Ухвала суду № 61330781, 15.09.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

15 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Волкова О.Ф., Кривенди О.В.,-

розглянувши заяву позивача ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 9 серпня 2016 року в адміністративній справі за його позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України постановою від 9 серпня 2016 року, скасував постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року та відмовив у задоволенні позову.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування заяви додає копії рішень Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2013 року, 10 червня, 11 серпня 2015 року (справи №№ К-38678/09, К/800/63789/14, К/800/10497/15 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз судових рішень суду касаційної інстанції від 10 червня, 11 серпня 2015 року та оскаржуваного рішення не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів.

Що стосується ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2013 року, яку ОСОБА_2 також долучив до заяви, то вона не містить іншого застосування норм права ніж в оскаржуваній постанові суду касаційної інстанції.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу; за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 9 серпня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков О.В. Кривенда