Вирок № 61340795, 16.09.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3843/15-к

№ провадження 1-кп/646/64/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.16року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

колегії судів під головування судді Журавель В.А.,

членів колегії суддів - Нікуліної Л.П.,

ОСОБА_1,

при секретарі Писаренко Я.С.,

за участю прокурора Омельченко І.І.

за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2,

за участю представників потерпілих адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014220000001077 від 23 листопада 2014 року відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, який має неповнолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 135 КК України,

в с т а н о в и в :

22 листопада 2014 року о 21 год. 50 хв. ОСОБА_5 перебував в гаражі № 308 гаражного кооперативу "Авіатор-2", який розташований за адресою : м Харків, вул. Стартова № 7-Б, де разом з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вживали спиртні напої, в ході чого у ОСОБА_5 раптово виник умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом автомобілем "Toyota Corolla", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_10, який на той час перебував у користуванні ОСОБА_8 З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 вийшов з гаражу, підійшов до автомобілю "Toyota Corolla", який було припарковано біля гаражу № 308, та шляхом вільного доступу проник до салону вказаного автомобілю. Знаходячись в салоні автомобілю, перебуваючи у стані алкогольного спяніння та усвідомлюючи протиправність своїх дій, без дозволу власника та користувача транспортного засобу, скориставшись ключем, який знаходився в замку запалення, запустив двигун автомобілю та поїхав у напрямку пр. Гагаріна в м. Харкові В процесі руху на вищезазначеному автомобілі в районі будинку № 316-В по пр. Гагаріна в м. Харкові ОСОБА_5 виїхав за межі проїжджої частини та здійснив наїзд на перешкоду у вигляді дерева, спричинивши транспортному засобу механічні пошкодження. Згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 2761 від 17 березня 2015 року матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля "Toyota Corolla", реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди складає 248 007 грн. 92 коп. Таким чином, ОСОБА_5 внаслідок незаконного заволодіння та пошкодження автомобілю "Toyota Corolla", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 248007,92 грн.

Крім того, ОСОБА_5 22 листопада 2014 року о 22 год., керуючи технічно справним автомобілем "Toyota Corolla", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, грубо порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого "Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп»яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин", рухався по вул. Нестерова в м. Харкові зі сторони вул. Стартової в напрямку пр. Гагаріна. Під час руху по вказаній вулиці в районі будинку № 316-В ОСОБА_5, рухаючись зі швидкістю близько 80 км/год., грубо порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним" та, виїхавши на перехрестя з пр. Гагаріна, допустив виїзд за межі проїжджої частини з послідуючим наїздом на перешкоду у вигляді дерева.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобілю ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 3787-Дм/14 від 02 грудня 2014 року причиною смерті ОСОБА_11»яненко І.І. стала несумісна з життям сочетана травма тіла.

Порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_5 виразилося в тому, що він, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп»яніння, не врахував дорожню обстановку та втратив контроль над керуванням автомобілем, що потягло за собою тяжкі наслідки у вигляді смерті людини. Згідно висновку автотехнічної експертизи № 1108/14 від 05.01.2015 року порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 перебувають у прямому причинному звязку з подією та наслідками, що наступили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав та пояснив судові, що 21 листопада 2014 року разом із своїми знайомими ОСОБА_12 та ОСОБА_13»яненко І.І. зібралися в гаражі, розташованому в гаражному кооперативі, з метою підсмажити м»ясо та разом провести час, для чого вони придбали продукти харчування, а також горілку та пиво. Автомобіль "Toyota Corolla", яким користувався ОСОБА_8, знаходився на вулиці, біля гаражу, ключі від нього знаходилися в замку запалення, оскільки вони слухали музику. Після того, як вони підсмажили м»ясо, зайшли в гараж та перебували в ньому, через деякий час до них приєднався ОСОБА_9 Крім безалкогольного пива, інших напоїв ОСОБА_5 не вживав. Під час спільного проведення часу ОСОБА_13»яненко І.І. побачила, що в неї розряджається телефон, тому ОСОБА_5М запропонував їй з»їздити до ОСОБА_13»яненко І.І. додому за зарядним пристроєм. ОСОБА_5 сказав ОСОБА_8, що з»їздить за зарядним пристроєм на його автомобілі, на що ОСОБА_8 нічого не відповів. ОСОБА_14 деякий час ОСОБА_5 вийшов з гаражу разом з ОСОБА_13»яненко І.І., вони сіли в автомобіль "Toyota Corolla", він завів машину і, коли почав рух, то побачив, що з гаражу вийшов ОСОБА_8 і показує йому якісь знаки руками, які ОСОБА_5 розцінив, як попередження, щоб він не дуже швидко їхав, і вони поїхали додому до ОСОБА_13»яненко І.І. В ході руху він втратив свідомість і коли прийшов до тями, то побачив, що стоїть на вулиці, автомобіль "Toyota Corolla" в»їхав у дерево, а біля нього лежить людина. ОСОБА_5 не розумів, що сталося, оскільки, коли сідав за кермо автомобілю мав хороший стан здоров"я. Те, що людина, яка лежить біля машини, це його знайома ОСОБА_13»яненко, він не розумів внаслідок запаморочення. Особисто ОСОБА_5 ніякої допомоги їй не надавав, тому що біля машини зібралися люди і хтось сказав, що ОСОБА_13»яненко І.І. померла, оскільки пульсу в неї вже не було. ОСОБА_14 деякий час до ОСОБА_5 підійшов його знайомий ОСОБА_15, який з огляду на його стан, запропонував відвезти його лікарні, на що ОСОБА_5 погодився та пішов з ним. Вони разом з ОСОБА_15 сіли в автомобіль, але у ході руху ОСОБА_5 попросив зупинити машину, вийшов з неї та пішов в інший бік. Під ранок ОСОБА_5 став приходити до тями, злякався того, що сталося, та поїхав до свого знайомого в с. Борова, де провів 10 днів, після чого звернувся до поліції. Також ОСОБА_5 пояснив судові, що під час руху втратив свідомість, але в який момент це сталося пояснити не може, тому в такому стані він не міг контролювати рух автомобілю. Періодичні втрати свідомості відбуваються у ОСОБА_5 у звязку з отриманою в дитинстві травмою голови, тому він періодично проходить курси лікування. Після вищезазначених подій у грудні 2014 року ОСОБА_5 також пройшов курс лікування. Крім того, обвинувачений пояснив, що незаконно автомобілем "Toyota Corolla" не заволодівав, оскільки з дозволу ОСОБА_8 керував ним. Вважає, що ОСОБА_8 обмовляє його, наполягаючи на тому, що не давав свої згоди на керування автомобілем, оскільки ОСОБА_8 побоювався того, що родичі загиблої ОСОБА_13»яненко І.І. будуть вимагати у нього грошові кошти на поховання потерпілої, а також того, що він передав керування автомобілем ОСОБА_5, який знаходився у хворобливому стані.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, його вина підтверджується:

