Постанова № 61307669, 12.09.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6344/16-а

Провадження 2-а/524/373/16

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

12.09.2016 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі :

головуючого судді - Савічева В.О.

при секретарі Коршак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за адміністративним позовом Депутата ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради Полтавській області про відшкодування шкоди заподіяної особам незаконним рішенням органом місцевого самоврядування діями чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування та визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його повністю нечинним з дня прийняття,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року депутат ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати незаконним нормативно-правовий акт - рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області від 01.04.2016 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 23 грудня 2015 року «Про затвердження структури та граничної чисельності виконавчих органів ОСОБА_1 міської ради VII скликання» зі змінами (з Додатком) незаконним або таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, та визнати його повністю нечинним з моменту прийняття; визнати незаконним нормативно правовий акт - рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області від 27 квітня 2016 року «Про затвердження структури та граничної чисельності виконавчих органів ОСОБА_1 міської ради VII скликання» (управління контролю за станом благоустрою) з Додатком 1 незаконним або таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, та визнати його повністю нечинним з моменту прийняття; визнати незаконним нормативно правовий акт - рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області від 27 квітня 2016 року п.1 зазначеного рішення доповнення п. 1.2. «Виділити 240 000,00 грн. для забезпечення роботи спеціалістів по роботі з населенням та спеціалістів по контролю за станом благоустрою у контакт-центрах та на закріплених територіях, в т.ч.: Автозаводській районній адміністрації (ОСОБА_3В.) - 260 000,00 грн., Крюківській районній адміністрації (ОСОБА_4Б.) - 160 000,00 грн.» незаконним або таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, та визнати його повністю нечинним з моменту прийняття.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_2 зазначає, що до неї, як до депутата ОСОБА_1 міської ради Полтавської області, звернулися виборці з приводу захисту їх прав та законних інтересів виборців, з проханням оскаржити до Автозаводського районного суду Полтавської області відповідні рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 свої позовні вимоги підтримала посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала вважає, що позов є необгрунтованим та не підлягає задоволенню, з підстав викладених в заперечені на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозвязку, обєктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Представництво в адміністративному судочинстві представляє собою процесуальну діяльність дієздатних суб'єктів, здійснювану від імені та в інтересах охоронюваних законом прав сторін, третіх осіб, заявників та інших зацікавлених у справі осіб з метою домогтися для них найбільш сприятливого рішення у справі, а також для надання кваліфікованої юридичної допомоги зазначеним особам у захисті своїх прав.

Відповідно до ст. 56 КАС України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.

Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.

Суд з метою захисту прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, та які беруть участь у справі, може залучити до участі у справі їхніх законних представників.

Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Як законні представники діють також органи та інші особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а також у разі, якщо законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження в справі та ініціює перед органами опіки і піклування чи іншими органами, визначеними законом, питання про призначення чи заміну законного представника.

Статтею 58 КАС України передбачено що, повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.

Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).

Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін.

Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 59 КАС України, повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов'язковими для нього.

Представник, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, має право повністю або частково відмовитися від адміністративного позову, визнати адміністративний позов, змінити адміністративний позов, досягнути примирення, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення, якщо право на вчинення кожної із цих дій спеціально обумовлене у виданій йому довіреності.

Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.

Представник може відмовитися від наданих йому повноважень, про що повідомляє особу, яка його ними наділила, та суд. При цьому він не може брати участь у цій справі як представник іншої сторони.

Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначаються статтями 248-250 Цивільного кодексу України.

Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.

Якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд може залучити до участі у справі відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду докази, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до адміністративного суду з адміністративним позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його адміністративним позовом (заявою), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за адміністративними позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати адміністративному суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

З метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі як законні представники або вступити у справу за своєю ініціативою з метою виконання покладених на них повноважень, (ст. 60 КАС України).

Отже, враховуючи вищевикладене депутат міської ради законодавчо не наділений правом звертатися до суду за захистом прав, свобод або інтересів осіб та здійснювати їх представництво в суді.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. З КАС України, позивачем - є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

За змістом статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, підставою для звернення особи до суду з позовом є переконання позивача у порушенні своїх прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.

Водночас субєктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності вчинення субєктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», пропозиції і зауваження, висловлені депутатами місцевої ради на сесіях ради або передані в письмовій формі головуючому на її пленарних засіданнях, розглядаються радою або за її дорученням постійними комісіями ради чи надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним органам та посадовим особам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівникам відповідних підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про результати розгляду повідомити безпосередньо депутатів місцевої ради, які внесли пропозиції чи висловили зауваження, а також відповідну раду.

Рада та її виконавчі органи забезпечують виконання пропозицій і зауважень депутатів місцевої ради, схвалених радою, інформують депутатів про реалізацію пропозицій і зауважень, внесених ними на сесіях рад.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України

Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Правовий статус депутата місцевої ради, як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу Та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».

Згідно з ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

Депутат місцевої ради має право:

обирати і бути обраним до органів відповідної ради;

офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах;

пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами;

вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;

вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю;

вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них;

висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою;

порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;

брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;

вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території;

порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій;

виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки;

ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи протоколах засідань ради та її органів до їх опублікування;

оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об'єднань, якщо вони мають суспільне значення;

об'єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту ради.

Депутат місцевої ради може передати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень з обговорюваного питання для включення до протоколу засідання ради або її органу, в якому він бере участь.

Порядок реалізації зазначених прав депутатів місцевих рад визначається цим Законом, іншими законами України, які регулюють діяльність місцевих рад та їх органів, а також регламентом відповідної ради.

ОСОБА_2, як депутат місцевої ради, має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань, ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та и органів пропозицій з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю.

Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.

Відповідно до протоколу засідання постійної депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства, управління комунальною власністю, енергозбереження, транспорту, звязку та IT-технологій від 17.03.2016 року, депутат ОСОБА_1 міської ради Полтавської області та член вищезазначеної комісії - ОСОБА_2 була присутня на вищезазначеному засіданні.

Згідно порядку денного на засіданні вирішували питання про розгляд питань, які виносяться на VI сесію ОСОБА_1 міської ради Полтавської області VII скликання, зокрема розглядали проект рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області «Про внесення змін до рішення міської ради від 23 грудня 2015 року «Про затвердження структури та граничної чисельності виконавчих органів ОСОБА_1 міської ради VII скликання» зі змінами, результатом розгляду цього питання було вирішено доцільність розгляду зазначеного проекту рішення на пленарному засіданні.

Вищезазначений протокол був підписаний головою комісії (ОСОБА_7Ю.) та секретарем комісії (ОСОБА_8В.), жодних зауважень чи пропозицій по вищезазначеним проектам рішень від ОСОБА_2, як депутата чи від інших присутніх на засіданні не надходило.

Проект рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області «Про внесення змін до рішення міської ради від 23 грудня 2015 року «Про затвердження структури та граничної чисельності виконавчих органів ОСОБА_1 міської ради VII скликання» зі змінами, також розглядався на засіданні комісії з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку та інвестиційної політики що відбувся 24.03.2016 року, відповідно Протоколу № 7. Результатом розгляду цього питання було вирішено доцільність розгляду зазначеного проекту рішення на пленарному засіданні.

Зазначений протокол був підписаний головою комісії (ОСОБА_9В.) та секретарем комісії (ОСОБА_10А.).

Так, відповідно до протоколу № 8 засідання комісії з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку та інвестиційної політики від 20.04.2016 року, згідно порядку денного на засіданні вирішували питання про розгляд питань, які виносяться на VII сесію ОСОБА_1 міської ради Полтавської області VII скликання, зокрема розглядали: проект рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.12.2015 «Про затвердження структури та граничної чисельності виконавчих органів ОСОБА_1 міської ради VII скликання» (управління контролю за станом благоустрою), результатом розгляду цього питання було вирішено доцільність розгляду зазначеного проекту рішення на пленарному засіданні; проект рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області «Про виділення коштів за рахунок вільного залишку бюджетних коштів станом на 01.01.2016», результатом розгляду цього питання було вирішено доцільність розгляду зазначеного проекту рішення на пленарному засіданні.

