Рішення № 6131295, 01.09.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.09 Справа № 8/188пн

За позовом Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м. Краснодон Луганської області,

до Верхньошевирівської сільської ради, село Верхньошевирівка Краснодонського району Луганської області,

за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства «Краснодонське бюро технічної інвентаризації», місто Краснодон, -

про визнання права власності.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Брехуновій Г.М.,

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 представник, - довіреність №1451 від 14.08.09 року;

від відповідача представник не зявився;

від третьої особи - представник не зявився,

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на самовільно зведений комплекс нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: село Верхньошевирівка Краснодонського району Луганської області, який складається з:

А основне приміщення, бар; а ганок (крильце); А-1 основне приміщення; 5 кухня; б прибудова; В бар; Е кухня; 3 будиночок; Г склад; Д зливна яма; Ж намет; Й фундамент будиночка; К фундамент будиночка; Л водоспад; М вбиральня; І замощення (вимощення), ІІ замощення (вимощення), - загальною площею 153,2 кв.м ринковою вартістю 125388,00 грн.

До початку судового засідання, призначеного на 01.09.09 року, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-3,22 та 81-1 ГПК України. а тому його задоволено судом.

Заявлений позов він підтримав у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не зявився, але спрямував до суду відзив на позов, згідно якому позов визнає повністю та просить розглянути спір по суті за його відсутності (вих. №393/2-14 від 27.08.09 року).

Третя особа до судового засідання не зявилася, але спрямувала до суду відзив на позов, згідно якому позов визнає та просить розглянути спір по суті за її відсутності (вих. №1356 від 06.07.09 року; до суду здано 01.09.09 року).

Представник позивача не заперечив проти розгляду спору по суті за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши обидва вищезгадані клопотання, враховуючи думку представника позивача з цього приводу, суд вважає, що обидва клопотання підлягають задоволенню, оскільки не суперечать чинному господарсько-процесуальному законодавству.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

Рішенням 12-ї сесії Верхньошевирівської сільської ради 24-го скликання від 09.06.04 року «Про надання земельної ділянки у тимчасове платне користування (оренду) Приватному підприємцю ОСОБА_1»(далі ПП ОСОБА_1.) ПП ОСОБА_1 терміном на 15 років була надана в оренду земельна ділянка площею 0,0600 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 район «Зони відпочинку»для розміщення літнього торгівельного майданчика (п.2 рішення) (а.с.16).

Рішенням 26-ї сесії тієї ж ради від 21.01.06 року №26/7 «Про затвердження технічної документації «Про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка буде надана в оренду ПП ОСОБА_1.»визначено нормативну грошову оцінку вищезгаданої земельної ділянки у розмірі 6635,23 грн. (а.с. 15).

На виконання вищезгаданих рішень 10.04.06 року між Верхньошевирівською сільрадою (орендодавець) та позивачем (орендар) було укладено договір оренди землі №б/н, згідно якому орендарю у тимчасове платне користування терміном на 5 років передано земельну ділянку площею 0,06 га, нормативною грошовою оцінкою (станом на 20905 рік) у розмірі 6635,23 грн., для розміщення торгівельного павільйону, з літнім майданчиком (пункти 1,2,5,5.1 та 12 договору) (а.с. 9-14).

Як вбачається з матеріалів справи, отримавши в оренду вищезгадану земельну ділянку, позивач самовільно, без отримання відповідного дозволу, збудував на ній наступні обєкти нерухомого майна: А основне приміщення, бар; а ганок (крильце); А-1 основне приміщення; 5 кухня; б прибудова; В бар; Е кухня; 3 будиночок; Г склад; Д зливна яма; Ж намет; Й фундамент будиночка; К фундамент будиночка; Л водоспад; М вбиральня; І замощення (вимощення), ІІ замощення (вимощення), - загальною площею 153,2 кв.м., - які згідно зі Звітом про оцінку майна, складеним 30.04.09 року субєктом професійної оціночної діяльності Приватним підприємством «Юридичний центр», мають вартість 125388,00 грн. (а.с.43-88).

Рішенням Верхньошевирівської сільської ради від 28.10.08 року №84 «Про надання юридичної адреси комплексу нежитлових будівель, розташованих на землях Верхньошевирівської сільської ради, що належать приватному підприємцю ОСОБА_1.» згаданому у ній комплексу будівель надано адресу: село Верхньошевирівка, комплекс будівель та споруд (а.с.17).

28.05.09 року Комунальним підприємством «Краснодонське бюро технічної інвентаризації»позивачу видано технічний паспорт на цей комплекс будівель, однак свідоцтво про право власності на нього йому названим БТІ не видано, з посиланням на те, що вони зведені самочинно, без відповідного дозволу виконкому Верхньошевирівської сільської ради (Рішення реєстратора від 15.05.09 року №977).

Ця відмова стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідач та третя особа позов визнали та не заперечують проти його задоволення.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

1. Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном ( ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України 2003 року (далі - ЦКУ)).

