Рішення № 61343385, 13.09.2016, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

13.09.2016 Справа № 2/337/1105/2016

ЄУН 337/1857/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.09.2016 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Салтан Л.Г.

при секретарі Гальцевій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Креді ОСОБА_2» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Креді ОСОБА_2» про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним.

В позовній заяві зазначив, що 22.05.2008р. між ним та АТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді ОСОБА_2» було укладено кредитний договір №252/709430 за яким він отримав в день укладення договору грошові кошти не в сумі 60000 доларів США, а в сумі 291000 гривень, тобто в валюті відмінній від валюти, зазначеної в кредитному договорі. Таким чино вважає, що при укладенні кредитного договору, банком було порушено вимоги п. 2, 5, 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що свідчить про використання банком нечесної підприємницької діяльності, в звязку з чим, просить суд визнати недійсним кредитний договір від 22.05.2008р.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 вдруге не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про розгляд справи сповіщений своєчасно.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, звернувся до суду з заявою розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник ПАТ «Креді ОСОБА_2» ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, звернувся до суду з письмовими запереченнями, суду пояснив, що позивачем не доведено та не обґрунтовано жодних підстав за яких має бути визнано кредитний договір недійсним. Ствердження позивача про укладення кредитного договору з використанням нечесної підприємницької практики, що порушує принцип добросовісності або призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін є безпідставними та необгрунтованими. Вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні, просить у його задоволенні відмовити у повному обсязі. Крім того, представник відповідача заявив про застосування позовної давності, оскільки вважає, що строк позовної давності за позовом ОСОБА_1 починає відлік з моменту укладення кредитного договору, а саме 22.05.2008р., а з позовом до суду позивач звернувся в травні 2016 року.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, давши оцінку їм у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, 22.05.2008р. між ним та АТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді ОСОБА_2» було укладено кредитний договір №252/709430, відповідно до умов якого банк надає позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у сумі 60000,00 доларів США на строк з 22.05.2008 року до 19.05.2028 року на оплату нерухомого майна квартири АДРЕСА_1.

Згідно умов кредитного договору позичальник зобов'язаний своєчасно повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у кредитному договорі.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що кредитний договір необхідно визнати недійсним, оскільки в день укладення договору він отримав грошові кошти не в сумі 60000 доларів США, а в сумі 291000 гривень, тобто в валюті відмінній від валюти, зазначеної в кредитному договорі, тапорушення банком вимог п. 2, 5, 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що свідчить про використання банком нечесної підприємницької діяльності, однак наведені доводи позивача спростовуються наступним.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, кредитор надає позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у сумі 60000,00 доларів США.

У відповідності до ст. 1054 ч. 1 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто позивач укладаючи кредитний договір з банком усвідомлював про взяття на себе зобовязань, по поверненню суми кредиту наданого в іноземній валюті, як це встановлює ст. 1054 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно п. 3.1.1 кредитного договору, банк зобовязаний, з метою обслуговування кредиту відкрити позичальнику позичковий рахунок № 22338709430501 в АТ «ІНДЕКС БАНК», МФО 313861 і надати кредит в межах суми та в порядку, визначених цим договором, за умови виконання позичальником своїх зобовязань відповідно до п.п. 1.3, 3.3.1, 3.3.4 цього договору.

Виконання відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором підтверджується копією заявки (виписки №3) на видачу готівки від 22.05.2008р. (а.с.34), згідно якої ОСОБА_1 22.05.2008р. отримав на руки 60000 доларів США. Посилання позивача на ті обставини, що розрахунковий рахунок №22338709430501 на імя ОСОБА_1 не відкривався є хибними, оскільки зазначений рахунок відкритий банком для обслуговування кредиту, а не для видачі готівки.

В ухвалі Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.06.2011 р. у справі №6-4882св11 зазначено, що відповідност.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї статті, які встановлюють розмір заборгованості.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.»

Крім того, відповідно до Постанови НБУ №254 від 18.06.2003 р. "Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України", виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

В звязку з зазначеним можна зробити висновок, що для підтвердження виконаних за день операцій банківською установою (у тому рахунку і видачі кредиту) достатньо розрахункового документу (виписки з особового рахунку клієнта, відомості, тощо ), який складається за ініціативою банка.

Крім того, відповідно до ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023 від 12.05.1991 року, нечесна підприємницька практика забороняється , якщо нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

В додатку №2 до кредитного договору № 252/709430 від 22.05.2008 року зазначена орієнтовна сукупна вартість кредиту, також в додатку № 2 до договору про внесення змін та доповнень № 1 від 30.07.2010 року до кредитного договору № 252/709430 від 22.05.2008 року також зазначена орієнтовна сукупна вартість кредиту, чим кредитором виконано вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивачка ані на момент укладення договору, ані після цього не заявляла додаткових вимог щодо умов договору; в договорі містяться усі істотні умови та відомості, передбачені нормами чинного законодавства, повна інформація стосовно умов кредитування, в тому числі і в частині надання банком кредиту в іноземній валюті та обовязку позивача повернення кредиту в іноземній валюті.

Водночас, видача кредиту в іноземній валюті сама по собі не є підставою для визнання кредитного договору недійсним в якому зазначається надання кредиту в іноземній валюті на пункт з зазначенням суми кредиту в національній валюті, оскільки у позивача існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти гривні та її девальвації, позичальник також мав можливість отримання кредиту в національній валюті.

Згідно зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України вказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з'ясувавши обставини, на які сторони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись 525, 526, 626, 627, 638, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 209, 210, 212 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Креді ОСОБА_2» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: