Ухвала суду № 61348308, 14.09.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/2679/14-ц Номер провадження 22-ц/786/2379/16Головуючий у 1-й інстанції Крикливий В. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Пікуля В.П.,

суддів: Обідіної О.І., Панченка О.О.,

при секретарі Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 17 травня 2016 року у справі за позовом Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (до перейменування Комсомольська міська рада Полтавської області) до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року до суду звернувся ОСОБА_4 з позовом до Комсомольської міської ради Полтавської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення паркану та зобовязання вчинити певні дії.

Свої вимоги мотивував тим, що він є власником земельної ділянки загальною площею 0,2554 га, розташованої по вул. Сосновій, 31-А, в м. Комсомольську. Відповідач ОСОБА_2 є власником сусідньої земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по вул. Сосоновій, 27. Цегляний паркан, побудований ОСОБА_2 виходить за межі його земельної ділянки та фактично розташований на проїжджій частині дороги, яка являється єдиним можливим під'їздом та підходом до земельних ділянок №27, №29, №31 по вул. Сосновій. Зазначений паркан унеможливлює проїзд до земельної ділянки по вул. Сосновій, 31-А, в м. Комсомольську, а ОСОБА_2 відмовляється його зносити у добровільному порядку, тому позивач був вимушений звернутися до суду для захисту своїх прав.

У позові ОСОБА_4 просив усунути перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,2554 га, що розташована по вул. Сосновій, 31-А, в м. Комсомольську та знаходиться у користуванні ОСОБА_4 на підставі договорів оренди земельних ділянок, шляхом зобов'язання відповідачів знести недобудований паркан, який знаходиться поруч з південною межею земельної ділянки по вул. Сосновій у м. Комсомольську.

В лютому 2015 року ОСОБА_4 надав суду уточнену позовну заяву, в якій змінив процесуальний статус Комсомольської міської ради Полтавської області, зазначивши її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В уточненій позовній заяві ОСОБА_4 просив усунути перешкод у користуванні земельними ділянками площею 0,2554 га, що розташовані по вул. Сосновій, 31-А в м. Комсомольську Полтавської області та належать ОСОБА_4 на праві власності, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, не наданих у власність та користування. Зобовязати ОСОБА_2 знести цегляний паркан, який зведений вздовж земельної ділянки по вул. Сосновій, 27, в м. Комсомольську Полтавської області.

Ухвалою суду від 22 квітня 2015 року Комсомольську міську раду Полтавської області залучено до участі у справі за вказаним позовом в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

22 квітня 2015 року Комсомольська міська рада Полтавської області звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Свої вимоги Комсомольська міська рада мотивувала тим, що ОСОБА_2 здійснено самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,0196 га, яка відповідачу не виділялася. У позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог просила зобовязати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (проїжджу частину) шляхом знесення паркану, який огороджує земельну ділянку по вул. Сосновій, 27, та зі сторони проїзду між ділянками Соснова, 27, та Соснова, 31-А у м. Комсомольську Полтавської області.

Ухвалою суду від 08 липня 2015 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Комсомольська міська рада Полтавської області, про усунення перешкод в користуванні власністю залишено без розгляду.

Залучено ОСОБА_4 до участі в справі за позовом Комсомольської міської ради Полтавської області до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Заочним рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 17 травня 2016 року позовні вимоги Комсомольської міської ради Полтавської області - задоволено повністю.

Зобов'язано ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0196 га, розташовану по вул. Сосновій, 27, в місті Комсомольську Полтавської області, привести її у придатний для використання стан, шляхом знесення за власний рахунок розташованого на цій ділянці паркану.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 243,60 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені витрати на проведення експертизи в розмірі 1900 грн.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 12 липня 2016 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 17 травня 2016 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Комсомольської міської ради відмовити, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення місцевим судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник Горішньоплавнівської міської ради просить апеляційну скаргу відхилити, заочне рішення Комсомольського районного суду Полтавської області від 17 травня 2016 року залишити без змін з посиланням на те, що рішення було ухвалено з урахуванням всіх обставин справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до рішення Комсомольської міської ради Полтавської області від 21 червня 2016 року «Про найменування представницького органу місцевого самоврядування та його виконавчого органу в м. Горішні Плавні» встановлено найменування представницького органу місцевого самоврядування в місті Горішні Плавні: «Горішньоплавнівська міська рада Полтавської області».

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6, представника третьої особи ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 Якеліни, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі договору купівлі-продажу від 02 грудня 2011 року №6672, посвідченого нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу, відповідач ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Сосновій, 27, в місті Комсомольську Полтавської області.

За результатами перевірки, проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Полтавській області (далі - Інспекція) 17 липня 2013 року встановлено, що зазначена земельна ділянка огороджена цегляним забором, а її площа самовільно збільшена до 0,1174 га.

За вказаним фактом Інспекцією винесено припис №528 від 17 липня 2013 року з вимогою про усунення порушень земельного законодавства до 15 серпня 2013 року.

27 лютого 2015 року Інспекцією повторно складено аналогічні акт перевірки та припис.

Виходячи із змісту постанови Октябрьського районного суму м. Полтави від 18 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, із вище зазначеними актом перевірки та приписом від 17 липня 2013 року представник відповідача ОСОБА_5 був ознайомлений 10 лютого 2015 року.

Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи №П-114 від 27 листопада 2015 року фактичне землекористування земельною ділянкою 5310200000:50:026:0672 даним правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а саме державному акту на право власності - не відповідає. Так як, площа за даними тахеометричного знімання становить 0,1196 га. Відповідно до даних Публічної кадастрової карти України та державному акту на право власності на земельну ділянку 5310200000:50:026:0672 - площа становить 0,1000 га. Таким чином, площа самовільно зайнятої земельної ділянки становить 0,0196 га.

Фактичне розташування паркану (огорожі) навколо земельної ділянки 5310200000:50:026:0672 знаходиться поза межам цієї ділянки, та як відповідно до будівельного паспорта на земельну ділянку по вул. Сосновій, 27, в місті Комсомольську Полтавської області господарська споруда повинна розміщуватися на відстані 2,7 м. від огорожі. Фактично відстань від зазначеної господарської споруди до огорожі земельної ділянки становить більше 7 метрів. Тобто, встановлення огорожі земельної ділянки по вулиці вул. Сосновій, 27, в місті Комсомольську Полтавської області не відповідає розмірам зазначеним у будівельному паспорті на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Суд може визнати право власності на самочинне будівництво тільки за умови надання земельної ділянки особі, що здійснила самочинне будівництво, у встановленому порядку, зокрема, у випадках: безоплатної передачі земельної ділянки громадянину із земель державної або комунальної власності (ст. 121 ЗК України); набуття особою, що здійснила самочинне будівництво, земельної ділянки, що надана для даної цілі іншій особі, у власність; укладення договору оренди, іншого цивільно-правового договору, що дає право забудови земельної ділянки; прийняття відповідним органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки тощо.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 ЦК України).

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

При цьому, посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на п.п. 22-24 Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» про те, що знесення самочинно збудованого обєкту є крайнім заходом, є безпідставним оскільки, аналізуючи дану постанову в цілому, колегія суддів приходить до висновку, що дані положення стосуються випадку самочинної забудови земельної ділянки особою, яка нею законно володіє чи розпоряджається або має дозвіл на будівництво нерухомого майна.

Крім того, враховуючи місце розташування самочинно збудованого паркану, усунути порушення при здійсненні будівництва іншим способом аніж знесення неможливо.

Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок, щодо зобов'язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0196 га, розташовану по вул. Сосновій, 27, в місті Комсомольську Полтавської області та привести її у придатний для використання стан, шляхом знесення за власний рахунок розташованого на цій ділянці паркану, посилаючись на те, що ОСОБА_2 самочинно здійснив будівництво цегляного паркану на землі, яка належить територіальній громаді м. Комсомольська, без відповідного права на земельну ділянку та без дозволу на будівництво.

Доводи ОСОБА_2 викладені в апеляційній скарзі, що суд не критично оцінив висновок земельно-технічної експертизи, посилаючись на те, що акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 27 січня 2015 року складений з порушеннями, не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, так як матеріали справи не містять переконливих доказів, які ставили б під сумніви правильність висновків експерта.

Посилання в апеляційні скарзі щодо неналежного оформлення, а саме не зазначення методів дослідження та умов їх застосування, способу проведення експертизи не знайшли свого підтвердження оскільки відповідно до ч. 2 «Дослідження» висновку експерта зазначено, що дослідження проводиться методом вивчення наданих матеріалів цивільної справи та технічної документації на земельну ділянку та викладена процедура проведення дослідження.

Доводи ОСОБА_2, що тахеометричне знімання земельної ділянки було виконане Комунальним підприємством «Архітектура і кадастр», яке підпорядковане позивачу не є доказом його неправильності та незаконності.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що при проведенні експертизи не був присутній власник земельної ділянки ОСОБА_2 та йому не зрозуміло яким чином судовим експертом здійснювалися заміри є безпідставними оскільки відповідно до п. 6.1.2. Глави 6 Розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, питання поставлені на вирішення земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності відповідної правовстановлювальної та технічної документації, зокрема результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних. При цьому участь власника земельної ділянки при проведенні експертизи не передбачається.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази в їх сукупності колегія суддів не вбачає підстав для того щоб не брати до уваги висновки експертизи.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції повно та всебічно зясував обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, обєктивно дослідив докази по справі та дав їм оцінку, відповідно до положень ст. 212 ЦПК України.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалив рішення, яке відповідає закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 17 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: О.І. Обідіна

ОСОБА_8

Згідно оригіналу ОСОБА_1