Постанова № 6131425, 07.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07.10.2009 р. № 2а- 40045/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Нікітіної О.В.

За участю представників сторін:

Позивача: Головашевич В.А.

Відповідача: Богданова М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Атік Лтд» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атік Лтд», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому з урахуванням наданих уточнень позовних вимог просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2009 року №0000231800/0 (від 31 березня 2009 року №0000231800/1).

В обґрунтування позову позивач вказав, що 28.02.2008р. ТОВ «Атік Лтд» було отримано податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2009року №0000231800/0, прийнятого на підставі Акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова №830/18-010/21185050 від 11.02.2009р. «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Атік Лтд» (Код ЄДРПОУ 21185050) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Компані Стріт», код ЄДРПОУ 35566499 за липень 2008р.».

На думку позивача ДПІ у Київському районі м. Харкова в вказаному Акті безпідставно зазначено, що між ТОВ «Атік Лтд» та ТОВ «Компані Стріт» «…відбувся правочин, який суперечить моральним засадам суспільства, вочевидь є таким, що укладений з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.».

Представник позивача в судове засідання зявився та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте на підставі норм чинного законодавства, просить суд відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Атік Лтд» в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання зявився та просив суд відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Атік Лтд» в повному обсязі.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що 11.02.2009р. ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Компані Стріт», код ЄДРПОУ 35566499 за липень 2008р. та за результатами якої складено Акт №830/18-010/21185050 від 11.02.2009р. Перевіркою встановлено порушення вимог пп.7.4.1., пп.7.4.4., п.7.4., ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (3 квітня 1997 року N 168/97-ВР), внаслідок чого платником занижено податок на додану вартість у липні 2008р. до сплати до бюджету на суму 10016,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із висновками, зазначеними в Акті перевірки, відповідно до пп. 5.2.2 п.5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (21 грудня 2000 року N 2181-III), у звязку із незгодою з податковим повідомленням-рішенням від 19 лютого 2009року №0000231800/0, висновками перевірки, а також фактами та даними, викладеними в акті перевірки, надіслав до ДПІ у Київському районі м. Харкова скаргу (первинну) про перегляд цього рішення (вх. ДПІ №5085 від 06.03.2009р.).

25.02.2009р. позивачем було отримано Рішення про результати розгляду первинної скарги № 4845/10/25-25-019 від 18.03.2009р. про перегляд податкового повідомлення-рішення від 19 лютого 2009року №0000231800/0, згідно з яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

31.03.2009р. позивач надіслав до ДПА у Харківській області скаргу (повторну) про перегляд оскаржуваного рішення.

21.04.2009р. позивачем було отримано Рішення про результати розгляду повторної скарги № 1647/10/25-103 від 16.04.2009р. про перегляд податкового повідомлення-рішення від 19 лютого 2009 року №0000231800/0 (від 31 березня 2009 року №0000231800/1), згідно з яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

27.04.2009р. позивач надіслав скаргу про перегляд цього рішення до ДПА України. Позивач отримав Рішення про результати розгляду повторної скарги ДПАУ від 26 червня 2009р. № 6042/6/25-0515, згідно з яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Після кожного оскарження податковим органом приймалися податкові повідомлення рішення з дріб*ю 1 та 2 (від 31 березня 2009 року №0000231800/1 та від 23 квітня 2009 р. №0000231800/2) на ту ж саму суму, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні від 19 лютого 2009 року №0000231800/0, а саме 10016,00 грн. основний платіж, 5008,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, всього 15024,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, через такі підстави.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач в акті перевірки та в судовому засіданні зазначає, що правочини вчинені між ТОВ «Атік Лтд» та ТОВ «Компані Стріт» є нікчемними в силу вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

З приводу позиції відповідача суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абзацом 1 ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із абзацом 1 ч.2 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно із ч.2 ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст. 207 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст. 181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичним особами.

Згідно з ч.1 ст. 638 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст. 181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 ст. 180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Компані Стріт» укладено договір про поставку продукції №15 від 03 червня 2008р. Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначений договір укладено із дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідач не спростував факту виконання умов договорів ТОВ «Атік Лтд» та ТОВ «Компані Стріт».

Під час проведення господарської операції позивачем та ТОВ «Компані Стріт» оформлено всі необхідні первинні документи.

Слід зазначити, що податковий орган також не спростував той факт, що податкова накладна № 04081 від 04.07.2009р., відповідає вимогам п.п.7.2.1., п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та “Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997р. за №233/2037.