- показаннями свідка ОСОБА_8, який пояснив судові, що 21 листопада 2014 року йому зателефонував ОСОБА_5 та запропонував разом посмажити м»ясо біля його гаражу, на що він дав згоду, заїхав за ОСОБА_5 на автомобілі "Toyota Corolla", який належить його батькові та яким він керує, після чого вони разом купили продукти харчування, а також горілку та пиво. Потім вони заїхали за ОСОБА_13»яненко І.І. та приїхали до гаражу, машину залишили на вулиці, ключі він неї перебували у замку запалення, щоб слухати музику. Коли підсмажили м»ясо, то зайшла в гараж, де всі разом вживали спиртні напої, в тому числі і ОСОБА_5, який пив горілку. Пізніше до них прийшов ОСОБА_9, який також приніс горілку, яку пили всі разом, крім ОСОБА_13»яненко ОСОБА_14 деякий час ОСОБА_5 та ОСОБА_13»яненко І.І. вийшли з гаражу, а оскільки їх довго не було, то ОСОБА_8 разом із ОСОБА_9 також вийшли на вулицю та побачили, що машини біля гаражу нема. ОСОБА_8 пішов шукати машину та через кілька вулиць побачив, що вона стоїть припаркована та розбита. Також свідок пояснив, що під час спільного вжиття спиртних напоїв ніякої розмови щодо необхідності зарядки телефону ОСОБА_13»яненко І.І. взагалі не відбувалося, оскільки в машині було кілька різних зарядних пристроїв для мобільних телефонів різних марок, тому у разі необхідності мобільний телефон може було зарядити в машині. З приводу надання дозволу на управління автомобілем ОСОБА_5 до ОСОБА_8 не звертався, нічого не просив в нього і їхати ніхто нікуди не збирався у зв»язку із тим, що всі вживали спиртні напої, тому дозволу на управління автомобілем він обвинуваченому не давав, технічний паспорт на машину знаходився при ньому і він його ОСОБА_5 не передавав. Також свідок пояснив, що причин обмовляти ОСОБА_5 у нього нема, вони мали тісні дружні стосунки ще з 5 класу, однак ці стосунки погіршилися після вищевказаних подій. ОСОБА_14 два місяці після дорожньо-транспортної пригоди він приходив до ОСОБА_5 і останній просив його надати свідчення, що ОСОБА_8 нібито надав йому згоду поїхати на автомобілі, однак ОСОБА_8 йому відмовив в цьому. При цьому ОСОБА_5 сказав ОСОБА_8, що погано памятає події вечора 22 листопада 2014 року, оскільки знаходився у стані сильного алкогольного спяніння. Крім того, свідок ОСОБА_8 пояснив судові, що ОСОБА_5 ніколи не скаржився йому на стан здоров»я, в тому числі і 22.11.2014 року, свідомість в його присутності ніколи не втрачав,

Свідок ОСОБА_9 пояснив судові, що йому ввечері 22 листопада 2014 року подзвонив ОСОБА_5 та запропонував прийти до них в гараж. ОСОБА_9 погодився, взяв пляшку горілки та прийшов до гаражу, де знаходилися ОСОБА_5, ОСОБА_13»яненко І.І. та ОСОБА_8, вони всі вже перебували у стані алкогольного сп»яніння і всі разом продовжували випивати, хлопці, в тому числі і ОСОБА_5, вживали горілку, а ОСОБА_13»яненко І.І. - пиво. Коли він підходив до гаражу, автомобіль "Toyota Corolla" було припарковано біля нього. Під час спілкування в гаражі ніяких розмов про необхідність їхати не було, ОСОБА_5 машину у ОСОБА_8 не просив, а останній відповідно дозволу на керування автомобілем йому не надавав, ОСОБА_13»яненко І.І. нічого не казала про те, що їй необхідно заряджати мобільний телефон. Під час спілкування всі інколи виходили з гаражу покурити. В який-то момент ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вийшли з гаражу, а потім через деякий час з нього також вийшли ОСОБА_9 і ОСОБА_8 та побачили, що машини біля гаражу нема, але вдалеку було видно, що машина вже виїжджає з території гаражного кооперативу. Вони з ОСОБА_8 повернулися до гаражу, все виключили та пішли шукати машину. При цьому намагалися додзвонитися ОСОБА_5, але останній не брав слухавку. Потім вони з ОСОБА_8 посварилися та розійшлися у різні сторони. Також свідок пояснив, що в цей вечір ОСОБА_5 перебував у доброму стані здоров»я, ні на що не скаржився.

Потерпілі ОСОБА_11»яненко В.А. та ОСОБА_13»яненко І.Є пояснили судові, що 21 листопада 2014 року їх дочка ОСОБА_11»яненко І.І. знаходилася за місцем їх проживання у ІНФОРМАЦІЯ_7. Їй декілька разів дзвонив ОСОБА_5 та пропонував поїхати разом на "шашлики", тому наступного дня вона поїхала до м. Харкова та обіцяла дзвонити. Один раз вона передзвонила та сказала, що знаходиться в компанії і коли повернеться додому, то передзвонить, але не передзвонила і вже через деякий час її телефон було вимкнуто. Наступного дня їм повідомили, що їх дочка загибла під час дорожньо-транспортної пригоди. Також потерпілі пояснили, що їх дочка завжди була з телефоном, часто телефонувала їм, щоб вони не переживали за неї, навіть якби її телефон міг розрядитися, дочка могла передзвонити з будь-якого телефону, оскільки телефони батьків знала напам»ять.

