Ухвала суду № 61348749, 16.09.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів : Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.

секретар судового засідання : Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 04 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання недійсним кредитного договору,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 лютого 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання недійсним кредитного договору залишено без розгляду.

В поданій на ухвалу апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказує на її незаконність, на судові засідання 18 січня 2016 року та 04 лютого 2016 року він не міг з'явитися з поважних причин, а саме у зв'язку із хворобою, про що завчасно повідомив суд надіславши клопотання 15 січня 2016 року та 02 лютого 2016 року.

Зазначає, що судом неправомірно застосовано норми ч. 3 ст . 169 та п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України до спірних відносин, оскільки позивач ОСОБА_1 приймала участь у справі через свого уповноваженого представника ОСОБА_2, який також є учасником справи від імені ОСОБА_1, а тому право позивача на участь у судовому засіданні через свого уповноважено представника було порушено.

Просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження провадження у справі до Рівненського міського суду Рівненської області.

Апеляційна скарга підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи зустрічний позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судові засідання, причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до частини першої та третьої статті 26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право захищати права, свобод та інтереси інших осіб.

Сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника (ст. 38 ЦПК України).

Вказаними нормами закону передбачено право вибору особи у реалізації права на здійснення захисту своїх прав та інтересів особисто або через уповноваженого нею представника.

Вбачається, що на підставі довіреності від 08 травня 2015 року, зареєстрованій в реєстрі за № 1147, ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси та вести дану справу в суді від її імені.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 207 та ч.3 ст. 169 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд (ч. 2 ст. 169 ЦПК України).

За таких обставин, виходячи з аналізу наведених норм процесуального закону слідує, що суд вправі постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду тільки у випадку, коли належним чином повідомлений позивач чи його представник повторно не з'явилися в судове засідання без поважних причин, не повідомив про причини повторної неявки та за умови, якщо від них не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 двічі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, направленими 24 грудня 2015 року (а. с. 123-124) та 20 січня 2016 року (а. с. 145) було повідомлено, що розгляд вказаної справи відбудеться 18 січня 2016 року та 04 лютого 2016 року, однак лист від 24 грудня 2015 року повернувся на адресу суду з відміткою «адресат не проживає за адресою, зачинено».

Разом з тим, від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 двічі 15 січня 2016 року та 02 лютого 2016 року в суду подавалися клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням його на стаціонарному лікуванні (а.с. 133, 146), що підтверджується медичними довідками №12 від 13 січня 2016 року та №52 від 01 лютого 2016 року, що свідчать про поважність причин неявки представника позивача в судові засідання 18 січня 2016 року та 04 лютого 2016 року (а.с. 134, 147). Причина неявки представника позивача судом не визнана неповажною.

Оскільки ОСОБА_1 приймала участь у даній справі через свого представника ОСОБА_2, який є також учасником справи, то неявка останнього в судове засідання з поважних причин не може бути підставою для застосування п.3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України та постановлення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.

Крім того, з огляду на об'єктивну неможливість для представника позивача брати участь у судовому засіданні та обов'язок суду при таких обставинах забезпечити особі реальний, а не формальний доступ до правосуддя, що гарантовано ст. 6 конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованою законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, в контексті забезпечення права особи на ефективний засіб юридичного захисту передбачений ст.13 вказаної Конвенції, яка підлягає застосуванню судами відповідно до приписів ст. 17 закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»та передбаченого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, - судова колегія, за відсутності ознак зловживання позивачем та його представником своїми процесуальними правами, вважає за необхідне ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду.

Крім того, згідно вивчених матеріалів справи можливо зробити висновок, що позивач та третя особа яка заявляє самостійні вимоги не втратили інтересу до порушеного спору, їх законні права дійсно підлягають захисту у судовому порядку у випадку доведеності позовних вимог, тому такий доступ до правосуддя повинен бути забезпечений.

Враховуючи, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст.307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 04 лютого 2016 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: