Постанова № 61351976, 08.09.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 вересня 2016 р. Справа № 802/1146/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Національної поліції у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

04.08.2016 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП у Вінницькій області від 05.07.2016 року №655 в частині звільнення його із служби, поновлення на роботі в поліції на посаді поліцейського батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Вінниця" ГУ НП у Вінницькій області з 06.07.2016 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 06.07.2016 року по день поновлення на службі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що він перебував на службі в органах внутрішніх справ України, а саме в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області з 11.07.2014 року по 06.11.2015 року.

З 07.11.2015 року прийнятий на службу до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУ НП у Вінницькій області) на посаду заступника командира батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Вінниця" (далі - БПСПОП "Вінниця") ГУ НП у Вінницькій області.

Відповідно до наказу ГУ НП у Вінницькій області № 655 від 05.07.2016 року його звільнено зі служби в поліції за порушення вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.02.2012 року №455, п.1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», функціональних обов'язків. Як вказав позивач, зокрема у наказі про звільнення, йому поставлено у вину недотримання субординації, норм професійної та службової етики при зверненні до командира батальйону майора поліції ОСОБА_4, з проявленням неповаги у присутності особового складу підрозділу, а також неприпиненні порушень службової дисципліни підлеглими, що призвело до створення конфлікту з командиром батальйону в умовах проведення Антитерористичної операції (далі - АТО).

Крім того, позивач вказав, що в оспорюваному наказі відповідачем не вказано конкретну дату його звільнення, а також не зазначено, які саме норми (пункти) Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ ним були порушені.

Тому, позивач вважає, що його звільнення зі служби в поліції відповідно до наказу ГУ НП у Вінницькій області від 05.07.2016 року №655 є протиправним, а обставини, викладені у вказаному наказі не відповідають дійсним обставинам, що фактично мали місце. Відтак, на думку позивача наказ ГУ НП у Вінницькій області від 05.07.2016 року №655 є незаконним та підлягає скасуванню.

У наданих письмових запереченнях представник ГУ НП у Вінницькій області проти позовних вимог заперечив та просив суд у їх задоволенні відмовити повністю (а.с.198-203). Разом з тим, вказав, що відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною другою зазначеної статті визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно п. 9 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийнятим Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Таким чином, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Наказом ГУ НП у Вінницькій області від 06.06.2016 року № 683 призначено службове розслідуваним за рапортом командира БПСПОП "Вінниця" ОСОБА_4 щодо порушення службової дисципліни окремими працівниками вказаного підрозділу. Пунктом 3 зазначеного наказу на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків.

За результатами проведеного службового розслідування встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема 06.06.2016 року до керівництва ГУ НП у Вінницькій області надійшов рапорт командира БПСПОП "Вінниця" майора поліції ОСОБА_4, в якому він зазначив, що 02.06.2016 року відбулася ротація особового складу підрозділу в місті Краматорськ. Після проведення організаційних заходів з прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, ним була дана команда про шикування особового складу БПСПОП "Вінниця", на чолі з керівником загону - заступником командира батальйону полковником поліції ОСОБА_1

Після того, як особовий склад був вишикуваний, керівник загону ОСОБА_1 перед строєм, в різкій формі, не дотримуючись правил субординації та не вибираючи слів почав висловлювати незадоволення з приводу прийняття рішень щодо організації роботи ОСОБА_4, керівництвом ГУ НП у Вінницькій області на чолі з тимчасово виконуючим обов'язки начальника ГУ НП полковником поліції ОСОБА_5 і його заступником ОСОБА_6 Різкі висловлювання ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10, та ОСОБА_11, які виступили на його підтримку, мало не призвело до сутички між особовим складом, який прибув на ротацію, що завдало втрати позитивного іміджу БПСПОП "Вінниця". Вказана ситуація, на думку відповідача, також вплинула на моральний стан поліцейських, які прибули для несення служби в зону проведення АТО та на їх бойову готовність.

