Постанова № 61348904, 14.09.2016, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/7003/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді: Казидуб О. Г.

при секретарі: Зайцевій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця -,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м.Черкасах, посилаючись на те, що вона перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Черкаси Черкаської області та отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-Х11 у розмірі 90% заробітної плати, на які нараховувались та були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Останнім місцем роботи позивача була посада начальника відділу фінансів підприємств агропромислового комплексу і охорони природи ОСОБА_2 фінансів виробничої сфери Головного фінансового управління Облдержадміністрації. 01.07.2016р. позивачка звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно з довідкою про заробітну плату Департаменту фінансів Черкаської обласної державної адміністрації від 30.06.2016 року № 43, в звязку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу державним службовцям з 01.12.2015 року, згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року № 1013. Однак відповідач відмовив у здійсненні даного перерахунку без законних підстав, чим порушив право на пенсійне забезпечення. Просить суд визнати протиправними дії ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м.Черкасах та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 37' Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (в редакції, що діяла на дату призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі ,з врахуванням підвищення з 01.12.2015 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013«Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» посадових окладів та довідки Департаменту економічного розвитку і торгівлі Черкаської обласної державної адміністрації від 30.06.2016 року №43, про заробітну плату,що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходц на пенсію в розмірі 90 відсотків,провести нарахування та здійснити виплату заборгованості ,що виникне внаслідоу такого перерахунку,з урахуванням раніше проведених виплат без змін визначення індексації пенсії в результаті перерахунку (базового місяця для індексації пенсії) та забезпечити виплату пенсії в подальшому в розмірі 90 відсотків сум заробітної плати згідно зазначеної довідки про заробітну плату ,що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям ,без обмеження її максимального розміру. Звернути постанову до негайного виконання в порядку ст..256 КАС України у межах суми платежу за 1 місяць та стягнути з відповідача на її користь судовий збір.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила позов задоволити,здійснити перерахунок пенсії з дати подачі позову,тобто з 12.08.2016 року.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала протиправність відмови позивачу в здійсненні перерахунку пенсії та просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у запереченні.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, в тому числі органів державної влади.

Встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УПФУ в м. Черкасах Черкаської області як пенсіонер та отримує пенсію за віком згідно Закону Україи Про державну службу від 16.12.1993 року № 3726-ХІІ. Розмір пенсії позивача був призначений у розмірі 90% від заробітної плати в сумі 4598,76грн. (5109,73 грн.х 90%).

01.07.2016року позивачка звернувся до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області про перерахунок пенсії в звязку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу державним службовцям з 01.12.2015 року, згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року № 1013 та надав для перерахунку довідку про заробітну плату Департаменту фінансів Черкаської обласної державної адміністрації від 30.06.2016 року № 43

07.07.2016 року відповідачем відмовлено у перерахунку. Підставами відмови зазначено, що відповідно до ст.37-1 Закону «Про державну службу» в редакції на час звернення з заявою про перерахунок, порядок і умови перерахунку пенсії державних службовців визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015р. вилучено пункт 4 постанови КМУ № 865 від 31.05.2000р. щодо порядку обчислення заробітної плати при проведенні перерахунку пенсій державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи позову про протиправність відмови позивачу у перерахунку пенсії, виходячи з такого.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 37-1 Закону України «Про Державну службу» (Закон № 3723-ХІІ) у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачу, передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Тому, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку. Однак, в подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України". Судом встановлено ,що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 1(2.08.2016 року) були внесені зміни, які набрали чинності, в статтю 37-1 Закону України "Про державну службу", що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 (тією ж, якою встановлено нові розміри посадових окладів) було внесено зміни до постанови КМ України від 31.05.2000 №865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" .

А тому, з грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено обсяг суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято. Відтак, відсутні підстави для висновку суду про те, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, відповідач діяв не на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством, яким не передбачено, що при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був керуватися ст. 37, 37-1 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії ).

Право на перерахунок розміру пенсії, зокрема, і у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою державного службовця, на час звернення позивача із відповідною заявою до управління Пенсійного фонду, законодавством не було визначено, оскліьки на той час таке скасовано Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", а тому посилання на рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» судом не може бути прийнято до уваги.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин судом також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України.

Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене ,суд вважає що у спірних правовідносинах відповідач ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Черкаси Черкаської області здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 69-72, 86, 94 КАС України суд,-

П ОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Черкаси Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів .

Головуючий: ОСОБА_4