Вирок № 61343011, 15.08.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.08.2016

Справа № 320/873/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі колегії суддів:

головуючого судді Пономаренко Л.Е.,

суддів: - ОСОБА_1

- ОСОБА_2

при секретарі Воробйовій В.В.,

прокурора Фурманенко М.В.

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження №12014080140005906 за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, маючого малолітню дитину ОСОБА_7 06.05.2015р.н, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

- 06.03.1989 Веселівським районним судом Запорізької області за ст..ст. 81 ч.3, 140 ч.2, 206 ч.2 КК України, засуджений до 4 років позбавлення волі. Звільнений 25.01.1993 по відбуттю покарання;

- 21.06.1993 Вільнянським районним судом Запорізької області за ст..140 ч.3 КК України, засуджений до 3 років позбавлення волі. Звільнений 12.03.1996 по відбуттю покарання;

07.02.1997 Веселівським районним судом Запорізької області за ст..ст. 196-1 ч.1, 215-3 ч.2 КК України, засуджений до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 18.04.1998 по відбуттю покарання;

08.12.1999 Веселівським районним судом Запорізької області за ст..ст. 142 ч.3, 140 ч.3, 395 КК України, засуджений до 6 років позбавлення волі. Звільнений 06.05.2005 по відбуттю покарання;

21.02.2006 Нижньосірогозьким районним судом Херсонської області за ч. 3 ст. 187 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років. 29.10.2013 звільнений по відбуттю строку покарання.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 187 КК України.

В подальшому в ході судового розгляду прокурором в порядку ст.338 КПК України обсяг обвинувачення був змінений шляхом складання нового обвинувального акту.

В ході судового розгляду судом встановлено, що 20.12.2014, приблизно о 09 годин 30 хвилин, знаходячись в салоні автомобіля Daewoo Lanos в кузові чорного кольору, державний знак НОМЕР_1, біля будинку № 42 по вулиці Горького в с. Першотравневе Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_5, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, маючи умисел на напад, з метою заволодіння чужим майном, з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, напав на потерпілого ОСОБА_3 та демонструючи в якості погрози ніж, висловив вимогу про передачу йому матеріальних цінностей, що було сприйнято потерпілим як реальна загроза застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя. На вищевказану вимогу ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_3 передав йому перстень, виготовлений із золота 585 проби вагою 5 грам вартістю 2500 гривень, однак вказаним майном ОСОБА_5 не заволодів, так як потерпілому ОСОБА_3 вдалось втекти.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя потерпілого, особою, яка раніше вчинила розбій, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.187 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав та пояснив, що 20.12.2014 приїхав до м.Мелітополя. Біля Кіровського ринку він підійшов до припаркованого автомобілю таксі і запитав у таксиста чи погодиться він відвезти його в смт. Веселе до батьків. Саме потерпілий ОСОБА_3 був цим таксистом і погодився на поїздку. Тоді він поклав належну йому чорну сумку на заднє сидіння автомобіля і пішов до ринку придбати пляшку води. Під час поїздки у нього виникли словесні суперечки з водієм. Доїхавши до с. Першотравневе, він попросив потерпілого ОСОБА_3 зупинити автомобіль саме біля будинку №42, як правильно вказував потерпілий на слідчому експерименті. Після цього, з застосуванням погроз розправи та демонструванням кухонного ножа, який у нього був з собою, примусив водія зняти золоту обручку і покласти її разом з техпаспортом на панель автомобіля. Підтвердив, що дійсно дістав клейку стрічку, передав її ОСОБА_3 і наказав йому звязати нею свої ноги, однак пояснити причини такого поступку не може, так як процес та надійність звязування не контролював, вважає, що це було зроблено більше з хуліганських цілей. Після цього, наказавши потерпілому перелізти на пасажирське сидіння, вийшов з автомобіля, так як йому в той момент зателефонувала дружина. Поки він розмовляв по телефону, ОСОБА_3 заблокував двері машини і поїхав, при цьому сумка ОСОБА_5 залишилась в автомобілі. Від злості він встиг вдарити ножем, який був у нього в руках, по правому передньому колесу. В даний час він повністю усвідомив наслідки вчиненого, має намір відшкодувати потерпілому завдану його діями матеріальну та моральну шкоду, щиросердно розкаюється у вчиненому злочині.

