Ухвала суду № 61353446, 12.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 р. Справа № 876/3636/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Ліщинського А.М., Матковської З.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.,

за участі представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 26.04.2016р. по справі № 461/366/15-а за позовом ОСОБА_2 до Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді про визнання протиправним та скасування скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді про визнання протиправним та скасування наказу в.о.директора Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді ОСОБА_3 від 27.11.2014 року № 722-К.

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 26.04.2016р. по справі № 461/366/15-а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги , просив оскаржувану постанову суду залишити без змін.

Апелянт, будучи повідомленим про розгляд справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи без його участі, згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 квітня 2014 року працівниками Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді створено профспілкову первинну організацію працівників Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді Конфедерації вільних профспілок Львівщини, яку легалізовано наказом Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції від 28 квітня 2014 року №299-Р.

Згодом, 27 листопада 2014 року, в. о. директора Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді ОСОБА_3 прийнято наказ №722-K «Про посилення контролю з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді», яким посилено заходи щодо забезпечення ведення журналів реєстрації виходу працівників на роботу та їх відлучення з робочого місця з врахуванням розпорядку роботи (початок роботи о 09:00, перерва з 13:00 до 13:45, закінчення роботи о 18:00, у п'ятницю - відповідно до табель-календаря на поточний рік, у передсвяткові дні день скорочується на 1 годину) (п.1.1.); покладено обов'язок на працівників Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді відлучення в службових справах за межі будівлі, в якій знаходиться робоче місце, попередньо погоджувати з безпосереднім начальником із обов'язковим зазначенням про місце та термін свого перебування за межами робочого місця та відповідного запису в журналі (п.1.2-1.3); заборонено куріння тютюнових виробів в робочий час, за винятком перерви в роботі (п.1.4.); встановлено, що відсутність на робочому місці без поважних причин та без попереднього інформування безпосереднього керівника про причину відлучення є порушенням трудової дисципліни, приписів внутрішнього трудового розпорядку та вважається дисциплінарним проступком (п.1.5).

В подальшому, наказами в.о. директора Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді ОСОБА_4 від 26.01.2015 року №37-K та від 26.01.2015 року №113-K було внесено зміни до наказу №722-K від 27.11.2014 року, доповнивши його підпунктами 1.6.-1.16.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що положеннями ст. 142 КЗпП України закріплено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у Правила внутрішнього трудового розпорядку Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді наказом в.о. директора Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді ОСОБА_3 №722-K від 27.11.2014 року «Про посилення контролю з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді» жодних змін чи доповнень не вносилося, а оскаржуване рішення керівника Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді пов'язане з організацією роботи Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді. Тобто, наказ Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді від 27.11.2014 року №722-K має організаційно-розпорядчий характер, у зв'язку з чим не потребує погодження із первинною профспілковою організацією працівників Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді Конфедерації вільних профспілок Львівщини.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наказ «Про посилення контролю з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді» №722-K від 27.11.2014 року є лише заходом щодо підсилення трудової дисципліни та забезпечення виконання Правил внутрішнього трудового розпорядку і не може вважатися внесенням змін у них.

Крім цього, згідно із підпунктом 6.4. пункту 6 Положення про Львівський міський центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 29.12.2005 року № 3039 (зі змінами від 20.03.2014 року) директор Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді видає у межах своїх повноважень накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Відтак судом першої інстанції вірно встановлено, що наказами з основної діяльності оформляються рішення керівника, пов'язані з організацією роботи, порядком діяльності підприємства або його структурних підрозділів.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що оскаржуваним наказом керівника Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді не порушені вимоги ст. 247 КЗпП України, наказ № 722-К не стосується питань робочого часу і часу відпочинку, графіку змінності та надання відпусток, запровадження підсумованого обліку робочого часу, дозволу на проведення понадурочних робіт та робіт у вихідні дні.

Отже, колегія суддів апеляційного суду вважає, що даним наказом не змінювали правила внутрішнього трудового розпорядку Львівського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді, а відтак, ним не порушені норми Закону України «Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності», а відтак судом першої інстанції у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено правильно.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 160 ч.3, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 26.04.2016р. по справі № 461/366/15-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді А.М.Ліщинський

ОСОБА_5

Повний текст ухвали складений 16.09.2016 року.