Потерпілий ОСОБА_10 пояснив судові, що у власності має автомобіль "Toyota Corolla", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким інколи користується його син. 22 листопада 2014 року автомобілем користувався саме ОСОБА_8 Ввечері до потерпілого приїхали працівники поліції та повідомили, що сталася дорожньо-транспортна пригода за участі його автомобілю, внаслідок чого постраждала дівчина. Зі слів сина ОСОБА_10 відомо, що в цей день він з друзями, в тому числі з ОСОБА_5, знаходився в гаражі, де вони всі випивали та знаходилися у стані алкогольного спяніння. Потім через деякий час син побачив, що ОСОБА_5 та дівчини нема, а автомобіль зник. Внаслідок ДТП автомобіль було сильно пошкоджено, до цього часу його повністю не відремонтовано, спричинену шкоду ОСОБА_5 потерпілому не відшкодував. Також ОСОБА_10 пояснив, що право управління автомобілем "Toyota Corolla" ні він, ні його син ніколи нікому не передавали.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив судові, що ввечері 22 листопада 2014 року знаходився на перехресті пр. Гагаріна і вул. Нестерова та побачив, як на великій швидкості на пр. Гагаріна виїхав білий автомобіль, не збавляючи швидкості та не маневруючи, переїхав проспект, наїхав на бордюрний камінь, після чого врізався у дерево. Свідок підійшов до машини, відкрив водійські двері та побачив водія, який був у свідомості. ОСОБА_16 спитав у нього, чи може він вийти з машини та що в нього болить, на що водій відповів, що в нього болять колені, але вийти з машини він не зміг. Після чого до автомобілю підійшов молодий хлопець, а потім ще хлопець з дівчиною. Щоб перевірити чи є в машині ще люди, свідок намагався відкрити передні праві двері, але не зміг, тому відкрив задні двері та побачив дівчину, яка впала під сидіння та не подавала ознак життя. Свідок взяв її за руку, однак пульс вже був відсутній. Після чого свідок виніс тіло дівчини з машини та поклав її на землю, ще раз перевіривши пульс і впевнившись в його відсутності, та знову підійшов до водія і разом з іншим хлопцем, який викликав машину «швидкої допомоги», вони витягли водія. Поки водій став набирати номер на мобільному телефоні, ОСОБА_16 знов підійшов по дівчини, подивився її очі, щоб раз впевнитися, що вона померла та не потребує допомоги. В цей час водій автомобіля став швидко відходити від машини, тому свідок попросив хлопця, з яким він разом витягував водія з машини, догнати його, але через деякий час цей хлопець повернувся та сказав, що водій втік. Після чого приїхали працівники поліції, машина «швидкої допомоги» та слідчий. Також свідок пояснив, що в нього склалося враження, що водій знаходиться у стані алкогольного спяніння, оскільки в нього блищали очі та були розширені зениці. В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 вказав на ОСОБА_5, як на водія, який керував вищевказаним автомобілем. В присутності свідка ОСОБА_5 свідомість не втрачав, рухався самостійно, орієнтувався в просторі, місце ДТП він покинув самостійно, його ніхто не супроводжував. Крім того, свідок пояснив судові, що після наїзду на перешкоду передню частину автомобілю було сильно пошкоджено, у нього було розбито капот, фари, вузли та агрегати, і рухатися після цього він не міг.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22 листопада 2014 року та фототаблиці до нього вбачається, що на перехресті пр. Гагаріна та вул. Нестерова в м. Харкові виявлений автомобіль "Toyota Corolla", державний реєстрацій номер НОМЕР_1, який має деформацію передньої частини кузову в області моторного відсіку капоту переднього бамперу. Крім того, біля автомобілю виявлений труп жінки, який знаходиться на землі / т.1 а. с. 13-26/.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 3787-ДМ/14 від 02 грудня 2014 року при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11»яненко ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_8, встановлені наступні пошкодження : синці у проекції ліктьових суглобів, синці на правій кісті, садна в проекції колінних суглобів, садна в проекції середньої третини правої голені, розрив атланто-окципітального зчленування з пошкодженням мозку, перелами ребер, крововилив у м»які покрови голови з боку внутрішньої поверхні теменної області, крововилив під твердою мозковою оболонкою з боку базальної поверхні півкулі головного мозку, крововиливи під м»які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та можзечка. Причиною смерті потерпілої є несумісна з життям сочетана травма тіла, яка за ступенем тяжкості має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя / т. 1 а. с. 31-34/.

