Постанова № 61318946, 13.09.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016 року Справа № 904/815/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів Дмитренко Г.К., Іванов О.Г.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №178/16 від 27.04.2016 р. (була присутня в судовому засіданні 01 вересня 2016 року);

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №114 від 25.12.2015 р.

прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року у справі №904/815/14

за позовом Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ТЬЮБ", м.Нікополь, Дніпропетровська область

за участю Прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпро

про стягнення 7 759 613, 31 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року (суддя Рудь І.А.) заяву від 20 липня 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ТЬЮБ" про розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 травня 2016 року по справі №904/815/14 задоволено частково. Розстрочено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 травня 2016 року по справі №904/815/14 на двадцять чотири місяці рівними частинами до 31 серпня 2016 року по 31 липня 2018 року включно зі сплатою 174 064 грн. 41 коп. щомісяця.

Ухвала господарського суду мотивована ст.121 Господарського процесуального кодексу України, суд врахував, що основний борг відповідачем сплачено, а нараховані позивачем пеня, 3% річних та інфляційні втрати є лише штрафними санкціями та збитками що понесені позивачем через несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання.

Не погодившись з вказаною ухвалою позивач ОСОБА_4 компанія "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" її оскаржує на предмет невідповідності нормам процесуальногоправа, неповним зясуванням господарським судом обставин справи.

Апелянт посилається на те, що надання розстрочки на підставі тяжкого фінансового стану боржника не може вважатися підставою для застосування положень ст.121 Господарського процесуального кодексу України, оскільки за змістом ч.1 ст.229 Господарського кодексу України та ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, за невиконання грошового зобовязання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і в наслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобовязання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежного виконання грошового зобовязання за будь яких обставин.

Судом першої інстанції не враховано матеріальний стан стягувача та прийнято лише фінансове становище боржника, судом не враховано, що ОСОБА_4 компанія "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" має кредиторську заборгованість насамперед перед Національною акціонерною компанією "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" за поставлений природний газ в сумі близько 4,5 млрд. грн. Єдиним джерелом погашення заборгованості за поставлений природний газ для Компанії є її стягнення в судовому і примусовому порядку зі своїх контрагентів. Апелянт звертає увагу на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року №83 ОСОБА_4 компанія "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" є обєктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Посилаючись на ст.124 Конституції України апелянт вказує на те, що судові рішення є обовязковими для виконання на всій території України.

Також позивач посилається на практику Європейського Суду з прав людини і стверджує, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення.

Апелянт вважає, що заявником не доведено наявність виключних обставин, які б ускладнювали або робили неможливим виконання рішення у справі, зокрема боржником не надано доказів відсутності коштів на банківських рахунках та майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

ОСОБА_4 компанія "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року, відмовити відповідачу у наданні розстрочки виконання рішення суду в справі №904/815/14.

Відповідачем 01 вересня 2016 року заявлено клопотання про залишення без розгляду апеляційної скарги Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" з огляду на те, що 16 серпня 2016 року Вищим господарським судом України скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 травня 2016 року у даній справі в частині стягнення інфляційних втрат, у звязку з чим розстрочка отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ТЬЮБ" втратила свою чинність.

Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки Господарським процесуальним кодексом не передбачено залишення апеляційної скарги без розгляду в разі зміни вищою судовою інстанцією процесуального акту, що оскаржується.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги по суті, але з метою зясування всіх обставин із господарського суду Дніпропетровської області була витребувана справа №904/815/14 у повному обємі.

Ухвалою суду від 01 вересня 2016 року апеляційний господарський суд продовжив строк розгляду апеляційної скарги Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року на 15 днів до 17 вересня 2016 року і відклав розгляд справи на 13 вересня 2016 року.

В судове засідання 13 вересня 2016 року представник апелянта не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується отриманням рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 06 вересня 2016 року №15209/16 (а.с.145).