Службовим розслідуванням також встановлено, що позивач звертався до командира батальйону на підвищених тонах, без дотримання вимог субординації та наказав зробити крок вперед тим, хто не вважає ОСОБА_12 командиром, що загострювало ситуацію, принижувало авторитет командира перед особовим складом батальйону.

Таким чином, як вказав відповідач, в ході проведення службового розслідування ГУ НП у Вінницькій області факти порушення ОСОБА_1 службової дисципліни знайшли своє підтвердження.

05.07.2016 року наказом ГУ НП у Вінницькій області № 655 за порушення вимог Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», функціональних обов'язків, що виразилось у недотриманні, вимог субординації, норм професійної та службової етики при зверненні до командира батальйону з проявами неповаги у присутності особового складу підрозділу, а також неприпиненні порушень службової дисципліни підлеглими, що призвело до створення конфлікту з командиром батальйону в умовах проведення АТО заступника командира БПСПОП «Вінниця» ГУ НП у Вінницькій області полковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Отже, на думку відповідача, при прийнятті рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення за результатами реалізації якого останнього звільнено із служби, ГУ НП у Вінницькій області діяло обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України, в зв'язку з чим, підстави для скасування наказу ГУ НП № 655 від 05.07.2016 року відсутні.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити. Додатково представник позивача зазначила, що звільнення позивача зі служби в БПСПОП "Вінниця" відповідно до наказу ГУ НП у Вінницькій області 05.07.2016 року № 655 є незаконним, викладені у вказаному наказі факти не відповідають дійсним обставинам, а тому наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. При цьому пояснив, що при прийнятті рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення за результатами реалізації якого останнього звільнено із служби, ГУ НП у Вінницькій області діяло обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України, в зв'язку з чим, підстави для скасування наказу ГУ НП № 655 від 05.07.2016 року відсутні.

В судовому засіданні в якості свідка допитано командира БПСПОП «Вінниця» майора поліції ОСОБА_12 Відповідно до показань свідка, 02.06.2016 року в м. Краматорськ відбулася ротація особового складу БПСПОП «Вінниця» ГУ НП у Вінницькій області. Він розпорядився вишикувати особовий склад батальйону для вручення подяк і грамот. Свідок зазначив, що коли він вийшов до особового складу, деякі поліцейські батальйону почали висловлювати незадоволення щодо кадрових та інших рішень керівництва ГУ НП у Вінницькій області.

Так, ОСОБА_1 почав завдавати питання щодо призначень на посади командира взводу, роти. Крім того, запропонував своїх кандидатур на вказані посади.

Після того, як свідок спробував пояснити, що вирішення вказаних питань не відноситься до його компетенції, полковник поліції ОСОБА_1М, подав команду особовому складу "хто не підтримує командира крок вперед", що фактично розділило підрозділ на дві групи та могло призвести до сутички між особовим складом.

Окремо свідок вказав, що частина особового складу батальйону була зі зброєю, що створювало ще більшу небезпеку для життя та здоров'я всього особового складу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, заслухавши покази свідка, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З 11.07.2014 року по 06.11.2015 року ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ України, а саме в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.

З 07.11.2015 року ОСОБА_1 прийнятий на службу до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на посаду заступника командира БПСПОП "Вінниця" ГУ НП у Вінницькій області.

Правовий статус БПСПОП "Вінниця" ГУ НП у Вінницькій області врегульовано Положення про батальйон патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" УМВС України у Вінницькій області, затверджений наказом УМВС України у Вінницькій області від 14.07.2014 року №758 (далі - Положення від 14.07.2014 року №758).

Відповідно до Розділу 1 "Загальні положення" Положення від 14.07.2014 року №758, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" є високомобільним спеціальним структурним підрозділом УМВС України у Вінницькій області, створеним з метою належного забезпечення прав та свобод громадян, захисту суспільства від злочинних посягань, забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, культурно -масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення спеціальних операцій по затриманню озброєних злочинців, ліквідації аварій та стихійних лих.

До структури підрозділу входять дві роти по обслуговуванню м. Вінниці та області, а також при потребі - виконання завдань поза межами регіону.