Вищезазначений протокол був підписаний головою комісії (ОСОБА_9В.) та секретарем комісії (ОСОБА_10А.).

Також, відповідно до протоколу засідання постійної депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства, управління комунальною власністю, енергозбереження, транспорту, звязку та ІТ-технологій від 21.04.2016 року депутат ОСОБА_1 міської ради Полтавської області та член вищезазначеної комісії - ОСОБА_2 була присутня на вищезазначеному засіданні.

Згідно порядку денного на засіданні вирішували питання про розгляд питань, які виносяться на VII сесію ОСОБА_1 міської ради Полтавської області VII скликання, зокрема розглядали: проект рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.12.2015 «Про затвердження структури та граничної чисельності виконавчих органів ОСОБА_1 міської ради VII скликання» (управління контролю за станом благоустрою), результатом розгляду цього питання було вирішено доцільність розгляду зазначеного проекту рішення на пленарному засіданні; проект рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області «Про виділення коштів за рахунок вільного залишку бюджетних коштів станом на 01.01.2016», результатом розгляду цього питання було вирішено доцільність розгляду зазначеного проекту рішення на пленарному засіданні.

Вищезазначений протокол був підписаний головою комісії (ОСОБА_7Ю.) та секретарем комісії (ОСОБА_8В.), жодних зауважень чи пропозицій по вищезазначеним проектам рішень від Позивача чи від інших присутніх на засіданні не надійшло.

Отже, твердження Позивача про те що оскаржувані рішення не розглядалися на засіданнях постійних депутатських комісій ОСОБА_1 міської ради Полтавської області не відповідає дійсності, більше того Позивач був на них присутній і голосував за розгляд оскаржуваних рішень на пленарних засіданнях ОСОБА_1 міської ради Полтавської області.

Також, суд звертає увагу на те, що на пленарному засіданні 01.04.2016 року ОСОБА_1 міської ради Полтавської області при голосуванні за прийняття рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області «Про внесення змін до рішення міської ради від 23 грудня 2015 року «Про затвердження структури та граничної чисельності виконавчих органів ОСОБА_1 міської ради VII скликання» зі змінам, позивач ОСОБА_2, як депутат ОСОБА_1 міської ради Полтавської області, відповідно до картки поіменованого голосування «утрималась» від прийняття рішення, не використавши своє право на виступ для надання пропозицій чи зауважень.

На пленарному засіданні 27.04.2016 року ОСОБА_1 міської ради Полтавської області при голосуванні за прийняття рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області «Про затвердження структури та граничної чисельності виконавчих органів ОСОБА_1 міської ради VII скликання» (управління контролю за станом благоустрою), позивач ОСОБА_2, як депутат ОСОБА_1 міської ради Полтавської області, відповідно до картки поіменованого голосування проголосувала «за» прийняття вищезазначеного рішення.

Також, 27.04.2016 року на пленарному засіданні ОСОБА_1 міської ради Полтавської області при голосуванні за прийняття рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області «Про виділення коштів за рахунок вільного залишку бюджетних коштів станом на 01.01.2016», позивач ОСОБА_2, як депутат ОСОБА_1 міської ради Полтавської області, відповідно до картки поіменованого голосування «не голосувала» при прийнятті вищезазначеного рішення.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем ОСОБА_2 не надано належних переконливих доказів, що при прийнятті оскаржуваних рішень були порушенні її права як депутата ОСОБА_1 міської ради Полтавської області, а також не надано належного підтвердження того, що оскаржувані рішення порушують права, свободи чи інтереси позивача, суд вважає що, оскаржувані рішення видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 248-250 ЦК України, 2, 19, 23 Закон України «Про статус депутатів місцевих рад», ст. 59 «Про місцеве самоврядування в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Депутата ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради Полтавській області про відшкодування шкоди заподіяної особам незаконним рішенням органом місцевого самоврядування діями чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування та визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його повністю нечинним з дня прийняття - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Харківського Апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а особою, яка не брала участь у справі, з моменту отримання копії постанови.

Суддя: