Ухвала суду № 61325671, 15.09.2016, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 235/661/14-к

Провадження № 1-кп/226/185/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

15 вересня 2016 року місто Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого судді Салькової В.С.,

суддів Редько Ж.Є., Петуніна І.В.,

при секретарі Пікало К.І.,

за участю прокурора Білобловського Р.В.,

захисникаОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3, представника потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши в підготовчому судовому засідання в залі суду в місті Мирнограді Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013050410000386 від 21.02.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає за адресою: Донецька область, м. Покровськ, м-н Южний, 3/57,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч.ч. 2, 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013050410000386 від 21.02.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч.ч. 2, 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, надійшов з апеляційного суду Донецької області у відповідності до ухвали від 23.08.2016 року, постановленої за поданням в.о. голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.

В суді прокурор Білобловський Р.В. вважав, що справа може бути призначена до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає.

Потерпіла ОСОБА_3, її представник, обвинувачений та захисник обвинуваченого в суді не заперечували щодо можливості призначення справи до розгляду.

Заслухавши думку прокурора, потерпілої, захисника, обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Підсудність даного кримінального провадження визначена ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23.08.2016 року за Димитровським міським судом Донецької області.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити у відкритому судовому засіданні, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, слід визначити наступним: прокурор, потерпілі, представник потерпілої, захисник, обвинувачений, свідки.

За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема, з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування № 12013050410000386, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 закінчується 20.09.2016 року.

В підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи свою позицію тим, що, ризики, які були враховані судом при обранні йому запобіжного заходу тримання під вартою, не зменшилися. Обвинуваченому інкримінується вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, деякі з них є корисливими. Вчинення кримінальних правопорушень призвело не тільки до порушення прав, а й навіть смерті осіб. Вважає, що є наявність ризику ухилення обвинуваченого від суду. Крім того, на думку прокурора обвинувачений є схильним до вчинення умисних та корисливих злочинів, що є ризиком вчинення нових кримінальних правопорушень в разі опинення його на волі. Також не можна виключати факту проживання обвинуваченого на однієї території з потерпілими та свідками, що може привести до спроб впливу на них. Підозру та обвинувачення вважає обґрунтованими, докази наявними, тому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, мотивуючи клопотання наступним. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, його застосування відносно ОСОБА_2 не має достатніх підстав. Зміна запобіжного заходу необхідна з огляду на строк перебування обвинуваченого під вартою, що є порушенням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, встановленим рішеннями Європейського суду з прав людини. Наявність підозри, кваліфікація дій обвинуваченого та суворість ймовірного покарання не можуть бути виключною підставою для тримання під вартою. Крім того, на думку сторони захисту, прокурором не доведені ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків. ОСОБА_2 має стійкі соціальні звязки, постійне місце проживання, місце роботи, де характеризується позитивно. Крім того, на його утриманні перебувають дружина та новонароджена дитина. З огляду на це запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, за позицією сторони захисту, має бути змінений на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Потерпіла ОСОБА_3 та її представник підтримали позицію прокурора та заперечували проти клопотання сторони захисту.

Прокурор заперечував проти клопотання сторони захисту з мотивів переваги у даному випадку значності суспільного інтересу над презумпцією невинуватості, неаргументованості позиції захисту щодо відсутності ризиків.

Суд, заслухавши учасників процесу, вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований обвинуваченому ОСОБА_2, продовжити з огляду на наступне.

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому злочинів, дані про його особу, те, що відповідно до ч. 3 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд приходить до висновку, що ризики та обставини відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України, які враховував суд при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на сьогодні не зменшилися, таким чином, жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченого.

Приймаючи до уваги неможливість винесення вироку у кримінальному провадженні до сплину визначеного раніше обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою, його особу, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які явилися підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на даний час не зменшилися, суд вважає за необхідне строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому продовжити, відмовивши у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи всі обставини по справі, суд вважає, що строк тримання під вартою ОСОБА_6 повинен бути продовжений до 14 листопада 2016 року включно.

Колегія суддів також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_2 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.

Також обвинуваченим ОСОБА_2 заявлене суду клопотання про виклик для допиту всіх свідків, зазначених в обвинувальному акті, всіх понятих, зазначених у протоколах слідчих дій, витребувати всі наявні речові докази у кримінальному провадженні, зокрема, зброю, яка нібито була знаряддям злочину.

Захисник підтримав клопотання обвинуваченого.

Прокурор, потерпіла ОСОБА_3 та її представник зауважили, що клопотання є передчасним, оскільки має бути вирішеним під час судового розгляду.

Суд дійшов висновку про передчасність заявленого обвинуваченим клопотання з огляду на те, що відповідно до ст. 349 КПК України обсяг доказів, що підлягають дослідженню, має визначатися після початку судового розгляду справи. За цих обставин клопотання не підлягає задоволенню на стадії підготовчого розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314-317, 369 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Закінчити підготовче провадження та призначити кримінальне провадження № 12013050410000386 від 21.02.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч.ч. 2, 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Димитровського міського суду Донецької області 22 вересня 2016 року о 10-00 годині.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілих, представника потерпілої, захисника, обвинуваченого.

Виклик свідків обвинувачення відповідно до ч.3 ст.23 КПК України покласти на прокурора.

Кримінальне провадженнярозглядати колегіальним складом суду.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч.ч. 2, 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, продовжити строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14 листопада 2016 року включно.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про виклик всіх свідків та витребування речей відмовити з причин його передчасності на стадії підготовчого розгляду справи.

Ухвала суду в цілому оскарженню не підлягає.

Ухвала суду щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає окремому оскарженню. Заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: В.С. Салькова

Судді: Ж.Є. Редько

ОСОБА_7