Посилаючись на вимоги статті 203 ЦК України, відповідач не зазначає, в чому ж саме зміст правочину суперечить діючому цивільному законодавству.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

В обґрунтування нікчемності правочину податковий орган посилається на такі обставини:

В ході вжитих заходів під час перевірки отримано інформацію від ДПІ у Малинівському районі м. Одеси та встановлено, що директором ТОВ «Компані стріт» на протязі з 18.04.2008 року по 16.10.2008 року був ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_1). Відповідно до отриманої інформації від Другого Малинівського відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер, про що є актовий запис від 13.02.2008 року за № 7. Крім того, за даними бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів декларацій по податку па додану вартість», декларації з ПДВ, податку на прибуток, уточнені розрахунки до них за вищезазначений період підписані ОСОБА_3 та прийняті ДПІ у Малинівському районі м. Одеси до відома. Відповідно до вимог п. 3.4 порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 року за № 166 дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках підписами відповідальних посадових осіб (керівник, головний бухгалтер), печаткою. Таким чином, декларації з ПДВ, надані до ДПІ у Малинівському районі м. Одеси та дані наведені у цих деклараціях не відповідають вимогам абз. 5 п.п 4.1.2 п. 4.1» ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме декларації заповнені платником податків всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку їх заповнення та визнані таким контролюючим органом як неподаткові декларації. Не задекларувавши податкові зобовязання з податку на додану вартість за липень 2008 року ТОВ «Компані стріт», тим самим ухилилось від виконання обовязків по їх сплаті. Невиконання законодавчо встановлених обовязків по сплаті податку на додану вартість доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум податку на додану вартість при тому, що контрагент ТОВ «Компані стріт», а саме ТОВ «АТІК ЛТД», отримало податкову вигоду за рахунок несплати податкових зобовязань з ПДВ у частині податкового кредиту сформованого за рахунок ТОВ «Компані стріт». Це свідчить, на думку податкового органу, що відбувся правочин, який суперечить моральним суспільства, вочевидь є таким, що укладений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

Суд вважає за необхідне зауважити на те, що для підтвердження повноважень від ТОВ «Компані Стріт» до позивача було надано листа про наявність у особи, що підписувала договір, а саме Котовського В.Н. повноважень виконуючого обовязки директора.

Що стосується податку на додану вартість та включення до складу податкового кредиту за липень 2008р. позивачем суми 10016, 00грн. суд зазначає таке.

Згідно з п. 7.6. Інструкції "Про подання електронної податкової звітності", (Наказ ДПАУ від 10.04.2008, № 233) «якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;»

Окрім цього у ч.5-7 пп. 4.1.4 п.4.1. ст.4 Методичних рекомендацій "Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України" (Наказ ДПАУ від 15.04.2008р., № 250) зазначено «Платнику в триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного терміну подання) працівником підрозділу, до функцій якого відноситься приймання податкової звітності, надсилається повідомлення про невизнання ОДПС декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати нову, оформлену належним чином (пп. 4.1.3).

В електронній базі дана податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус "До відома", а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення (про невизнання ОДПС декларації як податкової) та дата його відправки.

В разі прийняття рішення галузевим підрозділом щодо неправомірності подання звітності платником податків дані, занесені до КОР, усуваються за службовою запискою галузевого підрозділу з резолюцією керівника ДПІ, в електронних базах звітність отримує статус "До відома", у коментарях до звіту проставляється ознака "згідно зі службовою запискою від "___" N ___".»

Суд, аналізуючи вище зазначені норми та матеріали справи, дійшов висновку про те, що надані в електронному вигляді ТОВ «Компані Стріт» згідно Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (від 30 травня 1997 року N 166) 28.08.2008р. Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (уточнюючий), а також «Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок», прийняті ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси надала ТОВ «Компані Стріт» протокол успішного імпорту файлів (реєстр. №76069) про прийняття звітності.

Відповідно до пункту 4.1.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21 грудня 2000 року N 2181-III) «податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;».

Позивачем подано податкову декларацію за липень 2008р. (вх. №114561 від 14.08.2008р), а також на виконання вимог Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (від 30 травня 1997 року N 166), подано Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за липень 2008р. (вх.№114560 від 14.08.2008р). Позивач у додатку 5 за липень 2008 року відобразив податковий кредит у розрізі контрагентів на суму 10016 грн. 13 коп., а ТОВ «Компані Стріт» у додатку 5 за липень 2008 року (уточнюючий) відобразив податкове зобовязання у розрізі контрагентів на суму 10016 грн. 13 коп.

Також суд вважає за необхідне зауважити на те, що не передбачено діючим законодавством такої підстави для невизнання податкового кредиту, як неприйняття звітності у контрагента. В такому разі відповідальність настає саме для платника податку, який припустився такого порушення в даному випадку для контрагента позивача ТОВ «Компані Стріт».

Наявність первинних документів наданих позивачем під час розгляду справи, зокрема договору про поставку продукції №15 від 03 червня 2008р., податкової накладної № 04081 від 04.07.2009р., платіжного доручення, податкової декларації за липень 2008р (вх. №114561 від 14.08.2008р), Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за липень 2008р. (вх. №114560 від 14.08.2008р), передбачених Цивільним кодексом України (16 січня 2003 року N 435-IV), Законом України „Про податок на додану вартість”, Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (від 30 травня 1997 року N 166) є достатньою умовою для нарахування податкового кредиту, а тому висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова про порушення пп.7.4.1., пп.7.4.4., п.7.4., ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (3 квітня 1997 року N 168/97-ВР) є необґрунтованим.

За таких обставин, посилання органу податкової служби на нікчемність правочину, укладеного між ТОВ «Атік Лтд» та ТОВ «Компані Стріт» нічим не підтверджено та є довільним трактуванням законодавчих норм.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атік Лтд» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 19 лютого 2009року №0000231800/0 (від 31 березня 2009 року №0000231800/1).

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У повному обсязі постанова виготовлена 09.10.2009р.

Суддя П'янова Я.В.