Представник відповідача просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, змінити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року у даній справі в частині викладення графіку розстрочення виконання рішення господарського суду з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2015 року (суддя Бєлік В.Г.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3 029 692 грн. 49 коп. пені, 1 575 905 грн. 08 коп. 3% річних, 124 323 грн. 25 коп. інфляційних, 73 080 грн. 00 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 травня 2016 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2015 року у справі №904/815/14 скасовано частково; прийняте нове рішення, яким визнано недійсним п.9.3 договору поставки природного газу №1265-06/10-1900 від 20.12.2010р., укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ТЬЮБ" в частині нарахування неустойки за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом; стягнуто з відповідача на користь позивача 2 524 498 грн. 43 коп. пені, 22 237 грн. 33 коп. втрат від інфляції, 1 575 905 грн. 08 коп. трьох процентів річних та 38 827 грн. 40 коп. судового збору, в решті в позову відмовлено; стягнуто з позивача на користь відповідача 16 077 грн. 60 коп. судового збору за апеляційною скаргою.

На виконання зазначеної постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду господарським судом 25 травня 2016 року видано накази.

20 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ТЬЮБ" звернулось до господарського суду з заявою в порядку ст.121 Господарського процесуального кодексу України про розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 травня 2016 року у вказаній справі на 36 місяців рівними платежами.

Заява мотивована скрутним становищем підприємства у звязку з нестабільною та складною політичною та економічною ситуацією в країні, у звязку з чим обєми виробництва труб впало майже у два рази.

В якості документального підтвердження зазначених обставин відповідач надав: звіт про фінансові результати за січень грудень 2015 року, баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ТЬЮБ" станом на 31 грудня 2015 року, довідку за №1405 від 01 березня 2016 року, згідно якої збитки від фінансової діяльності за 2015 рік і два місяця 2016 року становлять 527 942, 74 тис. грн., довідкою №1407 від 01 березня 2016 року, згідно якої дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги станом на 01 березня 2016 року складає 1 065 097, 45 тис. грн., а кредиторська заборгованість за вказаний період складає 457 130, 35 тис. грн., звітом про фінансові результати за січень червень 2016 року, балансом на 30 червня 2016 року, довідкою, що дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги станом на 01 липня 2016 року складає 1 008 726, 15 тис. грн., дебіторська -793 030, 24 тис. грн., збитки від фінансової діяльності за 6 місяців 2016 року складає 121 166, 25 тис. грн., довідку, що прострочена кредиторська заборгованість по кредитам станом на 01 грудня 2015 року складає 56 221 042, 23 $, по процентам -4 936 526, 97 $, листування з підприємствами, які знаходяться в зоні АТО в підтвердження не виконання цими підприємствами зобовязань з поставки металобрухту, накази Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ТЬЮБ" в підтвердження проведених змін в організації виробництва і праці робітників через зменшення виробничих потужностей, копії позовних заяв до контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ТЬЮБ" щодо стягнення заборгованості за міжнародними контрактами, в загальній сумі, які знаходяться на розгляді Міжнародного комерційного Арбітражного суду при Торгово промисловій палаті України.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В пунктах 7.1.2., 7.2. Постанови №9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Таким чином, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

При цьому, реалізуючи своє право на розстрочку виконання рішення, господарський суд відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Додані до заяви відповідачем докази свідчать, що за результатми річної фінансової діяльності 2015 року підприємство понесло збитки у розмірі 210 262 000, 00 грн. Станом на 07 серпня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ТЬЮБ" залучено кредитів на 56 221 042, 23 доларів США за користування якими відповідач повинен сплатити 4 936 526, 97 доларів США. Станом на 10 березня 2016 року дебіторська заборгованість перед підприємством складає 1 065 097 000, 45 грн., поточна заборгованість складає 395 703 000, 39 грн., кредиторська заборгованість складає 457 130 000, 35 грн. У Міжнародному комерційному арбітражному суді на розгляді знаходяться позови про стягнення з боржників грошових коштів у загальній сумі 84 434 375, 00 млн. доларів США.