Окрім визнання обвинуваченим своєї вини, його винність у вчиненні інкримінованого злочину повністю доведена доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду.

Так, потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що в грудні 2014 займався приватним візництвом, працював водієм таксі «15-8» в м. Мелітополі. 20.12.2014 приблизно о 08 годині 15 хвилин він знаходився у власному автомобілі ЗАЗ-DAEWOO Т 13110 в кузові чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 в м. Мелітополі біля Кіровського ринку. В цей час до нього підійшов незнайомий чоловік, який сказав, що його звуть ОСОБА_3 і попросив відвезти його в с. Трудове. Він погодився і тоді «Олександр» поклав дорожню сумку чорного кольору на заднє сидіння автомобіля, а сам сказав, що він зараз сходить на ринок і повернеться. Повернувшись, чоловік сів на переднє пасажирське сидіння і вони поїхали в напрямку с. Трудове. По дорозі чоловік попросив водія заїхати в с. Первомайське Мелітопольського району до його друга після чого поїхати в с. Трудове до його батьків. Приїхавши в с. Первомайське, чоловік сказав їхати в кінець вулиці і, вказавши на останній будинок, сказав зупинити автомобіль. Після зупинки автомобіля, чоловік вихватив з під куртки кухонний ніж, направив на водія і почав вимагати віддати золоту обручку та документи на автомобіль. Потерпілий відразу погодився віддати все, що у нього було. Він був змушений зняти з пальця обручку із золота 585 проби вагою 5 грам, вартістю 2500 гривень і покласти її на панель в салоні автомобіля. Також незнайомець сказав віддати технічний паспорт на автомобіль. Продовжуючи тримати ніж, направлений лезом в живіт потерпілого, незнайомець з-під куртки дістав рулон скотчу, який дав потерпілому і вимагав звязати собі ноги. Після того як ОСОБА_3 виконав вимоги незнайомця, останній сказав, що той повинен пересісти на переднє пасажирське сидіння, а сам вийшов з автомобіля, тримаючи в руці ножа, і став обходити автомобіль, але в цей момент ОСОБА_3 заблокував двері на своєму автомобілі і зміг зняти скотч, яким були замотані його ноги. Так як нападник не зміг відкрити двері, він ударив ногою в скло передньої пасажирської двері, однак скло йому розбити не вдалося і тоді він вдарив ножем в переднє праве колесо. В цей час ОСОБА_3 завів двигун і почав рух автомобіля. По дорозі він натиснув кілька разів тривожну кнопку на планшеті, щоб про цю подію повідомити диспетчеру таксі. В ході телефонної розмови з диспетчером він розповів про те що сталося і попросив викликати міліцію, через кілька хвилин диспетчер сказала, що міліцію також повинен викликати він сам. Доїхавши до с. Веселе, він побачив, що біля одного з будинків стояли люди, у яких він і попросив допомоги, розповівши про напад. Йому запропонували поставити автомобіль в ангар, де він і знаходився до приїзду міліції. По дорозі додому в м. Мелітополь викинув фрагмент скотчу, який залишився в автомобілі. Зазначив, що вимоги незнайомця щодо передачі золотої обручки та документів на автомобіль прийняв за реальну загрозу для свого життя і здоров'я, так як останній тримав ножа і висловлювався наступним чином: «Я тебе голову отрежу», «Если ты не замолчишь, я из тебя решето сделаю». Позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1000 гривень та моральної шкоди в розмірі 50000 гривень підтримав в повному обсязі. Зазначив, що вказані події настільки вплинули на нього, що він не зміг більше працювати в таксі і вимушений був звільнитись, так як в кожному клієнті він відразу відчував загрозу. При цьому у нього на утриманні знаходились дружина та троє дітей і на протязі двох місяців він знаходився без роботи. Однак, те, що на цей час обвинувачений щиро розкаюється, усвідомив скоєне, просить врахувати при винесені вироку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що працювала диспетчером в таксі. В грудні 2014 року була нажата кнопка SOS водієм таксі ОСОБА_3, вона йому зателефонувала і він розповів, що на нього напали і попросив викликати міліцію, в розмові був дуже схвильований. У кожного водія на планшеті встановлена програма, яка дозволяє негайно повідомити диспетчера про загрозу і дозволяє відстежити місце розташування автомобіля. Коли спрацювала кнопка SOS вона побачила, що сигнал надійшов з с. Першотравневе Мелітопольського району. В ході телефонної розмови з ОСОБА_3 останній повідомив їй, що біля Кіровського ринку взяв пасажира, коли виїхали за межі міста, пасажир напав на нього з ножем, звязав скотчем. Після цього випадку ОСОБА_3 звільнився з роботи. .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6. Одного ранку, перебуваючи на подвірї свого будинку, він почув звук працюючого автомобіля і також було чутно, що машина їде на спущеному колесі. Вийшовши на вулицю, він побачив, що біля його подвіря зупинився автомобіль ОСОБА_10 чорного кольору і хлопець, що був за кермом автомобіля, сказав, що на нього напали і попросив його сховати до приїзду міліції. Зазначив, що водій був дуже схвильований, переляканий, плакав. Він відчинив двері складу і запропонував заїхати автомобілем до нього, в цьому складі хлопець і чекав міліцію.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що в якості слідчого СВ Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізької області виїжджав 20.12.2014 у звязку з вчиненим злочином, проводив огляд місця події, в тому числі й автомобіля, в якому був скоєний злочин. На передньому правому колесі мались пошкодження, характерні для поріза ножем. Також, був оглянутий скотч, який знаходився в салоні автомобіля, однак він не вилучався. Зазначив, що потерпілий ОСОБА_3 був дуже схвильований, пояснив, що в якості водія таксі повіз пасажира, який в с.Першотравневе напав на нього з ножем.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що в складі опер групи 20.12.2014 виїжджав в с. Веселе Веселівського району. Памятає, що на початку села з лівого боку знаходився ангар, в якому знаходився автомобіль потерпілого. ОСОБА_3 пояснив, що повіз пасажира, той попросив зупинитись, після чого шляхом погроз змусив потерпілого звязати себе скотчем та пересісти на пасажирське сидіння. Свідок підтвердив, що при огляді автомобіля був виявлений поріз колеса з правого боку.