Право власності придбавається з підстав, не заборонених законом, у тому числі на підставі угод. Право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не витікає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦКУ).

Право власності на нову річ, виготовлену (створену) особою, придбавається нею, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 331 ЦКУ).

Право власності на знову створене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди та таке інше) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 ЦКУ).

Позивачем належним чином доведено суду, що земельну ділянку, на якій ним здійснено будівництво спірного обєкту нерухомості, - він отримав в оренді для розміщення підсобного приміщення до павільйону для торгівлі продовольчими товарами, - тобто будівництво спірного обєкту здійснено на спеціально відведеній для цієї мети земельній ділянці.

Як сказано у ч.5 ст. 376 ЦКУ, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

По справі НЕ доведено, що побудова спірного обєкту нерухомості порушує права інших осіб.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що позивач належним чином довів суду факт:

створення ним нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, наданій йому у строкове платне користування на підставі рішення органу місцевого самоврядування;

прийняття цього нерухомого майна на свій баланс та утримання його;

відповідач не заперечує проти визнання за позивачем права власності на спірні обєкти нерухомого майна, - право власності на вищеназване нерухоме майно підлягає визнанню за позивачем, - тобто позов підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує те, що позивач просить покласти їх на нього.

Судом встановлено, що позивач при зверненні з цим позовом до суду припустився надмірної сплати як державного мита, так і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Так, цей спір є майновим. Згідно п. «а»ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»при зверненні до господарського суду з майновим позовом підлягає сплаті державне мито у розмірі 1% вартості позову, але не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна цього позову становить 125388,00 грн., - тобто державне мито підлягало сплаті у сумі 1253,88 грн. Позивачем його сплачено до Державного бюджету України у більшій сумі, а саме (усі квитанції долучено до матеріалів справи):

на підставі квитанції №00125 від 14.08.09 року на рахунок 31118095700006, отримувач УДК України у Луганській області, МФО 804013, код 24046582, банк отримувача УДК України у Луганській області, - у сумі 1254,00 грн.;

на підставі квитанції №К17/6/21 від 06.08.09 року на рахунок 31416537700028, отримувач УДК України у Луганській області, МФО 804013, код 24048922, банк отримувача УДК України у Луганській області, - у сумі 1254,00 грн.;

Таким чином, загальна сума сплаченого державного мита складає 2508,00 грн.

Звідси, - сума надмірно сплаченого державного мита становить 1254,12 грн. (2508,00 грн. 1253,88 грн.), які підлягають поверненню з Державного бюджету України на користь платника.

Позивач припустився надмірної сплати також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а саме (усі квитанції долучено до матеріалів справи):

на підставі квитанції №00123 від 14.08.09 року на рахунок 312112559700006, отримувач УДК України у Луганській області, МФО 804013, код 24046582, банк отримувача УДК України у Луганській області, - у сумі 118,00 грн.;

на підставі квитанції №К17/6/22 від 06.08.09 року на рахунок 31211259700028, отримувач УДК України у Луганській області, МФО 804013, код 24048922, банк отримувача УДК України у Луганській області, - у сумі 312,50 грн.

Таким чином, загальна сума сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становить 430,50 грн. (118,00 грн. + 312,50 грн.).

Позивач подав позов до суду 18.08.09 року, коли розмір плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.05 № 1258 “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” був встановлений на рівні 236,00 грн.

Звідси, - сума надмірно сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становить 194,50 грн. (430,50 грн. 236,00 грн.), які підлягають поверненню з Державного бюджету України на користь платника.

На підставі викладеного, ст.ст.16,317,321,328,331,376 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49,75 та 82-86 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати за Приватним підприємцем ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: місто Краснодон, АДРЕСА_2 Луганської області, - право власності на наступний самовільно збудований комплекс обєктів нерухомого майна:

А основне приміщення, бар; а ганок (крильце); А-1 основне приміщення; 5 кухня; б прибудова; В бар; Е кухня; 3 будиночок; Г склад; Д зливна яма; Ж намет; Й фундамент будиночка; К фундамент будиночка; Л водоспад; М вбиральня; І замощення (вимощення), ІІ замощення (вимощення), - загальною площею 153,2 кв.м ринковою вартістю 125388,00 грн.

Відповідно до вимог статті 182 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно, визначене цим рішенням, підлягає державній реєстрації.

3.Судові витрати покласти на позивача.

4.Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: місто Краснодон, АДРЕСА_2 Луганської області, - надмірно сплачені:

державне мито у сумі 1254 (одна тисяча двісті пятдесят чотири) грн. 12 коп.;

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 194 (сто девяносто чотири) грн. 50 коп.

Підставою для повернення обох вищевказаних сум грошових коштів є це цього рішення, скріплене гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Згідно статті 85 ГПК України у судовому засіданні 01.06.09 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня його підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04 вересня 2009 року.

Суддя А.П.Середа