Як вбачається з висновку автотехнічної експертизи № 1108/14 від 05 січня 2015 року, водій автомобілю "Toyota Corolla" повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України, при цьому в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобілю "Toyota Corolla" мав технічну можливість запобігти виникненню пригоди шляхом виконання вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобілю "Toyota Corolla" вбачаються невідповідності вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходиться у причинному звязку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди / т. 1 а. с. 110-111/.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 1107/14 від 20 грудня 2014 року перед дорожньо-транспортною пригодою рульове управління, ходова частина та гальмівна система автомобілю "Toyota Corolla" перебували в технічно працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, що впливали б на їх вихідні параметри. Несправності рульового управління у вигляді деформації ободу рульового колеса, руйнуванні верхньої частини кожуха рульової колонки, зміщення проміжного валу рульового управління та заклинювання рульового колеса виникли в результаті ДТП. Крім того, несправності ходової частини у вигляді розгерметизації переднього лівого та задніх коліс та деформації закраїн дисків даних коліс виникли в результаті ДТП / т. 1 а. с. 113-133/.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 2761 від 17 березня 2015року матеріальна шкода, завдана власнику автомобілю "Toyota Corolla", державний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 22 листопада 2014 року, складає 248 007 грн. 92 коп., вартість відновлювального ремонту автомобіля "Toyota Corolla", пошкодженого в результаті ДТП, складає 530 613 грн. 73 коп./ т. 2 а. с. 69-84/.

За таких обставин, оцінивши у сукупності зібрані під час судового провадженні докази, суд приходить до висновку, що вину обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведено під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_11»яненко І.І., а також за ч. 3 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало потерпілому велику матеріальну шкоду.

Крім того, дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування також кваліфіковано за ч. 3 ст. 135 КК України, однак суд вважає, що вказане обвинувачення не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.

Як зазначено судом з висновку судово-медичної експертизи № 3787-ДМ/14 від 02 грудня 2014 року вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у потерпілої ОСОБА_11»яненко І.І. були встановлені тілесні пошкодження, а саме синці, садна, розрив зчленування, перелами ребер, крововиливи, причиною її смерті є несумісна з життям сочетана травма тіла. Тобто смерть потерпілої ОСОБА_11»яненко І.І. наступила саме в результаті отримання тілесних ушкоджень, які утворилися прижиттєво, однак безпосередньо перед настанням смерті.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердив, що коли він побачив потерпілу ОСОБА_11»яненко І.І. в салоні автомобілю "Toyota Corolla" вона вже не подавала ознак життя, протягом наступних кількох хвилин він ще кілька разів пересвідчувався в тому, що потерпіла померла.

Також свідок ОСОБА_16 пояснив, що водій ОСОБА_5 до потерпілої не підходив, надати їй будь-яку допомогу не намагався, а машину «швидкої допомоги» викликала стороння особа.

Однак суд вважає, що такі дії обвинуваченого не можуть свідчити про те, що він мав умисел залишити потерпілу у небезпечному для життя стані, оскільки за висновком експерта потерпілій внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були спричинені такі тілесні ушкодження, які неминуче призвели до її смерті, що свідчить про відсутність причинного звязку між залишенням у небезпеці і смертю потерпілої.

Тому дії обвинуваченого ОСОБА_5, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху та спричинили смерть потерпілої ОСОБА_11»яненко І.І. охоплюються ч. 2 ст. 286 КК України і не потребують кваліфікації за сукупністю злочинів за ч. 3 ст. 135 КК України, тому обвинувачений ОСОБА_5 підлягає виправданню за ч. 3 ст. 135 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що внаслідок втрати свідомості він втратив контроль над керуванням автомобілем, не пам»ятає яким чином сталася дорожньо-транспортна пригода, але суд не приймає до уваги такі показання обвинуваченого, виходячи з наступного.

