Ухвала суду № 61316050, 14.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Справа № 130/1825/16-а

14 вересня 2016 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1, розглянувши клопотання Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 серпня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, за подання апеляційної скарги на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 серпня 2016 року, яке мотивовано відсутністю необхідного бюджетного фінансування статтей видатків для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд апеляційної інстанції вважає, що заявлене відповідачем клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

В рішенні "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини" (рішення від 12 липня 2001 року п. 44) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким виключено органи державної влади з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору.

Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного закону доручено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, прийнятим законом встановлено механізм забезпечення органів державної влади, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, відповідним державним фінансуванням на здійснення таких видатків, а відтак обов'язок сплати судового збору, встановлений для державних органів не є таким, що позбавляє їх можливості доступу до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору.

Керуючись ст.88 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

в задоволенні клопотання Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач ОСОБА_1