Постанова № 61316071, 08.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 718/666/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Олексюк Т.І.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

08 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Чернівцях департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в м.Чернівці Підгурської Іванни Дмитрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у м.Чернівцях департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в м.Чернівці Підгурської Іванни Дмитрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у м.Чернівцях департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення.

Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05 травня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, представник Управління патрульної поліції у м.Чернівцях департаменту патрульної поліції Національної поліції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом І інстанції не взято до уваги, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14 липня 2015 року № 596-VII внесено зміни до статті 258 КУпАП, а саме: частину першу доповнено змістом "протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі", таким чином оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 30 березня 2016 року інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м.Чернівці Підгурською І. Д. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №438903, якою ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, ОСОБА_2 звернувся із позовом до суду. У позовній заяві позивач стверджує, що інспектором поліції було незаконно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №438903 від 30.03.2016 року без складання протоколу про адміністративне правопорушення та зазначено, що залишаючи автомобіль на місці стоянки у зоні дії дорожньої розмітки 1.30 останній керувався тим, що в автомобілі перебувала особа, яка є інвалідом ІІІ групи.

Проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно обов'язку відповідача скласти протокол адміністративного правопорушення з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).

Згідно з ст.33 Кодексу України про адміністративне правопорушення, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - КупАП) стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 КУпАП (тут та надалі Кодекс України про адміністративні правопорушення у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 30 березня 2016 року о 14 год. 54 хв. керуючи автомобілем "Lexus LX 570" номерний знак НОМЕР_1 здійснив стоянку в зоні дії дорожньої розмітки 1.30 по вул. О.Вільшини, 1д, м. Чернівці, порушивши п.34.1 ПДР.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч.ч. 1-3 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Стаття 258 КУпАП передбачає випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14 липня 2015 року № 596-VII було внесено зміни до статті 258 КУпАП, які почали діяти з 07 листопада 2015 року, тобто були чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

Частина 4 цієї статті, в редакції до 07 листопада 2015 року передбачала, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В результаті внесених змін частина 4 стала частиною 5 ст. 258 КУпАП та встановлює, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Таким чином, у зв'язку із внесеними змінами до КУпАП у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху протокол про адміністративне правопорушення не складається, а відтак інспектор роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в м.Чернівці Підгурська Іванна Дмитрівна діяла відповідно до вимог чинного законодавства і винесла оскаржувану постанову у встановленому законом порядку без складання протоколу.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції у постанові у справі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач зі статтею 268 КУпАП та його правами ознайомлений, копію постанови отримав, жодних заперечень проти постанови не вказано.

Колегія суддів не бере до уваги доводи позивача, щодо правомірності його дій, стоянки в зоні дії дорожньої розмітки 1.30, оскільки у транспортному засобі перебувала ОСОБА_4, яка є інвалідом ІІІ групи.

Натомість зазначає, що згідно ст. 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їхніх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату, а також для безоплатного паркування транспортних засобів, що належать підприємствам, установам, організаціям громадських організацій інвалідів та сфери соціального захисту населення і перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату. Кількість місць для безоплатного паркування становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менш як для одного транспортного засобу з позначенням цих місць дорожніми знаками та відповідною розміткою.

Отже, зазначена норма права містить вичерпний перелік осіб, які мають право на стоянку в зоні дії дорожньої розмітки 1.30.

Під час розгляду справи не було надано жодних належних доказів на підтвердження факту щодо перебування таких осіб у транспортному засобі, а саме, що транспортним засобом керує інвалід з ураженням опорно-рухового апарату.

Згідно положень ст. 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Чернівцях департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити повністю.

Постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в м.Чернівці Підгурської Іванни Дмитрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у м.Чернівцях департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.