З наданих до апеляційного господарського суду додаткових доказів в підтвердження скрутного фінансового становища вбачається, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2016 року у справі №904/6931/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 серпня 2016 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ТЬЮБ", м. Нікополь стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк", м. Київ заборгованість по простроченим кредитам у розмірі 4 400 000 доларів США, по процентам за користування кредитом 22 184 538 доларів США, пені 21 226 542, 22 грн.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду, що наданими до заяви доказами підтверджується скрутне фінансове становище Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ТЬЮБ", яке виникло з обєктивних, незалежних від відповідача причин, стягнення всієї суми заборгованості може привести до зупинки підприємства, на якому працюють 3 848 працівників,підприємство відповідача є одним із містоутворюючих підприємств м. Нікополя, відповідач не ухиляється від виконання судового рішення, основний борг сплачено відповідачем. Платіжним дорученням №20734 від 07 вересня 2016 року відповідачем сплачено частину боргу згідно рішення по даній справі у розмірі 174 064, 41 грн., у звязку з чим наявні підстави для розстрочки виконання рішення суду в даній справі.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що розстрочення виконання рішення суду на тридцять шість місяців може мати негативні наслідки для позивача з метою реального виконання рішення господарського суду оптимальний період розстрочки може складати 24 місяця.

В той же час в апеляційній інстанції стало відомо, що постановою Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року у даній справі (т.4, а.с.137) постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 травня 2016 року скасовано в частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2015 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 124 323, 25 грн. інфляційних втрат залишено в силі.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги, що на час прийняття оскаржуваної ухвали від 02 серпня 2016 року не було прийнято постанову Вищого господарського суду України, проте з метою повного і обєктивного дослідження всіх обставин справи, апеляційний господарський суд має враховувати зазначені обставини.

З врахуванням змін внесених до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 травня 2016 року постановою Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року загальний розмір боргу, що підлягає стягненню з відповідача збільшився з 4 177 545, 84 грн. до 4 281 525, 99 грн. (з врахуванням стягненого з відповідача судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 894, 23 грн.).

Відтак, розмір щомісячних платежів на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 травня 2016 року при розстрочці на двадцять чотири місяці змінюється і становить 178 396 грн. 92 коп.

Отже, в цій частині ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року підлягає зміні.

Колегія суддів вважає, що господарським судом враховані інтереси обох сторін, оскільки відповідачу надано розстрочку не на 36 місяців, як він просив, а на 24 місяця. Також господарським судом правомірно враховано, що основний борг відповідачем сплачено, а сума яку відповідач просить розстрочити складається із неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.

Щодо твердження апелянта, що ОСОБА_4 компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" є обєктом державної власності що має значення для економіки і безпеки держави, судова колегія зазначає, що в Україні усі субєкти права власності є рівними перед законом (ч.2 ст.317 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року підлягає зміні в частині визначення розміру щомісячних платежів.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103-106, 121 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року у справі №904/815/14 змінити, виклавши другу частину резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року у наступній редакції:

"Розстрочити виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 травня 2016 року по справі № 904/815/14 на двадцять чотири місяці рівними частинами наступним чином:

- до 31.08.2016 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 30.09.2016 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 31.10.2016 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 30.11.2016 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 31.12.2016 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 31.01.2017 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 28.02.2017 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 31.03.2017 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 30.04.2017 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 31.05.2017 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 30.06.2017 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 31.07.2017 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 31.08.2017 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 30.09.2017 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 31.10.2017 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 30.11.2017 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 31.12.2017 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 31.01.2018 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 28.02.2018 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 31.03.2018 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 30.04.2018 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 31.05.2018 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 30.06.2018 - 178 396 грн. 92 коп.;

- до 31.07.2018 - 178 396 грн. 92 коп.

В решті ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року у справі №904/815/14 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.Г. Іванов

(Дата підписання постанови в повному обсязі 15.09.16 р.)