Підрозділ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами. Свою діяльність підрозділ здійснює в межах своїх повноважень відповідно до принципів законності, гуманізму, гласності, поваги до прав людини, а також в умовах довіри та за підтримки населення, громадських формувань і трудових колективів

Діяльність підрозділу ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, позапартійності, законності, відкритості для демократичного цивільного контролю, прозорості, відповідальності, централізованого керівництва та єдиноначальності.

Підрозділ безпосередньо підпорядковується начальнику УМВС, а в разі його відсутності - особі, яка виконує його обов'язки.

Під час виконання завдань поза межами регіону постійної дислокації підрозділ переходить в оперативне підпорядкування начальника відповідного ГУ МВС УМВС.

06.06.2016 року до керівництва ГУ НП у Вінницькій області надійшов рапорт командира БПСПОП "Вінниця" майора поліції ОСОБА_4, в якому він зазначив про порушення певними працівниками БПСПОП "Вінниця" службової дисципліни, правил субординації та інших професійно - етичних норм.

06.06.2016 року на підставі рапорту командира БПСПОП "Вінниця" ОСОБА_4 наказом ГУ НП у Вінницькій області № 683 призначено службове розслідуваним щодо порушення службової дисципліни окремими працівниками вказаного підрозділу, в тому числі ОСОБА_1 Пунктом 3 зазначеного наказу на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків.

За результатами проведеного службового розслідування встановлено обставини та факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Зокрема, висновком службового розслідування від 05.07.2016 року задокументовано, що 02.06.2016 року відбулася ротація особового складу підрозділу в місті Краматорськ. Після проведення організаційних заходів з прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, командиром була дана команда про шикування особового складу БПСПОП "Вінниця", на чолі з керівником загону - заступником командира батальйону полковником поліції ОСОБА_1

Після того, як особовий склад був вишикуваний, керівник загону ОСОБА_1 перед строєм, в різкій формі, не дотримуючись правил субординації та не вибираючи слів почав висловлювати незадоволення з приводу прийняття рішень щодо організації роботи ОСОБА_4, керівництвом ГУ НП у Вінницькій області на чолі з тимчасово виконуючим обов'язки начальника ГУ НП полковником поліції ОСОБА_5 і його заступником ОСОБА_6 Різкі висловлювання ОСОБА_1, ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які виступили на його підтримку, мало не призвели до сутички між особовим складом, який прибув на ротацію, що завдало втрати позитивного іміджу БПСПОП "Вінниця". Як зазначено у висновку службового розслідування, вказана ситуація, також вплинула на моральний стан поліцейських, які прибули для несення служби в зону проведення АТО та на їх бойову готовність.

Службовим розслідуванням також встановлено, що позивач звертався до командира батальйону на підвищених тонах, зухвало, нетактовно, без дотримання вимог субординації, що загострювало ситуацію, принижувало авторитет командира перед особовим складом батальйону.

05.07.2016 року наказом ГУ НП у Вінницькій області № 655 за порушення вимог Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, п.1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», функціональних обов'язків, що виразилось у недотриманні субординації, статутних відносин, норм професійної та службової етики при обговоренні службових питань з командиром батальйону майором поліції ОСОБА_4, з проявленням неповаги, у присутності особового складу підрозділу, а також неприпиненні порушень службової дисципліни підлеглими, що призвело до створення ним конфлікту з командиром батальйону в умовах проведення АТО, заступника командира БПСПОП «Вінниця» ГУ НП у Вінницькій області полковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Позивач вважаючи, що його звільнення зі служби в поліції відповідно до наказу ГУ НП у Вінницькій області від 05.07.2016 року №655 є протиправним та з метою його скасування, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний:

неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обовязки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обовязків, наказів керівництва;

інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно п. 4 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Так, в силу положень п.п. 2.2.-2.4., 3.3., 4.1. розділу III, та п.п. 1.1., 1.2. розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.04.2012 року за №628/20941 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), професійний обов'язок працівника полягає в безумовному виконанні закріплених законами та професійно-етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки. Працівник органів внутрішніх справ бере на себе ряд моральних зобов'язань, зокрема бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті.