Так, з висновку комісійної судово-медичної експертизи № 27-КЕ/2005 від 27 лютого 2015 року вбачається, що згідно медичної документації у обвинуваченого ОСОБА_5 мали місце загострення хронічного травматико-інфекційного арахноенцефаліта з помірно вираженою дифузною гіпотрофією кори геосфер, вираженими лікворно-гіпертензійним та астено-невротичним синдромами, синкопальними розладами свідомості середньої частоти тощо. Згідно з відомостями зі спеціальної літератури синкопальний стан - симптом, що виявляється раптово, з короткочасною втратою свідомості і супроводжується падінням мозкового тонусу. Тривалість синкопе зазвичай близько 20 секунд, після непритомності стан пацієнта, як правило, відновлюється швидко і повністю, проте відзначаються слабкість та стомлюваність. Тому експерта комісія не виключає можливості того, що у ОСОБА_5 за рахунок наявної у нього патології під час керування транспортним засобом 22.11.2014 року міг розвинутися синкопальний стан, який супроводжувався нетривалою втратою свідомості / т. 2 а. с. 3-12/.

Таким чином, розлад свідомості (синкопальний стан) у обвинуваченого ОСОБА_5 згідно висновку експертизи міг продовжуватися протягом 20 секунд, після чого його стан здоров»я мав швидко відновитися.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка лікар ОСОБА_18, яка консультувала ОСОБА_5 з приводу наявних в нього захворювань, пояснила судові, що при синкопальному стані втрата свідомості у хворого може відбуватися до 2 хвилин, однак двічі за короткий строк особа не може втрачати свідомість.

Натомість в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що втратив свідомість ще до того, як сталася дорожньо-транспортна пригода, після чого він втратив контроль над керуванням автомобілю, а коли прийшов до тями, він стояв біля розбитого автомобілю, і його по щоках бив ОСОБА_19, тобто втрата свідомості у обвинуваченого мала місце протягом кількох хвилин.

Однак показання обвинуваченого ОСОБА_5 щодо втрати свідомості спростовуються показаннями свідка ОСОБА_16, який пояснив судові, що з моменту дорожньо-транспортної пригоди до того часу, як ОСОБА_5 залишив місце аварії, пройшло не менше 10 хвилин, під час його спілкування з обвинуваченим останній свідомість не втрачав, рухався самостійно та орієнтувався в просторі.

Також показання обвинуваченого ОСОБА_5 в цій частині спростовуються висновками судово-медичної експертизи № 27-КЕ/2005 від 27 лютого 2015 року .

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_15 пояснив судові, що коли підійшов до місця аварії, то побачив, що ОСОБА_5 сидить за кермом автомобіля "Toyota Corolla", а на землі біля автомобіля лежить дівчина без ознак життя. Свідок підійшов до ОСОБА_5 з метою дізнатися, що сталося, та побачивши стан його здоров»я, запропонував відвезти його до лікарні, на що він дав згоду, тому вони пішли разом з місця ДТП. Під час пересування ОСОБА_5 періодично втрачав свідомість, тому ОСОБА_15 підтримував його під руки.

Свідок ОСОБА_20 також пояснив судові, що 22 листопада 2014 року перебував в кафе «Гараж», яке розташоване неподалік від місця ДТП, і тому коли присутні в кафе особи повідомили, що біля кафе сталася аварія, він вийшов з кафе та побачив машину його знайомого ОСОБА_8, а також своїх знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_15, які через деякий час разом залишили місце ДТП.

Однак показання вказаних свідків спростовуються показаннями свідка ОСОБА_16, який пояснив судові, що на місці ДТП знаходилися молодик та дівчина, до яких підходив ОСОБА_5 та просив допомогти набрати номер на мобільному телефоні. Однак коли ОСОБА_5 залишив місце ДТП, то ці двоє ще залишались на місці до приїзду поліції, обвинуваченого ніхто не супроводжував і він пішов самостійно. Також після того, як ОСОБА_5М залишив місце ДТП і його почали розшукувати, молодик заперечував факт знайомства з обвинуваченим.