Також, вина підсудного об'єктивно підтверджується матеріалами справи в їх сукупності:

Протоколом огляду місця події від 20.12.2014, в якому знаходяться описання пошкодженого колеса автомобіля НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 та вмісту дорожньої сумки чорного кольору;

Протоколом огляду місця події від 20.12.2014, згідно якого було оглянуто місця нападу на потерпілого, складено план-схему:

Висновком експерта від 29.01.2015 №49, згідно якого в ході проведення судової дактилоскопічної експертизи було встановлено, що слід пальця руки, вилучений 20.12.2014 при огляді автомобіля НОМЕР_4 залишений вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_5;

Протоколом предявлення особи для впізнання від 26.01.2015 з фототаблицею, згідно якого потерпілий ОСОБА_3 серед осіб, які предявляються для впізнання, впізнав ОСОБА_5, який здійснив відносно нього розбій.

Протоколом затримання особи від 20.12.2014, згідно якого 20.12.2014 ОСОБА_5 був затриманий як особа, що підозрюється у вчинення злочину, в протоколі міститься підпис ОСОБА_5 і відсутні будь-які зауваження.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 29.03.2016, згідно якого слідчий експеримент був проведений за участю потерпілого та обвинуваченого і кожен показав місце подій та пояснив обставини.

Слід зазначити, що у розбої напад завжди пов'язаний із насильством або погрозою його застосування. Зусилля нападника спрямовані насамперед проти особи (потерпілого, власника майна); застосовуються проти її волі та/або поза її волею. Метою такого насильства є намір відразу подавити опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Нападник покладається й обирає форми (способи) насильства, які самі по собі становлять реальну небезпеку для життя і здоров'я потерпілого у разі їх негайного застосування чи впродовж тривання нападу. В уяві нападника таке насильство забезпечує безперешкодний перехід чужого майна на його користь або уможливити його утримання, якщо воно вже у нього перебувало. У більшості випадків під час розбою особа діє раптово і несподівано. Особа, яка його застосовує або погрожує ним, перебуває в агресивно-насильницькому стані, тобто у стані готовності застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров'я особи, на будь-якому етапі злочинної поведінки. Такий стан і характер дій нападника по суті є тими ознаками, які, навіть за відсутності реального застосування насильства, свідчать про розбій. Застосування ножа свідчить про реальну небезпеку для життя чи здоровя потерпілого.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Таким чином суд вважає, що вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому дій доведено у повному обсязі, його дії вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.2 ст.187 КК України, оскільки своїми умисними протиправними діями, які виразились у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя потерпілого, особою, яка раніше вчинила розбій

Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільноїнебезпеки скоєних злочинів, особу винного, обставини справи.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 187 КК України, відповідно до ст. 12 КК Українивідноситься до тяжкого злочину

Обставиною, яка пом'якшує покарання., згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання вини, щире каяття, знаходження на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини.

Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

При визначенні покарання судом також враховується, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, однак за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. має матір пенсійного віку. Також, судом враховується, що під час знаходження обвинуваченого під вартою, у нього народився син, що вплинуло на його ставлення до скоєного.

Одночасно судом приймається до уваги позиція сторони обвинувачення, яка просила призначити обвинуваченому покарання, повязана з ізоляцією його від суспільства однак з застосуванням статті 69 КК України та потерпілого, який зазначив, що вірить в каяття обвинуваченого та не наполягає на суворості покарання.

Відповідно до ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наявність обставин, що помякшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, які наведено вище, відсутність тяжких наслідків, ставлення винного до скоєного, дані про його особу і конкретні обставини справи, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченогост. 69 КК Українита призначити покарання з ізоляцією від суспільства, але нижче від найнижчої межі. Суд вважає, що таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Ч.5 ст.128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом та із застосуванням норм Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Розмір матеріальної шкоди визнаний обвинуваченим повністю, тому відповідно до ст. 174 ЦПК України, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується моральної шкоди, слід зазначити, що згідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань,погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення .

Суд, враховуючи що потерпілому ОСОБА_3 дійсно прийшлось переносити моральні страждання, пов'язані із перенесеним стресом , що погрози обвинуваченого він вважав реальними і такими, що представляють небезпеку для його життя та здоров'я, а також виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості вважає за можливе визначити розмір моральної шкоди 15000 грн.

Відповідно до ч.5ст.72 КК Українизарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

По кримінальному провадженню є процесуальні витрати, що повязані з проведенням експертних досліджень, вартість яких становить 491 грн. 40 коп., які виконані НДЕКЦ ГУМВС України в Запорізькій області за рахунок Державного бюджету України, що підлягають відшкодуванню.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

Обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2ст. 187 КК Україниз застосуваннямст. 69 КК Українинижче від найнижчої межі у виді пяти років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто йому належного майна.

Відповідно до ч.5ст.72 КК Українизарахувати строк попереднього увязнення обвинуваченого ОСОБА_5 в строк покарання з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі за період з 20.12.2014 року по 15.08.2016 року.

Строк відбування покарання засудженому рахувати з 20.12.2014, тобто з часу фактичного затримання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, який проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, матеріальну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, який проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 моральну шкоду в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати на проведення експертизи №49 від 29.01.2015 в розмірі 491(чотириста девяносто одна)гривня 40(сорок)копійок на р/р 31116115700009, Одержувач - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя, 24060300, МФО 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- мікрочастки та змив з дверної ручки, вилучені з місця події - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- дорожня сумка чорного кольору, в якій знаходиться: сонцезахисні окуляри, перекис водню, вата, бинт, шість пігулок медичного препарату «Цитрамон», портмоне для документів, в якому знаходиться візитка та два чеки зняття грошових коштів з банкомату, чотири музичні диски, пиріжки, зимова чоловіча куртка синього кольору, полімерний пакет, в якому знаходяться гамаші, електрошокер чорного кольору, чоловіча спортивна кофта, пояс, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області згідно квитанції №5906/14 повернути у власність ОСОБА_5;

- автомобіль DAEWOO Lanos, в кузові чорного кольору, д/н НОМЕР_1 в якому знаходиться печатка з металу жовтого кольору, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 згідно розписки від 21.12.2014 передати у власність ОСОБА_3;

- мобільний телефон «Нокіа», у корпусі чорного кольору серійний номер: 351722063316768, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області згідно квитанції №5906/14 повернути у власність ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя: Л.Е.Пономаренко

судді: І.М.Бахаєв

ОСОБА_1