Згідно із ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

В п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Отже, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Відповідно до положень ст. 2, 5 Дисциплінарного статуту ОВС України, підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначено ст. 14 Статуту. Так, відповідно до абз.1 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Відповідно до наказу ГУ НП у Вінницькій області № 655 від 05.07.2016 року позивача звільнено зі служби в поліції за порушення вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.02.2012 року №455, п.1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», функціональних обов'язків.

Як встановлено судом із наказу про звільнення, порушення вказаних нормативних актів та функціональних обов'язків виразились у недотриманні субординації, статутних відносин, норм професійної та службової етики при обговоренні службових питань з командиром батальйону майором поліції ОСОБА_4, з проявленням неповаги, у присутності особового складу підрозділу, а також неприпиненні порушень службової дисципліни підлеглими, що призвело до створення ним конфлікту з командиром батальйону в умовах проведення АТО.

З метою оцінки правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, яка втілилися у наказі про його звільнення, суд вважає за необхідне наголосити, що підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого включає суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.

Суб'єктом дисциплінарного проступку, що виявлений за результатом проведення службовим розслідуванням є ОСОБА_1, який перебув у службових відносинах із ГУ НП у Вінницькій області та на якого поширювалися обов'язки передбачені нормами Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, Закону України «Про Національну поліцію», функціональних обов'язків.

Об'єктом дисциплінарного проступку, що ставиться у вину ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ НП у Вінницькій області № 655 від 05.07.2016 року є зокрема, норми службової дисципліни, статутних відносин, правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, функціональні обов'язки, що виразились у недотриманні субординації між ним та командиром батальйону, неприпиненні порушень службової дисципліни підлеглими в умовах проведення АТО.

Надаючи оцінку складу проступку, вчинення якого поставлено у вину позивача, суд враховує, що згідно з ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Водночас, правила субординації - це система суворого і беззаперечного підпорядкування молодших за положенням або чину старшим, заснована на принципах службової дисципліни, механізм регулювання відносин, який базується на владних повноваженнях одних посадових осіб щодо інших.

Так, відповідно до п.1.1., абз. 2, 4, 5 п.1.2 Розділу IV "Професійно-етичні правила поведінки працівника органів внутрішніх справ" Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.02.2012 року №455 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально - етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника.

Норми професійної етики вимагають від працівника:

постійно контролювати свою поведінку, почуття і емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службові рішення, уміти передбачати наслідки своїх вчинків і дій;

виявляти повагу та увагу до старших за званням чи віком, завжди першим вітати: молодшому - старшого, підлеглому - начальника, чоловікові - жінку;

у спілкуванні з колегами виявляти простоту і скромність, уміння щиро радіти успіхам товаришів по службі, сприяти успішному виконанню ними службових доручень.

Разом з цим, статутні правила відносин між військовослужбовцями - це правила, визначені передусім Статутом внутрішньої служби і Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, дія яких поширюється на інші військові формування України. Значення статутних взаємовідносин для будь військової організації виключно велике. Засновані на принципах єдиноначальності та суворої субординації, колективізму і високого гуманізму, вони згуртовують воїнів в єдиний бойовий колектив, підвищують боєготовність частин, створюють необхідні умови для оперативного керівництва в бою. На стан військової дисципліни багато в чому впливають взаємини, що склалися серед особового складу частини (підрозділу). Відхилення взаємин від статутних норм нерідко призводили до серйозних порушень військової дисципліни.

Крім того, відповідно до Функціональних обов'язків заступника командира БПСПОП «Вінниця» ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_1, затверджених тимчасово виконуючим обов'язки начальника ГУ НП у Вінницькій області полковником поліції ОСОБА_5, заступник командира БПСПОП «Вінниця» ГУ НП у Вінницькій області безпосередньо підпорядковується командиру та під час його відсутності виконує обов'язки командира батальйону.

Разом з тим, заступник командира БПСПОП «Вінниця» ГУ НП у Вінницькій області, крім іншого, зобов'язаний забезпечувати неухильне виконання функціональних обов'язків командирами рот та їх заступниками, командирами та старшими інспекторами взводів, а також міліціонерами взводів.

Надаючи оцінку об'єктивній стороні дисциплінарного проступку позивача, суд зазначає таке.

Як встановлено під час службового розслідування та задокументовано у висновку від 05.07.2016 року, 02.06.2016 року відбулася ротація особового складу підрозділу в місті Краматорськ. Після проведення організаційних заходів з прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, командиром була дана команда про шикування особового складу БПСПОП "Вінниця", на чолі з керівником загону - заступником командира батальйону полковником поліції ОСОБА_1

Після того, як особовий склад був вишикуваний, керівник загону ОСОБА_1 перед строєм почав висловлювати незадоволення з приводу прийняття рішень щодо організації роботи ОСОБА_4, керівництвом ГУ НП у Вінницькій області на чолі з тимчасово виконуючим обов'язки начальника ГУ НП полковником поліції ОСОБА_5 і його заступником ОСОБА_6

Різкі висловлювання ОСОБА_1 в адресу командира БПСПОП "Вінниця" ОСОБА_12 стосувалися питання щодо кадрових призначень на керівні посади батальйону, матеріально - технічного забезпечення та заохочення особового складу.

Зокрема об'єктивна сторона проступку позивача полягала в тому, що він будучи незадоволеним кадровими рішеннями у батальйоні поставив командиру запитання про підстави і мотиви їх прийняття.

При цьому, суд зауважує, що вирішення питань поставлених ОСОБА_1 командиру БПСПОП "Вінниця" ОСОБА_12 не відносять до сфери його компетенції, що ставить під сумнів їх доцільність. Крім того, прийнятті кадрові рішення не стосуються виконання командиром його безпосередніх обов'язків.

Факт звернення позивача до командира БПСПОП "Вінниця" ОСОБА_12 з провокаційними питаннями, неприпинення порушень дисципліни підлеглими, підтверджено показами свідка та матеріалами службового розслідування, зокрема поясненнями інших поліцейських, що були присутні під вказаних подій.

Крім того, службовим розслідуванням також встановлено, що позивач звертався до командира батальйону на підвищених тонах, зухвало, нетактовно, без дотримання вимог субординації, що загострювало ситуацію, принижувало авторитет командира перед особовим складом батальйону.

Безумовно про порушення позивачем норм правил субординації та порушення авторитету командира свідчить і те, що ним особовому складу після суперечок з командиром віддано наказ: "хто не підтримує командира крок вперед".

Факт саме такої поведінки підтверджується поясненнями, що містяться в матеріалах службового розслідування, зокрема ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23В, ОСОБА_24, ОСОБА_25

Більш того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 за своєю посадою не лише не повинен допускати дії, що описані вище, але й зобов'язаний вживати заходів щодо недопущення таких зі сторони підлеглих поліцейських.

При цьому суд критично оцінює посилання позивача на пояснення ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, оскільки такі не спростовують вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Натомість вказані особи пояснили, що не були свідками події, що мала місце 02.06.2016 року.

Надавши оцінку вказаним обставинам та наявним в матеріалах справи письмовим доказам, суд дійшов висновку, що дії позивача 02.06.2016 року під час ротації особового складу підрозділу в місті Краматорськ могли та мало не призвели до сутички між особовим складом, який прибув на ротацію, а також вплинула на моральний стан поліцейських, які прибули для несення служби в зону проведення АТО та на їх бойову готовність. При цьому необхідно звернути увагу, що така поведінка позивача безумовно негативно вплинула на авторитет командира та поставила його під сумнів в особовому складі батальйоні.

Об'єктом посягання від неправомірної поведінки позивача стали статутний порядок у батальйоні, правила професійної та службової етики. У вчиненому позивачем проступку проявилося окрім порушення норм службової дисципліни та недотримання субординації також і невміння стійко переносити труднощі та обмеження пов'язаних із службою, неввічливість, неповага до колег, призначених на ті чи інші посади у батальйоні (із призначенням яких позивач фактично висловив свою незгоду).