Крім того, показання свідка ОСОБА_15 щодо періодичної втрати свідомості обвинуваченим спростовуються показаннями свідка ОСОБА_18, яка пояснила судові , що при синкопальному стані за короткий строк особа не може втрачати свідомість кілька разів.

Тому суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_15 і ОСОБА_20 з приводу втрати свідомості ОСОБА_5 та необхідності його супроводу, оскільки вони спростовуються вищевказаними показаннями свідка ОСОБА_16 щодо стану здоров»я ОСОБА_5 та його поведінки на місці дорожньо-транспортної пригоди, а також висновками судово-медичної експертизи та показаннями свідка ОСОБА_18

Суд вважає, що показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_20, які є друзями обвинуваченого ОСОБА_5, спрямовані на надання допомоги останньому для ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені злочини, тому приймає до уваги саме показання свідка ОСОБА_16, який є сторонньою та незацікавленою особою, був безпосереднім свідком подій з моменту виїзду ОСОБА_5 на проспект Гагаріна до приїзду працівників поліції та "швидкої допомоги".

Крім того, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження показання обвинуваченого в тій частині, що необхідність користування автомобілем виникла, оскільки телефон ОСОБА_7 розрядився, а вона мала здійснити терміновий дзвоник своїм батькам і ОСОБА_8 надав згоду ОСОБА_5 на користування автомобілем.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили судові, що розмова про необхідність зарядки телефону ОСОБА_7 взагалі не виникала під час їх спілкування, як і розмова про можливість надання дозволу ОСОБА_5 на користування автомобілем. Тому суд вважає, що 22 листопада 2014 року обвинувачений ОСОБА_5 незаконно заволодів автомобілем "Toyota Corolla", оскільки ні його власник, ні користувач автомобілю ОСОБА_8 не надавали своєї згоди ОСОБА_5 на керування цим автомобілем.

З цих же підстав суд не приймає до уваги посилання обвинуваченого та свідків ОСОБА_15 і ОСОБА_20 на те, що через деякий час після ДТП вдома у ОСОБА_5 ОСОБА_8 сказав, що не звертався б до правоохоронних органів, якби обвинувачений проїхав на автомобілі одне коло та повернувся.

Також суд критично ставиться до посилань захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2 на те, що натепер відсутній об"єкт злочину, а саме автомобіль "Toyota Corolla" і у потерпілого ОСОБА_10 знаходиться інший автомобіль, оскільки такі посилання ґрунтуються на припущеннях та спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_10, який під час додаткового допиту пояснив судові, що з дозволу слідчого отримав належний йому автомобіль "Toyota Corolla" та за власні кошти розпочав його ремонт, тому що обвинувачений жодним чином не відшкодував йому завданих збитків в результаті пошкодження автомобілю. На теперішній час автомобіль відремонтовано тільки частково.

Тому суд розцінює невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень та надані у зв"язку із цим показання як спосіб захисту та бажання уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується задовільно, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9. Обставиною, що пом»якшує покарання обвинуваченого суд вважає часткове відшкодування шкоди потерпілим ОСОБА_11»яненко. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При цьому суд вважає, що факт знаходження обвинуваченого ОСОБА_5 у стані алкогольного спяніння знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, однак його не може бути визнано обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, оскільки управління ОСОБА_5 автомобілем у стані алкогольного сп»яніння входить в обєктивну сторону діяння, вчиненого ним, а тому не може бути повторно враховано судом як обставина, що обтяжує його покарання.

Під час судових дебатів обвинувачений ОСОБА_5 вибачився перед потерпілими ОСОБА_7, однак суд вважає, що обвинувачений не був щирим під час своєї промови і його пояснення в цій частині не були спрямовані на щире каяття, а націлені на можливе зменшення міри покарання внаслідок такої заяви, тому суд не визнає такі пояснення обвинуваченого як обставину, яка може помякшувати його покарання.

При призначенні покарання суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, в тому числі з необережною формою вини, дані, які характеризують його особу, той факт, що обвинувачений відшкодував потерпілим ОСОБА_11»яненко В.А. та ОСОБА_13»яненко І.Є. матеріальну шкоду в розмірі 64500 грн., а також наслідки, які настали в результаті вчинення злочинів, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки вважає саме таке покарання необхідним для виправлення обвинуваченого.

Крім того, суд вважає за необхідне застосувати додаткове покарання та позбавити ОСОБА_5 права керування транспортними засобами на максимальний строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

При цьому суд вважає за можливе не застосовувати додаткове покарання, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді конфіскації майна обвинуваченого, враховуючи наявність кількох цивільних позовів та їх розміри.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 в частині відшкодування матеріальної шкоди суд вважає за необхідне задовольнити та стягнути з обвинуваченого на користь кожного з потерпілих по 8000 грн., які були ними витрачені на встановлення пам"ятника загиблій дочці.

Відповідно до ст. 3 Конституції України життя людини є найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід»ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити її життя. Внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_5 було смертельно травмовано ОСОБА_7 Потерпілі ОСОБА_7 батьки загиблої дівчини - відчувають сильний душевний біль кожну секунду свого життя, переносять тяжкі вимушені зміни у психологічному стані та в життєвих стосунках. Моральні страждання у звязку із втратою доньки ОСОБА_7 є для потерпілих тяжкими та щоденними, їх душевний стан підірваний тяжкою втратою, вони перебувають у постійному нервовому напруженні.

Тому суд вважає за необхідне задовольнити заявлені потерпілими цивільні позови в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 моральної шкоди.

Також суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_10 вартість відновлювального ремонту автомобілю "Toyota Corolla", що складає згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 2761 від 17.03.2015 року 530 613 грн. 73 коп.

При цьому суд керуються вимогами п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до якого при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192ЦК України. Суд може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також, вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди суд приймає до уваги, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Toyota Corolla" знищено не було, він підлягає відновленню і потерпілим здійснюються міри щодо його ремонту та придбання вузлів, агрегатів та запасних частин та витрачено кошти для здійснення ремонтних робіт.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що внаслідок незаконного заволодіння обвинуваченим транспортним засобом та порушення Правил дорожнього руху України автомобіль "Toyota Corolla", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було сильно пошкоджено, що вимагає його капітального ремонту. З моменту дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений не відшкодував потерпілому ОСОБА_10 ніяких грошових коштів, тому останній вимушений витрачати власні кошти для здійснення ремонтних робіт, що викликає у потерпілого моральні страждання та психологічну напругу. Протягом довгого часу потерпілий не може користуватися належною йому власністю, що порушує його життєві звязки та звичайний спосіб життя. Тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_10 щодо відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи те, що обвинуваченому призначається покарання у вигляді позбавлення волі, а строк застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту закінчився, суд вважає за необхідне, з метою належного забезпечення виконання вироку, обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області ( СІЗО № 27) до набрання вироком законної сили.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого у відповідності до ст. 124 КПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне повернути власнику майно, на яке було накладено арешт під час здійснення досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2014 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-376 КПК України, районний суд

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст. 289 КК України та призначити йому покарання :

за ч. 2 ст. 286 КК України вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки,

за ч. 3 ст. 289 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно до відбуття ОСОБА_5 призначити покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки, без конфіскації майна.

За ч. 3 ст. 135 КК України ОСОБА_5 виправдати.

Обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області ( СІЗО № 27), взявши його під варту негайно в залі судового засідання, до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 16 вересня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_21 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_21 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_22 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_22 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_10 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 530613 грн. 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_10 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

Речові докази по справі - три саморобних пакета з білого паперу із змивами зберігати в матеріалах кримінального провадження, подушку безпеки автомобілю "Toyota Corolla" , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУМВСУ в Харківській області - повернути потерпілому ОСОБА_10, а при відмові отримати - знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв"язку з проведенням автотехнічої експертизи технічного стану № 1107/14 від 20.12.2014 року в сумі 1369 грн. 02 коп., автотехнічної експертизи № 1108/14 від 05.01.2015 року в сумі 880 грн. 02 коп., автотоварознавчої експертизи № 2761 від 17.03.2015 року в сумі 1230 грн.

Зняти арешт з автомобілю "Toyota Corolla", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_10, накладений на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2014 року.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводськаий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Головуючий - суддя В.А.Журавель

Члени колегії судді Л.П. Нікуліна

ОСОБА_1