Вирок № 61338768, 14.09.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/4209/16-к

н.п. 1-кп/415/486/16

ВИРОК

Іменем України

"14" вересня 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Чобанян О.М.

прокурора Невлад А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016130240001630 від 29.06.2016 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, ІНФОРМАЦІЯ_3, старшого механіка-водія-гранатометника 2 гаубичної-самохідно-артилерійської 1 гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи такелажника такелажного взводу 1 гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини польова пошта В2830, у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2016 року приблизно о 17 годині 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу під час мобілізації на посаді старшого механіка-водія-гранатометника 2 гаубичної-самохідно-артилерійської батареї 1 гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи-такелажника такелажного взводу 1 гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини польова пошта В 2830, яка на той час дислокувалась на території м. Сєверодонецька, Луганської області, в ході виконання завдань, перебуваючи в лісосмузі м. Сєверодонецька, Луганської області, за територією своєї військової частини, в районі її розташування, знайшов корпус ручної бойової гранати Ф1, з серією 107 37-83 Т, яка не перебувала на обліку у вказаній військовій частині та яка відповідно до висновку судової вибухотехнічної експертизи № 19/113/10/51-е від 07.07.2016 року є конструктивно-оформленим зарядом вибухової речовини (тротил масою 50-56 г) після чого, керуючись раптово виниклим умислом направленим на придбання,зберігання та носіння вибухової речовини почав її зберігати при собі без передбаченого законом дозволу у власних речах.

28 червня 2016 року, у достовірно не встановлений слідством час, обвинувачений ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на зберігання та носіння вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, поклав вказаний корпус ручної бойової гранати Ф1, з серією 107 37-83 Т до кишені своїх штанів, після чого самовільно залишив військову частину польова пошта В 2830 та вирушив до міста Лисичанська, Луганської області, де цього ж дня о 17 годині 00 хвилин в районі піцерії «Чилентано», розташованої за адресою: м. Лисичанськ, пр-т Перемоги, 129, співробітниками поліції під час проведення огляду місця події з 17.31 до 18.00. в присутності двох понятих у обвинуваченого було виявлено та вилучено конструктивно-оформлений заряд вибухової речовини, який ОСОБА_1 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу за вищевказаних обставинах.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності. Суду пояснив що, дійсно, 27 червня 2016 року, приблизно о 17:00 годині в ході виконання завдань, в лісосмузі м. Сєверодонецька, Луганської області, за територією своєї військової частини, в районі її розташування, знайшов корпус ручної бойової гранати Ф1, з серією 107 37-83 Т, яка не перебувала на обліку у вказаній військовій частині після чого, почав її зберігати при собі без передбаченого законом дозволу у власних речах. 28 червня 2016 року він поклав вказаний корпус ручної бойової гранати Ф1, з серією 107 37-83 Т до кишені своїх штанів, після чого самовільно залишив військову частину польова пошта В 2830 та вирушив до міста Лисичанська, Луганської області, цього ж дня о 17 годині 00 хвилин в районі піцерії «Чилентано», розташованої за адресою: м. Лисичанськ, пр-т Перемоги, 129, він був зупинений патрульними БП СПОП «Кіровоград» при ГУНП в Кіровоградській області, якими при перевірці документів та поверхневої перевірки його особистих речей у нього був виявлений та вилучений конструктивно-оформлений заряд вибухової речовини. У скоєному щиро розкаявся, просив суд суворого його не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у носінні, зберіганні, придбанні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який офіційно не працює, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.53) , на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.61,63), у побуті за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.90), в силу ст.89 КК України не судимий (а.с. 58-59), за місцем служби характеризується негативно (а.с. 64);

- та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно дост. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно дост. 67 КК України суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК Українипро те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, судвважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.1ст. 263 КК України, оскільки останній вчинив умисний злочин проти громадської безпеки, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, щире каяття та визнання вини останнім, який в судовому засіданні, усвідомлюючи характер своєї протиправної поведінки і її наслідки вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав змістовні, повні та правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, які повністю викривають його у вчиненому злочину, добровільно, своєю активною поведінкою сприяв зясуванню обставин вчинення даного злочину, а також враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого та тяжких наслідків від вчиненого злочину, а також те, що за місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України не судимий, одружений та має на утриманні неповнолітню дитину, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимогст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбаченихст.76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судової вибухотехнічної експертизи за№19/113/10/51-е від 07 липня 2016 року (а.с. 31-33 ), витрати у сумі 703 гривень 68 копійок (а.с. 30) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

-корпус ручної бойової гранати Ф-1 №107 37-83 Т, який відповідно до постанови слідчого від 27 липня 2016 року знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУ НП в Луганській області (а.с. 35-36 ) - підлягають знищенню.

Керуючись ч. 3 ст.349,ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно дост. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової вибухотехнічної експертизи у сумі 703 (сімсот три) гривні 68 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

-корпус ручної бойової гранати Ф-1 №107 37-83 Т, який відповідно до постанови слідочго від 27 липня 2016 року знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУ НП в Луганській області знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова