Ухвала суду № 61353314, 15.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/714/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді: Літвіної Н.М., суддів: Коротких А.Ю., Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду Черкаської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - Державна судова адміністрація України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до Апеляційного суду Черкаської області (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області (далі - відповідач 2) з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила:

визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 в частині ненарахування та невиплати їй заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року до 28 березня 2015 року включно відповідно до вимог абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про прокуратуру») та за період з 29 березня 2015 року до 08 вересня 2015 року включно відповідно до вимог абз. 2 ч.1 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»);

визнати протиправними дії відповідача 1 щодо відмови у перерахуванні та виплаті їй за заявою від 20 квітень 2016 року заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року до 28 березня 2015 року включно та за період з 29 березня 2015 року до 08 вересня 2015 року включно відповідно до вищенаведених норм;

стягнути з відповідача 1 на її користь (рахунок відкритий в ТВ БВ №10023/043 філії «Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 354507, код ЄДРПОУ 02767059, р/р НОМЕР_3, номер рахунку НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_1) різницю між перерахованою і виплаченою заробітною платою за період з 26 жовтня 2014 року до 08 вересня 2015 року включно відповідно до вимог абз. 2 ч.1 ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про прокуратуру») та абз.2 ч.1 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») у повному обсязі з урахуванням усіх виплат, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу (надбавка за вислугу років, надбавка за високі досягнення, щомісячна премія за особистий трудовий внесок у загальні результати роботи, індексація заробітку, лікарняні, відпускні, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб та ін.), що становить 80 902,36 грн. без урахування утриманого прибуткового податку за: 26 - 31 жовтня 2014 року - 0 грн., листопад 2014 року - 1468,67 грн., грудень 2014 року - 17035,14 грн., січень 2015 року - 5845,24 грн., лютий 2015 року - 5107,98 грн., березень 2015 року - 7323,97 грн., квітень 2015 року - 7549,52 грн., травень 2015 року - 6846,56 грн., червень 2015 року - 7020,62 грн., липень 2015 року - 6797,85 грн., серпень 2015 року - 13411,31 грн., 01-08 вересня 2015 року - 2495,50 грн., - шляхом безспірного списання коштів відповідачем 2 з рахунку відповідача 1;

зобов'язати відповідача 2 здійснити безспірне списання 80902,36грн. з рахунку відповідача 1 на її рахунок, відкритий в ТВ БВ №10023/043 філії «Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» (МФО 354507, код ЄДРПОУ 02767059, р/р НОМЕР_3, номер рахунку НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_1);

звернути постанову суду до негайного виконання.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ОСОБА_2, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 16 жовтня 2013 року працює на посаді помічника судді Апеляційного суду Черкаської області згідно з наказом від 16 жовтня 2013 року № 177 та мала 9 ранг державного службовця до 16 жовтня 2015 року.

За вищенаведений період посадовий оклад позивачу нараховувався виходячи зі встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати - 1218,00 грн. пропорційно кількості фактично відпрацьованих днів.

При цьому загальний розмір заробітної плати позивача складався із посадового окладу встановлених доплат до нього: надбавки за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 20% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг, надбавки за високі досягнення у праці з урахуванням надбавки за ранг та надбавки за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу (жовтень 2014 року - січень 2015 року, березень-грудень 2015 року), 20% посадового окладу (лютий 2015 року); щомісячних премій за особистий трудовий внесок у загальні результати роботи, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та трудової дисципліни від усіх нарахувань оплати праці розмірі 50% - жовтень 2014 року, 80% - листопад 2014 року, 335% - грудень 2014 року, 20% - січень 2015 року, 15% - лютий 2015 року, 40% - березень-листопад 2015 року, 38,61% - грудень 2015 року; індексації заробітку.

Крім того, позивачу за період з 26 жовтня 2014 року до 28 березня 2015 року виплачувались разові премії до Дня юриста, Дня працівників суду, 8 березня, Дня Конституції України, Дня Незалежності України, матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також оплачувався період тимчасової непрацездатності.

З урахуванням наведених складових позивачу за наведений період виплачена заробітна плата у загальній сумі 79874,76грн.

20 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача 1 з заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату їй заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року відповідно до ст.144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції з 26 жовтня 2014 року) та ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу (щомісячна премія, надбавка за вислугу років, надбавка за високі досягнення тощо).

За наслідками розгляду цього звернення відповідач 1 листом від 10 травня 2016 року №10658/16-Вих/04-18/16 відмовив у такому перерахунку.

Вважаючи, що розмір заробітної плати повинен визначатися Законом, а не постановами Кабінету Міністів України, та, вважаючи свої права на отримання заробітної плати у належному розмірі порушеними, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26 жовтня 2014 року внесено зміни до ст. 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII Закону України «Про прокуратуру» зобов'язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Аналогічне викладене і у новій редакції ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», з 28 березня 2015 року.

Наведене узгоджується з положеннями ч. 7, 8 ст. 33 Закону України від 16 грудня 1993 року «Про державну службу» та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оплату праці».

З 01 січня 2015 року пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» визначено, що норми і положення, зокрема, ч. 1 ст. 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а з 13 березня 2015 року установлено, що норми і положення Закону України «Про судоустрій та статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Разом з тим, відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України передбачено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Однак, на час виникнення спірних правовідносин, схема посадових окладів працівників апарату суду була закріплена постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та її виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів», який до 09 вересня 2015 року залишався незмінним.

Наведене свідчить про невиконання з боку Кабінету Міністрів України покладених на нього обов'язків щодо приведення у тримісячний строк його нормативно-правових актів у відповідність із вищевказаними законами.

З 26 жовтня 2014 року по 09 вересня 2015 року зміни до постанови «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та її виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» щодо розмірів окладів працівників апарату суду Кабінетом Міністрів України внесено не було.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та «Про Державний бюджет України на 2015 рік», видатки на реалізацію положень абзацу другого ч. 1 ст. 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч. 1 ст. 147 цього ж Закону у редакції з 28 березня 2015 року, не передбачено.

Враховуючи викладене, дії відповідачів в частині виплати позивачу заробітної плати в межах видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників та у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України є правомірними, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Наведене узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду України від 12 липня 2016 року № 820/4648/15 та від 13 липня 2016 року №818/3372/15, №820/4653/15.

З огляду на вищезазначені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновків про порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Чаку Є.В.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Чаку Є.В.

Коротких А. Ю.