробітної плати у зв'язку з неможливістю подальшого працевлаштування, відповідно до статті 33 Закону № 93-IV.

Що стосується тверджень ОСОБА_2 відносно того що запис в його трудовій книжці не відповідає формулюванню, яке наведене як приклад п.п.2.26 пункту 2 Інструкції Інструкції про порядок ведення трудових книжок (в редакції Наказу № 58 від 29.07.1993 р., суд апеляційної інстанції звертає увагу останнього на те, що у разі виявлення незначних неточностей запису в трудовій книжці, відповідно до п.п.2. 6 пункту 2 цієї ж Інструкції, виправлення виконується власником або уповноваженим органом, де було зроблено відповідний запис. А отже позивач, виявивши неточності в записі про звільнення його з посади секретаря сільської ради, мав право звернутись до відповідача з вимогою про його виправлення. Однак, із змісту листування між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 видно, що вимоги позивача стосуються його працевлаштування після звільнення з виборної посади або виплати середньої заробітної плати за умови неможливості надання йому попередньої роботи.

Також не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що неточність в записі про звільнення стало наслідком того, що він після закінчення повноважень секретаря сільської ради не зміг працевлаштуватись, оскільки з його ж пояснень наданих під час розгляду справи в відкритому судовому засіданні судом апеляційної інстанції встановлено, що він з 05.04.2016 року працює на посаді землевпорядника в сільській раді.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем по справі є посадова особа органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 1 частини 1 статті 3 КАС України визначає, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вжитий у Кодексі адміністративного судочинства України термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Органами місцевого самоврядування є представницькі органи - сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, а також виконавчі органи - виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (статті 10, 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 р.).

Вищевказані положення законодавства України узгоджуються з ч. 3 ст. 40 Конституції України, якою передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Отже, зважаючи на те, що відповідачем у даній справі є посадова особа органу місцевого самоврядування то в даному випадку має місце спір, який не підсудний ОСОБА_4 окружному адміністративному суду, оскільки ця справа предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду.

Таким чином, постанова суду першої інстанції, яка є предметом оскарження, ухвалена неповноважним судом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову ОСОБА_4 окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до сільського голови ОСОБА_5 сільської ради - ОСОБА_6 про визнання незаконним трактування запису в трудовій книжці скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_2, відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 вересня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9