При цьому, суд критично оцінює доводи позивача про відсутність негативних наслідків його поведінки. Так зокрема, виходячи із змісту та характеру поставлених питань, відданих наказів під час шикування особового складу, висловлювань в адресу командира, безумовно така поведінка позивача підриває авторитет командира перед особовим складом батальйону та призводить до порушення правил субординації у батальйоні та функціональних обов'язків позивача.

Разом з тим, суд не ставить під сумнів заслуги позивача під час виконання ним своїх обов'язків до його звільнення та до вчинення проступку, який став підставою для його звільнення. Однак, виходячи із того, що свої завдання батальйон виконує у зоні проведення АТО, під час проведення АТО, дотримання функціональних обов'язків та правил субординації набуває ще більшої ваги.

Надаючи оцінку суб'єктивній стороні дисциплінарного проступку позивача, суд зазначає наступне.

Проаналізувавши зміст поставлених питань ОСОБА_1, вирішення більшості із яких, як зазначалося, не відноситься до компетенції командира БПСПОП "Вінниця" ОСОБА_12 та з огляду на інші обставини справи, суд доходить висновку, що основним мотивом та метою їх висловлення було не розв'язання конкретних проблем у функціонуванні БПСПОП "Вінниця", а саме порушення вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та функціональних обов'язків та правил субординації.

Факт відсутності повноважень командира БПСПОП "Вінниця" ОСОБА_12 на прийняття рішень із тих питань, які поставлені позивачем щодо кадрових призначень, заохочень та вирішення матеріально - технічних проблем батальйону, зокрема підтверджується п. 7.5 Положення про батальйон патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" УМВС України у Вінницькій області, що затверджене наказом УМВС України у Вінницькій області від 14.07.2014 року №758.

При цьому, суд зазначає, що у випадку своєї принципової незгоди із кадровими та іншими рішеннями в батальйоні, позивач міг звернутися із рапортом про своє звільнення, не вчиняючи дій, що підриваються дисципліну, порушують правила субординації та інші професійно - етичні правила, функціональні обов'язки заступника командира.

Проаналізувавши склад дисциплінарного проступку, вчинення якого ставиться у вину ОСОБА_1, суд доходить висновку про наявність у діях позивача, що мали місце 02.06.2016 року під час ротації БПСПОП "Вінниця" у м. Краматорськ проступку, який є достатньою підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, суд не погоджується із доводами сторони позивача, що БПСПОП "Вінниця" є добровольчим батальйоном та всі рішення щодо його функціонування мають приймати за результатами обговорення серед особового складу, з огляду на таке.

Згідно п. 1.1 Положення 14.07.2014 року №758, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" є високомобільним спеціальним структурним підрозділом УМВС України у Вінницькій області, створеним з метою належного забезпечення прав та свобод громадян, захисту суспільства від злочинних посягань, забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, культурно -масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та пасових заворушень, проведення спеціальних операцій по затриманню озброєних злочинців, ліквідації аварій та стихійних лих.

Тобто, БПСПОП "Вінниця" є високомобільним спеціальним структурним підрозділом УМВС України у Вінницькій області. Це означає що такий батальйон входить у структуру МВС України, а рішення щодо його функціонування приймається відповідним керівництвом органів Міністерства внутрішніх справ. При цьому, прийняття кадрових та інших рішень, які стосуються функціонування батальйону за результатами обговорення із особовим складом ані положенням, ані іншими нормативно - правовими актами не передбачено.

Суд також критично оцінює доводи позивача про необ'єктивну характеристику, оскільки подія дисциплінарного проступку знайшла своє підтвердження за результатами розгляду справи. Відтак, зміст навіть позитивної характеристики позивача не може спростувати його вини у вчиненні дисциплінарного проступку.

Отже, приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, за результатами реалізації якого ОСОБА_1 звільнено із служби, відповідач діяв обґрунтовано, на підставі власних повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України. Тому, підстави для задоволення позовних вимог про скасування наказу № 655 від 05.07.2016 року, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не встановив їх понесення сторонами у справі.

Керуючись ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні вимог адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович